копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2019 року Справа № 160/8664/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняЛісна А.М. за участі: представника позивача Вільямовського Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрест 10" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
20 листопада 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Стройтрест 10 звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН 1574/739/АВ/ТД-ФС/644 від 23.10.2018 року, складену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим Ігорем Михайловичем.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 03.10.2018 року відповідачем було проведено інспекційне відвідування товариства з обмеженою відповідальністю "Стройтрест 10", код ЄДРПОУ 38329304, за адресою: вул. Промислова, буд. 1 а, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю за №ДН 1574/739/АВ від 04.10.2018 року.
Актом встановлено порушення, що ТОВ Стройтрест 10 , а саме фактично допущено до роботи п'ятнадцять осіб без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу .
Однак позивач стверджує, що висновки позапланової перевірки не відповідають дійсності та обставинам подій, а товариством з обмеженою відповідальністю "Стройтрест 10" не було допущено порушень законодавства про працю, в тому числі без належного оформлення трудових відносин з п'ятнадцяти особами, оскільки з даними особами були укладені цивільно-правові договори, які не перевищували терміну дії більше року.
Позивач стверджує, що за даних осіб ним сплачено Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку.
Крім того позивач зазначив, що дане інспекційне відвідування є незаконне та безпідставне, оскільки відповідачем не враховано умови розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року №649-р, а саме, що відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 даного розпорядження інспектор мала право до 05 жовтня 2018 року проводити тільки інформаційно-роз'яснювальну кампанію про заплановані заходи та неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин, а з 5 жовтня 2018 року в установленому порядку комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення.
Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 24 січня 2019 року.
18 січня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог позивача у зв'язку з наступним.
Так, представник відповідача зазначив, що Головним управлінням Держпраці в Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування у товаристві з обмеженою відповідальністю Стройтрест 10 з питань оформлення трудових відносин з працівниками.
Позивачем були надані для аналізу цивільно-правові договори.
В результаті аналізу цих договорів відповідачем було встановлено, що останні мають ознаки трудових договорів, і повинні укладатись у відповідності до норм трудового законодавства. Умови укладених цивільно-правових договорів свідчать про підміну трудових договорів договорами цивільно-правового характеру.
Вищевикладене свідчить про фактичний допуск до виконання трудових функцій 15 працівників без оформлення трудового договору, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України та ч. 3 ст. 24 КЗпП України. Порушення носить системний характер.
Керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України „Про зайнятість населення", частиною третьою статті 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України Головним управлінням на ТОВ Стройтрест 10 накладено штраф у розмірі 1675350 (один мільйон шістсот сімдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят) гривень 00 копійок, про що винесено постанову № ДН1574/739/АВ/ТД-ФС/644 від 23 жовтня 2018 року.
Розмір штрафу за даною Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02 жовтня 2018 року № ДН1336/247/АВ/ТД-ФС/585 визначено відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, в якому встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме:
30 * 3723,00 грн. * 15 = 1675350 грн., де:
30 - коефіцієнт (тридцятикратний розмір);
3723,00 грн. - мінімальна заробітна плата з 1 січня 2018 року (у місячному розмірі) відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 р. №2246-VIII;
15 - кількість осіб, відносно яких встановлено порушення законодавства про працю.
Отже, представник відповідача стверджує, що Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23 жовтня 2018 року № ДНІ574/739/АВ/ТД-ФС/644 є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства.
28 січня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що прийнятою Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН 1574/739/АВ/ТД- ФС/644 від 23.10.2018 року не доведено факту допуску до роботи п'ятнадцять працівників без укладення трудового договору та не обґрунтовано розмір застосованої штрафної санкції, висновки про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Стройтрест 10" вимог трудового законодавства зроблені Головним Управлінням Держпраці у Дніпропетровській області на підставі припущень та довільного трактування вимог законодавства України.
Частиною 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Так, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін згідно зі ст. 905 ЦК України, а строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду відповідно до ст. 846 ЦК України. Тобто законодавством не встановлено мінімального чи максимального терміну, на який може укладатися ЦПД.
Такий договір оформлюється лише на строк, за який фізична особа має надати результат своєї роботи (тобто надати послугу чи виконати роботу, передбачену умовами договору). Адже за ЦПД оплачується не процес праці, а його кінцевий результат, який визначається після закінчення роботи й оформлюється актом.
Також представник позивача зазначив, що виплати (винагорода) за ЦПД обкладаються тими самими податками і зборами, що і зарплата за ТД, а саме: ПДФО у розмірі 18% від суми виплати; військовий збір у розмірі 1,5% від суми винагороди та ЄСВ, що сплачується одночасно з виплатою винагороди в розмірі 22% від суми виплати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату час і місце його проведення був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
03 жовтня 2018 року відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 02.10.2018 р. № 818-1 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 02.10.2018 р. №117 за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року проведено інспекційне відвідування у товаристві з обмеженою відповідальністю Стройтрест 10 позивача з питань оформлення трудових відносин за юридичною адресою: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, буд. 1а, код за ЄДРПОУ 38329304.
Згідно з інформацією з ЄДРПОУ види діяльності позивача: Код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд; Код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; Код КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); Код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад.
03 жовтня 2018 директору товариства ОСОБА_5 під підпис було надано вимогу про надання документів від 03.10.2018 р. №310 з наведеним переліком документів, які необхідні для проведення інспекційного відвідування. ОСОБА_5 у присутності інспектора праці ознайомився з вимогою від 03.10.2018 №310, зокрема із переліком документів, які необхідні для проведення інспекційного відвідування, поставив запитання щодо наведеного переліку і отримав роз'яснення по кожному з пунктів вимоги.
Відповідно до преамбули Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 20.09.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V) останній визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ч.1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
16 травня 2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі Порядок № 295), положення якого узгоджуються з нормами Закону № 877-V.
Відповідно до п. 1 Порядку № 295 останній визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, в тому числі Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до пп.5 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.
Статтею 3 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Під час проведення інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин директором товариства ОСОБА_5 були надані цивільно-правові договори укладені з наступними особами:
ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_1) - в січні, травні, червні, липні, серпні.
ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_2) - в червні, липні, серпні.
ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_3) - в червні, липні, серпні.
ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_4) - в травні, червні, липні, серпні.
ОСОБА_10 (рнокпп НОМЕР_5) - в травні, червні, липні, серпні.
ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_6) - в червні, серпні.
ОСОБА_12 (рнокпп НОМЕР_7) - в червні, липні, серпні.
ОСОБА_13 (рнокпп НОМЕР_8) - в червні, липні, серпні.
ОСОБА_14 (рнокпп НОМЕР_9) - в серпні.
ОСОБА_15 (рнокпп НОМЕР_10) - в липні, серпні.
ОСОБА_16 (рнокпп НОМЕР_11) - в серпні.
ОСОБА_17 (рнокпп НОМЕР_12) - в січні, травні, червні.
ОСОБА_18 (рнокпп НОМЕР_13) - в січні, лютому, березні.
ОСОБА_19 (рнокпп НОМЕР_14) - в січні.
ОСОБА_20 (рнокпп НОМЕР_15) - з січня по серпень включно кожного місяця.
Зазначені договори укладені з вищезазначеними фізичними особами протягом 2018 року та мають типову форму.
Згідно вказаних договорів позивач та перелічені особи (виконавці), уклали договори про наступне.
Відповідно до п. 1.1. розділу 1 Предмет договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати такі роботи (надати послуги): плотник-бетонщик, монтажник на об'єктах (виконавці ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_19); маляр-штукатур, плиточник (виконавці ОСОБА_9, ОСОБА_10); плиточник, підсобний робітник (виконавці ОСОБА_15, ОСОБА_16); водій (виконавець ОСОБА_18). Таким чином, предметом договору є не виконання певного визначеного обсягу робіт, а робота з визначених однієї або кількох професій, тобто праця працівника інтегрована в процес виробництва в межах визначених трудових функцій в діяльності підприємства.
В Україні є Класифікатор професій ДК 003:2010, у якому перелічені усі наявні в державі професії. Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи належать до випуску ДКХП 64. Кожній окремій професії чи її групі надано код. Зокрема, професіям, зазначеним у наведених вище договорах визначені наступні коди: плотник-бетонщик - українською мовою Тесляр затверджено код 7124, Бетоняр затверджено код 7123.2; підсобний робітник затверджено код 9322; бухгалтер затверджено код 3433; водій затверджено код 8322.
Відповідно до абзацу другого п. 1.1. розділу 1 Предмет договору Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 р. № 2148-VIII внесено зміни до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 № 1105-ХІV (далі Закон № 1105), якими виконавців робіт за цивільно-правовими договорами включили до кола застрахованих в системі соціального страхування осіб. Тобто, страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності з 11.10.2017 р. підлягають особи, які виконують роботи (надають послуги) на умовах ЦПД, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої форми власності та господарювання, у т.ч. в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб.
Відповідно до ст. 20 Закону №1105 виконавці робіт за ЦПД мають право на оплату тимчасової непрацездатності.
Відповідно до п. 2.1. розділу 2 Розмір і порядок оплати за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі ... грн. за домовленістю. В кожному договорі розмір оплати відрізняється без зазначення який саме обсяг роботи необхідно виконати за кожним конкретним договором.
Відповідно до п. 2.2. розділу 2 Розмір і порядок оплати оплата виконується не пізніше 20 числа кожного місяця, згідно нарядів-завдань або актів виконаних робіт з дня прийняття Замовником роботи за актом.
Відповідно до п. 3.1. розділу 3 Відповідальність сторін сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов'язань згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п. 6.1. розділу 6 Термін дії договору терміни дії зазначених договорів встановлені з першого по останнє число відповідних місяців.
Цивільно-правовий договір з ОСОБА_20 також має типовий характер, але відповідно до п. 1.1. розділу 1 Предмет договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати такі роботи (надати послуги): бухгалтерський облік в строк з 02.01.2018 до 30.09.2018.
У відповідності до ч. 4 ст. 8 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації:
введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб'єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;
самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. (Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.)
Отже, ОСОБА_20 (рнокпп НОМЕР_15), з якою було укладено договір цивільно-правового характеру і яка не є фізичною особою-підприємцем (згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань - Стан суб'єкта: припинено; Номер запису: 220060004008317; Дата запису: 01.03.2016), предметом якого є бухгалтерський облік, повинна бути штатним працівником.
Суд також враховує, що жодним пунктом договорів не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Таким чином, зазначені договори, укладені між сторонами вказують на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат.
Розрахунок оплати за зазначеними договорами здійснювався у розрахунково- платіжних відомостях за відповідні місяці на підставі актів виконаних робіт, які також мають типову форму. При цьому у актах виконаних робіт не визначено переліку виконаної роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик, тобто конкретного результату роботи. До того ж в розрахунково-платіжних відомостях за відповідні місяці здійснювалось нарахування за видами виплат у колонці За тарифними ставками (посад, окладами) із зазначенням у колонці Відпрацьовано днів, годин кількості робочих днів відповідного місяця.
Оплата робітників здійснюється на картки КБ Приватбанк , згідно зарплатного проекту банку, тому відомості не надані. Суми заробітної плати перераховуються згідно актів виконаних робіт та розрахунково-платіжної відомості.
Таким чином, характер умов наданих цивільно-правових договорів тотожний кваліфікаційним характеристикам професій зазначених в договорах, що вказує саме на процес виконання трудової функції не підрядником, а працівником.
Відповідно до вимог ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до вимог ст. 22 КЗпП України трудовий договір може бути:
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Відповідно до вимог ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Договори цивільно-правового характеру укладаються на виконання тієї роботи, яка необхідна підприємству не постійно, а періодично або одноразово. Така робота характеризується певним періодом часу її виконання, оскільки одну роботу можна виконати протягом декількох годин або днів, а іншу - протягом декількох місяців. Тобто, робота, перш за все, має характеризуватися певним видом виконуваних робіт, мати визначений строк виконання, після закінчення якого підприємство-замовник отримує кінцевий результат.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
На підставі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.
Цей договір може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Отже, основними ознаками, що відрізняють трудові та цивільно-правові відносини є:
в трудових відносинах важливим є процес трудової діяльності, її організація, а в цивільно-правових - не важливий процес організації праці, натомість важливим є результат роботи;
виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує свою роботу, тобто самостійно розподіляє свій час для виконання роботи;
за трудовим договором працівника приймають до штату за певною кваліфікацією, професією, посадою, йому гарантуються заробітна плата, гарантії, пільги, компенсації, тоді як за цивільно-правовим договором оплачується результат роботи, і відносини сторін обмежуються лише виконанням роботи та передачею і оплатою її результату.
Постановою Верховного Суду від 08.05.2018 №127/21595/16-ц зокрема, визначено, що сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 1. ст. 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
З огляду на вищезазначене вбачається, що укладені між позивачем цивільно-правові договори з громадянами:
ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_1);
ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_2);
ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_3);
ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_4);
ОСОБА_10 (рнокпп НОМЕР_5);
ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_6);
ОСОБА_12 (рнокпп НОМЕР_7);
ОСОБА_13 (рнокпп НОМЕР_8);
ОСОБА_14 (рнокпп НОМЕР_9);
ОСОБА_15 (рнокпп НОМЕР_10);
ОСОБА_16 (рнокпп НОМЕР_11);
ОСОБА_17 (рнокпп НОМЕР_12);
ОСОБА_18 (рнокпп НОМЕР_13);
ОСОБА_19 (рнокпп НОМЕР_14;
ОСОБА_20 (рнокпп НОМЕР_15) -
мають ознаки трудових договорів, і повинні укладатись у відповідності до норм трудового законодавства. Умови укладених цивільно-правових договорів свідчать про підміну трудових договорів договорами цивільно-правового характеру.
Суд має наголосити на тому, що дії позивача щодо надання трудовим договорам форми цивільно-правового договору перешкоджає реалізації правам фізичних осіб на працю, гарантованого Конституцією України та Кодексом законів про працю України, шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічно оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки тощо.
Відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановляє:
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015 року Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" .
Таким чином позивач допустив до роботи п'ятнадцять осіб без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, чим порушив вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу .
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Так штраф було визначено за формулою 30 * 3723,00 грн. * 15 = 1675350 грн., де:
30 - коефіцієнт (тридцятикратний розмір);
3723,00 грн. - мінімальна заробітна плата з 1 січня 2018 року (у місячному розмірі) відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 р. №2246-VIII;
15 - кількість осіб, відносно яких встановлено порушення законодавства про працю.
Згідно п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 р. штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Згідно п. 8 Порядку №509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
На підставі Акту № ДН1574/739/АВ та відповідно до Порядку № 509, Головним управлінням було винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23 жовтня 2018 року № ДН1574/739/АВ/ТД-ФС/644 згідно якої на підставі абзацу 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на позивача накладено штраф у розмірі 1 675 350,00 грн.
Таким чином, аналізуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Постанова від 23 жовтня 2018 року № ДН 1574/739/АВ/ТД-ФС/644 є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову та необхідності скасування заходів забезпечення позову, які застосовані ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 241-246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Скасувати заходи забезпечення позову, які застосовані ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 22 березня 2019 року.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 22 березня 2019 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2019 |
Оприлюднено | 02.04.2019 |
Номер документу | 80830970 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Олійник Віктор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні