Рішення

від 18.03.2019 по справі 160/9457/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року Справа № 160/9457/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС 400 Україна" до Державної фіскальної служби України /відповідача-1/, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області /відповідача-2/ про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: скасувати рішення комісії ДФС України від 13.12.2017 р. №403764/41512514 та від 18.12.2017 р. №437139/41512514 про відмову у реєстрації ПН від 27.10.2017 р. №16 та від 27.10.2017 р. №21; зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.10.2017 р. №16 та від 27.10.2017 р. №21.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було складено податкові накладні від 27.10.2017 р. №16 та від 27.10.2017 р. №21 та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Проте, відповідно до квитанцій податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. №567. 3а результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7604, 8301, 8302. Позивач вважає, що належним способом поновлення порушеного права є необхідність визнання виписаних ТОВ АДС 400 Україна податкових накладних від 27.10.2017 р. №16 та від 27.10.2017 р. №21, прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних датою та часом їх реєстрації, оскільки господарські операції, які стали підставою для подання вказаних накладних підтверджується належними первинними документами.

На виконання вимог вказаної ухвали відповідач-1 надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що рішення №403764/41512514 від 13.12.2017 р. та №437139/41512514 від 18.12.2017 р. про відмову в реєстрації податкових накладних № 16 від 27.10.2017 року та №21 від 27.10.2017 року відповідно були прийняті Комісією ДФС України. На підтвердження того, що оскаржувані рішення приймалися саме Комісією ДФС України, надано до суду Наказ ДФС України № 462 від 30.06.2017 року, в якому затверджено склад Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Зокрема, зазначеним наказом Головою Комісії ДФС України призначено ОСОБА_1, який і підписав оскаржувані позивачем рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Отже, вимоги ТОВ АДС 400 Україна звернені лише до ДФС України.

Відповідач-1 також зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення. За таких обставин, відповідач-1 просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідач-2 надав до суду відзив на позов, де зазначено, що згідно документів наданих ТОВ АДС 400 Україна Комісією ДФС України цілком обґрунтовано прийнято рішення №403764/41512514 від 13.12.2017 р. та №437139/41512514 від 18.12.2017 р. про відмову в реєстрації податкових накладних № 16 від 27.10.2017 р. та № 21 від 27.10.2017 р. відповідно. Враховуючи зазначене, рішення Комісії ДФС є цілком правомірними та обґрунтованими, оскільки було прийняте виключно в межах діючого законодавства, а тому і дії Комісії не суперечать нормам законодавства. За таких обставин, відповідач-2 також просив суд у задоволенні позову відмовити.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування". Проте, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Таким чином, первинні документи, надані позивачем засвідчують факт реального виконання ТОВ "АДС 400 УКРАЇНА" та його контрагентом господарських зобов'язань. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що ТОВ "АДС 400 УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 41512514) є юридичною особою приватного права, що було створено 09.08.2017 р. Одними з профільних видів діяльності підприємства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73, код ДК 016-2010 46.73.16) та установлення та монтаж машин і устаткування (код КВЕД 33.20, ДК 016-2010 33.20.70).

За результатами фінансово-господарської діяльності було складено податкову накладну № 16 від 27.10.2017 р. та податкову накладну № 21 від 27.10.2017 р. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції №1 від 12.11.2017 р. податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено та зазначено, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. №567. 3а результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7604, 8301, 8302.

За наслідками винесені спірні рішення №403764/41512514 від 13.12.2017 р. та №437139/41512514 від 18.12.2017 р. про відмову в реєстрації податкових накладних № 16 від 27.10.2017 р. та № 21 від 27.10.2017 р., якими було відмовлено в реєстрації вищевказаних накладних.

Правомірність та обґрунтованість дій ДФС України, щодо відмови в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3. статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

В позові позивач зазначав, що специфіка діяльності ТОВ АДС 400 УКРАЇНА полягає в тому, що для надання поставок обладнання та послуг (установлення та монтаж) ТОВ АДС 400 УКРАЇНА замовляє відповідне обладнання, яке виготовляється заводом-виробником під замовлення на підставі рамочного договору за індивідуальними унікальними розмірами та кресленнями (ворота, ролетні системи, автоматику та інш.), а також закуповує матеріали (запасні частини, вузли, деталі та інш.), пристрої (комплекти монтажних інструментів та інш.) та відповідні послуги (транспортні, транспортно-експедиторські послуги, послуги порізки та інш.).

Враховуючи значні об'єми витрат, які постійно мають забезпечувальний характер, а також з метою мінімізації ризику не платежів у зв'язку з тим, що обладнання, яке поставляється, виготовляється заводом-виробником під замовлення і має унікальні розміри ТОВ АДС 400 УКРАЇНА застосовує змішану систему оплати вартості обладнання та послуг: перша частина - аванс (80% загальної суми), друга частина - оплата по факту наданих послуг, або оплату в повному обсязі (100%).

ТОВ "АДС 400 УКРАЇНА" займається профільним видом діяльності з моменту створення та використовує авансову систему оплати поставлених товарів та послуг.

ТОВ "АДС 400 УКРАЇНА" має основні засоби, необхідні для виробничого процесу та має відповідну кількість кваліфікованого персоналу.

Так, керівництвом ТОВ "АДС 400 УКРАЇНА" було прийнято рішення про укладення Договору № 271017/04 від 02 березня 2018 р. на загальну суму 33 394,27 грн. з ТОВ "БАХМУТСТРОЙРЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41488424). Відповідно до умов цього Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Продукцію на загальну суму 33 394,27 грн. відповідно до специфікації, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити її.

Форма оплати відповідно до Договору - попередня 100% передоплата.

Сплачена сума є авансом для поставки 100% кількості Продукції, зазначеної в Специфікації №1. Поставка Обладнання здійснюється Постачальником за адресою зазначеною у замовленні Покупця, що погоджене Постачальником, та Додатку (Специфікації) на поставку зазначеного Обладнання. Доставка Обладнання здійснюється транспортною компанією САТ за рахунок Покупця. Транспортування Обладнання здійснювалося на підставі Договору перевезення вантажів №26237, укладеного 07.09.2017 року між ТОВ "АДС 400 УКРАЇНА" та ТОВ "Транспортна компанія "CAT ".

Відповідно до умов Договору Постачальник поставляє Покупцю Обладнання протягом 15-30 робочих днів від дати перерахування Покупцем грошових коштів попередньої оплати, відповідно до цього Договору, на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до умов Договору Постачальником був виписаний рахунок № 100 від 26.10.2017 р. на оплату за Обладнання. На підставі цього рахунку Постачальник отримав 27 жовтня 2017 року на банківський рахунок оплату у сумі 33 394,27 грн., в тому числі ПДВ - 20%, відповідно до рахунку. 30 листопада 2017 року Постачальником було здійснено відвантаження Обладнання на суму 33 394,27 грн. Згідно законодавства України перша подія була оплата, тому Продавець повинен був виписати податкову накладну на суму оплати.

У свою чергу, за правилом першої події ТОВ "АДС 400 УКРАЇНА" виписало податкову накладну № 16 від 27.10.2017 р. на суму 23 000,04 грн. та податкову накладну №21 від 27.10.2017 р. на суму 10 394,24 грн.

Наведені господарські операції відображені у бухгалтерському обліку.

Так, надані ТОВ АДС 400 УКРАЇНА первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.ст.198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Однак, рішеннями комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.12.2017 р. №403764/41512514 та від 18.12.2017 р. №437139/41512514 про відмову у реєстрації ПН від 27.10.2017 р. №16 та від 27.10.2017 р. №21 в реєстрації податкових накладних було відмовлено.

Аналізуючи викладене суд доходить висновку, що з рішень ДФС України не вбачається можливим з'ясувати які саме документи містять недоліки або яких документів не вистачає.

Вищезазначені обставини свідчать про відсутність підстав для віднесення до категорії ризикових платників податків, зупинення реєстрації податкової накладної прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Надані ТОВ АДС 400 УКРАЇНА первинні документи засвідчують факт виконання підприємством та його контрагентами господарських зобов'язань, що спростовує припущення стосовно невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по коду УКТ ЗЕД: 7604, 8301, 8302.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно постанови Кабінету міністрів України №117 від 21.02.2018 року Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з п.14.1.36. Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Згідно поданої фінансової та податкової звітності позивача має зміни в активах і зобов'язаннях на кінець звітного періоду, що підтверджує вплив проведених операцій на його фінансовий стан.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанцій про зупинення реєстрації, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 р. (далі іменується Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

В силу п.201.1. ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. ОСОБА_2 про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, відповідно до п.12 Порядку № 1246 в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем ОСОБА_2 № 1 про зупинення реєстрації, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п.13, п.14, п.15 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). ОСОБА_2 в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. (п.17 Порядку № 1246 в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації).

Аналогічні приписи містить пункт 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації видно, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 (Наказ МФУ від 13.06.2017 року Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З даного приводу слід зазначити, що контролюючим органом порушено норми пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладних і отримання позивачем квитанцій про зупинення реєстрації, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретних чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а також не зазначено переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Такий висновок базується на тому, що контролюючим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладних і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанціях про зупинення реєстрації чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567.

Визначення фіскальним органом у квитанціях про зупинення реєстрації конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі МФУ №567 - Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому КМУ від 21 лютого 2018 р. № 117.

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства видно, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Таким чином, у квитанції про зупинення реєстрації фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладних і отримання позивачем квитанцій про зупинення реєстрації ПН, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику) та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому КМУ від 21 лютого 2018 р. № 117.

В квитанціях було запропоновано: надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Так, наказ №567 містить у собі пункт 4 наступного змісту: Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки.

Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить пункт 4 наступного змісту: інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою.

Разом з тим, вичерпний перелік документів Наказу №567 взагалі не містить пункту 4.

З огляду на викладене суд доходить до висновку, що відповідачем-1 безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних від 27.10.2017 р. №16 та від 27.10.2017 р. №21 і як наслідок протиправно винесено рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.12.2017 р. №403764/41512514 та від 18.12.2017 р. №437139/41512514.

Задовольняючи позовні вимоги, щодо покладення на ДФС України обов'язку зареєструвати податкові накладні від 27.10.2017 р. №16 та від 27.10.2017 р. №21, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Суд зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.10.2017 р. №16 та від 27.10.2017 р. №21 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати ДФС України зареєструвати податкові накладні від 27.10.2017 р. №16 та від 27.10.2017 р. №21.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3 524 грн. підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України від 13.12.2017 р. №403764/41512514 та від 18.12.2017 р. №437139/41512514 про відмову у реєстрації податкових накладних від 27.10.2017 р. №16 та від 27.10.2017 р. №21.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.10.2017 р. №16 та від 27.10.2017 р. №21.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю АДС 400 Україна судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3 524 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державну фіскальну службу України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Кучма К.С.