Рішення

від 28.03.2019 по справі 580/673/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш ЕН Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року           справа № 580/673/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом комунального підприємства “Черкасиелектротранс” Черкаської міської ради до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Черкаська міська рада, про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив:

Комунальне підприємство “Черкасиелектротранс” Черкаської міської ради (далі – КП “Черкасиелектротранс”, позивач) подало позов до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі – відділ ДВС, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови від 29.01.2019 № 5404903 про арешт майна боржника та від 06.02.2019 № 54049503 про розшук майна боржника.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки станом на дату винесення постанов загальна сума, яка підлягає стягненню з позивача є меншою за суму, вказану в оскаржуваних постановах.

Також позивач наголошує, що транспортні засоби на які накладено арешт та які оголошені у розшук оскаржуваними постановами відповідача, не є власністю позивача, адже відповідно до пункту 1.2 статуту комунального підприємства “Черкасиелектротранс” Черкаської міської ради власником та одноосібним засновником підприємства є територіальна громада міста Черкаси в особі Черкаської міської ради.

До поданої 21.02.2019 позовної заяви без зазначення номеру від 21.02.2019 (вх. № 5182/19 від 22.02.2019 Черкаського окружного адміністративного суду) позивач подав заяву, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення дії постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення арешту майна боржника від 29.01.2019 ВП № 54049503 та від 06.02.2019 ВП № 54049503.

22 лютого 2019 року ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду в задоволенні заяви комунального підприємства “Черкасиелектротрнас” про забезпечення позову відмовлено, позовну заяву комунального підприємства “Черкасиелектротранс” Черкаської міської ради залишено без руху та встановлено позивачу строк, протягом якого можуть бути усунуті вказані в даній ухвалі недоліки.

12 березня 2019 року представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків.

18 березня 2019 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – Черкаську міську раду та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.03.2019.

22 березня 2019 року судове засідання у справі не відбулося, оскільки суддя перебував на лікарняному.

Телефонограмою від 25.03.2019 сторони повідомлено про судове засідання, яке відбудеться 28.03.2019.

28 березня 2019 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника КП “Черкасиелектротранс”, представник третьої особи – клопотання про розгляд справи без участі представника Черкаської міської ради.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання свого представника не направив, однак відповідно до частин 2, 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відзив відповідача на позовну заяву до Черкаського окружного адміністративного суду не надходив.

28 березня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено дану адміністративну справу розглядати у порядку письмового провадження відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що на виконанні у відповідача перебуває зведене виконавче провадження № 57742292 по стягненню з позивача на користь стягувача УПФУ у м. Черкасах заборгованості на загальну суму 4199631,89 грн.

29 січня 2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП № 54049503 про арешт майна боржника КП “Черкасиелектротранс” Черкаської міської ради, а саме: державним виконавцем накладено арешт на транспортні засоби, зазначені у вказаній постанові.

06.02.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова про розшук майна боржника.

Не погоджуючись з вказаними постановами, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

З 05.10.2016 набрав чинності Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі по тексту - Закон від 02.06.2016 № 1404-VІІІ).

Відповідно до пункту 7 Розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

При цьому, в Прикінцевих та Перехідних положеннях Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ вказано порядок виконання та правового регулювання саме виконавчих дій, а не виконавчого провадження.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-ХІV, так і Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Тобто з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ слід вважати, що кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження повинна регулюватись тим нормативно-правовим актом, під час дії якого вона була розпочата.

Враховуючи Прикінцеві та Перехідні положення Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, положення попереднього Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-ХІV застосовується не щодо всього виконавчого провадження № 54049503, а лише щодо тих виконавчих дій, які в межах виконавчого провадження були розпочаті в період дії цього Закону, а тому підлягають і завершенню в порядку Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-ХІV. Кожна виконавча дія, яка оформлюється в тому числі шляхом винесення відповідної постанови державного виконавця, повинна бути вчинена згідно того закону, в період дії якого вона розпочата.

Постанова про арешт майна боржника ВП № 54049503 винесена виконавцем 29.01.2019, тобто вже в період дії Закону від 02.06.2016 №1404-VІІІ, відтак, державний виконавець, приймаючи дану постанову повинен вчиняти таку дію відповідно до Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ.

Статтею 18 Закону 1404-VІІІ передбачено, що державний виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі статтею 26 Закону 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до статті 33 Закону 1404-VІІІ за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до статті 56 Закону 1404-VІІІ арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Як свідчать матеріали справи, виконанні у відповідача перебуває зведене виконавче провадження № 57742292 по стягненню з позивача на користь УПФУ у м. Черкасах заборгованості на загальну суму 4199631,89 грн.

29 січня 2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження винесено постанови ВП №54049503 про арешт майна боржника КП “Черкасиелектротранс” Черкаської міської ради, а саме державним виконавцем накладено арешт на транспортні засоби, зазначені у вказаній постанові у межах суми звернення стягнення 4199631,99 грн та постанову ВП № 5404503 від 06.02.2019 при примусовому виконанні виконавчого листа № 823/531/17, виданого 17.05.2017 про розшук майна боржника.

Разом з тим, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року розстрочено виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/142/17 (ВП №54638875 з примусового виконання виконавчого листа № 823/142/17 від 24.03.2017) про стягнення з КП “Черкасиелектротранс” Черкаської міської ради на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області заборгованості в сумі 1046802,87 грн. на 12 місяців починаючи з грудня 2018 року наступним чином: до 01.01.2019 сплата 87233,57 грн.; до 01.02.2019 сплата 87233,57 грн.; до 01.03.2019 сплата 87233,57 грн.; до 01.04.2019 сплата 87233,57 грн.; до 01.05.2019 сплата 87233,57 грн.; до 01.06.2019 сплата 87233,57 грн.; до 01.07.2019 сплата 87233,57 грн.; до 01.08.2019 сплата 87233,57 грн.; до 01.09.2019 сплата 87233,57 грн.; до 01.10.2019 сплата 87233,57 грн.; до 01.11.2019 сплата 87233,57 грн.; до 01.12.2019 сплата 87233,60 грн.

Також, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року розстрочено виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 у справі № 823/531/17 (ВП №54049503 з примусового виконання виконавчого листа №823/531/17 від 17.05.2017) за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до комунального підприємства “Черкасиелектротранс” Черкаської міської ради про стягнення боргу на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 140357,30 грн. строком на один рік шляхом сплати КП “Черкасиелектротранс” Черкаської міської ради щомісячно з листопада 2018 року до жовтня 2019 року включно рівними платежами по 11696,44 грн., у листопаді 2019 року – 11696,46 грн.

Статтею 34 Закону 1404-VІІІ передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 35 Закону 1404-VІІІ виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Згідно зі статтею 37 Закону 1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася.

Як свідчать матеріали справи, відстрочка виконання рішень Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 823/142/17 від 27 лютого 2017 року та у справі № 823/531/17 від 19.04.2017 року, надана Черкаським окружним адміністративним судом, не закінчилася, остання сплата відповідно до ухвал про розстрочення виконання вказаних судових рішень має відбутися у листопаді 2019 року.

Також, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 56 Закону 1404-VІІІ арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Як свідчать матеріали справи, в межах зведеного виконавчого провадження позивач здійснив погашення заборгованості за двома виконавчими листами № 2а/2370/1881/2012 від 17.07.2012 на суму 51144,50 грн та № 2а/2370/2824/2012 від 22.10.2012 на суму 52960,80 грн, що підтверджується постановами відповідача про закінчення виконавчого провадження (копія постанови від 04.01.2019 ВП № 54633221 та копія постанови від 13.02.2019 ВП № 54633440). Таким чином, станом на дату винесення постанови про арешт майна боржника від 29.01.2019 загальна сума, яка підлягає стягненню з позивача, є значно меншою за суму, вказану в оскаржуваній постанові.

Зважаючи на те, що до складу зведеного виконавчого провадження входять, зокрема, виконавчі листи Черкаського окружного адміністративного суду № 823/142/17, № 823/531/17, № 2а/2370/1881/2012 та № 2а/2370/2824/2012 то, на переконання суду, державний виконавець помилково виніс оскаржувану постанову від 29.01.2019 про накладення арешту в межах всього зведеного виконавчого провадження.

Також суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 36 Закону 1404-VІІІ розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Оскаржувана постанова від 06.02.2019 про розшук майна боржника винесена в межах виконавчого провадження ВП № 54049503 з примусового виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду № 823/531/17, виданого 17.05.2017, однак як зазначено вище ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року розстрочено виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 у справі № 823/531/17 до листопада 2019 року включно, а тому, на переконання суду, державний виконавець в даному випадку помилково виніс вказану постанову в межах зазначеного виконавчого провадження.

При вирішенні спору суд також враховує інші аргументи позивача, однак зазначає, що встановлені судом обставини є достатніми підставами для прийняття у справі законного і обґрунтованого рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги КП “Черкасиелектротранс” Черкаської міської ради підлягають задоволенню, то всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 54049503 від 29.01.2019 про арешт майна боржника та № 54049503 від 06.02.2019 про розшук майна боржника.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь комунального підприємства “Черкасиелектротранс” Черкаської міської ради 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач – комунальне підприємство “Черкасиелектротранс” Черкаської міської ради (18036, м. Черкаси, проспект Хіміків, 82, ідентифікаційний код 03328675);

2) відповідач – відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код 00015622);

3) третя особа – Черкаська міська рада (18002, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, ідентифікаційний код 25212542).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 28.03.2019.

Суддя В.О. Гаврилюк