Рішення

від 28.02.2019 по справі 160/9448/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Справа № 160/9448/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українські системи та технології" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

13 грудня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Українські системи та технології звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просить:

визнати протиправними дії ГУ ДФС у Дніпропетровській області при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Українські системи та технології (код ЄДРПОУ: 39713774), складанні акту від 11.06.2018 року № 29767/04-36-14-22/39713774 та винесенню податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.07.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Українські системи та технології за платежем податок та прибуток приватних підприємств, та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.07.2018 року;

визнати протиправними дії ГУ ДФС у Дніпропетровської області при проведені документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Українські системи та технології (код ЄДРПОУ 39713774), складанні акту від 11.06.2018 року № 29767/04-36-14-22/39713774 та винесенню податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 16.07.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Українські системи та технології за платежем податок на додану вартість та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 16.07.2018 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ Українські системи та технології та складено відповідний акт.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.07.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Українські системи та технології за платежем податок та прибуток приватних підприємств на суму 72 486, 25 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 16.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Українські системи та технології за платежем податок на додану вартість на суму 90 395, 00 грн.

Однак позивач не погоджується з актом перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями у зв'язку з наступним.

Так, позивач стверджує, що відповідачем було порушено порядок вручення позивачу (його представнику), що визначений статтею 42 ПК України, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Передумовою для прийняття органом державної податкової служби рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків є факт ненадання таким платником пояснень та їх документальне підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Проте позивач жодного письмового запиту з боку ГУ ДФС у Дніпропетровській області не отримував, тому не був повідомлений про необхідність надання пояснень.

Також позивач зазначив, що викладені у акті перевірки факти не ґрунтуються на документах бухгалтерського обліку, оскільки перевірка здійснювалася лише за результатами аналізу баз даних як то: облікової справи, підсистеми Перегляд результатів співставлення АІС Податковий блок та АС Днепр ТАХИ инфо , АРМ Архів електронної звітності .

Крім того позивач зазначив, що первинні документи, що складені між сторонами правочинів: договори, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні підтверджують здійснення ТОВ Українські системи та технології господарських операцій.

Договори ТОВ Українські системи та технології з ТОВ Дінкарт (TOB Itex ) ЄДРПОУ 40510296 та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) і товарно-транспортні накладні з ТОВ Єврохоумс (ТОВ Райдек , ТОВ Ремонтний центр Перос ) мали реальний характер, в судовому порядку недійсними не визнавались, а тому доводи контролюючого органу щодо фіктивності та нереальності господарських операцій ТОВ Українські системи та технології та вищезазначених підприємств є необгрунтованими.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанову Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними в якій зазначено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин.

Крім того, у відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Ухвалою суду від 18 грудня 2018 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

23 січня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов. У відзиві представник позивача просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, зазначивши наступне.

Так, представник відповідача зауважив, що твердження позивача про порушення відповідачем ст. 42 ПК України не відповідають дійсності, оскільки наказ та письмове повідомлення направлялося на адресу підприємства, 24.05.2018 року, що за 18 днів до проведення перевірки. Поштове відправлення було не вручено позивачу з незалежних від відповідача обставин.

Також у відзиві зазначено, що твердження позивача про відсутність будь-якого запиту, щодо надання інформації, від відповідача не надходило - не відповідає дійсності, оскільки запит про надання інформації № 7756/10/04-36-14-09 від 20.02.2018 року був вручений 17.03.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже позивач був належним чином повідомлений та мав час для подання документів до перевірки.

Згідно вироків районного суду м. Києва керівників підприємств, з якими позивач мав господарські правовідносини, та по господарським операціям з якими складені первинні документи, визнано винними у фіктивному підприємництві. Зазначене свідчить про відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинам ТОВ Українські системи та технології з ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296), ТОВ Єврохоумс (код ЄДРПОУ 40509935). Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення постачання товарів (робіт, послуг), та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов'язань ТОВ "Українські системи та технології".

12 лютого 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що в силу п.83.1. ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

83.1.1. документи, визначені цим Кодексом;

83.1.2. податкова інформація;

83.1.3. експертні висновки;

83.1.4. судові рішення;

83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Не зважаючи на вимоги чинного законодавства України судження в Акті відповідача не грунтуються на жодному з визначених у ст. 83 ПК України джерелі, у відзиві відповідач всупереч вимогам позову такі джерела так і не навів.

Також представником позивача зазначено, що відповідач пропустив строк подання відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд встановив наступні обставини.

На підставі повідомлення від 14.05.2018 №1053 та відповідно до наказу ТУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.05.2018 № 2663-п, у зв'язку з наданням ТОВ Українські системи та технології (код ЄДРПОУ 39713774) на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 20.02.2018 №7756/10/04-36-14-09 відповіді листом від 20.03.2018 р. №5 з відмовою в наданні документів, була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296), ТОВ Єврохоумс (код ЄДРПОУ 40509935) за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р.

За наслідками перевірки складено акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Українські системи та технології (код ЄДРПОУ 39713774) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296), ТОВ Єврохоумс (код ЄДРПОУ 40509935) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 р".

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у загальній сумі 57 989 грн., в тому числі за 2016 рік у сумі 57 989 грн.;

п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 60 266 грн., в тому числі за липень 2016 року у сумі 14 973 грн., за серпень 2016 року у сумі 5 957 грн., за вересень 2016 року у сумі 27 746 грн., за жовтень 2016 року у сумі 11 590 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.07.2018 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок та прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) та становить 72 486, 25 грн. з яких 57 989 грн. за основним платежем та 14 497, 25 грн. - штрафні (фінансові) санкції штрафи).

Також було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 16.07.2018 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 90 395, 00 грн. з яких 60 266 грн. - за основним платежем та 30 133 грн. - штрафні (фінансові) санкції штрафи).

23.08.2018 року позивачем було подано до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0018321408 від 16.07.2018 року та скаргу на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0018311408 від 16.07.2018 року.

Рішенням від 08.10.2018 року ДФС України залишила скаргу позивача без задоволення а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Як вбачається з акту перевірки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки про нереальність здійснення господарських операцій позивача із ТОВ Дінкарт (стара назва - ТОВ Інтех К ), ТОВ Єврохоумс (нова назва - ТОВ Ремонтний центр Перос ) (надалі - Контрагенти) та, відповідно, недостовірність показників податкового обліку з податку на прибуток та ПДВ, сформованих на підставі спірних господарських операцій.

Вирішуючи правомірність проведення перевірки, складення акту, та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України (далі ПК України) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п.79.3 ст.79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Згідно до п.42.1 ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Так, позивач стверджує що відповідно до абз. 2 п. 42.2 ст.42 ПК України листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Однак, зазначене твердження не відповідає дійсності, оскільки відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.4 ст. 42 ПК України визначено, що з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Таким чином, відповідач не зобов'язаний здійснювати листування засобами електронного зв'язку в електронній формі.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області на податкову адресу ТОВ Українські системи та технології (код ЄДРПОУ 39713774) надіслані засобами поштового зв'язку повідомлення від 14.05.2018 р. №1053 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та копія наказу від 14.05.2018 р. № 2663-п, отже вимоги ст. 42 ПК України виконані.

Що стосується твердження позивача про те, що копію наказу, а також повідомлення про проведення перевірки він отримав лише 27 червня 2018 року, то з цього приводу суд має зазначити, що зазначені документи були направлені на адресу позивача, але не вручені 24.05.2018 року з інших причин .

Також позивач стверджує, що не отримував жодного запиту від ГУ ДФС у Дніпропетровській області, а тому останній не був повідомлений про необхідність надання пояснень.

Вказане твердження також не відповідає дійсності, оскільки запит про надання інформації № 7756/10/04-36-14-09 від 20.02.2018 року був вручений 17.03.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом від 20.03.2018 р. №5 позивач відмовив відповідачу у наданні документів, що і стало підставою для проведення невиїзної документальної перевірки.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до АІС Податковий блок та Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у ТОВ Українські системи та технології задекларовані взаємовідносини з ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296) за період липень-вересень 2016, ТОВ Єврохоумс (код ЄДРПОУ 40509935) за період серпень-вересень 2016.

Відповідно до інформаційних баз даних ДФС України ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296) (ТОВ Інтех К ) зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 26.05.2016 р. №13391020000012797. Станом на теперішній час перебуває на обліку в Києво- Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у м. Києві. Стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Свідоцтво платника ПДВ № 200269511 від 31.05.2016 р. має статус діюче . Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за весь період діяльності - не надавався. Баланс та декларація з податку на прибуток за весь період діяльності підприємством не подавались. Остання декларація з ПДВ надана за жовтень 2016 року. Власні основні засоби відсутні, згідно ЄРПН відсутня оренда основних засобів, офісних та складських приміщень, обладнання, комунальні послуги тощо.

Також слід зазначити, що відповідачем було отримано вирок Святошинського районного суду м. Києва від 22.08,2017 по справі №759/11929/17 (пр. 1-кп/759/780/17), яким директора ТОВ Дінкарт - ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення за №32017100080000046, передбаченого ч.5 ст.27 та ч.1 ст. 205 КК України, а саме - реєстрація та використання фіктивного підприємства ТОВ Дінкарт (ТОВ Інтех К ) (код ЄДРПОУ 40510296) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформленні не існуючих фінансово-господарських операцій для незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємства суб'єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки.

Відповідно до інформаційних баз даних ДФС України ТОВ Єврохоумс (ТОВ Райдек ) (ТОВ Ремонтний центр Перос ) (код ЄДРПОУ 40509935) зареєстроване Дніпровською районною державною адміністрацією в м. Києві, свідоцтво про державну реєстрацію від 26.05.2016 р. №13391020000012793. Станом на теперішній час перебуває на обліку в ДПІ в Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві. Стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - ремонт взуття та шкіряних виробів. Свідоцтво платника ПДВ № 200269508 від 31.05.2016 - анульоване 28.11.2017 (анульовано за рішенням контролюючого органу - ненадання декларацій протягом року). Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за весь період діяльності - не надавався. Баланс та декларація з податку на прибуток за весь період діяльності підприємством не подавались. Остання декларація з ПДВ надана за жовтень 2016 року. Власні основні засоби відсутні, згідно ЄРПН відсутня оренда основних засобів, офісних та складських приміщень, обладнання, комунальні послуги тощо.

Крім того, ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Святошинського районного суду м. Києва від 09.02.2017 року по справі № 759/1750/17 (пр. 1- кп/759/237/17), відповідно до якого ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення (кримінальне провадження за №332017100080000012) передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України. А саме, дії ОСОБА_3 виразилися у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ Єврохоумс (ТОВ Райдек ) (ТОВ Ремонтний центр Перос ) (код ЄДРПОУ 40509935) з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом надання засобів, а саме: особистих документів та документів, що стосуються придбання та керівництва підприємством, сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, діючи умисно, вчинила злочин за наступних обставин.

ОСОБА_3 будучи уповноваженою виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції по керівництву вказаним підприємством, розпорядженню його майном та коштами, відповідальною за організацію та ведення бухгалтерського і податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності, з метою надання вигоди третім особам та прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, виступила власником та директором ТОВ Єврохоумс (код ЄДРПОУ 40509935). Між прокурором та підозрюваним було складено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог КПК України.

Оскільки, вироками Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2017, від 09.02.2017 р. ТОВ Дінкарт (ТОВ Інтех К ) (код ЄДРПОУ 40510296), ТОВ Єврохоумс (ТОВ Райдек ) (ТОВ Ремонтний центр Перос ) (код ЄДРПОУ 40509935) визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу витрат за 2016 рік, по взаємовідносинам з даними контрагентами-постачальниками.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб'єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Наведена інформація у вироку Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2017 року та від 09.02.2017 дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, фіктивність господарської діяльності яких встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум витрат є безпідставними.

Таким чином, первинні документи, які складені ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296), ТОВ Єврохоумс (код ЄДРПОУ 40509935) по взаємовідносинам з позивачем є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь - яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що досліджувані господарські операції не містять розумних економічних причин (ділової мети), тобто відсутня кваліфікуюча ознака господарської діяльності - отримання доходу. Таким чином, вони не можуть вважатися вчиненими в межах господарської діяльності платника податків, оскільки для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою.

Результати дослідження діяльності ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296), ТОВ Єврохоумс (код ЄДРПОУ 40509935) вказує на те, що метою їх створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов'язань іншим підприємствам, у т.ч. ТОВ Українські системи та технології .

Фактично позивачем здійснено безпідставне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296), ТОВ Єврохоумс (код ЄДРПОУ 40509935) з постачання товарів (робіт, послуг) і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704 оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Як визначено пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Необхідність підкріплення господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.п. 1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст. 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (надалі - Закон № 996) дія цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На платників податків покладаються такі обов'язки, як вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово - господарську діяльність, так і забезпечувати її зберігання в терміни, встановлені законами (лише дійсно проведених господарських операцій).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 цього пункту.

Отже, складання первинних документів здійснюється з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно - правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише був відображений в первинних документах. Тому, така господарська операція спрямована лише на формування платником валових витрат та податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування по податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 136.1 ст. 136 ПК України встановлено, що базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у т. ч. у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т. ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у т. ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПК України передбачено, що у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на вищевикладене, в порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, підприємством неправомірно завищено задекларовані показники у рядку 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -) всього у сумі 322 162 грн., тобто в частині відображення у складі собівартості реалізованої готової продукції вартості отриманих товарів (робіт, послуг) від ТОВ Дінкарт (код ЄДРПОУ 40510296), ТОВ Єврохоумс (код ЄДРПОУ 40509935) за період липень-вересень 2016.

Таким чином, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

28 лютого 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник