Рішення

від 29.03.2019 по справі 826/19808/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2019 року № 826/19808/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ВАЛТЕК

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ВАЛТЕК (далі - позивач та/або ТОВ Фірма ВАЛТЕК ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач та/або контролюючий орган/ГУ ДФС у м. Києві) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.12.2016 року №0024221404 (форма Р ), прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби Головного управління ДФС у місті Києві;

- судові витрати присудити на користь позивача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач, серед іншого, зазначає, що ним не було допущено порушення чинного законодавства України, а інформація та висновки викладені в акті перевірки №290/26-15-14-04-04/20009888 від 24.11.2016 року суперечать фактичним обставинам справи, оскільки останній містить виклад загальних норм законодавства України, а висновки зроблені на підставі неналежних доказів, припущеннях, без зазначення конкретних фактів порушення ТОВ Фірма ВАЛТЕК чинного законодавства та за відсутності належного правового аналізу наявних у контролюючого органу первинних документів.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, які викладені в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 01.03.2018 року судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі статей 20, 75, 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, згідно з наказами Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 17.10.2016 №6446 та від 0.11.2016 року №7173 і направлень, виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві: від 28.10.2016 №1018/26-15-14-04-04, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за ризиковими платниками управління спеціального аудиту ГУ ДФС у м. Києві, радником податкової та митної справи III рангу - Іванишиним Русланом Богдановичем; від 28.10.2016 №1019/26-15-14-04-04, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за ризиковими платниками управління спеціального аудиту ГУ ДФС у м. Києві, радником податкової та митної справи II рангу - Савченко Наталією Михайлівною; від 28.10.2016 №1368/26-15-14-02-02, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту у сфері торгівлі і послуг ГУ ДФС у м. Києві Микитенко Юлією Яківною; від 28.10.2016 №2793/26-15-14-03-03, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок юридичних осіб з податку на майно, доходів з фізичних осіб та сплати єдиного внеску ГУ ДФС у м. Києві, радником податкової та митної справи III рангу - Сікорським Дмитром Олександровичем; від 28.10.2016 №1024/26-15-14-04-06, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за ризиковими платниками управління спеціального аудиту ГУ ДФС у м. Києві, радником податкової та митної справи III рангу - Приймаком Віталієм Васильовичем; від 28.10.2016 №1938/26-15-14-06-04, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за додержанням податкового законодавства при здійсненні ЗЕД ГУ ДФС у м. Києві, радником податкової та митної справи III рангу - Ковпашко Олегом Володимировичем проведено документальну планову виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ВАЛТЕК (код 20009888) з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 рік, за результатами якої складено акт №290/26-15-14-04-04/20009888 від 24.11.2016 року (далі - акт перевірки) (т.1, а.с. 30-97).

Як слідує з акту перевірки відповідачем встановлено наступні порушення вимог:

1) підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 137.13 статті 137, пункту 140.2 статті 140, пункту 138.2 статті 138, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.2013 рік по 30.06.2016 рік на загальну суму 2 236 427 грн., у тому числі по періодах: за 2013 рік у сумі 2 236 427 гривень.

2) пункту 44.1 статті 44, статті 185, статті 186, статті 187, статті 188, пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 1968, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено:

- завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (20.1 Декларації з ПДВ) на суму 1490 807 грн. за лютий 2013 рік;

- заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2 169 412 гривень, в тому числі по періодах, лютий 2013 - 23 312 грн., червень 2013 - 18 307 грн., липень 2013 - 1 598 663, серпень 2013 - 224 095 грн., вересень 2013 - 305 035 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, вважаючи їх безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству України, TOB Фірмою BAJITEK були подані в порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України, заперечення від 29.11.2016 року №1639 до акту перевірки (зареєстровані в ГУ ДФС у м. Києві від 29.11.2016 за №48433/10).

За наслідком розгляду заперечень листом від 06.12.2016 року №25651/10/26-15-04-04 Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві Про розгляд заперечення повідомило ТОВ Фірма ВАЛТЕК , що висновки викладені в акті перевірки в частині встановленого заниження доходів у сумі 805 114 грн. (порушення по нарахуванню пені за невиконання грошового зобов'язання за договорами) є такими, що не відповідають вимогам законодавства, в іншій частині висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення позивача частково задоволено (т. 1, а.с. 126).

Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення №0024221404 від 09.12.2016 року (Форма Р ), яким ТОВ Фірма ВАЛТЕК збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковим зобов'язанням у розмірі 2 083 456, 00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1 041 728, 00 грн (далі - оскаржуване та/або спірне рішення) (т. 1, а.с. 97).

Позивач категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В розрізі приписів пункту 137.1 статі 137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення (пп. 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 ПК України.

Разом з цим, в контексті приписів пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пункту 140.2 статті 140 ПК України у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) також проводиться сторонами: у звітному періоді (періодах), в якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину - у разі визнання судом правочину недійсним; у звітному періоді, в якому рішення суду про визнання правочину недійсним набуло законної сили - у разі визнання правочину недійсним з інших підстав.

Цей пункт не регулює правила визначення та коригування витрат та доходів внаслідок проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання боргу покупця безнадійним, що визначаються статтею 159 цього Кодексу.

Водночас, як встановлено статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною третьою статті 6 Закону № 996-ХІV передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, із змінами та доповненнями (далі - П(С)БО 15).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Крім того, згідно з Національним положенням (стандарт) ) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2003 року №73 (далі - НП(С)БО 1), фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Так, у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318 (далі - П(С)БО 16), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

У пункті 7 П(С)БО 16 визначено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 17 П(С)БО 16 встановлено, що витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Згідно пункту 18 П(С)БО 16 до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення.

За змістом частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток необхідно з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як слідує з акту перевірки, відповідач дійшов висновку, що позивачем занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 рік у сумі 11 536 616 грн., за 2013 рік.

При цьому, як вже було зазначено вище заниження доходів у сумі 805 114 грн. (порушення по нарахуванню пені за невиконання грошового зобов'язання за договорами) визнано Головним управлінням ДФС у м. Києві такими, що не відповідають вимогам законодавства, а в іншій частині висновки акту перевірки залишено без змін.

Заниження доходів що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування встановлено відповідачем, зокрема по взаємовідносинам позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем та Державного підприємства Українські спеціальні системи .

Вказаний висновок базується на тому, що ТОВ Фірма ВАЛТЕК не надано документи, які підтверджують повернення товарів на склад підприємства, а саме яким чином здійснено транспортування повернутого товару та за рахунок кого підприємства. До перевірки не надано товарно-транспортна накладна, акт приймання матеріалів, акт огляду повернутого товару на склад за підписом двох підприємств, відповідно яких сторони погоджуються, що товар повернутий в повному обсязі та не був використаний в період за який знаходився у контрагентів-покупців, журнал обліку вантажів, що надійшли, картки складського обліку, оборотно-сальдові і відомості по рахунку 28 Товари за травень, червень 2013 року в розрізі отриманих товарів та матеріалів.

Крім цього, встановлено відсутність збільшення вартості залишків товарних запасів, що знаходяться на складах, на суму повернення товарів від ТОВ Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем та ДП Українські спеціальні системи за період травень-червень 2013 року, а також при аналізі рахунків 20 Матеріали та 26 Готова продукція не відображено відповідні зміни.

Водночас, в акті перевірки зазначено, що в умовах договорів, укладених із ТОВ Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем та ДП Українські спеціальні системи передбачено лише повернення у разі відбракування (дефекту) товарів, у той час коли, претензій щодо якості, кількості товарів та заявок щодо несправностей поставленого товару або інших документів від контрагентів-покупців на адресу ТОВ Фірма ВАЛТЕК в ході перевірки не надавалося.

Оцінюючи доводи відповідача викладені в акті перевірки в цій частині суд звертає увагу на наступне.

Так, як свідчать матеріли справи між позивачем та ТОВ Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем укладено договір поставки №102/2012 від 10.12.2012 року, яким постачальник зобов'язується у 2012 році поставити замовникові товари, перелік, кількість, ціни та ідентифікаційні особливості яких зазначені у специфікації (далі - товар, Додаток №1), що додається до цього договору т ає не від'ємною його частиною, а замовник - прийняти і оплатити ці товари (далі - договір поставки №102/2012).

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 зазначеного договору кількість товару: 794 одиниці, згідно зі специфікацією (додаток №1).

Підпунктом 2.3 пункту 2 договору поставки №102/2012 передбачено, що товар, поставлений з дефектами або після закінчення терміну придатності та/або державної реєстрації, вважається непридатним для використання і повертається постачальнику за рахунок постачальника.

Сума цього договору встановлюється у національній валюті України та становить 5 955 952, 80 грн (п'ять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві грн. 80 коп.), у т.ч. ПДВ - 992 685, 80 (дев'ятсот дев'яносто дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім грн. 80 коп.) (пп. 3.1 п. 3 договору поставки №102/2012) (т. 1, а.с. 169-173).

Згідно підпункту 3.2 пункту 3 договору поставки №102/2012 в ціну товару включаються: вартість доставки; розвантаження у місці постачання; сплата податків; сплата митних тарифів та інші обов'язкові платежі.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 договору поставки №102/2012 розрахунок проводиться замовником шляхом попередньої оплати, яка здійснюється протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання договору.

У разі затримки бюджетного фінансування клієнтка замовника розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання клієнтом замовника бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок (пп. 4.2 п. 4 договору поставки №102/2012).

Підпунктом 11.3 пункту 11 договору поставки №102/2012 визначено, що у всіх відносинах, не врегульованих цим договором, сторони керується нормами чинного законодавства.

Листом №743 від 21.12.2012 року позивач просив ТОВ Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем терміново здійснити оплату товару в сумі 5 955 952, 80 грн постановлено на підставі договору поставки №102/2012 (т. 1, а.с. 177).

Листом вих. 756 від 25.12.2012 року ТОВ Фірма ВАЛТЕК повторно просила ТОВ Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем здійснити оплату товару або повернути його ТОВ Фірма ВАЛТЕК (т. 1, а.с. 178).

Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних (повернення) від 17.05.2013 року №ВП-0000001, №ВП-0000002, ВП-0000003 ТОВ Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем повернуло ТОВ Фірма ВАЛТЕК поставлений позивачем товар на підставі договору поставки №102/2012, видатної накладної №108 від 18.12.2012 року.

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та ДП Українські спеціальні системи укладено договір поставки №12.957/12/ПГ від 14.12.2012 року, згідно якого постачальник зобов'язується у 2012 році поставити замовникові товар - автоматизовані робочі місяця, а замовник оплати поставлений товар (далі - договір поставки №12.957/12/ПГ) (т. 1, а.с. 186-191).

Пунктом 2.4 пункту 2 вказаного договору передбачено, що товар поставлений з дефектами, вважається непридатним для використання і змінюється постачальником за рахунок постачальника.

Сума цього договору встановлюється у національній валюті України та становить 6 920 649 грн. 72 коп. (шість мільйонів дев'ятсот двадцять тисяч шістсот сорок дев'ять грн. 72 коп.), у т.ч. ПДВ 1 153 441 грн. 62 коп. (один мільйон сто п'ятдесят три тисячі чотириста сорок одна грн. 62 коп.) (пп. 3.1 п. 3 договору поставки №12.957/12/ПГ).

Згідно підпункту 3.2 пункту 3 договору поставки №12.957/12/ПГ в ціну товару включаються: вартість доставки; розвантаження у місці постачання; сплата податків; сплата митних тарифів та інші обов'язкові платежі.

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 договору поставки №12.957/12/ПГ розрахунок за поставлений товар проводиться замовником не пізніше 28.12.2012 року.

Підпунктом 11.3 пункту 11 договору поставки №12.957/12/ПГ визначено, що у всіх відносинах, не врегульованих цим договором, сторони керується нормами чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з простроченням ДП Українські спеціальні системи оплати товару,поставленого відповідно видатковій накладній №108 від 14.12.2012 року по договору поставки №12.957/12/ПТ, TOB ФІРМОЮ ВАЛТЕК були здійснені наступні заходи:

- проведено спільну нараду про стан виконання договору від 14.12.2012 року №12.957/12/ПТ TOB ФІРМА ВАЛТЕК і ДП Українські спеціальні системи , в результаті якої установлено, що не виконання ДП Українські спеціальні системи обов'язків щодо оплати даного договору поставки, пов'язане із затримкою фінансування від Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), та складено план заходів щодо оплати поставлено товару (протокол від 11.04.2013 року);

- укладено додаткову угоду №1 від 16.04.2013 року про розстрочення заборгованості по договору поставки №12.957/12/ПТ та додаток №1 до неї - графік погашення заборгованості договору поставки №12.957/12/ПТ від 14.12.2012 року.

Поряд з цим, факт наявності заборгованості по договору поставки №12.957/12/ПТ від 14.12.2012 року підтверджується, зокрема, і довідкою від 18.03.2013 року №06-21/20 (т. 1, а.с. 201-206).

Надалі, 10.06.2013 між позивачем та ДП Українські спеціальні системи укладено додаткову угоду №2 до договору поставки №12.957/12/ПТ від 14.12.2012 року згідно якої сторони дійшли взаємної згоди розірвати договір поставки №12.957/12/ПТ від 14.12.2012 року.

Пунктом 2 вказаної угоди передбачено, що з моменту набрання її чинності, проводиться повернення сторін в первісний стан, який в них був до моменту заключення договору №12.957/12/ПТ від 14.12.2012 року, а саме: замовник повертає постачальнику в повному обсязі товар, отриманий за договором №12.957/12/ПТ від 14.12.2012 року, а постачальник приймає його та повертає на розрахунковий рахунок замовника грошові кошти у сумі 1 000 000, 00 грн, які були перераховані замовником в оплату за товар згідно договору №12.957/12/ПТ від 14.12.2012 року (т. 1, а.с. 198).

Згідно накладної на повернення №ВН-0000001 від 14.06.2013 року ДП Українські спеціальні системи повернуто товар позивачу відповідно до умов додаткової угоди №2 від 10.06.2013 року до договору поставки №12.957/12/ПТ від 14.12.2012 року (т. 1, а.с. 192).

В подальшому, між ТОВ Фірма ВАЛТЕК та ТОВ Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем підписано розрахунки коригування вартісних показників до податкових накладних від 18.12.2012 року №114, від 20.12.2012 року №132, від 20.12.2012 року №135 (ТОВ Фірма ВАЛТЕК 17.05.2013 року, а ТОВ Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем 21.05.2013 року).

Також ТОВ Фірма ВАЛТЕК і ДП Українські спеціальні системи підписано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників по податковій накладній 18.12.2012 року №120 (ТОВ Фірма ВАЛТЕК 14.06.2013 року ДП Українські спеціальні системи 27.05.21013 року).

Статтями 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 509 ЦК України та положень статті 173 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами частини 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 697 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Аналіз зазначеного дає суду підстави стверджувати, що за умовами укладених договорів поставки позивачем із ТОВ Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем та ДП Українські спеціальні системи у позивача зважаючи на приписи частини 2 статті 712 ЦК України у взаємозв'язку із підпунктом 11.3 пункту 11.3 відповідних договорів було наявне право на повернення товару, що був не оплачений покупцем.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що між ТОВ Фірма ВАЛТЕК та ТОВ Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем та ДП Українські спеціальні системи було досягнуто домовленості щодо повернення неоплаченого товару та фактично останні повернули товар позивачу, що підтверджується, зокрема, додатковою угодою, видатковими накладними про повернення товару, розрахунками на коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Таким чином, посилання контролюючого органу, як на підставу для висновку про заниження позивачем доходу на відсутність претензій щодо якості, кількості товарів та заявок щодо несправностей поставленого товару або інших документів від контрагентів-покупців на адресу ТОВ Фірма ВАЛТЕК є безпідставними.

Що ж стосується інших висновків акту перевірки в цій частині слід вказати наступне.

Так, в матеріалах справи міститься договір оренди автомобіля від 03.04.2012 року (т. 1, а.с. 164-167), картка рахунку №36 за 01.01.2013 рік - 30.06.2013 рік (т. 1, а.с. 168), картка рахунку 361 за 2013 рік (т. 1, а.с. 185), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (т. 1, а.с. 179-184).

Суд звертає увагу, що товарно-транспортна накладна не є документом первинного обліку, що підтверджує придбання/продаж та або повернення товару і її відсутність, не може безумно свідчити про фактичне не повернення контрагентами-покупцями товару постачальнику - ТОВ Фірма ВАЛТЕК .

При цьому, суд наголошує, що інформація про наявність транспортних засобів, а також аналіз рахунку 28 (Товари) за січень-грудень 2013 року, аналіз рахунку 26 (Готова продукція за січень-грудень 2013 року, аналіз рахунку 23 (Виробництво) за січень-грудень 2013 року, аналіз рахунку 20 (Матеріли) за січень - грудень 2013 року, аналіз рахунку 704 (Вирахування з доходу) за травень-червень 2013 року, копія актів розкомплектування за травень - червень 2013 року була надана позивачем разом із запереченням на акт перевірки, однак оцінка щодо них в листі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Про розгляд заперечень від 06.12.2016 року №25651/10/26-15-04-04 відсутня.

З урахуванням зазначеного суд критично ставиться до посилань відповідача у письмових запереченнях на пункт 44.6 статті 46 ПК України.

Разом з цим, на думку суду відсутність акту приймання матеріалів, акту огляду повернутого товару на склад за підписом двох підприємств, відповідно яких сторони погоджуються, що товар повернутий в повному обсязі та не був використаний в період за який знаходився у контрагентів-покупців, журнал обліку вантажів, що надійшли, картки складського обліку, оборотно-сальдові і відомості по рахунку 28 Товари за травень, червень 2013 року в розрізі отриманих товарів та матеріалів, відсутність збільшення вартості залишків товарних запасів, що знаходяться на складах, на суму повернення товарів від ТОВ Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем та ДП Українські спеціальні системи за період травень-червень 2013 року не свідчить безумовно про заниження позивачем доходу та не можуть, на думку суду, враховуючи наявні документи в матеріалах справи свідчити про зворотне.

Водночас, жодним положенням чинного законодавства не вимагається складання вищевказаних документів.

Крім цього, суд вважає за необхідне з акцентувати увагу на тому, що встановлення дефектів в частині первинних документів складених позивачем по взаємовідносинам ТОВ Фірма ВАЛТЕК з ТОВ Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем та ДП Українські спеціальні системи акт перевірки не містить як і не містить висновків щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем та ДП Українські спеціальні системи щодо поставки товару, який в подальшому був повернутий ТОВ Фірма ВАЛТЕК , відповідно до умов укладених договорів поставки.

Суд проаналізувавши в сукупності матеріали справи вважає, що надані ТОВ Фірма ВАЛТЕК первинні документи до суду спростовують висновок відповідача про заниження позивачем доходу в частині взаємовідносин з ТОВ Науково-виробниче підприємство Безпека інформаційно-телекомунікаційних систем та ДП Українські спеціальні системи .

Що ж стосується взаємовідносин позивача з ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу слід звернути увагу на таке.

Як слідує з акту перевірки під час вивчення та аналізу звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2013 рік, а саме рядку 2130 Адміністративні витрати та оборотно-сальдових відомостей по рахункам 63 Розрахунки постачальникам та підрядникам та 92 Адміністративній витрати , картки рахунку 631 розрахунки встановлено, що ТОВ Фірма ВАЛТЕК включено до складу адміністративних витрат послуги по ремонту комп'ютерів та професійного устаткування у ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу у сумі 235 056, грн.

На аркуші 17 акту перевірки (т. 1, а.с. 46) вказано, що до перевірки надані лише акти приймання-передачі виконаних послуг, оформлені та підписані ТОВ Фірма ВАЛТЕК - Замовник , в особі генерального директора ОСОБА_7 та ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу - Виконавець , в особі директора ОСОБА_8 на загальну суму 179 280, 00 грн., у тому числі ПДВ - 29 880, 00 грн.

Як зазначає контролюючий орган позивачем не надано документального підтвердження щодо наявності вказаної в актах приймання-передачі виконаних послуг, комп'ютерної техніки по якій проведений ремонт та інформації щодо використання відремонтованих об'єктів у власній господарській діяльності.

На запит контролюючого органу щодо взаємовідносин з ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу ТОВ Фірма ВАЛТЕК документи надавалися не в повному обсязі, зокрема, оборотно-сальдові відомості по рахунку 36, документи щодо проведення фінансово господарських операцій із контрагентом-постачальником ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу .

Разом з цим, в акті перевірки вказано, що в ході аналізу податкової інформації, зібраної відповідно до статті 72, статті 74 Податкового кодексу України по контрагентам-постачальникам ТОВ Фірма ВАЛТЕК встановлено наступне.

ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу , основний вид діяльності - будівництво і нежитлових будівель. Директор, засновник та головний бухгалтер - ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1).

Інформації щодо наявності трудових ресурсів та основних засобів (фінансовий звіт (баланс) та додаток АМ до рядка 1.2.1. додатку РІ до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік до контролюючих органів не подано. Свідоцтво ПДВ анульовано - 31.10.2013 року (причина ліквідація банкрута). Остання податкова звітність з податку на додану вартість подана за червень 2016 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 25.07.2013 року по справі № 908/2299/13 про банкрутство ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу (м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської 45-6, код ЄДРПОУ 37727366), згідно з якою товариство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_8

Отже, під час здійснення перевірки встановлені обставини, які у сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про учасників поставок, фактичну можливість виконання цих поставок саме задекларованим контрагентом, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті.

На противагу висновкам акту перевірки в цій частині позивачем надано до суду договір №1 від 01.02.2013 року (т. 1, а.с. 207-209), акт №512 від 28.02.2013 року приймання-передачі виконаних послуг згідно з договором №1 від 01.02.2013 року (т. 1, а.с. 210), акт №513 від 28.02.2013 року приймання-передачі виконаних послуг згідно з договором №1 від 01.02.2013 року (т. 1, а.с. 211), акт №514 від 28.02.2013 року приймання-передачі виконаних послуг згідно з договором №1 від 01.02.2013 року (т. 1, а.с. 212), акт №515 від 28.02.2013 року приймання-передачі виконаних послуг згідно з договором №1 від 01.02.2013 року (т. 1, а.с. 213), податкові накладні (т. 1, а.с. 217), відомості основних засобів за 1 квартал 2013 року (т. 1, а.с. 218-219), витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за травень-грудень 2013 року (т. 1, а.с. 220-222), ), витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 2014 рік (т. 1, а.с. 223), витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 2015 рік (т. 1, а.с. 224), витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за січень-червень 2016 року (т. 1, а.с. 225).

Окрім цього, ТОВ Фірма ВАЛТЕК вказує, що законність діяльності ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу встановлено судовими рішенням, зокрема, у справах 817/1965/14, №815/970/16, №826/24580/15, 802/1583/15-а.

Оцінивши доводи сторін в цій частині суд зазначить наступне.

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду (ч. 7 ст. 78 КАС України).

Ознайомившись із рішеннями судів у вказаних позивачем адміністративних справах суд звертає увагу, що встановлені ними обставини стосуються взаємовідносин діяльності ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу з іншими контрагентами, за інший період та з іншого виду діяльності (виконання будівельних робіт тощо).

Таким чином, враховуючи вказані обставини, суд вважає, що рішення у вищевказаних адміністративних справах не можуть підтверджувати реальність взаємовідносин позивача з ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу та бути покладені в основу рішення суду про задоволення даного адміністративного позову.

Крім того, рішенням в адміністративній справі №817/1965/14 надано оцінку виключно наказу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №485 від 24.06.2014 року "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт - Сервіс Хмельницький" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства при проведення господарських операцій з ТОВ Нью Девелормент Лімітед Лоу", ТОВ "ПКФ Локос", ТОВ Білд Компані", ТОВ "Хельса", ТОВ "Цезій" за період з 01.10.2011 року по 31.07.2013 року, а не господарським взаємовідносинам, як про те стверджує позивач.

Суд звертає увагу, що при вирішення даної адміністративної справи судом досліджуються ті первинні документи, які були оформлені ТОВ Фірма ВАЛТЕК з ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу на предмет завищення позивачем адміністративним витрат в розрізі взаємовідносин з ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу .

Проаналізувавши матеріли справи, в розрізі наданих позивачем документів, суд приходить до висновку про безпідставність посилання контролюючого органу про те, що придбання послуг оформлювалося лише документально у контрагента ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу на адресу ТОВ Фірма ВАЛТЕК без наявності у них необхідних трудових ресурсів та матеріально технічних ресурсів мотивуючи це наступним.

По-перше, вказаний висновок відповідача базується виключно на податковій інформації.

По-друге, зазначення в акті перевірки, що позивачем надано документи не в повному обсязі щодо взаємовідносин з ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу не дають змоги ідентифікувати, які ж саме документи не були наданні останнім до перевірки, оскільки акт перевірки не містить в собі конкретного переліку щодо цих обставин.

При цьому, в цій частині суд враховує, що ТОВ Фірма ВАЛТЕК подавалися заперечення на акт перевірки, в яких зазначалася формація про надання всіх документів щодо його взаємовідносин з ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу , однак в листі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Про розгляд заперечення від 06.12.2016 року №25651/10/26-15-04-04 не спростовано факту їх надання, а викладена ідентична позиція, що вказана контролюючим органом в акті перевірки.

По-третє, посилання відповідача на відсутність у ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу необхідних трудових ресурсів та матеріально технічних ресурсів також не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки відсутність матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливість реального виконання суб'єктами господарювання господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, тобто позивачем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №810/1499/17.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача в акті перевірки на обставини не реєстрації ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу податкових накладних з огляду на таке.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання непрямим контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

В четверте, акт перевірки не містить в собі встановлених конкретних порушень позивачем податкового зобов'язання із зазначенням дефектів щодо оформлення первинних документів, а містить лише припущення щодо нереальності господарських операцій ТОВ Фірма ВАЛТЕК з ТОВ Нью Девелопмент Лімітед Лоу , що, в свою чергу, спростовується наявними у справі документами, а саме: договір №1 від 01.02.2013 року (т. 1, а.с. 207-209), акт №512 від 28.02.2013 року приймання-передачі виконаних послуг згідно з договором №1 від 01.02.2013 року (т. 1, а.с. 210), акт №513 від 28.02.2013 року приймання-передачі виконаних послуг згідно з договором №1 від 01.02.2013 року (т. 1, а.с. 211), акт №514 від 28.02.2013 року приймання-передачі виконаних послуг згідно з договором №1 від 01.02.2013 року (т. 1, а.с. 212), акт №515 від 28.02.2013 року приймання-передачі виконаних послуг згідно з договором №1 від 01.02.2013 року (т. 1, а.с. 213), податкові накладні (т. 1, а.с. 217), відомості основних засобів за 1 квартал 2013 року (т. 1, а.с. 218-219), витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за травень-грудень 2013 року (т. 1, а.с. 220-222), ), витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 2014 рік (т. 1, а.с. 223), витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 2015 рік (т. 1, а.с. 224), витяг з оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за січень-червень 2016 року (т. 1, а.с. 225).

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає хибним висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог пунктів 138.2, 138.8, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 ПК України.

Водночас, суд звертає увагу, що згідно розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до акту перевірку з податку на прибуток слідує, що контролюючим органом до ТОВ Фірма ВАЛТЕК засновано штрафні санкції у розмірі 50%.

Згідно пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як слідує з акту перевірки (т. 1, а.с. 77) (аркуш акту перевірки 48) щодо позивача було складено акт від 31.08.2016 року №140/26-15-14-07-02/20009888, яким встановлено порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 6 316 273 грн., в тому числі по періодах за 2013 рік на суму 6 193 353 грн., 2014 рік на суму 140 715 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено

- завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (20.1 Декларації з ПДВ) на суму 8684 грн. за лютий 2013;

- заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 6 647 998 гривень, в тому числі по періодах:

за січень 2013 року на суму 21396 грн.,

за березень 2013 року на суму 16986 грн.,

за квітень 2013 року на суму 33492 грн.,

за липень 2013 року на суму 410391 грн.,

за серпень 2013 року на суму 336361 грн.,

за вересень 2013 року на суму 432220 грн.,

за жовтень 2013 року на суму 813419 грн.,

за листопад 2013 року на суму 354032 грн.,

за грудень 2013 року на суму 4059826 грн.,

за січень 2014 року на суму 130036 грн.,

за лютий 2014 року на суму 4075 грн.,

за березень 2014 року на суму 2373 грн.,

за квітень 2014 року на суму 1562 грн.,

за травень 2014 року на суму 8507 грн.,

за червень 2014 року на суму 16115 грн.,

за липень 2014 року на суму 5206 грн.,

за серпень 2014 року на суму 2001 грн. .

Рішення контролюючого органу щодо нарахуванням податкових зобов'язань платнику податків оскаржується позивачем в рамках адміністративної справи №826/14867/16.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), а податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 157 ПК України).

Проаналізувавши зміст норм підпунктів 14.1.156, 14.1.157 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 123.1 статті 123 ПК України суд вважає, що посилання ТОВ Фірма ВАЛТЕК на незаконність та безпідставність застосування до нього 50% штрафу є безпідставними, оскільки приписи пункту 123.1 статті 123 ПК України визначають нарахуванням 50% штрафу на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування, однак не ставить в залежність таке нарахуванням від узгодженості суми податкового зобов'язання.

При цьому, станом на час вирішення даної адміністративної справи рішення позивачем в рамках адміністративної справи №826/14867/16 не набрало законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України)

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ВАЛТЕК (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, б. 13/2, кв. 32; поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, б. 8, код ЄДРПОУ 2009888) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 394399810) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.12.2016 року №0024221404 (форма Р ), прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби Головного управління ДФС у місті Києві.

3. Судові витрати в сумі 46 877 (сорок шість тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 77 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ВАЛТЕК (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, б. 13/2, кв. 32; поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, б. 8, код ЄДРПОУ 2009888) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 394399810).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін