Рішення

від 07.03.2019 по справі 479/43/19

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№479/43/19

№2/479/114/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 березня 2019 року смт.Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

В складі: головуючого - судді Репушевської О.В.;

за участі секретаря судового засідання Добровольської І.М;

розглянувши у підготовчому засіданні в смт.Криве Озеро, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №479/43/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

у ч а с н и к и с п р а в и :

позивач ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2 сільська рада,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку та житловий будинок з господарськими будівлями і надвірними спорудами в порядку спадкування .

В судове засідання позивач не з'явилась, надіслала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача - ОСОБА_2 сільської ради, надіслала до суду письмову заяву, згідно якої позов визнала та не заперечувала проти його задоволення, справу просила розглянути без її участі.

За положеннями ч.3 ст.200, ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову на підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до положень ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З урахуванням положень ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу в без участі представника відповідача, на підставі наявних у справі матеріалів, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду спору.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного .

Судом встановлено, що 19 липня 2016 року помер ОСОБА_3, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії І-ФП №244606, виданого виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області 11 травня 2017 року(а.с.8), та є батьком позивача ОСОБА_1, що підтверджується даними копії свідоцтва про народження серії ІІІ-ФП №378416, виданого Курячелозівською сільською радою Кривоозерського району Миколаївської області 27 грудня 1985 року(а.с.33).

Заповітом, посвідченим ОСОБА_4, секретарем виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області 18 березня 2016 року, зареєстрованим в реєстрі за №3, ОСОБА_3, все йому належне майно, заповів ОСОБА_1, що підтверджується даними вказаного заповіту(а.с.9), який зареєстрований у Спадковому реєстрі за №59088075 та є чинним на день смерті спадкодавця(а.с.35).

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку №25 з господарчими будівлями та побутовими спорудами, розташованого в с.Красненьке вул.Калинова (до перейменування - Калініна) Кривоозерського району Миколаївської області та земельної ділянки площею 2.95 га, кадастровий номер: 4823981500:01:000:0214, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в межах території ОСОБА_2 сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Відповідно до спадкової справи №311/2016,(а.с.27-36) позивач прийняв спадщину у встановленому законом порядку, подавши заяву про прийняття спадщини за заповітом у встановлений законодавством строк(а.с.28).

Згідно даних довідки ОСОБА_2 сільської ради №1009 від 25 листопада 2018 року останнім постійним місцем проживання ОСОБА_3, померлого 19 липня 2016 року, було с.Красненьке вул.Калинова,25 Кривоозерського району Миколаївської області, на час смерті спадкодавця разом із ним постійно проживала донька ОСОБА_1М.(а.с.32).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

В оформленні спадкових прав на житловий будинок та земельні ділянки у нотаріальному порядку позивачу відмовлено(а.с.6,14), так як відсутні оригінали правовстановлюючих документів на майно.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

При вирішенні спорів щодо спадкування права власності на нерухоме майно судам слід звертати увагу на зміну редакції ч.4 ст.331 і ч.4 ст.334 ЦК України та інших норм цивільного законодавства і застосовувати редакцію закону, яка діяла на час виникнення права у самого спадкодавця та на час відкриття спадщини.

Відповідно до положень п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2013 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно даних витягу з погосподарської книги с.Красненьке Кривоозерського району Миколаївської області, наданої ОСОБА_2 сільською радою 11 грудня 2018 року(а.с.11), підтверджено, що головою двору значився ОСОБА_3, даними технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок №25 по вулиці Калинова (до перейменування - Калініна) в с.Красненьке Кривоозерського району Миколаївської області, виготовленого відділом технічної інвентаризації Дочірнього підприємства "Еверест" 10 серпня 2015 року(а.с.12-13), також підтверджено, що спадковий житловий будинок побудований в 1975 році.

Відповідно до положень ст.86 ЦК УРСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

У 1975 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" (визнаний таким, що втратив чинність Указом Президії Верховної ради СРСР від 22 лютого 1988 року №8502-ІІ) і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які зокрема визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно положень ст.1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин мав право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок.

Пункт 2 ОСОБА_5 від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та ОСОБА_5 від 26 серпня 1948 року підставою виникнення права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним жилого будинку з додержанням вимог цих актів законодавства.

Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

В даний час питання реєстрації права власності на нерухоме майно врегульоване приписами Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого ОСОБА_5 Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2013 року.

Відповідно до приписів п.49 зазначеного порядку для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає зокрема документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05 серпня 1992 року є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна. Зазначене узгоджується з ДБН А3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".

Таким чином для реєстрації будинку, збудованого у 1975 році, особою, яка його збудувала, достатнім є подання технічного паспорту, який по суті підтверджує факт відповідності будівельним нормам та стандартам, а тому можливості його експлуатації.

Розпорядженням ОСОБА_2 сільської ради №4 від 20 листопада 2015 року вулицю Калініна перейменовано на Калинова.

Отже судом встановлено, що будинок №25 по вулиці Калинова в с.Красненьке Кривоозерського району Миколаївської області не є самочинним будівництвом та може спадкуватись після смерті ОСОБА_3 як об'єкт права власності - нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно з положеннями ст.131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Земельна ділянка площею 2.9473 га, кадастровий номер: 4823981500:01:000:0214, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території ОСОБА_2 сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області належала ОСОБА_3, на підставі Державного акта на право власності на землю серії ІІІ-МК №040718, виданого ОСОБА_2 сільською радою 21 січня 1992 року(а.с.16), витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4805650852019 від 29 січня 2019 року (а.с.37-39).

Положеннями ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За приписами ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 сільська рада визнала позовні вимоги, дане право ніким не оспорюється, інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 не має, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12-13, 19, 81, 141, 258-259, 200, 206, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом , - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер 19 липня 2016 року, право власності на:

- житловий будинок з господарчими будівлями та побутовими спорудами, розташований в с.Красненьке вул.Калинова,25 Кривоозерського району Миколаївської області;

- земельну ділянку площею 2.9473 га, кадастровий номер: 4823981500:01:000:0214, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території ОСОБА_2 сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/sud1415/, E-mail: inbox@ko.mk.court.gov.ua.

Суддя :