Рішення

від 22.03.2019 по справі 264/7325/18

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

264/7325/18

2/264/154/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"22" березня 2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участю секретаря судового засідання Родіної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в заді суду м.Маріуполя цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником під час виконання трудових обов'язків, -

У С Т А Н О В И В:

В грудні 2018 року Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс (далі за текстом - ДП ТОВ ПБП Азовінтекс ) звернулось до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з вказаним підприємством з 04.01.2018 року по 28.09.2018 року, перебуваючи з 10.07.2018 року на посаді слюсаря з ремонту автомобілів. 22.09.2018 року ОСОБА_1, знаходячись на робочому місці в нетверезому стані, діючи на власний розсуд, самовільно та без дозволу керівництва транспортної дільниці ДП ТОВ ПБП Азовінтекс , здійснив невдалу спробу керування вилочним навантажувачем HELLI-53 , який знаходився у ремонтній зоні з метою проведення ремонтно-відновлювальних робіт, та пошкодив лобові скла трьох вантажних автомобілів марки КАМАЗ , чим спричинив матеріальну шкоду на загальну суму 6612,00 грн. Провину у вчинені вказаних дій ОСОБА_1 не заперечував, зобов'язався відновити у первісний стан пошкоджені вантажні автомобілі та 26.09.2018 року подав до підприємства заяву про утримання з його заробітної плати суми спричиненої матеріальної шкоди. 28.09.2018 року ДП ТОВ ПБП Азовінтекс видано Наказ №З6-о про звільнення відповідача, у зв'язку із з'явленням на території підприємства у нетверезому стані, відповідно до п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України, та утримання з нього суми спричиненої матеріальної шкоди при звільненні, того ж дня ОСОБА_1 звільнено з ДП ТОВ ПБП Азовінтекс . Трудові відносини між позивачем та відповідачем припинено. На підставі поданої ОСОБА_1 заяви спричинена ним матеріальна шкода утримана з нього лише частково - в розмірі 2614,67 грн. Подальше відшкодування шкоди шляхом утримання з належних відповідачу виплат неможливе. На підставі викладеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП ТОВ ПБП Азовінтекс відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3997,33 грн. та судових витрат в сумі 1762 грн.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності №522/06-253 від 02.01.2019 року, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також зазначив про згоду на вирішення справи у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у тому числі через офіційний веб-сайт судової влади України, про причину неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 22.03.2019 року ухвалено провести заочний розгляд справи вказаної справи, оскільки відповідач, будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, в той же час представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що наказом №1-к від 03.01.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 04.01.2018 року прийнятий на посаду механіка у відділ експлуатації транспортної дільниці ДП ТОВ ПБП Азовінтекс з оплатою відповідно до штатного розпису та випробувальним терміном 3 місяці.

04.01.2018 року між ОСОБА_1 та ДП ТОВ ПБП Азовінтекс було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Наказом №45-к від 09.07.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, механіка відділу експлуатації транспортної дільниці ДП ТОВ ПБП Азовінтекс з 10.07.2018 року переведено на постійну роботу слюсарем по ремонту автомобілів 4 розряду дільниці ТО та ремонту транспортної дільниці ДП ТОВ ПБП Азовінтекс з оплатою відповідно до штатного розпису.

Згідно доповідної начальника ТО та Р ДП ТОВ ПБП Азовінтекс ОСОБА_3 від 22.09.2019 року з винних дій працівника ОСОБА_1 22.09.2018 року пошкоджені лобові скла трьох вантажних автомобілів марки КАМАЗ , чим спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 6612,00 грн., що підтверджується актом матеріальної шкоди.

Відповідно до власноруч викладених пояснювальної від 24.09.2018 року та заяви від 26.09.2018 року, ОСОБА_1 провину у вчинені вказаних дій не заперечував, пояснив це станом похмілля та побічною дією придбаного в аптеці лікарського засобу, зобов'язався відновити у первісний стан пошкоджені вантажні автомобілі, просив утримати з його заробітної плати суму спричиненої матеріальної шкоди.

