Рішення

від 29.03.2019 по справі 826/11065/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

29 березня 2019 року №826/11065/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "СП ГРУПП" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.06.2017 №242615121721, №222615121721, №232615121721,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП ГРУПП" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.06.2017 №242615121721, №222615121721, №232615121721.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 18.05.2017 №443/26-15-12-17-39039475, прийняло податкові повідомлення-рішення від 12.06.2017 №242615121721, №222615121721, №232615121721. Так, позивач наголошує, що на підставі пункту 26 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, товариство з обмеженою відповідальністю СП ГРУПП мало право застосувати податкову пільгу, а тому висновки контролюючого органу, та неврахування ним додаткових пояснень, які були подані до заперечень на акт перевірки, є безпідставними.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 18.05.2017 №443/26-15-12-17-39039475 та відповідно, податкових повідомлень-рішень від 12.06.2017 №242615121721, №222615121721, №232615121721. Відповідач зазначив, що позивачем безпідставно було включено до рядка 5 декларації обсяги постачання товарів, які звільнені від оподаткування, в тому числі: суму за січень 2017 року в розмірі 729 132, 00 грн., за лютий 2017 року в розмірі 995 954, 00 грн. та за березень 2017 року в розмірі 992 184, 00 грн.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справу розглянуто в письмовому провадженні згідно із приписами статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю СП ГРУПП з питань достовірності нарахувань сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2017 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення товариством з обмеженою відповідальністю СП ГРУПП :

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань в розмірі 198 437, 00 грн. (рядок 9 декларації), завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 257 977, 00 грн. (рядок 19 декларації), завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 220 000, 00 грн. (рядок 20.2 декларації) заниженню суми податку, яка сплачується до державного бюджету в розмірі - 338, 00 грн. (рядок 18.1 декларації), та завищенню суму від'ємного значення, що зараховується до складі податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі - 37 977, 00 грн. (рядок 21 декларації) відображених в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року.

Крім того, на порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 200.2, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено:

- заниження податкових зобов'язань відображених в податковій декларації за січень 2017 року (період виникнення від'ємного значення яке приймало участь у розрахунку за звітний податковий період) в розмірі 145 826, 00 грн., що призвело до заниження суми податку, яка сплачується до державного бюджету (рядок 18.1 декларації) в розмірі 86 577, 00 грн. та завищення суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) в розмірі - 59 249, 00 грн.;

- заниження податкових зобов'язань відображених в податковій декларації за лютий 2017 року (період виникнення від'ємного значення яке приймало участь у розрахунках за звітний податковий період) в розмірі 199 191, 00 грн., що призвело до заниження суми податку яке, сплачується до державного бюджету (рядок 18.1 декларації) в розмірі - 198 701, 00 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) в розмірі - 59 739, 00 грн.

За наслідками перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 18.05.2017 №443/26-15-12-17-39039475 (далі - Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 12.06.2017 №242615121721, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язанням за платежем податок на додану вартість на загальну суму 357 020, 00 грн., з них: за податковим зобов'язанням - 285 616, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 71 404, 00 грн.;

- від 12.06.2017 №222615121721, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 275 000, 00 грн., з них: сума завищення бюджетного відшкодування - 220 000, 00 грн. та сума штрафних (фінансових) санкцій (штраф) 55 000, 00 грн.;

- від 12.06.2017 №232615121721, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 37 977, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач подав до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві заперечення на Акт перевірки.

Також, 06.06.2017 товариством з обмеженою відповідальністю СП ГРУПП було подано доповнення до заперечень від 24.05.2017.

За результатами розгляду заперечення, поданого товариством з обмеженою відповідальністю СП ГРУПП , відповідачем було залишено висновки акта камеральної перевірки без змін, а заперечення товариства без задоволення.

За результатами адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень від 12.06.2017 №242615121721, №222615121721, №232615121721 рішенням Державної фіскальної служби України від 21.08.2017 №18522/6/99-99-11-01-02-25 податкові повідомлення-рішення від 12.06.2017 №242615121721, №222615121721, №232615121721 - залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю СП ГРУПП , не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний Рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду".

Як вбачається з акта перевірки, висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на те, що на думку контролюючого органу, позивачем було безпідставно включено до рядка 5 декларації обсяги постачання товарів, які звільнені від оподаткування, в тому числі: за січень 2017 року в розмірі 729 132, 00 грн., за лютий 2017 року в розмірі 995 954, 00 грн. та за березень 2017 року в розмірі 992 184, 00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 29.12.2016 між позивачем (постачальник) та міжнародним благодійним фондом Альянс громадського здоров'я (покупець) було укладено договір №75-COMP-SP-CDC, за умовами якого постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупцю комп'ютерне обладнання, специфікація якого наведена у додатку №1 до цього договору (далі іменується як товар ), а покупець - оплатити такий товар.

Пунктом 1.5 вказаного договору встановлено, що покупець є виконавцем проекту (програми) міжнародної технічної допомоги залучення місцевих організацій до розвитку моніторингу та оцінки відповіді на епідемію ВІЛ/СНІД . Реєстраційна картка проекту (програми) №2783-03 від 19.07.2016.

Товари поставляються постачальником для цілей зазначеного проекту (програми) міжнародної технічної допомоги.

Закупівля товарів здійснюється покупцем коштом вищезазначеного проекту (програми) міжнародної технічної допомоги та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі товарів, робіт і послуг, що закуповуються за кошти міжнародної технічної допомоги, а саме пункту 5 закупівля комп'ютерів, ноутбуків, принтерів, програмного забезпечення, телефонів, меблів, іншого офісного обладнання (пункти 1.6, 1.7 договору).

Пунктом 1.8 договору встановлено, що товари за договором оплачуються покупцем без сплати податку на додану вартість, згідно зі статтею 1 Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво від 07.05.1992 року.

На підтвердження виконання умов договору у визначеному договором порядку позивачем надано суду копії: вказаного договору, додатку №1 до договору, реєстраційної картки проекту (програми), плану закупівлі, видаткових накладних, виписок з банку, супровідних листів від міжнародного благодійного фонду Альянс громадського здоров'я на підтвердження реалізації ним свого право на пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України, інформаційного підтвердження від міжнародного благодійного фонду Альянс громадського здоров'я щодо придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом (програмою), податкові накладні.

Так, позивач, посилаючись на пункт 26 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, наголошує що товариство з обмеженою відповідальністю СП ГРУПП мало право застосувати податкову пільгу з податку на додану вартість, однак, при формуванні податкових накладних №416, №422, №424, №430 та додатку 6 звітності з податку на додану вартість за січень, лютий та березень 2017 року, було допущено помилку в зазначенні статті, якою передбачено звільнення від оподаткування з податку на додану вартість.

Разом з тим, як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи, 06.06.2017 товариство з обмеженою відповідальністю СП ГРУПП подало до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві доповнення, в яких просило переглянути результати камеральної перевірки викладені в Акті перевірки стосовно звільнення операцій поставки товарів від оподаткування відповідно до пункту 197.11 статті 197 Податкового кодексу України.

За посиланням позивача, на підтвердження можливості застосування податкової пільги, передбаченої пунктом 26 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, останнім було надано контролюючому органу всі необхідні документи про виконання договірних зобов'язань з постачання товарів на митній території України, згідно зі Статтею 1 (а) Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво, також, було подано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 06.06.2017 до податкової накладної №416, №2 від 06.06.2017 до податкової накладної №422, № 3 від 06.06.2017 до податкової накладної №424, №4 від 06.06.2017 до податкової накладної №430 та уточнюючі додатки 6 за січень, лютий та березень 2017 року, в яких уточнено статтю, згідно з якою дані операції звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Поряд з цим, матеріали справи та усні пояснення представника відповідача під час судового засідання 15.02.2018 не містять доказів та змістовних доводів щодо того, що надані позивачем додаткові пояснення та первинні документи, надані 06.06.2017 були враховані та досліджені контролюючим органом під час розгляду скарги товариства на висновки акта перевірки.

Тобто, матеріали справи не містять жодних доказів того, що контролюючим органом було в повному обсязі перевірено первинну документацію позивача по взаємовідносинам з контрагентом - міжнародним благодійним фондом Альянс громадського здоров'я та встановлено наявність чи відсутність підстав для застосування податкової пільги, передбаченої пунктом 26 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, натомість, з акта перевірки фактично вбачається, що контролюючим органом заперечувалась наявність пільги, проте первинна документація на підставі якої, за посиланням позивача, наявна відповідна податкова пільга, контролюючим органом не досліджувалась, зворотного відповідачем під час судового розгляду справи не доведено.

Що стосується права позивача на податкову пільгу, передбачену пунктом 26 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 26 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, тимчасово, на період виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції, зокрема, з постачання на митній території України товарів (крім підакцизних) та надання послуг, якщо такі товари/послуги оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону. Порядок здійснення таких операцій визначається Кабінетом Міністрів України. У разі порушення вимог, встановлених цим порядком, платник податку, який фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до такого платника застосовуються штрафні (фінансові) санкції, встановлені цим Кодексом.

Як було зазначено вище, умовами договору від 29.12.2016 №75COMP-SP-CDC встановлено, що покупець є виконавцем проекту (програми) міжнародної технічної допомоги залучення місцевих організацій до розвитку моніторингу та оцінки відповіді на епідемію ВІЛ/СНІД .

Копія реєстраційної картки проекту (програми) №2783-03 від 19.07.2016 наявна в матеріалах справи (стор. 75).

Товари поставляються постачальником для цілей зазначеного проекту (програми) міжнародної технічної допомоги.

Товари за договором оплачуються покупцем без сплати податку на додану вартість, згідно зі статтею 1 Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво від 07.05.1992 року.

Так, відповідно до пункту а зазначеної вище Угоди від 07.05.1992, товари, поставки та інше майно, що надаються або використовуються у зв'язку з програмами допомоги Сполучених Штатів, можуть імпортуватися, експортуватися або використовуватися в Україні із звільненням від будь-яких тарифів, зборів, мит, податків на імпорт та інших аналогічних податків або зборів, що накладаються Україною або будь-якою її організацією.

Матеріали справи свідчать про те, що товариство з обмеженою відповідальністю СП ГРУПП здійснювало операції з постачання товарів на митній території України за рахунок грантів відповідно до програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні. Зокрема, вказане підтверджується умовами договору, копія якого наявна в матеріалах справи разом з копією додаткової угоди, реєстраційною карткою проекту (програми), планом закупівлі, супровідними листи контрагента позивача щодо реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України.

Поряд з цим, відповідачем жодним чином не заперечувалось право позивача на пільгу щодо сплати податку на додану вартість, передбачену пунктом 26 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та не спростовано доводи позивача з цього приводу.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було в повній мірі досліджено первинну документацію в межах господарських правовідносин між позивачем та міжнародним благодійним фондом Альянс громадського здоров'я , не встановлено всі фактичні обставини та не враховано заперечення до акта перевірки та доповнення від 06.06.2017.

Натомість, матеріали справи свідчать про наявність у позивача права на податкову пільгу, передбачену пунктом 26 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, зворотнього відповідачем не доведено.

Відтак, суд наголошує, що під час судового розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованості винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12.06.2017 №242615121721, №222615121721, №232615121721, а тому позовні вимоги щодо визнання спірних податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12.06.2017 №242615121721, №222615121721, №232615121721.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СП ГРУПП" (04128, м. Київ, вул. Василя Блюхера, буд. 11А, кв. 30, код ЄДРПОУ 39039475) здійснені ним судові витрати у розмірі 10 049, 96 грн. (десять тисяч сорок дев'ять гривень дев'яносто шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.