Рішення

від 20.03.2019 по справі 160/1104/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року Справа № 160/1104/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

04.02.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 31.10.2018 року № 665-1301/2, про визначення податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 220388,33 грн., та 2017 рік у сумі 60163,14 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 28.12.2007 року укладено договір оренди землі, у відповідності до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: по вул. Стартовій у районі буд. № 3-а (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_2.В подальшому, актом приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 від 21.08.2017 року, засвідчено, що Дніпровська міська рада прийняла, а ОСОБА_1 повернула з оренди земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, Соборний (Жовтневий) район, по вул. Стартовій у районі буд. № 3-А, загальною площею 0,2201 га, та передавалась в оренду для проектування та будівництва торговельно-виставочного комплексу з продажу тканин. Довідкою про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15.08.2017 року № 1751/26-50-08-05-19 підтверджено, що ОСОБА_1 станом на 15.08.2017 року не мала заборгованості із сплати податків, зборів, платежів. Відтак, в порушення норм Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 року № 665-1301/2, видане ГУ ДФС у Дніпропетровській області з порушенням строків, визначених пунктом 286.5. статті 286 ПК України та без надання розрахунку податкового зобов'язання.

Ухвалою від 07.02.2019 року відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем 14.02.2019 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

28.02.2019 року від відповідача до суду надано відзив на адміністративний позов (вх. № 10647/19), в якому зазначено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська визначений механізм введення в дію з 01.01.2016 року нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1 кв.м. землі - 306,35 грн. Крім того, п. 3 зазначеного рішення Дніпропетровської міської ради затверджено, що нормативно грошова оцінка земель міста Дніпропетровська підлягає щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства. Отже, Дніпропетровська міська рада своїм рішенням затвердила нову нормативно грошову оцінку земель, яка вступила в силу у 2016 році. Позивачу було визначено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб на підставі даних що були додатком до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки на суму 34883,43 грн. за 2016 рік та суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб на суму 9522,72грн за 2017 рік, які було сплачено позивачем. Відповідно до п. 4.3. додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться без внесення змін до цього договору. Зазначені зміни відображуються лише у витягу із технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розрахунку орендної плати, що є невід'ємними додатками до цього договору. На запит Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (відділ у м. Дніпро) листами від 22.06.2018 За №30/003-0399/3-360-15-2018 та № 30/003-039942-360-16-2018 повідомило, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером №1210100000:03:014:0013 станом на 01.01.2016 р. визначена у розмірі 8 509 058,81 грн., станом на 01.01.2017р. визначена у розмірі 9 019 624,06 грн. Відповідно п.286.1 ст.286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку, а отже і орендної плати за землю, є дані державного земельного кадастру. Тому, з урахуванням вимог податкового законодавства, контролюючі органи донарахували позивачу суму орендної плати з фізичних осіб за 2016, 2017 роки з урахуванням вже сплачених сум за відповідним платежем та направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкове повідомлення-рішення №665-1301/2 від 31.10.2018 року.

06.03.2019 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій він зазначає, що у своєму відзиві ГУ ДФС у Дніпропетровській області посилається на рішення Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 № 4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська та на приписи пункту 287.10 статті 287 ПК України. Стаття 287 ПК України була доповнена пунктом 287.10 статті 287 ПК України на підставі Закону України № 2245-VІІІ від 07.12.2017 року. Отже, вказаний пункт 287.10 статті 287 ПК України підлягає застосуванню лише з 01.01.2019 року, оскільки є елементом податку згідно статті 7 ПК України, який змінений менш ніж за півроку до настання планового бюджетного періоду. Також, ГУ ДФС у Дніпропетровській області визначило податкове зобов'язання без дотримання вимог статті 102 ПК України, які передбачають, зокрема, проведення перевірки з дотриманням відповідних процедур як умову для самостійного визначення суми грошового зобов'язання платника податків.

06.03.2019 року представником позивача подана заява про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи №160/1104/19 у судовому засіданні з викликом сторін було відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

28.12.2007 року між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: по вул. Стартовій у районі буд. № 3-а (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_2.

23.06.2014 між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору-оренди землі від 28.12.2007 року відповідно до якої визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення та функціонального використання. .

Згідно акта приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 від 21.08.2017 року, Дніпровська міська рада прийняла, а ОСОБА_1 повернула з оренди земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,2201 га, та передавалась в оренду для проектування та будівництва торговельно-виставочного комплексу з продажу тканин.

Позивачем були сплачені грошові зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб визначені податковим органом на суму 34883,43 грн. за 2016 рік та суму 9522,72грн за 2017 рік

15.08.2017 року позивачем отримано довідку ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві № 1751/26-50-08-05-19 про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, якою підтверджено, що ОСОБА_1 станом на 15.08.2017 року не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів.

31.10.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №665-1301/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 220388,33 грн., та 2017 рік у сумі 60163,14 грн.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 та 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктами 285.1, п. 285.2 ст.285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з п.287.5 ст.287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Так, позивачем були сплачені грошові зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб визначені податковим органом на суму 34883,43 грн. за 2016 рік та суму 9522,72 грн. за 2017 рік, що підтверджено відповідачем у відзиві на позов.

Також, 15.08.2017 року, тобто після повернення земельної ділянки з кадастровим номером1210100000:03:014:0013 орендодавцю, позивачем отримано довідку ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві №1751/26-50-08-05-19 про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів.

Таким чином, відповідачем були сплачені податкові зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за 2016 та 2017 роки, які були визначені податковим органом.

Незважаючи на це, податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 року №665-1301/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 220388,33 грн., та 2017 рік у сумі 60163,14 грн.

При цьому, відповідачем не надано розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення чи акта перевірки, які б підтверджували помилкове визначення податкових зобов'язань за платежем орендна плата з фізичних осіб на суму 34883,43 грн. за 2016 рік та суму 9522,72 грн. за 2017 рік.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач у ході судового розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.10.2018 року № 665-1301/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (код рнокпп НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 2805,52 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник