Справа №409/575/19
Пров.№2-о/409/161/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2019 року смт.Білокуракине
Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді: Третяка О.Г.,
за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - ОСОБА_3 районна державна адміністрація про встановлення факту, що має юридичне значення, -
В с т а н о в и в :
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту володіння майном на праві власності. Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що йому належить право володіння та розпорядження земельною часткою (пай) розміром 9,56 умовних кадастрових гектар по колишньому КСП Заріччя Білокуракинського району, яку під час розпаювання на підставі розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації йому було передано у власність та видано Сертифікат на право на земельну часту (пай) серії ЛГ № 0113901, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів по КСП Заріччя за № 177 від 27.02.1997р. В подальшому, вже на підставі розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації від 08.08.2008 року за №418, по вказаному Сертифікату заявнику було виділено в натурі (на місцевості) земельну ділянку площею 3,8409 га ріллі та на підтвердження права власності було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 111255, який посвідчував його право власності. Але сам оригінал належного йому Сертифікату на право на земельну частку (пай), що посвідчував би його право на земельну частку (пай) та являвся правовстановлюючим документом за невідомих обставин було втрачено, про що ним було опубліковано оголошення про його втрату. З метою здійснити виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості), що залишились невиділеною по втраченому ним сертифікату (сінокоси та пасовища), заявник звернувся до відділу у ОСОБА_3 районі ГУ Держгеокадастру у Луганській області, де після огляду наданих ним документів, було повідомлено про неможливість реалізувати право та виділити земельні ділянки (сінокоси та пасовища) в натурі через втрату оригіналу правовстановлюючого документа й одночасно з цим запропоновано звернутися до суду з відповідною заявою. Відсутність правовстановлюючих документів на належне йому на праві власності майно перешкоджає у здійсненні права володіння вищевказаним майном.
Заявник до суду не з'явився, але в своїй заяві просив розглянути справу без його участі.
В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечують проти вимог.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Як встановлено судом, заявнику у відповідності до Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року № 720/95 та Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 5 червня 2003 року № 899-IV на підставі розпорядження голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації було видано Сертифікат на право на земельну часту (пай) розміром 9,56 в умовних кадастрових гектар по колишньому КСП Заріччя Білокуракинського району серії ЛГ № 0113901, який було зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів по КСП Заріччя за № 177 від 27.02.1997р.
Із довідки Відділу у ОСОБА_3 районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 77/102-19 від 01.03.2019р. (а.с.5) вбачається, що заявник ОСОБА_2 дійсно отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) по колишньому КСП Заріччя Білокуракинського району серії ЛГ № 0113901, який було зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів по КСП Заріччя за № 177 від 27.02.1997р. По вказаному сертифікату ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 111255 від 15.12.2009р. реєстраційний номер 010941500112 площею 3,8409 га.
Із дослідженого в судовому засіданні Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 111255 виданого 15.12.2009р. та зареєстрованого за №010941500112 вбачається, що у власність ОСОБА_2 було передано та йому належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 3,8409 га (ріллі) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Лозно-Олександрівської селищної ради Білокуракинського району Луганської області (а.с.6).
Оригінал сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0113901, виданий на ім'я гр. ОСОБА_2 ОСОБА_3 районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів по КСП Заріччя за №177 було втрачено, про що заявником було надано оголошення до газети Життя Білокуракинщини №10 (10549) від 09.03.2019р. (а.с.7) .
Через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу та унеможливлення отримання їх дублікатів, заявник не має можливості здійснити подальше виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та здійснити її оформлення й реєстрацію права власності в порядку чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Крім того, відповідно до статті 1 протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до частини 2 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з п. 1 Постанови пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року відповідно до статей 255, 271 Цивільного Процесуального Кодексу України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Згідно з п. 17 Постанови пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року суди повинні мати на увазі, що факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок належав йому на праві власності.
За таких обставин суд вважає, що заява ОСОБА_2 є обґрунтованою, підтвердженою письмовими доказами і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.10,11,60,212-215 ,234,256,259 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на праві власності земельної частки (паю) розміром 9,56 в умовних кадастрових гектар без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель колишнього КСП Заріччя Білокуракинського району, право на яку було набуто ним на підставі Сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0113901, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів по КСП Заріччя за №177 від 27.02.1997р.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Заявник - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та мешкає за адресою: вул. Садова 8, смт. Лозно-Олександрівка, Білокуракинський район, Луганська область, поштовий індекс 92211.
Заінтересована особа - ОСОБА_3 районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 04052034, адреса: площа Шевченко, будинок 6 смт. Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область.
Суддя Білокуракинського
районного суду Луганської області ОСОБА_4
Суд | Білокуракинський районний суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2019 |
Оприлюднено | 01.04.2019 |
Номер документу | 80808969 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білокуракинський районний суд Луганської області
Третяк О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні