Рішення

від 15.03.2019 по справі 280/5256/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 березня 2019 року Справа № 280/5256/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Н (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 26-а, оф. 204, код ЄДРПОУ 41016373) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Н (далі - позивач), поданий представником за довіреністю ОСОБА_2, до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.06.2018 №000850102.

Ухвалою суду від 14 грудня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 09 січня 2019 року.

09 січня 2019 року протокольною ухвалою суду в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 05 лютого 2019 року. 05.02.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.02.2019.

27 лютого 2019 року в підготовчому судовому засіданні ухвалою суду, за письмовими згодами всіх учасників справи, призначено справу до судового розгляду по суті на 27 грудня 2019 року після закриття підготовчого провадження.

У судовому засіданні 27.02.2019 сторонами надано заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених вище. Представник відповідач наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що податкове повідомлення - рішення від 11.06.2018 №000850102 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Н надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення платником податків законної мети їх здійснення. Помилкове зазначення обсягу постачання (без податку на додану вартість): - 236 873,14 грн. (замість - 288 040,83 грн.) та суми податку на додану вартість за основною ставкою: - 47 374,64 грн. (замість - 48 006,83 грн.) (рядок 3 в таблиці 2 додатку № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д 1) ) не спричиняє нарахування оскаржуваних сум податкових зобов'язань .

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Н адміністративний позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№786 від 09 січня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що під час перевірки встановлено порушення ТОВ ОСОБА_1 Н вимог п. 192.1, п. 192.3 ст.192 Податкового Кодексу України, а саме по взаємовідносинам з постачальником ПАТ Укрзалізниця не проведені вищевказані розрахунки коригування з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року в бік зменшення на суму 48 007 грн., що призвело до за завищення податкового кредиту за березень 2017 року. Вважають винесене податкове повідомлення рішення правомірним та таким, що відповідає нормам податкового законодавства

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наказу №1044 від 05.04.2018 Про проведення документальної планової виїзної перевірки та направлень від 16.04.2018 №853 та № 854, від 17.04.2018 №874, від 03.05.2018 №966, від 03.05.2018 №967 та відповідно до вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п.77.4 ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ОСОБА_1 Н (ЄДРПОУ 41016373) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.12.2016 по 31.12.2017.

За результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ТОВ ОСОБА_1 Н складено акт №280/08-01-14-02/41016373 від 16.05.2018, який було направлено поштовим зв'язком 16.05.2018 та отримано підприємством 22.05.2018.

Проведеною перевіркою відображеного показника Коригування податкового кредиту за період з 19.12.2016 по 31.12.2017 в сумі (-)352 384 грн. на підставі таких документів: даних податкової звітності з ПДВ із врахуванням уточнюючих розрахунків, оборотно-сальдових відомостей та журнал і в- ордерів по рахунку 644 Податковий кредит , податкових накладних, розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, видаткових накладних, розрахункових документів та ін. встановлено завищення задекларованих ТОВ ОСОБА_1 Н показників у рядку Коригування податкового кредиту внаслідок не проведення розрахунку коригування сум податкового кредиту в бік зменшення по взаємовідносинам з ПАТ Укрзалізниця (ЄДРПОУ 40075815), що призвело до виникнення розбіжностей між податковими зобов'язаннями постачальника та податковим кредитом покупця в загальній сумі 48 007 грн за березень 2017 року.

На підставі висновків акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення форма Р від 11.06.2018 № НОМЕР_1, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 60 008,75 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до 198.1 До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника .податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію Українй за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до 198.2 ПКУ Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ПКУ Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 192.1 ст.192 Податкового кодексу: якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних таким платником податку.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

У відповідності до пп. 192.1.1 .п. 192.1 ст. 192 ПКУ: Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

У відповідності до п.п. 192.1.2. п. 192.1 ст.192 ПКУ: Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно п.п. 192.2. ст.192 ПКУ: Норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

У відповідності до п.п. 192.3 ст.192 ПКУ: Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Судом встановлено, що 02 лютого 2017 року між Позивачем та ПАТ Українська залізниця (код ЄДРПОУ 40075815) був укладений договір № ДФ/20583 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, предметом Договору є надання ПАТ Українська залізниця послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 2.4. Договору, позивач зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії на поточний рахунок ПАТ Українська залізниця . Такі грошові кошти зараховуються на особистий рахунок Позивача.

Відповідно до п. 3.2. Договору, розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається Позивачем, виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів.

При цьому плата за перевезення та за додаткові послуги за регульованими тарифами списується ПАТ Українська залізниця на підставі перевізних документів та визначається у відповідності до відповідного розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуги з урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею. Плата за додаткові послуги, які виконуються ПАТ Українська залізниця за вільними тарифами визначається згідно з затвердженими калькуляціями та за домовленістю сторін Договору зазначається в доповненні № 1 до Договору.

На виконання умов Договору Позивач протягом березня 2017 року перерахував на поточний рахунок ПАТ Українська залізниця грошові кошти - попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги згідно Договору - на загальну суму 365 000,00 грн. (триста шістдесят п'ять тисяч гривень 00 коп.), а саме:

- 27.03.2017 на суму 145 000,00 грн. (платіжне доручення № 176 від 27.03.2017);

- 27.03.2017 на суму 200 000,00 грн. (платіжне доручення № 174 від 27.03.2017);

- 28.03.2018 на суму 20 000,00 грн. (платіжне доручення № 182 від 28.03.2017), тобто авансовий платіж за Договором.

За результатом першої події виникнення податкового зобов'язання, а саме: зарахування грошових коштів на поточний рахунок за Договором ПАТ Українська залізниця на виконання п.п. "а", "б" п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 201.1., п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України (надалі - КМУ) Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) склало податкові накладні в електронній формі на дати виникнення податкових зобов'язань у встановлені

ПКУ терміни та надіслало їх засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкова накладна № 1810 від 27.03.2017 на суму 145 000,00 грн.: обсяги постачання за основною ставкою 120 833,33 грн. та сума податку на додану вартість за основною ставкою 24 166,67 грн.; податкова накладна № 1814 від 27.03.2017 на суму 200 000,00 грн.: обсяги постачання за основною ставкою 166 666,67 грн. та сума податку на додану вартість за основною ставкою 33 333,33 грн.; податкова накладна № 1879 від 28.03.2017 на суму 20 000,00 грн.: обсяги постачання за основною ставкою 16 666,67 грн. та сума податку на додану вартість за основною ставкою 3 333,33 грн.

Зазначені податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що також підтверджується висновками Акту.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору, на всі ставки договірних тарифів нараховується 20% ПДВ.

Таким чином, при визначенні вартості послуг ПАТ Українська залізниця здійснюється постійне коригування цін, а саме: на перевезення вантажів у міжнародному залізничному сполученні застосовується нульова ставка податку на додану вартість, додаткові послуги оподатковуються податком на додану вартість за ставкою двадцять відсотків.

У зв'язку зі зміною цін на послуги (відповідно до Договору - списання ПАТ Українська залізниця грошових коштів з особового рахунку Позивача за перевезення вантажів у міжнародному сполученні), ПАТ Українська залізниця було складено розрахунки коригування до трьох зазначених податкових накладних, а саме: розрахунок коригування № 1841 від 27.03.2017 на суму 145 000,00 грн. до податкової накладної № 1810 від 27.03.2017; розрахунок коригування № 1842 від 27.03.2017 на суму 32 371,66 грн.; розрахунок коригування № 1949 від 28.03.2017 на суму 74 105,02 грн.; розрахунок коригування № 2034 від 29.03.2017 на суму 12 771,01 грн.; розрахунок коригування № 2133 від 30.03.2017 на суму 3 793,14 грн. до податкової накладної № 1814 від 27.03.2017; розрахунок коригування № 1948 від 28.03.2017 на суму 20 000,00 грн. до податкової накладної № 1879 від 28.03.2017.

Всі зазначені розрахунки коригувань до податкових накладних були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що також підтверджується висновками Акту.

Таким чином, за фактом реєстрації податкових накладних, Позивач в звітній податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року, а саме в додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д 5) повинен був зазначити та зазначив в розділі II Податковий кредит: за постачальником ПАТ Українська залізниця обсяг постачання (без податку на додану вартість) 304 166,67 грн. та сума податку на додану вартість за основною ставкою (20 %) 60 833,33 грн. (рядок 15).

Таким чином, за фактом реєстрації розрахунків коригувань до зазначених податкових накладних Позивач повинен був зазначити в додатку № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д 1) в таблиці 2 Коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу: обсяг постачання (без податку на додану вартість): - 288 040,83 грн. та сума податку на додану вартість за основною ставкою: - 48 006,83 грн.

Проте Позивач помилково зазначив: обсяг постачання (без податку на додану вартість): - 236 873,14 грн. (замість - 288 040,83 грн.) та сума податку на додану вартість за основною ставкою: - 47 374,64 грн. (замість - 48 006,83 грн.) (рядок 3 в таблиці 2 додатку № 1 до податкової декларації з податку на додану вартість Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д 1) ).

Суд вважає, що здійснення позивачем помилки у податкової декларації з податку на додану вартість, не може бути підставою для застосування нарахувань, передбачених Податковим кодексом України та не вбачає в даному випадку порушення позивачем вимог вказаного закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене вище, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області у розмірі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Н (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 26-а, оф. 204, код ЄДРПОУ 41016373) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 11.06.2018 №000850102.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Н (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 26-а, оф. 204, код ЄДРПОУ 41016373) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві ) грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі 01 квітня 2019 року.

Суддя О.О.Артоуз