ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/748/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Вязун К.Ю.,
представника позивача - Жбадинського О.М.,
представника відповідача - Сулими А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
01 березня 2019 року Публічне акціонерне товариство "БРОКБІЗНЕСБАНК" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не припинення податкової застави відносно нерухомого майна, будівлі Кременчуцького холодильника, адреса: АДРЕСА_1; зобов'язання припинити податкову заставу на нерухоме майно, а саме: будівлі Кременчуцького холодильника, адреса: АДРЕСА_1, яке зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна 29.10.2014 за №7503784 як на майно боржника ТОВ "Троянда", код ЄДРПОУ 30858955; зобов'язання вжити заходів щодо внесення відповідних змін до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" набув право власності на нерухоме майно будівлі Кременчуцького холодильника, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним записом про право власності від 07.12.2016 №17871611. Однак, позивач, як новий власник нерухомого майна, встановив, що згідно відомостей, які містяться у витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 25.04.2018, на вищевказане майно, яке раніше на праві власності належало ТОВ "Троянда", зареєстровано податкову заставу на майно боржника ТОВ "Троянда" на підставі акту опису майна від 29.10.2014 №41/16-03-25-01, виданого Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Полтавській області. Оскільки відповідач добровільно відмовляється припинити податкову заставу на майно позивача, ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
20.03.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначав, що станом на 11.03.2019 за ТОВ "Троянда" (код ЄДРПОУ 30858955) рахується податковий борг в сумі 350802,37 грн, тому припинення податкової застави на нерухоме майно, а саме: будівлі Кременчуцького холодильника, адреса: АДРЕСА_1, суперечить податковому законодавству і є неможливим.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначав, що 06.03.2019 право спільної часткової власності на будівлі Кременчуцького холодильника зареєстровано за фізичною особою.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
29.10.2014 державним реєстратором Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області зареєстровано обтяження будівлі Кременчуцького холодильника, адреса: АДРЕСА_1, що належить ТОВ "Троянда", а саме: податкову заставу, згідно акту опису майна від 29.10.2014 №41/16-03-25-01, обтяжувач Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Полтавській області.
На підставі постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 15.11.2016 ВП №41667747 та Акту №41667747 від 15.11.2016 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" набув право власності на нерухоме майно будівлі Кременчуцького холодильника, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності від 07.12.2016 №17871611.
12.12.2018 позивач звернувся до Головного управління ДФС у Полтавській області та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області із листом №4344 про вилучення запису про обтяження нерухомого майна будівлі Кременчуцького холодильника, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та належать на праві власності ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК".
Листом від 28.12.2018 №29945/10/16-31-51-17-21 Головне управління ДФС у Полтавській області повідомило позивача про неможливість звільнення майна з податкової застави до повного погашення боргу ТОВ "Троянда".
Позивач не погодився із бездіяльністю щодо не припинення податкової застави відносно нерухомого майна, будівлі Кременчуцького холодильника, адреса: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Статтею 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Положеннями ст.89 Податкового кодексу України врегульовано питання виникнення права податкової застави.
Згідно пункту 89.3 наведеного Кодексу майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Водночас, стаття 93 Податкового кодексу України визначає підстави звільнення з податкової застави.
Суд відмічає, що позиція контролюючого органу у відмові у звільненні майна з податкової застави, ґрунтується на тому, що податковий борг ТОВ "Троянда" не погашено, а тому відсутні підстави для звільнення майна з податкової застави.
Натомість, позивач стверджує, що є власником нерухомого майна будівель Кременчуцького холодильника за адресою АДРЕСА_1, що, на думку ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" є підставою для звільнення зазначеного майна з податкової застави.
Разом з тим, на противагу доводам позивача та відповідача, суд зазначає, що згідно залученої до матеріалів справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна будівель Кременчуцького холодильника за адресою АДРЕСА_1 станом на 27.03.2019 вбачається, що:
06.03.2019 приватним нотаріусом Кобою Н.В. зареєстровано право спільної часткової власності (1/2) на будівлі Кременчуцького холодильника за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу 1/2 частки будівлі від 06.03.2019 №284, номер запису про право власності 30591801;
06.03.2019 приватним нотаріусом Верповською О.В. зареєстровано право спільної часткової власності (1/2) на будівлі Кременчуцького холодильника за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу 1/2 частки будівлі від 06.03.2019 №948, номер запису про право власності 30590991.
При цьому, відомості про реєстрацію іншого речового права на зазначене майно в Реєстрі відсутні.
На уточнюючі запитання суду щодо власника будівлі Кременчуцького холодильника, представник позивача вмотивованої відповіді не надав, зазначивши про можливий продаж позивачем зазначених будівель.
Разом з тим, суд зазначає, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року №6-зп "Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України" частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді.
З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона має право розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Таким чином, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.
У разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього розв'язати спір.
Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв'язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.
У свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах.
Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод.
При цьому позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Водночас задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Позивачем не надано суду належних та об'єктивних доказів, які б підтверджували факт порушення його прав, свобод та інтересів саме діями, рішеннями або бездіяльністю безпосередньо відповідача.
Натомість, матеріалами справи підтверджено, що з 06.03.2019 власником нерухомого майна: будівель Кременчуцького холодильника за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_4.
Отже, права ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" податковою заставою не порушено, оскільки позивач не є власником будівель Кременчуцького холодильника згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна будівель Кременчуцького холодильника за адресою АДРЕСА_1, станом на 27.03.2019.
Крім того, із зазначеної інформації з Реєстру вбачається, що в Реєстрі взагалі відсутні відомості про державну реєстрацію обтяжень цього майна.
У судовому засіданні не знайшли свого підтвердження факти, викладені у позовній заяві, а тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви, оскільки її доводи та пояснення представника позивача у судовому засіданні не спростовують встановлених у судовому засіданні обставин справи, а, отже, у задоволенні позовної заяви необхідно відмовити.
Таким чином, позивач скористався правом на звернення до адміністративного суду і його право не може бути обмежене; заявлені ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи відсутність протиправності у діях/бездіяльності відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.
На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 108, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" (проспект Перемоги, 41, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 19357489) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01 квітня 2019 року.
Суддя К.І. Клочко
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2019 |
Оприлюднено | 02.04.2019 |
Номер документу | 80833163 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
К.І. Клочко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні