Ухвала

від 25.02.2019 по справі 308/2093/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2093/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про накладення арешту на земельні ділянки у межах кримінального провадження № 12018070170000284 від 03.03.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зазначаючи, що вони є потерпілими у кримінальному провадженні № 12018070170000284 від 03.03.2018 року, звернулися до суду з клопотанням про накладення у межах вказаного кримінального провадження, арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування, на земельні ділянки з кадастровими номерами 2124883600:11:016:0041, 212488360:11:016:0025, 2124883600:11:016:0026.

Відповідно дост. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно зч.1ст.171КПК Українизклопотанням проарешт майнадо слідчогосудді,суду маєправо звернутисяпрокурор,слідчий запогодженням зпрокурором,а зметою забезпеченняцивільного позову-також цивільний позивач.

Згідно зіст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична чи юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Заявники у своєму клопотанні вказують, що мають у кримінальному провадженні статус потерпілих.

Про наявність у них статусу цивільних позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у клопотанні не вказують та не надають відповідних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3ст. 171 КПК Україниу клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Згідно з ч. 3ст. 172 КПК Українислідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору,цивільному позивачута встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Однак, в даному випадку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є цивільними позивачами у кримінальному провадженні (зокрема доказів цього слідчому судді не надано), а тому слідчий суддя не може повернути клопотання для усунення недоліків. Дане клопотання подали особи, які не мають права його подавати.

Крім того, заявниками у відповідності до вимог ч. 3ст. 171 КПК України не надано доказів того, що у кримінальному провадженні № 12018070170000284 від 03.03.2018 року власники майна, на яке клопочуть накласти арешт заявники, являються підозрюваними або обвинуваченими, або ж це майно юридичної особи , щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

Разом із тим, слідчий суддя звертає увагу , що відповідно до вимог чинного КПК України, потерпілий у кримінальному провадження має право ініціювати накладення арешту на майно шляхом звернення з відповідним клопотанням до слідчого у кримінальному провадженні, а також оскаржити рішення дії чи бездіяльність слідчого до суду, в порядку передбаченому КПК України.

При цьому, слідчий суддя констатує, що клопотання не відповідає вимогам, визначеним ст. 171 КПК України, у матеріалах клопотання відсутні документи, необхідні для вирішення клопотання, зокрема витяг з ЄРДР, документи на підтвердження права власності на майно, що належить арештувати та інші матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

З урахуванням вище викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість клопотання в цілому, та про відсутність підстав для повернення клопотання для усунення недоліків, тому вважає за необхідне клопотання залишити без розгляду .

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про накладення арешту на земельні ділянки у межах кримінального провадження № 12018070170000284від 03.03.2018рокузалишити без розгляду.

Після усунення недоліків зазначених в ухвалі заявники вправі повторно звернутися із аналогічним клопотанням до слідчого судді або суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1