Постанова

від 07.03.2019 по справі 0840/3960/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 березня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3960/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року

у справі №0840/3960/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області

третя особа Первинна профспілкова організація працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя

про зобов'язання вчинити певні дії,,-

ВСТАНОВИВ:

"25" вересня 2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області в якому просив стягнути з відповідача та зобов'язати виплатити заборговане грошове забезпечення позивачу за вересень 2018.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 р. у справі № 0840/3960/18 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, третя особа - Первинна профспілкова організація працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанов Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 р. у справі № 0840/3960/18, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з 15.08.1997 року по 12.10.2018 проходив службу цивільного захисту за контрактом №472/14 від 01.06.2014, починаючи з 2002 року займав посаду начальника караулу 6 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Запорізькій області має спеціальне звання старший лейтенант служби цивільного захисту та відноситься до начальницького складу служби цивільного захисту.

08.08.2018 позивач подав відповідачу рапорт, у якому вимагав розірвати контракт про проходження служби цивільного захисту №472/14 за п.6 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом), в якому зазначив такі порушення.

19.08.2018 позивач надав відповідачу рапорт, в якому повторно зазначив порушення відповідачем умов контракту та вказав, що згідно чинного законодавства при порушенні роботодавцем (керівником органу і підрозділу цивільного захисту) законодавства про працю позивач скористався своїм правом розірвати контракт в термін, в який сам зазначив з моменту подання рапорту 08.08.2018.

26.01.2017 між позивачем та відповідачем укладені зміни до контракту №472/14.

22.08.2018 відповідачем винесений Наказ №346 Про припинення виплати грошового забезпечення , відповідно до якого, у зв'язку з відсутністю на службі без поважних причин позивачу припинено виплату грошового забезпечення з 09.08.2018, позбавлено премії повністю та скасовано надбавку за особливості проходження служби за серпень 2018 року.

20.09.2018 відповідачем винесений Наказ №390 Про припинення виплати грошового забезпечення , відповідно до якого, у зв'язку з відсутністю на службі без поважних причин позивачу припинено виплату грошового забезпечення з 19.08.2018 по 19.09.2018.

12.10.2018 відповідачем винесений Наказ №424 Про звільнення ОСОБА_1О. у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу з 12.10.2018. Відділу економіки і фінансів ГУ ДСНС України у Запорізькій області наказано виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки у 2018 році у кількості 11 календарних днів.

Згідно Табеля обліку службового часу осіб рядового та начальницького складу 6 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Запорізькій області за вересень 2018 року ОСОБА_1 жодного дня не виходив на службу (прогули).

З огляду на припинення виплат грошового забезпечення позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем правомірно припинено виплату грошового забезпечення Позивача на підставі наказів №346 та №390, які, у свою чергу, Позивачем не оскаржувались та є чинними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України №5403-VI від 02.10.2012 року; Закону України №1068-VI від 05.03.2009 року Про дисциплінарний статут служби цивільного захисту ; Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11.07.2013 року; Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільнені особам рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №623 від 20.07.2018 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 КЦЗ України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до статті 104 КЦЗ України, особам, які проходять службу цивільного захисту, присвоюються спеціальні звання, визначені цієї статтею.

Відповідно до п. 46 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, для проходження служби цивільного захисту можуть бути укладені такі контракти, зокрема, про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в порядку, встановленому цим Положенням.

Пунктом 47 Положення встановлено, що Контракт про проходження служби цивільного захисту укладається на строк від трьох до п'яти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і молодшого начальницького складу.

Згідно із п.56 Положення, днем припинення строку дії контракту вважається:

день закінчення строку дії контракту;

день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення із служби цивільного захисту (але не раніше дня виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС) - у разі дострокового розірвання контракту.

З матеріалів справи встановлено, що позивач проходив службу цивільного захисту за контрактом. Відповідно до п. 3 контракту, контракт укладений на 5 років та відповідно до п.6 може бути припинений достроково, зокрема у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом органу і підрозділу цивільного захисту.

08.08.2018 Позивач подав Відповідачу рапорт, у якому вимагав розірвати контракт про проходження служби цивільного захисту за п.6 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом) з моменту подання цього рапорту.

Проте, відповідно до п. 56 Положення днем припинення контракту, у разі дострокового розірвання, є день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення позивача із служби цивільного захисту.

Таким чином, подавши рапорт 08.08.2018 року позивач не вважається особою, яка звільнена із служби цивільного захисту, та, відповідно, повинен продовжувати проходження служби до дня зазначеного у наказі про звільнення із служби цивільного захисту.

Проте, під час розгляду справи позивач не спростовував той факт, що подавши рапорт 08.08.2018 року він не виходив на службу, починаючи з 09.08.2018 року.

При цьому, наказом МВС України від 20.07.2018 №623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Відповідно до п.7 Розділу 1 Інструкції, за час відсутності особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується.

Підставою для припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту є мотивований рапорт безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ керівника органу управління (підрозділу), у якому зазначається, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

З матеріалів справи вбачається, що припинення виплати грошового забезпечення, позбавлення надбавки за особливості проходження служби та премії позивача сталося саме на підставі наказів Головного управління ДСНС України у Запорізькій області №346 від 22.08.2018 року та №390 від 20.09.2018 року.

При цьому, колегія суддів зауважує на ту обставину, що накази Головного управління ДСНС України у Запорізькій області №346 від 22.08.2018 року та №390 від 20.09.2018 року Позивачем оскаржені не були та є чинними, що свідчить про правомірність дій Відповідача щодо припинення виплати грошового забезпечення позбавлення надбавки за особливості проходження служби та премії ОСОБА_1 на підставі вказаних наказів.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову в задоволенні адміністративного позову прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і тому рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 р. у справі № 0840/3960/18 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 р. у справі № 0840/3960/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко