Рішення

від 19.03.2019 по справі 200/13119/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 р. Справа№200/13119/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шинкарьової І.В. ,

при секретарі Заїченко Я.В.

за участю сторін:

представника позивача не з'явився,

представника відповідача ОСОБА_1 за довір.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕП" до Головного управління ДФС у Донецькій області визнання неправомірним та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю СТЕП (далі позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення - рішення від 19 жовтня 2018 року № НОМЕР_1 на суму 6 281,85 грн., від 19 жовтня 2018 року № НОМЕР_2 на суму 1 693,65 грн.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач обґрунтовує наступним. Позивач зазначає, що дії податкового органу з приводу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень суперечать нормам чинного законодавства, посилаючись на норми Податкового кодексу України, Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII), розпорядження Кабінету міністрів України Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція від 2 грудня 2015 року № 1275-р (надалі - Розпорядження № 1275-р), з огляду на що дії податкового органу є протиправними, а спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ СТЕП та призначено у підготовче засідання на 26 грудня 2018 року (арк. справи 1).

17 грудня 2019 року відповідачем через відділ діловодства та архівної роботи суду поданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач зазначив, що податковим органом були виявлені факти порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, визначених пунктом 267.3 статті 287 Податкового кодексу України, а саме самостійно визначене позивачем грошове зобов'язання з орендної пати за землю з юридичних осіб за 2016 рік податкової декларації з орендної плати за землю від 22 лютого 2016 року № НОМЕР_3 та від 10 травня 2016 року № НОМЕР_4. Зазначає, що відповідно до статті 4 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджується КМУ, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію. Переліки зазначених територій затверджені розпорядженням КМУ від 07 листопада 2014 року № 1085-р, де місто Маріуполь не внесено до зазначених переліків. Вважає, що позивач не може бути звільнений від відповідальності відповідно до п. п. 38.7 п.38 Підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. На підставі чого, просив відмовити у позові у повному обсязі.

22 грудня 2018 року через відділ діловодства та архівної роботи суду позивачем подана відповідь на відзив, в якому позивач зазначив, що підприємством у повному обсязі були сплачені узгоджені податкові зобов'язання з орендної плати за землю за період з травня по грудень 2016 року. Вважає, що не сплата податкового зобов'язання з орендної плати за землю юридичних осіб за січень, лютий, березень, квітень 2016 року підпадає під дію Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (в редакції від 01 січня 2016 року), а тому вважає дії відповідача незаконними. Окрім того зазначає, що при складанні акту камеральної перевірки, інспектором податків використано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_5 А4Р201 від 12 жовтня 2016 року, яке не може бути предметом камеральної перевірки. На підставі чого, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (арк. справи 40-43, 52- 55).

26 грудня 2018 року підготовче судове засідання відкладено розглядом на 15 січня 2019 року.

15 січня 2019 року у підготовчому судовому засіданні продовжений строк підготовчого провадження за ініціативою суду відповідно до статті 173 КАС України. Розгляд справи відкладений до 05 лютого 2019 року.

05 лютого 2019 року розгляд справи відкладений на 19 лютого 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті на 12 березня 2019 року (арк. справи 105).

12 березня 2019 року судове засідання відкладено на 19 березня 2019 року.

19 березня 2019 року представник позивача через відділ документообігу та архівної роботи суду надав заяву про проведення судового засідання 19 березня 2019 року без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, дав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов. Просив відмовити у позові у повному обсязі.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕП» за даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб знаходиться за місцезнаходженням: вул. Варганова, буд. 12, Жовтневий район, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 20392491, пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації 19.11.1997 року № 1 274 120 0000 001085 (арк. справи 15-18).

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, згідно статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

21 вересня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області здійснена камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб ТОВ СТЕП на підставі якої складений акт № 197/05-99-48-02.

Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ «СТЕП» терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України. (арк. справи 81-83).

На підставі висновків перевірки Головного управління ДФС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення - рішення:

- від 19 жовтня 2018 року № НОМЕР_2 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 1 693,65 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на 29,29,1,1,1,1,1,1,1,1,1.1,1 (арк. справи 7);

- від 19 жовтня 2018 року № НОМЕР_1 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 6 281,85 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на 122,12,119,91,90,90,90,88 календарних дні сплати грошового зобов'язання 31 409,25 грн. (арк. справи 8).

Спірним питанням у цій справі є питання правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Суд застосовує норми вказаного закону в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі ПК України), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

На підставі пп. 14.1.136 п.14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 269.1 ст. 269 ПК України позивач є платником земельного податку.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як передбачено п. 287.3 ст. 287 ПК Кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що 22 лютого 2016 року позивач подав декларацію з плати за землю орендної плати за 2016 рік № НОМЕР_3 від 22 лютого 2016 року (арк. справи 84-88).

10 травня 2016 року позивач подав уточнюючу декларацію з плати за землю орендної плати за 2016 рік № НОМЕР_4 від 22 лютого 2016 року, згідно якої збільшено щомісячне податкове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб з січня по квітень 2016 року (арк. справи 84-88).

В матеріалах адміністративної справи позивачем надані копії платіжних доручень, що підтверджують сплату податкових зобов'язань з орендної плати за землю за травень-грудень 2016 року, а саме: копія платіжного доручення № 26 від 28 вересня 2016 року у сумі 10671,96 грн., копія платіжного доручення № 209 від 28 жовтня 2016 року у сумі 10671,96 грн., копія платіжного доручення № 7558 від 17 серпня 2016 року на суму 21 343,92 грн., копія платіжного доручення № 7630 від 29 серпня 2016 року у сумі 10671,96 грн., копія платіжного доручення № 376 від 29 листопада 2016 року у сумі 10671,96 грн., копія платіжного доручення № 509 від 27 грудня 2016 року у сумі 10671,96 грн., копія платіжного доручення №650 від 25 січня 2017 року у сумі 10671,96 грн. (арк. справи 44- 47).

Щодо наявності податкового боргу у позивача за січень - квітень 2016 року суд зазначає наступне.

Податкове повідомлення - рішення з плати за землю від 12 жовтня 2016 року №0003671200, на підставі якого, за відомостями відповідача, у позивача був наявний податковий борг, в рахунок якого відповідачем було спрямовано зазначені віще платежі, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року справа № 805/949/17-а було визнано неправомірним та скасовано. Таким чином, у позивача був відсутній податковий борг за цим податковим повідомленням рішенням.

В зазначеній справі предметом розгляду було саме нараховані штрафні санкції за порушення термінів сплати самостійного визначеного грошового зобов'язання з орендної плати з січня по квітень 2016 року, які виразились у формуванні податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_5 від 12 жовтня 2016 року.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення було прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі Закон №1669)

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Згідно з нормами статті 1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Отже, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції, чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з частиною 3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону №1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від норм ПК України.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669 Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України (від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція , від 05 листопада 2014 року № 1079 Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053), м. Маріуполь (де позивач здійснює господарську діяльність) віднесені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Орендовані позивачем земельні ділянки розташовані в м. Маріуполі Донецької області, тобто, на території, на якій, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-р здійснювалася антитерористична операція.

Таким чином, позивач в силу статті 6 Закону № 1669 на час визначення податковим органом правопорушення (протягом 2015 року по 07.06.2016 року) - був звільнений від сплати за користування земельними ділянками комунальної та державної власності.

Спрямовання відповідачем коштів позивача в рахунок погашення зобов'язань за січень - квітень 2016 року не відповідає вимогам ст. 6 Закону № 1669-VII та призвело до викривлення інформаційних даних у інтегрованій картці позивача, у зв'язку з чим здійснення на підставі даних цієї картки розрахунків штрафних санкцій, що були викладені відповідачем у акті перевірки та розрахунках до спірних податкових повідомлень-рішень, не є можливим та порушує права платника

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п. п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідачем нараховані позивачу штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням з посиланням на п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Оскільки відсутні підстави для визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, тому є безпідставним застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 та 20 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, які підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕП до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2018 року № НОМЕР_1 на суму 6 281,85 грн. та від 19 жовтня 2018 року № НОМЕР_2 а суму 1 693,65 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при пред'явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 1762, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4598 від 15 листопада 2018 року (арк. справи 3).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у вище зазначеному розмірі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь позивача.

Керуючись 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕП до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2018 року № НОМЕР_1 на суму 6 281,85 грн., від 19 жовтня 2018 року № НОМЕР_2 на суму 1 693,65 грн., - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Донецькій області від 19 жовтня 2018 року НОМЕР_1 форми Ш про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% за платежем орендної плати з юридичних осіб у сумі 6 281,85 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Донецькій області від 19 жовтня 2018 року № НОМЕР_2 форми Ш про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% за платежем орендної плати з юридичних осіб у сумі 1 693,65 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТЕП (місцезнаходження: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, Жовтневий район, вулиця Варганова, буд. 12, код ЄДРПОУ 20392491) судовий збір у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Вступна та резолютивна частини рішення прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 19 березня 2019 року.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 29 березня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Шинкарьова І.В.