Службовою запискою директора по транспорту ДП ТОВ ПБП Азовінтекс ОСОБА_4 та рахунком про оплату НОМЕР_2 від 25.09.2018 року підстверджено придбання ДП ТОВ ПБП Азовінтекс скла вітрового (триплекс) з сонцезахисною полосою (виробництва Україна) у кількості 6 штук, загальною вартістю з врахуванням ПДВ - 6156 грн.

Наказом ДП ТОВ ПБП Азовінтекс №З6-о від 28.09.2018 року ОСОБА_1 звільнено відповідно до п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку із з'явленням на території підприємства у нетверезому стані, та при звільненні утримано з нього суму спричиненої матеріальної шкоди.

За змістом частини першої ст.3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків (ст.130 КЗпП України).

КЗпП України передбачає два види матеріальної відповідальності: обмежену (ст.ст.132, 133 КЗпП) й повну (ст.134 КЗпП).

Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані (ст.134 КЗпП).

04.01.2018 року, при прийняті на роботу, між ОСОБА_1 та ДП ТОВ ПБП Азовінтекс було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, згідно з яким ОСОБА_1 зобов'язаний: 1) дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або для інших цілей матеріальним цінностям підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоди; 2) своєчасно повідомляти адміністрації підприємства, установи, організації про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей; 3) вести облік, складати і представляти в установленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей; 4) брати участь в інвентаризації матеріальних цінностей, ввірених йому.

Пунктом 3 вказаного договору передбачено, що у разі незабезпечення з вини Працівника збереження довірених йому товарно-матеріальних цінностей або використання їх не за призначенням, він відшкодовує їх вартість підприємству в повному обсязі. Утримання (стягнення) суми збитку, в разі її заподіяння здійснюється підприємством в порядку, передбачених чинним законодавством України. Підприємство має повне і необмежене право утримати заподіяну Працівником шкоду з сум, належних Працівникові розрахункових в рахунок погашення збитків, на що Працівник дійсним дає свою згоду.

Договір з відповідачем про повну матеріальну відповідальність був укладений в письмовій формі, а отже є дійсним. Про згоду з умовами вказаного договору свідчить особистий підпис ОСОБА_1

Пунктом 3 ст.127 КЗпП України встановлено, що відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації.

Відповідно до ст.136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

У випадку, коли утримання відбувається на підставі заяви працівника, роботодавець має право утримати із заробітної плати працівника і перерахувати за зазначеним у заяві напрямом ту суму грошових коштів, яку такий працівник зазначив у цій заяві, не враховуючи положення ст.128 КЗпП, яка встановлює деякі обмеження у розмірі проведення відрахувань із заробітної плати працівника при кожній її виплаті.

За довідкою-розрахунком №525/394-06 від 11.12.2018 року та розрахунком листом за вересень 2018 року при звільненні ОСОБА_1 нараховано 4936,08 грн., після утримання передбачених законодавством податків та інших платежів, належало до виплати 3114,67 грн., проте з врахуванням сплаченого раніш авансу у розмірі 500 грн., належна до виплати сума склала 2614,67 грн., яку ДП ТОВ ПБП Азовінтекс утримало в рахунок покриття спричиненого збитку.

Подальше відшкодування шкоди шляхом утримання з належних відповідачу виплат неможливе, залишок матеріальної шкоди становить 3997,33 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявними в справі письмовими доказами, доведено скоєння трудового правопорушення ОСОБА_1, що призвело до пошкодження майна, спричинивши матеріальну шкоду позивачу на загальну суму 6612,00 грн., а тому, з урахуванням проведених раніш виплат, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України за рахунок відповідача позивачу слід відшкодувати понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1762,00 грн., який був понесений позивачем при зверненні з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 3, 130, 134, 127, 136 КЗпП України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівником під час виконання трудових обов'язків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс (87500, м.Маріуполь, пр.Миру, буд.68-а, код ЄДРПОУ 33491374, р/р 26002054001089 в МФ ПАТ КБ ПриватБанк м.Маріуполь, МФО 335429) маральну шкоду в розмірі 3997,33 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яносто сім гривень 33 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс (87500, м.Маріуполь, пр.Миру, буд.68-а, код ЄДРПОУ 33491374, р/р 26002054001089 в МФ ПАТ КБ ПриватБанк м.Маріуполь, МФО 335429) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом м.Маріуполя за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду або в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т.В. Пустовойт