Рішення

від 22.03.2019 по справі 295/2052/19

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/2052/19

2/295/1353/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2019 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суд м. Житомира ОСОБА_1, розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Акціонерного товариства Дельта Банк про скасування арешту майна ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати арешт, накладений на підставі постанови державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 34960163 від 29.10.2012 року, а саме скасувати арешт всього рухомого та нерухомого майна, яке належить позивачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в архіві ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби м. Житомира перебуває завершене виконавче провадження по стягненню з позивача на користь ПАТ Дельта Банк боргу у сумі 214450,95 грн. В ході здійснення виконавчих дій постановою державного виконавця від 29.10.2012 року накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження. Постановою від 27.08.2014 року державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувану на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону, що діяв на момент винесення постанови). 27.08.2015р. державним виконавцем Богунського ВДВС повторно винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п . 4 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження . Після повернення виконавчий лист стягувачем не пред'являвся до виконання. 29 листопада 2018 року представник позивача отримав лист ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби м. Житомира від 19.11.2018р., яким було відмовлено позивачу у знятті арешту з майна, посилаючись на те, що підстави для зняття арешту відсутні.

Відповідачі відзив не подали, про наявність поважних причин, які перешкоджають його подачі, суд не повідомлено, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

22.03.2019 року представником відповідача ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_5 подано до суду клопотання, у якому представник відповідача вказав, що ВП № 34960163 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ Дельта Банк боргу у сумі 214450,95 грн., 27.08.2014 року завершене на підставі п . 4 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження . На даний час на виконанні у ОСОБА_3 ВДВС м. Житомир відсутнє вказане виконавче провадження.

Враховуючи те, що при відкритті провадження судом було ухвалено проводити судовий розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а сторони в установленому законом порядку не подали клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, то в силу положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що з відомостей з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що постановою державно виконавця ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції № 34960163 від 29.10.2012 року, накладено арешт на належне ОСОБА_2 нерухоме майно, реєстраційний номер запису про обтяження 22100711 (а.с. 8).

Як вбачається з копії листа ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області № 66469/7.21-30 від 19.11.2018 року, ВП № 34960163 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ Дельта Банк боргу у сумі 214450,95 грн., 27.08.2014 року завершене на підставі п . 4 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження . На даний час на виконанні у ОСОБА_3 ВДВС м. Житомир відсутнє вказане виконавче провадження. (а.с. 8).

Відповідно до частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України , власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1-52 ст. 60 ЗУ Про виконавче провадження , у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення торонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили; ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Вендітеллі проти Італії суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З викладених норм права вбачається, що кожна сторонами сама обирає стратегію захисту своїх прав, а суд розглядає справи тільки в межах заявлений сторонами вимог та наданих ними доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу . Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачі відзив не подали та не скористалися своїм правом спростувати доводи позивача, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінивши в сукупності всі зібрані по справі докази, враховуючи те, що арешт майна був накладений в рамках виконавчого провадження, яке завершене, державним виконавцем не вчинено дій щодо скасування арешту майна, що обмежує права власника майна, суд вважає що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Акціонерного товариства Дельта Банк про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір , суд присуджує до стягнення з відповідачів на користь держави понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі по 384,20 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 6, 7, 10-13 , 18 , 76-81 , 89 , 258 , 259 , 263-265 , 268, 273, 274, 279, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Акціонерного товариства Дельта Банк про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2, накладений на підставі постанови державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції № 34960163 від 29.10.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_3 відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у сумі 384,20 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Дельта Банк на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у сумі 384,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15 Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Богунський районний суд м. Житомира.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідачі: ОСОБА_3 відділ державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, місце знаходження: 10003 м. Житомир, вул. Перемоги, 55, код ЄДРПОУ 35021511.

Акціонерне товариство Дельта Банк , місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020.

Повний текст рішення складено 29.03.2019 року.

Суддя Н.В. Ведмідь