Ухвала

від 19.03.2019 по справі 758/15807/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 03 грудня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:04:004:0266, 3223155400:04:004:0268, які перебувають у власності ОСОБА_6 .

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі представник власника майна просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити. Апелянт вважає арешт майна необґрунтованим, так як у справі відсутні обставини з якими закон пов`язує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Зокрема, на думку представника, ні доводи клопотання прокурора, ні додані до нього матеріали не містять відомостей які б вказували на відповідність арештованого майна критеріям ст. 98 КПК України. Крім того, апелянт просить врахувати, що ОСОБА_6 набув право власності на земельні ділянки законним шляхом, у зв`язку з чим є їх добросовісним набувачем, та не має процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12018100070004084.

Одночасно апелянт ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення ОСОБА_6 та його представника, а копію постановленого судом рішення вони отримали 29 січня 2019 року.

Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного строку, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення власника цього майна, а копію постановленого судом рішення його представник отримав 29 січня 2019 року, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його.

Разом з тим, дослідивши надані суду матеріали, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів представника власника майна ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_5 , щодо необґрунтованості та незаконності ухвали слідчого судді, у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Так, СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100070004084 від 18 жовтня 2018 року за фактом протиправного заволодіння шахрайським шляхом невстановленими особами рядом об`єктів нерухомого майна, а саме земельними ділянками, що перебували у власності ТОВ «Каппатрейд» та ТОВ «Полатрейд» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно доводів клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що 10 червня 2015 року ТОВ «Нардер трейд України» придбало ТОВ «Каппатрейд» та ТОВ «Полатрейд».

У той же час, у власності ТОВ «Каппатрейд» перебували земельні ділянки, розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, смт Козин, ж/м «Козинський» до числа яких входять і земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:04:004:0266, 3223155400:04:004:0268.

Крім того, протягом 2015-2018 років керівництвом ТОВ «Нардер трейд України», яка є власником ТОВ «Каппатрейд» прийнято рішення про відчуження та відчужено ряд земельних ділянок, які перебували у власності ТОВ «Каппатрейд» до числа яких входять і земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:04:004:0266, 3223155400:04:004:0268, які у той же час перебували в іпотеці у юридичної особи нерезидента Магнат Ріал Істейт У А Х Б.В.

Разом з тим, за невстановлених на даний час досудовим розслідуванням обставин, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:04:004:0268, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 зареєстровано за ТОВ «Сілан Трейд Компані» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєстрованого в реєстрі за № 786 від 29 серпня 2018 року.

У той же час, 11 вересня 2018 року, приватним нотаріусом Київського місцевого нотаріального округу ОСОБА_9 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:04:004:0268 за ОСОБА_6 на підставі нібито укладеного договору купівлі продажу № 390 від 11 вересня 2018 року.

Крім того, за невстановлених на даний час досудовим розслідуванням обставин, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:04:004:0266, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 зареєстровано за ТОВ «Сілан Трейд Компані» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєстрованого в реєстрі за № 786 від 29 серпня 2018 року.

У подальшому, 11 вересня 2018 року приватним нотаріусом Київського місцевого нотаріального округу ОСОБА_9 внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:04:004:0266 за ОСОБА_6 на підставі нібито укладеного договору купівлі продажу № 389 від 11 вересня 2018 року.

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_7 від 23 листопада 2018 року земельні ділянки, в тому числі і з кадастровими номерами 3223155400:04:004:0266, 3223155400:04:004:0268, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12018100070004084.

Також, в рамках даного кримінального провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт вказаних земельних ділянок з метою збереження речових доказів.

Встановивши зазначені обставини, слідчий суддя прийшов до висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що надані прокурором матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:04:004:0266, 3223155400:04:004:0268, можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій, набутими злочинним шляхом та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.

Таким чином, посилання апелянта на відсутність у арештованого майна ознак речового доказу спростовуються вище наведеними обставинами.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 є добросовісним набувачем вказаних об`єктів нерухомого майна та не перебуває у статусі підозрюваного чи обвинуваченого в рамках кримінального провадження № 12018100070004084, то слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою його забезпечення.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_5 , про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 03 грудня 2018 року, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 03 грудня 2018 року, якою задоволено частково клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:04:004:0266, 3223155400:04:004:0268, які перебувають у власності ОСОБА_6 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1435/2019 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1