Рішення

від 31.03.2019 по справі 420/258/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/258/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року о 16 год. 57 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: ОСОБА_1 за ордером

від відповідача: Кушнір Н.В.- за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (код ЄДРПОУ 25997262, місцезнаходження: 67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с.Нова Долина, вул. Крупська, 1а) про визнання протиправними дій; скасування рішення від 24.09.2018 року №02-07/397 та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 17 січня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання протиправними дій та скасування рішення ради від 24.09.2018 року №02-07/397 про відмову ОСОБА_2 у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язання відповідача здійснити таку реєстрацію місця проживання.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач, приймаючи рішення від 24.09.2018 року про відмову ОСОБА_2 у реєстрації місця проживання не дотримався справедливого балансу між цілями, яких намагався досягнути суб`єкт владних повноважень та несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів позивача, які настають внаслідок прийняття цього рішення, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою від 21 січня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

У встановлений судом строк, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вхід. №5371/19 від 14.02.2019р) (а.с. 55-56), в якому відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши що прийняте відповідачем рішення про відмову у реєстрації місця проживання у садовому будинку є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Так, відповідач зазначив, що для реєстрації місця проживання у садовому (дачному) будинку є дві головні умови- це зміна цільового призначення земельної ділянки і переведення дачного будинку в житловий. Також для реєстрації такий будинок повинен мати конкретну адресу та знаходитись в межах адміністративно-територіальної одиниці (область, район, село); бути зареєстрований як об`єкт нерухомого майна.

Таким чином, переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам у жилі будинки, створить належні умови для реалізації позивачем права на вільний вибір місця проживання.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання 05 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26 березня 2019 року.

На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши у вступному слові пояснення представника позивача та представника відповідача, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянин України та відповідно до даних паспорту серії НОМЕР_2 , знятий з реєстрації попереднього місця проживання: АДРЕСА_3 з 25.06.2018 року (а.с.13-14).

Представник позивача пояснила, що позивач продав квартиру, в якій був раніше зареєстрований та на ці кошти придбав садовий будинок за адресою Одеська обл., Овідіопольський район, Новодолинська сільська рада, «Меркурій».

Так, матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору купівлі продажу від 17 липня 2018 року, ОСОБА_2 придбав нерухоме майно-садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17-21).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 17.07.2018 року, за позивачем зареєстровано право власності на садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами (а.с.22).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 13.09.2018 року звернувся із заявою до Голови селищної ради, в якій просив надати згоду на реєстрацію за місцем проживання « АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що іншого житла не має (а.с.15).

Листом від 24.09.2018 року вх. 02-07/397 Нововолинська сільська рада Овідіопольського району Одеської області повідомила ОСОБА_2 про те, що відповідно до норм діючого законодавства, садовий будинок, в якому позивач бажає зареєструватись, за своїми зовнішніми конструкціями та рівнем інженерного обладнання не відповідає вимогам, встановленим для житлових будинків, а тому відмовлено позивачу у реєстрації місця проживання у садовому будинку, оскільки такий будинок не призначений для постійного проживання (а.с.16).

Представник позивача підтвердила, що у позивача іншого житла не має, у цьому садовому будинку він проживає постійно.

Також представником позивача надано суду звіт про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку від 08.02.2019 року, складеного відповідно до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2017 року № 420 (а.с. 41-46), згідно з якого зроблений висновок про відповідність об`єкта - садовий будинок за адресою: « АДРЕСА_2 державним будівельним нормам.

Вважаючи зазначену відмову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надані учасниками справи пояснення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у реєстрації місця проживання відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, регулює Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Так, суд встановив, що відповідач, відмовляючи позивачу у реєстрації місця проживання за адерсою: СК «Меркурій», вул. Середня, буд. 125, Новодолинська сільська рада Овідіополськього району Одеської області входив з того, що позивачем до заяви про реєстрацію місця проживання до виконавчого комітету Нововолинської сільської ради разом з іншими документами надано Договір купівлі - продажу садового будинку від 17.07.2018 року та відповідно до норм діючого законодавства садовий будинок за своїми зовнішніми конструкціями та рівнем інженерного обладнання не відповідає вимогам встановленим для житлових будинків .

Суд не погоджується з таким висновком відповідача, з огляду на таке.

Згідно з абзацу 5 статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Відповідно до абзацу одинадцятого статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Відповідно до пункту 11 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру затверджених постановою Кабінету міністрів України від 02.03.2016 № 207, орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років. Рішення про відмову в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Згідно з ст.379 ЦК України, житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Стаття 380 ЦК України регламентує, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації в них місця проживання», який набрав чинності 27.09.2014 року внесено зміни до Житлового кодексу Української РСР та доповнено «Стаття 8-1. Переведення у жилі будинки садових і дачних будинків».

Громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування.

Також, внесено зміни до абзацу п`ятого і сьомого статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та викладено їх в такій редакції:

"місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово";

"реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла".

Законом внесено зміни до Цивільного кодексу України, а саме: частину першу статті 29 викласти в такій редакції:"1. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово"; у статті 379 слова "інше приміщення" замінити словами "інше жиле приміщення", а після слова "постійного" доповнити словами "або тимчасового".

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підтвердження постійного або тимчасового проживання особи у будинку за адресою, АДРЕСА_2 позивачем надано звіт про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку від 08 лютого 2019 року, відповідно до якого садовий будинок за цією адресою відповідає вимогам державних будівельних норм, зазначених у розділі 1 цього звіту (а.с.41-46).

Таким чином, враховуючи те, що садовий будинок, в якому бажає здійснити реєстрацію місця проживання позивач відповідно до звіту проведення технічного огляду дачного (садового) будинку відповідає вимогам державних будівельних норм, та у позивача відсутнє інше житло, суд доходить висновку, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_2 у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діяв не на підставі, не у межах повноважень, наданих ньому вище переліченими нормами закону, та без дотримання необхідного балансу між прийнятим рішенням та несприятливими наслідками від нього для позивача.

Тому, суд доходить висновку щодо правомірності позовних вимог позивача про визнання протиправними дій та скасування рішення ради від 24.09.2018 року №02-07/397 про відмову ОСОБА_2 у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 та вважає необхідним задовольнити їх шляхом визнання протиправним та скасування рішення Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (код ЄДРПОУ 25997262, місцезнаходження: 67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с.Нова Долина, вул. Крупська, 1а), викладене у листі від 24.09.2018 року №02-07/397 про відмову ОСОБА_2 у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у реєстрації, оцінюючи надані суду докази, з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача, суд вважає необхідним й задовольнити позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити таку реєстрацію місця проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти позову з посиланням на відповідні докази не довів правомірності прийнятого рішення, в зв`язку з чим позовні вимоги належать задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (код ЄДРПОУ 25997262, місцезнаходження: 67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с.Нова Долина, вул. Крупська, 1а) про визнання протиправними дій; скасування рішення від 24.09.2018 року №02-07/397 та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (код ЄДРПОУ 25997262, місцезнаходження: 67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с.Нова Долина, вул. Крупська, 1а), викладене у листі від 24.09.2018 року №02-07/397 про відмову ОСОБА_2 у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Новодолинську сільську раду Овідіопольського району Одеської області (код ЄДРПОУ 25997262, місцезнаходження: 67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с.Нова Долина, вул. Крупська, 1а) здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Новодолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (код ЄДРПОУ 25997262, місцезнаходження: 67822, Одеська обл., Овідіопольський район, с.Нова Долина, вул. Крупська, 1а) на користь ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 01» квітня 2019 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.