Постанова

від 26.03.2019 по справі 179/278/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2244/19 Справа № 179/278/18 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

Категорія: 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Свистунової О.В.,

суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка"

на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2018 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1, виданого 05.05.2004 року, йому належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 5,8349 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Вищевказану земельну ділянку позивач, згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 04.05.2012 року та зареєстрованого 02.08.2012 року Магдалинівським відділом Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за № 122230004002530, передав в оренду строком на 6 років ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка".

Згідно даних ДПА земельна ділянка перебуває не в оренді, а в лізингу, що суперечить ст. 807 ЦК України та діючому договорі оренди земельної ділянки.

Позивач зазначав, що відповідач не займається сівозмінами, щороку засіває на полях соняшник та кукурудзу, чим створює загрозу для родючості стану ґрунтів земельної ділянки.

Відповідно до умов п.2.2. Договору оренди земельної ділянки, відповідач зобов'язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 3 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору та у формі: натуральна - пшениця - 500 кг, фуражне зерно - 2000 кг, сонях - 200 кг, цукор - 75 кг, один візок соломи; відробіткова - обробіток присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання зернових - до 0,3 га, надання транспортних послуг - до 30 км.

Послуги, які надаються Орендарем і не входять (не враховуються) до розміру орендної плати - ритуальні послуги у випадку смерті орендодавця.

Дані, вказані вище (розмір, платежів за окремими формами орендної плати), встановлюються згідно біржових цін на продукцію, є динамічними та можуть змінюватися щороку у подальшому згідно п.2.2. Договору за умови їх обов'язкового погодження сторонами.

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, повинен коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства і не може бути меншим від розміру встановленого чинним законодавством.

Проте всі ці вимоги орендарем не виконуються, що порушують вимоги договору та діючого законодавства.

Про невиплату орендної плати свідчать відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів з 2009 по 2017 рік.

Позивач, враховуючи щорічне підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії договору згідно нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на загальну площу 5,8349 га починаючи з 2012 року рахує заборгованість по виплаті орендної плати: за 2012 рік сума, яку повинен був отримати згідно договору - 6 334,31 грн., проте згідно даних ДПА отримав - 5 481,80 грн., різниця невиплаченої суми складає 852,51 грн.; за 2013 рік сума, яку повинен був отримати - 7 592,77 грн., згідно даних ДПА отримав - 5 768,60 грн., різниця невиплаченої суми складає 1 824,17 грн.; за 2014 рік сума, яку повинен був отримати - 12 581,76 грн., згідно даних ДПА отримав - 7 959,06 грн., різниця невиплаченої суми складає 4 622,70 грн.; за 2015 рік сума, яку повинен був отримати - 19 792,06 грн., згідно даних ДПА отримав - 11 741,46 грн., різниця невиплаченої суми складає 8 050,54 грн.; за 2016 рік сума, яку повинен був отримати - 22 246,00 грн., згідно даних ДПА отримав - 12 247,05 грн., різниця невиплаченої суми складає 9 999,00 грн.

Проте, орендар не враховує щорічне підвищення коефіцієнту індексації за кожен рік користування землею, товарну продукцію видає згідно умов початкового договору. Про підвищення орендної плати та видачі товарної продукції питання не піднімалося.

Із цим питанням позивач неодноразово звертався до відповідача, але відповіді не отримував. На момент пред'явлення позову зобов'язання відповідача в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків є невиконаним. Заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки складає 53 395,00 грн.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд: розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ним та відповідачем, зареєстрований 02.08.2012 року Відділом Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області за № 122230004002530; стягнути з відповідача на його користь заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 53 395,00 грн.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка", зареєстрований 02.08.2012 року Відділом Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області за № 122230004002530.

Стягнуто з ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка" на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати за період з 2015 року по 2016 рік в розмірі 17 405,44 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач вчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, що передбачена договором. Жодні зміни до умов договору не вносились, орендар приймав орендну плату та не заперечував щодо її розміру та форми оплати.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.

Рішення суду першої інстанції не відповідає указаним вимогам закону.

Судом першої інстанції установлено, що земельна ділянка, розміром 5,8349 га, яка розташована на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 05.05.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 010412301053, кадастровий НОМЕР_2, належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності.

04 травня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 02.08.2012 року відділом Держкомзему у Магдалинівському районі за № 122230004002530.

Відповідно до умов п.2.2. Договору оренди земельної ділянки, відповідач зобов'язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 3 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору та у формі: натуральна - пшениця - 500 кг, фуражне зерно - 2000 кг, сонях - 200 кг, цукор - 75 кг, один візок соломи; відробіткова - обробіток присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання зернових - до 0,3 га, надання транспортних послуг - до 30 км.

Послуги, які надаються Орендарем і не входять (не враховуються) до розміру орендної плати - ритуальні послуги у випадку смерті орендодавця.

Дані, вказані вище (розмір, платежів за окремими формами орендної плати), встановлюються згідно біржових цін на продукцію, є динамічними та можуть змінюватися щороку у подальшому згідно п.2.2. Договору за умови їх обов'язкового погодження сторонами.

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, повинен коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства і не може бути меншим від розміру встановленого чинним законодавством.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності, прийшовши до висновку, що орендар не в повному обсязі сплачував орендну плату, утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню в межах строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, а саме за період з 2015 року по 2016 рік, та є підставою для розірвання договору оренди.

Однак, колегія суддів погодитися з такими висновками суду не може, виходячи з наступного.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Згідно статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначені істотні умовами договору оренди землі.

Згідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди припиняється в разі, зокрема закінчення строку на який його було укладено.

Частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Приписи статей 319, 626 Цивільного Кодексу України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

За змістом ч.3 ст. 31 та ст. 32 закону "Про оренду землі", розірвання договору оренди на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду є однією з підстав для його припинення, крім тих, що зазначені в ч.1 ст. 31 цього акта.

У свою чергу, суд може розірвати договір оренди землі, строк дії якого не закінчився, тобто достроково, та лише з підстав, установлених законом, і зокрема: у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 закону та умовами договору; у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки; на підставах, визначених ЗК та іншими законами.

Такими підставами можуть, наприклад, бути: п. д ч.1 ст. 141 ЗК (систематичне невнесення орендної плати) та ст. 651 ЦК (істотне порушення договору другою стороною).

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 року у справі № 732/174/17.

Доказів систематичного невнесення орендної плати орендарем, матеріали справи не містять.

Відповідно до умов п.2.3. Договору оренди земельної ділянки, він укладений терміном (строком) на 6 років з дати державної реєстрації, яка була проведена 02.08.2012 року.

По закінченню терміну Договору, Орендар має переважне право на поновлення Договору на новий термін шляхом переукладання. У цьому разі зацікавлена Сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії Договору на новий термін не пізніше ніж за шість місяців до його укладення.

Договір оренди земельної ділянки в обов'язковому порядку припиняється без подальшого поновлення у разі закінчення строку, на який надано було в оренду земельну ділянку, якщо за шість місяців до його закінчення Орендодавець повідомить Орендаря про непродовження дії цього Договору, інакше продовження дії цього договору здійснюється згідно ч.2 п.2.3. даного Договору.

Як установлено колегією суддів, що підтверджується матеріалами справи, на момент ухвалення оскаржуваного рішення, строк дії спірного договору оренди земельної ділянки закінчився 02.08.2018 року, що не заперечувалося в суді апеляційної інстанції сторонами по справі.

Додаткових угод до договору оренди сторони не укладали, що ними також не заперечувалося, крім того в суді апеляційної інстанції позивач особисто пояснив, що земельна ділянка на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не обробляється, знаходиться у непридатному для його цільового використання стані.

Відповідач ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка" виконував свої обов'язки, передбачені Договором, що підтверджується доказами прийняття орендарем виплат орендної плати за договором у натуральній та відробітковій формі, яка відповідає п.2.2. Договору оренди, що свідчить про відсутність ознак критерію істотності порушення відповідачем умов договору щодо внесення орендних платежів, тому розірвання договору з цих підстав колегія суддів не вбачає.

Ухвалюючи рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки, суд першої інстанції вказаного вище не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для його розірвання.

Оскільки, спірний договір оренди припинив свою дію в силу закону, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по виплаті орендної плати, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", оренда плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 22 Закону України "Про оренду землі" за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

У п.2.2. Договору сторони передбачили, що за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою орендар після збору врожаю щорічно до 31 грудня сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі: 3 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору та у формі: натуральна - пшениця - 500 кг, фуражне зерно - 2000 кг, сонях - 200 кг, цукор - 75 кг, один візок соломи; відробіткова - обробіток присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання зернових - до 0,3 га, надання транспортних послуг - до 30 км.

Послуги, які надаються орендарем і не входять (не враховуються) до розміру орендної плати - ритуальні послуги у випадку смерті орендодавця.

Дані, вказані вище (розмір платежів за окремими формами орендної плати), встановлюються згідно біржових цін на продукцію, є динамічними та можуть змінюватися щороку у подальшому згідно п.2.2. договору за умови їх обов'язкового погодження сторонами.

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, повинен коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Орендар за погодженням з орендодавцем може виконувати своє зобов'язання з виплати орендної плати як у грошовій, так і у натуральній або у відробітковій формі без внесення змін до цього договору.

Тобто, сторонами у п.2.2. договору оренди було погоджено, що орендна плата виплачується у двох формах: натуральній та відробітковій формі в розмірі не менше 3 % від нормативної грошової оцінки землі. Однак орендар також може виплачувати орендну плату у інших формах без внесення змін до договору. Зміна ж розміру орендної плати відбуваються за погодженням між сторонами.

Як убачається з матеріалів справи, при укладені договору позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити виплату орендної плати за договором наперед за весь час користування земельною ділянкою, а саме за період з 2012 року по 2017 рік, в натуральному вигляді в перерахунку на грошовий еквівалент.

Відповідач погодився з проханням позивача про виплату орендної плати наперед за весь термін дії договору, а саме за 6 років.

Сторонами було погоджено, що виплата буде здійснена в грошовому виразі, відповідно до біржових цін на продукцію на момент виплати, а на відробіткову - затвердженій калькуляції орендаря.

Відповідно до листа Управління агропромислового розвитку Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області загальна середня реалізаційна ціна сільськогосподарських культур станом на 01.08.2012 року по Магдалинівському району складала: кукурудза - 1318 грн./тонну; соняшник - 3368 грн./тонну; пшениця - 1585 грн./тонну; ячмінь - 1468 грн./тонну; цукор - 4490 грн./тонну.

Розрахунок орендної плати: пшениця 0,5 т. х 1585 грн./т. = 792,50 грн.; ячмінь 1 т. х 1468 грн./т. = 1468,00 грн.; кукурудза 1 т. х 1318 грн./т. = 1318,00 грн.; соняшник 0,2 т. х 3368 грн./т. = 673,60 грн.; цукор 75 кг. х 4,49 грн./кг. = 336,75 грн.; солома один візок 97,60 грн.; оранка 0,5 га - 117,50 грн.; культивація - 38,25 грн.; посів 0,3 га - 19,36 грн.; механізоване збирання зернових 0,3 га - 56,16 грн.; надання транспортних послуг 30 км - 99,43 грн. Всього 5017,15 грн. - податок з доходів 817,15 грн. = 4200,00 грн.

Таким чином, позивачу відповідно до умов договору п.2.2.1 та досягнутих домовленостей щодо виплати орендної плати за весь термін дії договору наперед, відповідачем у 2012 році згідно видаткових касових ордерів: № 288 від 03.08.2012 року позивачу була виплачена орендна плата за 2012 рік в розмірі 4 200,00 грн.; № 289 від 03.08.2012 року позивачу була виплачена орендна плата за 2013 рік в розмірі 4 200,00 грн.; № 290 від 03.08.2012 року позивачу була виплачена орендна плата за 2014 рік в розмірі 4 200,00 грн.; № 291 від 03.08.2012 року позивачу була виплачена орендна плата за 2015 рік в розмірі 4 200,00 грн.; № 292 від 03.08.2012 року позивачу була виплачена орендна плата за 2016 рік в розмірі 4 200,00 грн.; № 293 від 03.08.2012 року позивачу була виплачена орендна плата за 2017 рік в розмірі 4 200,00 грн.

Також відповідачем було перераховано до бюджету податок з виплаченої позивачу орендної плати в сумі 4 447,06 грн.

Загальна сума виплаченої наперед орендної плати становить 29 647,06 грн. (25 200 грн. + 4 447,06 грн.).

Також, в подальшому під час дії договору на звернення позивача відповідачем додатково надавалися послуги з обробітку присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання врожаю зернових - до 0,3 га, та поставки соломи - один візок, а саме: в 2012 році - послуги з обробітку присадибної ділянки (оранка та культивація) на суму 89,06 грн.; в 2013 році - послуги з обробітку присадибної ділянки (оранка та культивація) та поставки соломи на суму 936,66 грн.; в 2014 році - послуги з обробітку присадибної ділянки (оранка та культивація) на суму 53,84 грн.; в 2015 році - послуги з обробітку присадибної ділянки (оранка та культивація) на суму 485,20 грн.; в 2016 році - послуги з обробітку присадибної ділянки (оранка та культивація) на суму 735,23 грн. Загальна сума наданих послуг становить - 2 299,99 грн.

Вказані обставини підтверджуються довідкою про нарахування та виплату орендної плати ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка", первинними бухгалтерськими документами (відомостями, списками, накладними), довідкою про перерахування відповідачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб, а також самим позивачем, який підтвердив факт виплати йому орендної плати у натуральній та відробітковій формі своєчасно та в зазначеному обсязі.

Таким чином, твердження позивача про те, що відповідач ухиляється від виконання обов'язку щодо виплати орендної плати за 2012-2017р.р. не відповідає дійсності та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно відомостей центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів (а.с.70), відповідачем окрім іншого в 2012-2016 роках, наданих позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, останньому було нараховано та сплачено суму доходу (дохід та податок) від надання в оренду майна (земельної ділянки) в наступному розмірі (в перерахунку на грошову форму): за 2012 рік - 29 736,12 грн. (29 647,06 грн. + 89,06 грн.); за 2013 рік - 936,66 грн. (26,43 грн. + 910,23 грн.); за 2014 рік - 53,84 грн.; за 2015 рік - 485,20; за 2016 рік - 735,23 грн. (132,29 грн. + 602,94 грн.).

Отже відповідач, в перерахунку на ринкові ціни на видану натуроплату, фактично сплатив позивачу за 2012-2017 роки орендну плату в сумі 31 947,05 грн.

Як зазначалося вище, розмір орендної плати залежить від нормативної грошової оцінки землі в кожному конкретному році. За договором оренди землі загальна сума орендної плати в грошовому еквіваленті повинна становити не менше 3 % він нормативної грошової оцінки землі.

Такі умови договору відповідають п.289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, згідно з яким для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до інформації, наданої Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Мадалинівському районі нормативна грошова оцінка належної позивачеві земельної ділянки в період з 2012 по 2016 р.р. становила: станом на 01.01.2012 рік - 120 241,40 грн.; станом на 01.01.2013 рік - 211 144,00 грн.; станом на 01.01.2014 рік - 211 144,00 грн.; станом на 01.01.2015 рік - 263 718,80 грн.; станом на 01.01.2016 рік - 316 462,58 грн.

При цьому позивачем беззаперечно приймалася орендна плата у наданій відповідачем формі та сторони фактично не припиняли виконання своїх зобов'язань за договором оренди.

Разом з тим, колегія суддів вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті орендної плати за період 2015-2017 років в розмірі 9 005,44 грн., з розрахунку: 17 405,44 - 8 400 = 9 005,44.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Ураховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі статті 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений останнім за подачу апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка" - задовольнити частково.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2018 року - скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка" про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка" на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати за період 2015-2017 років в розмірі 9 005,44 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка" судовий збір в розмірі 704,80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

І.А. Єлізаренко