Ухвала

від 27.03.2019 по справі 759/5864/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/1989/19

ун. № 759/5864/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Київ

слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого відділу прокуратури Київської області радник юстиції ОСОБА_3 погоджено процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42015110000000471 від 07.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2019 до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого відділу прокуратури Київської області радник юстиції ОСОБА_3 погоджено процесуальним керівником у криімнальному провадженні прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно третьої особи у кримінальному провадженні ТОЕЗ ««Гарантія Плюс» (ЄДРГІОУ: 37359563), а саме на «Феросплави у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції» вагою 264000 кг, (119 біг-беги), що знаходиться у Волинської митниці ДФС за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Прикордонників, 27. Заборонити на час досудового розслідування та судового провадження у вказаному кримінальному провадженні відчуження, користування та розпорядження вищевказаним майном ТОВ «Гарантія Плюс» (код ЄДРПОУ 37359563) та іншими особами.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з квітня по червень 2014 року службові особи митного посту «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів отримали для перевірки митних формальностей митні декларації щодо експорту «Феросплаву у вигляді гранул середньої та дрібної фракції» від ЗЕД TOB «Ліга-Опт-Трейдінг» та ГОВ «Гарантія плюс» загальною митною вартістю 125 тис. доларів СІІІА на адресу компанії «Entsorgungszentrum GmbH Launchhaummer» (Німеччина).

Відповідно до своїх посадових обов`язків та вимог Порядку службові особи митного посту зобов`язані здійснювати перевірку правильності класифікації товарів, правильності визначення митної вартості та самостійну оцінку ризиків за поданими ЗЕД TOB «Ліга-Опт-Трейдінг» та TOB «Гарантія плюс» митними деклараціями.

У ході перевірки митних декларацій поданих ЗЕД TOB «Ліга-Опт-Трейдінг» та TOB «Гарантія плюс» службові особи митного посту використовуючи своє службове становище в інтересах ЗЕД ТОВ «Ліга-Опт-Трейдінг» та тОВ «Гарантія плюс» умисно не здійснили перевірку класифікації товару та його вартості за даними електронних систем (Українська класифікцаія товарів зовнішньоекономічгої діяльності УТЕ ЗЕД) та (автоматизованої системи аналізу та упарвління ризиками АСАУР).

Слідчий відділу прокуратури Київської області радник юстиції ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив. Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Зазначена норма встановлює вичерпний перелік осіб, на майно яких може бути накладено арешт це 1) підозрюваний; 2) обвинувачений; 3) особи, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За таких обставин, відсутні правові підстави для накладення арешту на майно, оскільки не надано доказів того, що вказане житлове приміщення здобуде злочинним шляхом, в силу ст. 170 КПК України.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно наведеної норми, другою умовою для накладення арешту є те, що майно особи, яка відповідає вимогам ч. 1 ст. 170 КПК України, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, яке їх було повністю або частково перетворено.

Слідчим не надано жодних доказів того, що майно, на яке він просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

У силу наведеної норми, арешт може бути накладений з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову на майно, що перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У даному випадку клопотання про арешт майна подане виключно з метою виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Проте, на даний час цивільного позову в кримінальному провадженні не подано, санкція ст. 364 КК України не передбачає конфіскації майна, власник майна не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а тому відсутні правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

У силу ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки слідчим не доведено необхідності та обґрунтованості арешту майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогми ч. ч. 1, 2 ст. 170, ч. ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання слідчого відділу прокуратури Київської області радник юстиції ОСОБА_3 погоджено процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42015110000000471 від 07.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Святошинського

районного суду м. Києва ОСОБА_1