Справа № 308/2093/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2019 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про накладення арешту на земельні ділянки у межах кримінального провадження № 12018070170000284 від 03.03.2018 року, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зазначаючи, що вони є потерпілими у кримінальному провадженні № 12018070170000284 від 03.03.2018 року, звернулися до суду з клопотанням про накладення у межах вказаного кримінального провадження, арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування, на земельні ділянки з кадастровими номерами 2124883600:11:016:0041, 212488360:11:016:0025, 2124883600:11:016:0026.
Відповідно дост. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно зч.1ст.171КПК Українизклопотанням проарешт майнадо слідчогосудді,суду маєправо звернутисяпрокурор,слідчий запогодженням зпрокурором,а зметою забезпеченняцивільного позову-також цивільний позивач.
Згідно зіст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична чи юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Заявники у своєму клопотанні вказують, що мають у кримінальному провадженні статус потерпілих.
Про наявність у них статусу цивільних позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у клопотанні не вказують та не надають відповідних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3ст. 171 КПК Україниу клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Згідно з ч. 3ст. 172 КПК Українислідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору,цивільному позивачута встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Однак, в даному випадку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є цивільними позивачами у кримінальному провадженні (зокрема доказів цього слідчому судді не надано), а тому слідчий суддя не може повернути клопотання для усунення недоліків. Дане клопотання подали особи, які не мають права його подавати.
Крім того, заявниками у відповідності до вимог ч. 3ст. 171 КПК України не надано доказів того, що у кримінальному провадженні № 12018070170000284 від 03.03.2018 року власники майна, на яке клопочуть накласти арешт заявники, являються підозрюваними або обвинуваченими, або ж це майно юридичної особи , щодо якої здійснюється кримінальне провадження.
Разом із тим, слідчий суддя звертає увагу , що відповідно до вимог чинного КПК України, потерпілий у кримінальному провадження має право ініціювати накладення арешту на майно шляхом звернення з відповідним клопотанням до слідчого у кримінальному провадженні, а також оскаржити рішення дії чи бездіяльність слідчого до суду, в порядку передбаченому КПК України.
При цьому, слідчий суддя констатує, що клопотання не відповідає вимогам, визначеним ст. 171 КПК України, у матеріалах клопотання відсутні документи, необхідні для вирішення клопотання, зокрема витяг з ЄРДР, документи на підтвердження права власності на майно, що належить арештувати та інші матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
З урахуванням вище викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість клопотання в цілому, та про відсутність підстав для повернення клопотання для усунення недоліків, тому вважає за необхідне клопотання залишити без розгляду .
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України,-
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про накладення арешту на земельні ділянки у межах кримінального провадження № 12018070170000284від 03.03.2018рокузалишити без розгляду.
Після усунення недоліків зазначених в ухвалі заявники вправі повторно звернутися із аналогічним клопотанням до слідчого судді або суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2019 |
Оприлюднено | 15.02.2023 |
Номер документу | 80817814 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Придачук О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні