Рішення

від 01.04.2019 по справі 1340/6240/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/6240/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 сільської ради Сокальського району Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі - позивачі; ОСОБА_1, ОСОБА_1Г.) звернулися до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Львівській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 сільської ради Сокальського району Львівської області, в якому просять:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, поблизу с. Жужеляни, Сокальського району, Львівської області;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, поблизу с. Жужеляни, Сокальського району, Львівської області для ведення особистого селянського господарства із прийняттям обґрунтованого і законного рішення за результатами його розгляду в установленому порядку, та з обов'язковим врахуванням висновків, наведених в мотивувальній частині судового рішення.

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території ОСОБА_3 сільської рада, поблизу с. Жужеляни, Сокальського району, Львівської області;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території ОСОБА_3 сільської рада, поблизу с. Жужеляни, Сокальського району, Львівської області для ведення особистого селянського господарства із прийняттям обґрунтованого і законного рішення за результатами його розгляду в установленому порядку, та з обов'язковим врахуванням висновків, наведених в мотивувальній частині судового рішення.

Позивачі в обґрунтування позовних вимог зазначили, що у вересні 2018 року звернулися до ГУ Держгеокадастру у Львівській області із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території ОСОБА_3 сільської рада, поблизу с. Жужеляни, Сокальського району, Львівської області для ведення особистого селянського господарства. Листами Про розгляд клопотання від 25.10.2018 №К-7106/0-4848/0/37-18, №К-7105/0-4854/037-18 відповідно відповідачем відмовлено у наданні позивачам дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність. Як на підставу для відмови у наданні таких дозволів, відповідач посилається на частину сьому статті 118 Земельного кодексу України, зокрема, на невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, відповідач посилається на отриману з Відділу у Сокальському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області інформацію про те, що містобудівна документація, схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проект землеустрою щодо впорядкування території даної сільської ради не розроблялись. Вважають, що нормами Земельного кодексу України не передбачено такої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв'язку з чим звернулися до суду.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог позивачів заперечив з підстав, викладених у відзивах на позовні заяви, суть яких полягає у наступному. Відмови у наданні позивачам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність мотивовані тим, що згідно з відповіді Відділу у Сокальському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області, містобудівна документація, схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проект землеустрою щодо впорядкування території даної сільської ради не розроблялись. Встановити відповідність місця розташування спірних земельних ділянок містобудівній документації, схемам землеустрою та техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проекту землеустрою щодо впорядкування території на території ОСОБА_3 сільської ради Сокальського району не вбачається можливим. Вважає, що правомірними відмови у наданні позивачам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 сільською радою Сокальського району Львівської області, долучено до матеріалів справи письмові пояснення, відповідно до яких сільрада підтримує позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та вважає їх підставними та обґрунтованими.

Ухвалою від 02.01.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі №1340/6240/18 за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 сільська рада Сокальського району Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою від 02.01.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі №1340/6241/18 за позовом ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 сільська рада Сокальського району Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

18.01.2019 (вх.№1969) надійшов відзив ГУ Держгеокадастру у Львівській області на позовну заяву у справі №1340/6240/18.

28.01.2019 (вх.№2990) надійшов відзив ГУ Держгеокадастру у Львівській області на позовну заяву у справі №1340/6241/18.

29.01.2019 (вх.№3150, вх.№3159) надійшли відповіді позивачів на відзив.

29.01.2019 (вх.№3147, вх.№3181) надійшли пояснення ОСОБА_3 сільської ради Сокальського району Львівської області на позовні заяви.

05.03.2019 (вх.7373) надійшло клопотання представника відповідача про об'єднання справ №1340/6240/18 та 1340/6241/18.

Відповідно до ухвали суду від 05.03.2019 у справі №1340/6241/18, суд ухвалив об'єднати для спільного розгляду та вирішення в одне провадження адміністративну справу №1340/6241/18 за позовом ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 сільська рада Сокальського району Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії та адміністративну справу №1340/6240/18 за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 сільська рада Сокальського району Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, присвоївши їй №1340/6240/18.

Ухвалою від 26.03.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

26.03.2019 суд перейшов до письмового провадження.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

У вересні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до ГУ Держгеокадастру у Львівській області із клопотаннями про надання кожному з них дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території ОСОБА_3 сільської рада, поблизу с. Жужеляни, Сокальського району, Львівської області для ведення особистого селянського господарства.

ГУ Держгеокадастру у Львівській області листами від 25.10.2018 за №К-7106/0-4848/0/37-18, №К-7105/0-4854/037-18 Про розгляд клопотання відмовило позивачам у наданні дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Відмови мотивовано тим, що відповідно до отриманої з Відділу у Сокальському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області інформації містобудівна документація, схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проект землеустрою щодо впорядкування території даної сільської ради не розроблялись.

Тому, ГУ Держгеокадастру у Львівській області відмовило у наданні дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на підставі частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України у зв'язку із невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вважаючи відмови ГУ Держгеокадастру у Львівській області, оформлені листами від 25.10.2018 за №К-7106/0-4848/0/37-18, №К-7105/0-4854/037-18 Про розгляд клопотання , у наданні дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки протиправною, позивачі звернулися до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Згідно з частиною першою статті 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно з частинами першої - третьої та п'ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтею 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є громадянами України, мають право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства площею не більше 2,0 гектара кожен.

Відповідно до частини першої статті 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України.

Відповідно до Положення про ГУ Держгеокадастру у Львівській області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, ГУ Держгеокадастру у Львівській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, яке відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (підпункт 12 пункту 4 Положення).

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року в справі № 2040/6320/18.

Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Судом встановлено, що ГУ Держгеокадастру в Львівській області листами від 25.10.2018 №К-7106/0-4848/0/37-18, №К-7105/0-4854/037-18 Про розгляд клопотання відмовлено в наданні кожному з позивачів дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі частини сьомої статті 118 ЗК України.

Такі відмови мотивовані відсутністю розробленої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель, проекту землеустрою щодо впорядкування території ОСОБА_3 сільської ради.

Суд зазначає, що відсутність розробленої містобудівної документації і не можливість встановити відповідність місця розташування спірних земельних ділянок містобудівній документації, схемам землеустрою та техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, проекту землеустрою щодо впорядкування території на території ОСОБА_3 сільської ради Сокальського району не є передбаченою частиною сьомою статті 118 ЗК України підставою для відмови у наданні відповідного дозволу.

Окрім цього, ОСОБА_3 сільська рада Сокальського району Львівської області не заперечує у виділенні земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_3 сільської ради, що підтверджено листами сільради від 20.09.2018 №138 та №140.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у наданні позивачам дозволів на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі частини сьомої статті 118 ЗК України є протиправною.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у наданні кожному з них дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, поблизу с. Жужеляни, Сокальського району, Львівської області.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивачів до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, поблизу с. Жужеляни, Сокальського району, Львівської області не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача та вимогам ЗК України у спірних правовідносинах, тому їх слід визнати протиправними, задовольнивши позовні вимоги в частині оскарження таких дій.

Друга позовна вимога кожного позивача є похідною від першої та також підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території ОСОБА_3 сільської рада, поблизу с. Жужеляни, Сокальського району, Львівської області для ведення особистого селянського господарства із прийняттям обґрунтованого і законного рішення за результатами його розгляду в установленому порядку, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід задовольнити повністю.

ОСОБА_2 просить вирішити питання щодо судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_2 подано такі докази: договір про представництво інтересів (надання професійної правничої допомоги) від 09.12.2018; квитанцію про оплату витрат на професійну правничу допомогу на суму 3 500 грн №18674248 від 10.12.2018; ордер серії ЛВ №134095 від 09.12.2018, виданий адвокатом ОСОБА_5

У відповідності до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час, витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Вказаного розрахунку позивачем не надано.

ОСОБА_4 Суд у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17 висловив саме таке бачення підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не надано достатніх доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд відмовляє у стягненні таких витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Львівській області понесені позивачами судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого відповідно до квитанцій: від 21.12.2018 № 160, № 161 на суму 1 409 грн 60 к., від 21.12.2018 № 162, № 163 на суму 1 409 грн 60 к.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (вул.Сагайдачного, 9, м.Белз, Сокальський район, Львівська область, 80062, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (вул.Сагайдачного, 9, м.Белз, Сокальський район, Львівська область, 80062, серія та номер паспорта громадянина України КВ 462129) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (пр. В.Чорновола, 4, м. Львів, 79019, код ЄДРПОУ 39769942), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 сільської ради Сокальського району Львівської області (с. Жужеляни, Сокальський район, Львівська область, 80046, код ЄДРПОУ 04371348) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повістю.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, поблизу с. Жужеляни, Сокальського району, Львівської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, поблизу с. Жужеляни, Сокальського району, Львівської області для ведення особистого селянського господарства із прийняттям обґрунтованого і законного рішення за результатами його розгляду в установленому порядку, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (пр. В.Чорновола, 4, м. Львів, 79019, код ЄДРПОУ 39769942) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 (вул.Сагайдачного, 9, м.Белз, Сокальський район, Львівська область, 80062, РНОКПП НОМЕР_1) 1 409 грн (одна тисяча чотириста дев'ять) грн 60 к. судових витрат.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, поблизу с. Жужеляни, Сокальського району, Львівської області;

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради, поблизу с. Жужеляни, Сокальського району, Львівської області для ведення особистого селянського господарства із прийняттям обґрунтованого і законного рішення за результатами його розгляду в установленому порядку, та з обов'язковим врахуванням висновків, наведених в мотивувальній частині судового рішення.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (пр. В.Чорновола, 4, м. Львів, 79019, код ЄДРПОУ 39769942) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_2 (вул.Сагайдачного, 9, м.Белз, Сокальський район, Львівська область, 80062, серія та номер паспорта громадянина України КВ 462129) 1 409 грн (одна тисяча чотириста дев'ять) грн 60 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома