Рішення

від 21.02.2019 по справі 160/9612/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року Справа № 160/9612/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрідомгруп" до Державної фіскальної служби України /відповідача-1/, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області /відповідача-2/ про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2018 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних про відмову в такій реєстрації від 04.07.2018 року за №827337/41654252; визнати протиправною бездіяльність органу ДФС України щодо ненадання вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги від 12.07.2018 року на рішення №8277337/41654252 від 04.07.2018 року, винесене Комісією ДФС регіонального рівня та зобов'язати орган відповідача-1 здійснити реєстрацію податкової накладної №125 від 28.11.2017 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було складено податкову накладну №125 від 28.11.2017 року, які було направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Проте, відповідно до квитанції податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 р. № 567 (далі - Критерії). За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах за УКТ ЗЕД: 2619 та рішенням комісії регіонального рівня ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 04.07.2018 року №827337/41654252 було відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної. Позивач вважає, що належним способом поновлення порушеного права є необхідність визнання протиправним рішення від 04.07.2018 року №827337/41654252 про відмову в реєстрації податкової накладної №125 від 28.11.2017 р. та зобов'язання відповідача-1 зареєструвати ПН №125 від 28.11.2017 р. встановивши відповідну бездіяльність останнього.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2018 року у даній справі відкрито провадження, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні. Також, ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, а позивачу п'ять днів для подання відповіді на відзив, з дня отримання відзиву на позов.

На виконання вимог вказаної ухвали суду відповідач-1 надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати вищезазначену податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну є передчасними. А зобов'язання зареєструвати податкову накладну, є похідною вимогою до ДФС України від вимог до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування. За таких обставин, відповідач-1 просив суд у задоволенні позову відмовити.

На виконання вимог вказаної ухвали суду відповідач-2 надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 04.07.2018 р. №827337/41654252 про відмову в реєстрації податкової накладної №125 від 28.11.2017 р., у зв'язку із тим, що при подачі ПН №125 від 28.11.2017 р. платником не надано копії первинних документів щодо транспортування продукції від постачальника і його подальшого зберігання до моменту відвантаження, відсутні складські документи, у тому числі відомості щодо наявності території складу для ведення діяльності. В наданій для розгляду ТТН від 01.12.2017 року перевізником значиться ТОВ Фрідомгруп , при цьому згідно даних фінансової звітності за 2017 рік балансова вартість основних фондів у платника становить 0 грн., відомості про наявність об'єктів оподаткування відсутні, документів щодо оренди транспортних засобів не надавалось.

До суду ТОВ Фрідомгруп надано відповідь на відзиви по позов відповідачів, де зазначено, що з аналізу норм КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії. Окрім того, відповідно до приписів підпункту 201.16.4. пункту 201.16. статті 201 ПК України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС. У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної. Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Позивачем також зазначалося, що здійснення господарських операцій підтверджено рухом коштів, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та відповідно належним чином оформленою бухгалтерською документацією. За кодом УКТ ЗЕД 2619 ТОВ Фрідомгруп поставило товар ТОВ ЦЕНТР ПОКРІВЛІ ДОМОВУД .

У рішенні Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРІШ або відмову в такій реєстрації від 04.07.2018 року № 827337/41654252 в реєстрації податкових накладних було відмовлено саме з підстави ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). Однак, фіскальним органом лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин справи, оскільки навіть не вказано (не підкреслено) який саме документ було надано з порушенням законодавства ТОВ Фрідомгруп на підтвердження здійснення господарської операції, хоча зазначення конкретного документа передбачено формою самого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної. На підставі вищевикладеного, висновки Комісії регіонального рівня є неповними та необ'єктивними. За таких обставин, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що ТОВ Фрідомгруп (код ЄДРПОУ 41654252) зареєстровано платником ПДВ з 01.12.2017 року, вид діяльності - оптова торгівля зерном, необроблений тютюном, насінням і кормами для тварин.

24.11.2017 року між ТОВ Фрідомгруп та ТОВ ЦЕНТР ПОКРІВЛІ ДОМОБУД було укладено договір поставки № 2411/1 та підписано Специфікацію № 1 від 24.11.2017 р. до Договору.

ТОВ Фрідомгруп керуючись ст.201 ПК України та наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, яким затверджено форму та порядок заповнення податкової накладної, склало податкову накладну № 125 від 28.11.2017 року та направило 14.12.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції № 1 від 14.12.2017 р. податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.

На виконання п.201.16. ст.201 ПК України позивачем було виконано наступні дії: направлено через ДПІ у Соборному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області до ДФС України повідомлення від 02.07.2018 р. № 1 з поясненнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній, а також необхідні документи на підтвердження реальності здійснення поставки товару .

Рішенням Комісії регіонального рівня Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 04.07.2018 року № 827337/41654252 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 125 від 28.11.2017 року з підстави ненадання платником податків копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3. статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Так, судом встановлено, що 24.11.2017 року між ТОВ Фрідомгруп та ТОВ ЦЕНТР ПОКРІВЛІ ДОМОБУД було укладено договір поставки № 2411/1 та підписано Специфікацію № 1 від 24.11.2017 р. до Договору.

28.11.2017 року згідно виставленого рахунку на оплату № 108 від 24.11.2017 р. ТОВ ЦЕНТР ПОКРІВЛІ ДОМОБУД оплатило в повному обсязі за товар у розмірі 17 625 грн., що підтверджується звітом по кредитових операціях по рахунку №26001050306400 з 28.11.2017 р. по 28.11.2017 р. позивача. Відповідно до першої події 28.11.2017 р. згідно до п.201.7. ст.201 ПК України і було виписано податкову накладну № 125 від 28.11.2017 р. на суму 17 625 грн.

За результатами поставленого товару було підписано видаткову накладну № 132 від 01.12.2017 року на суму 17 625 грн. за відповідно надані послуги поставки товару у кількості 75 тон вартістю 235 грн. за 1 тону.

Перевезення здійснювалося з залученням стороннього перевізника ТОВ САБТЕХПРОМ згідно Договору № 2071/6 від 01.11.2017 р. та Специфікації 1 до Договору №2071/6 від 01.11.2017 р.

Поставка товару підтверджується відповідною видатковою накладною, звітом по кредитових операціях по рахунку 26001050306400, які підтверджують як рух товарів так і рух коштів.

Поставлений товар було придбано у ТОВ НВП Укрметпром (код ЄДРПОУ 37005313), про що було надано Договір та видаткову накладну, які в повному обсязі підтверджують як рух товарів так і рух коштів.

Відповідно до видаткової накладної ТОВ НВП Укрметпром № РН-001966 від 15.11.2017 року її було підписано на товар: щебенево-піщана суміш з відходів металургійного виробництва фр.-0-3 ТУ У 08. 1-37005313-004 2017 та щебенево-піщана суміш з відходів металургійного виробництва фр.-0-3 ТУ У 08.1-37005313-002 2016.

У видатковій накладній ТОВ Фрідомгруп № 132 від 01.12.2017 року її було підписано на товар: шлак фракційний 10-70 мм.

Вказаний товар, який ТОВ Фрідомгруп було придбано, а згодом продано також відповідає коду УКТ ЗЕД 2619 та є ідентичним товаром, що також підтверджується податковими накладними ТОВ НВП Укрметпром № 1694 від 10.11.2017 року та № 1721 від 14.11.2017 року.

Позивач в позові зазначив, що придбаний товар зберігався на складі за адресою: Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул.Дніпровська, буд.2/4 відповідно до Договору відповідального зберігання від 01.11.2017 року.

Надання транспортних послуг відбувалось наступним транспортним засобом: автомобілем SKANIA, державний номер НОМЕР_1, який використовувався позивачем відповідно до Договору про транспортні перевезення вантажів № 2071/6 від 01.11.2017 року та Специфікації № 1 до Договору укладеного з ТОВ САБТЕХПРОМ .

Таким чином реальність здійснення господарським операцій підтверджена рухом коштів, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, тощо.

За кодом УКТ ЗЕД 2619 ТОВ ФРІДОМГРУП поставило товар ТОВ ЦЕНТР ПОКРІВЛІ ДОМОВУД .

Таким чином, всі первинні документи, оформлені відповідно до ст.ст.198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88).

Так, підставою до зупинення реєстрації податкової накладної №125 від 28.11.2017 року, відповідачем зазначено, відповідність накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 р. № 567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах за УКТ ЗЕД: 2619.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанцій про зупинення реєстрації, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 р. (далі іменується Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

В силу п.201.1. ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. ОСОБА_1 про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, відповідно до п.12 Порядку № 1246 в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем ОСОБА_1 № 1 про зупинення реєстрації, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п.13, п.14, п.15 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). ОСОБА_1 в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. (п.17 Порядку № 1246 в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації).

Аналогічні приписи містить пункт 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації видно, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 (Наказ МФУ від 13.06.2017 року Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З даного приводу слід зазначити, що контролюючим органом порушено норми пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладних і отримання позивачем квитанцій про зупинення реєстрації, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретних чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а також не зазначено переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Такий висновок базується на тому, що контролюючим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладних і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанціях про зупинення реєстрації чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567.

Визначення фіскальним органом у квитанціях про зупинення реєстрації конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі МФУ №567 - Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому КМУ від 21 лютого 2018 р. № 117.

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства видно, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, у квитанції про зупинення реєстрації фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладних і отримання позивачем квитанцій про зупинення реєстрації ПН, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику) та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому КМУ від 21 лютого 2018 р. № 117.

Так, наказ №567 містить у собі пункт 4 наступного змісту: Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки.

Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить пункт 4 наступного змісту: інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою.

Разом з тим, вичерпний перелік документів Наказу №567 взагалі не містить пункту 4.

З огляду на викладене суд доходить до висновку, що відповідачем безпідставно зупинено реєстрацію податкової накладної №125 від 28.11.2017 року, та як наслідок винесено рішення про відмову у її реєстрації від 04.07.2018 року за №827337/41654252.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність органу ДФС України щодо ненадання вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги від 12.07.2018 року на рішення №8277337/41654252 від 04.07.2018 року, винесене Комісією ДФС регіонального рівня та зобов'язати орган ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної №125 від 28.11.2017 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних суд зазначає, що.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Суд зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 30.11.2017 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо визнання протиправною бездіяльності органу ДФС України щодо ненадання вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги від 12.07.2018 року на рішення №8277337/41654252 від 04.07.2018 року, винесене Комісією ДФС регіонального рівня суд вважає за необхідне відмовити, оскільки задоволення зазначених вище вимог будуть достатніми для відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду лише в розмірі 1 762 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних про відмову в такій реєстрації від 04.07.2018 року за №827337/41654252.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №125 від 28.11.2017 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Фрідомгруп судові витрати з оплати судового збору у розмірі 881 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Фрідомгруп судові витрати з оплати судового збору у розмірі 881 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Кучма К.С.