Рішення

від 26.03.2019 по справі 480/4602/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2019 р. Справа № 480/4602/18

Сумський окружний адміністративний суд в особі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд: визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі від 26.10.2018 № М--12271-4869/21-18, у наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель згідно з КВЦПЗ сільськогосподарського призначення на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області за межами населеного пункту; зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач безпідставно відмовив їй в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, чим грубо порушив законні права позивачки. Земельним кодексом України передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Підставою для відмови в наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою. Таким чином, підстави для відмови позивачці в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні.

26.12.2018 ухвалою суду відкрито провадження та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.01.2019 представник відповідача надіслав до суду письмовий відзив на позов (а.с. 17-18), у якому зазначив, що Головне управління Держгеокадастру листом від 26.10.2018 № М--12271-4869/21-18 повідомило позивачку про неможливість задоволення її заяви у зв'язку з тим, що земельна ділянка, за рахунок якої планується відведення входить до земель, які знаходяться у приватній власності громадян та частково включені до масиву, який включений до переліку земельних ділянок для передачі в оренду на умовах аукціону. Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Водночас відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок, які перебувають у користуванні фізичних або юридичних осіб у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади відбувається лише після припинення права власності чи користування в порядку, встановленому законом. Тому Головне управління не має права надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку, форма власності - приватна, оскільки це буде порушення ст. 14 Конституції України. Також представник відповідача зазначив, що зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі адміністративного судочинства. Просив суд відмовити в задоволенні позову.

15.01.2019 позивачка надіслала до суду відповідь на відзив (а.с. 27-29), у якій зазначила, що згідно з офіційною інформацією із сайту Держгеокадастру до переліку земельних ділянок, які знаходяться на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області та права на які виставлені на земельні торги, не включені земельні ділянки, про які зазначає відповідач у своєму відзиві. Крім того, відповідно до публічної кадастрової карти України земельна ділянка, яку позивачка б хотіла отримати, не знаходиться у приватній власності. Вважає, що зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою не буде втручанням в його дискреційні повноваження.

Ухвалою суду від 20.02.2019 призначено судове засіданні по справі.

26.03.2019 представник відповідача надіслав до суду додаткові пояснення (а.с. 74), у яких зазначив, що згідно з даними Державного земельного кадастру спірна земельна ділянка відноситься до земель, переданих у власність членам ФГ "Мрія" на підставі держаних актів на право приватної власності на землю. Крім того, позивачка повторно звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарств на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області на іншу земельну ділянку.

У судове засідання позивачка та представник відповідача не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд визнає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 25.09.2018 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с. 6). До заяви були додані графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, копія паспорта та копія документа про присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі.

Листом від 26.10.2018 № М--12271-4869/21-18 (а.с. 7) відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви та повідомив позивачку про те, що відповідно до інформаційної довідки, наданої Відділом в Охтирському районі Головного управління від 11.10.2018 № 580/401-18, землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, частково відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення форма власності - приватна, земельна ділянка, яка планується до відведення входить до земель, які знаходяться у приватній власності громадян та частково включені до масиву, який включений до переліку земельних ділянок для передачі в оренду на умовах аукціону. Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЗК України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Водночас, передача земельних ділянок, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними у порядку, визначеному законом (ч. 5 ст. 116 ЗК України).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 ЗК України.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

На підставі пунктів 1 та 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Тобто, проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам. У даному випадку таким органом є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

Відповідач, доводячи правомірність оскаржуваної відмови у наданні позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою, викладеної у листі від 26.10.2018 № М--12271-4869/21-18, посилається на те, що відповідно до інформаційної довідки Відділу в Охтирському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 11.10.2018 № 579/401-18 (а.с. 21) землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, частково відносяться до земель, які знаходяться у приватній власності громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, бажане місце розташування земельної ділянки, яке схематично позначене в додатку до заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (зворотна сторона а.с. 6) передані у власність членам фермерського господарства "Мрія", а саме: ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 3,7482 га на підставі Державного акта на право приватної власності від 30.08.2002 ІІ-СМ № 001297 (а.с. 22-23) та ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 3,7485 га на підставі Державного акта на право приватної власності від 30.08.2002 ІІ-СМ № 001299 (24-25). Акти зареєстровані в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 532 та № 533. Право приватної власності громадян також підтверджується копіями розпорядження голови районної державної адміністрації від 13.08.2003 № 443 "Про перерозподіл земельної ділянки фермерського господарства "Мрія" на території Олешнянської сільської ради" (а.с. 46), технічного звіту по інвентаризації та перерозподілу земель постійного користування фермерського господарства "Мрія" (а.с. 47-51), витягів з Державного земельного кадастру по земельним ділянкам з кадастровими номерами 5920386300:01:003:0024 та 5920386300:01:003:0032 (а.с. 53-62).

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частинами 1 та 2 ст. 149 ЗК України передбачено, що за згодою землекористувачів, на підставі рішень Кабінету Міністрів України, ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад, може провадитися вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної та комунальної власності.

Рішень щодо вилучення земельних ділянок у громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ні позивачкою, ні представником відповідача не надано.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Відповідно до пунктів 2, 10 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинним і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (постанова Верховного суду України від 26.09.2011 № 6-14цс11)

Отже, державні акти на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 001299 та серії ІІ-СМ № 001297 є чинними та ніким не скасовані.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що місце розташування земельної ділянки, яку позивачка бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства, не відповідає вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів України, а відтак, доведено правомірність відмови в наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області за межами населених пунктів.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал