Постанова

від 27.03.2019 по справі 820/3534/16

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 р.Справа № 820/3534/16 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Григорова А.М. , Шевцової Н.В. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-Східного офісу Держаудитслужби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 року, головуючий суддя І інстанції: Нуруллаєв І.С., м. Харків, повний текст складено 24.10.16 року по справі № 820/3534/16

за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен"

до Державної фінансової інспекції у Харківській області

про визнання протиправним та скасування пункту вимоги,

ВСТАНОВИВ:

КП Харківський метрополітен звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати п. 2 вимоги ДФІ від 13 травня 2016 року № 20-06-25-14/3405 про розгляд питання щодо притягнення працівників позивача, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року позов задоволено. Скасовано п. 2 вимоги ДФІ від 13 травня 2016 року № 20-06-25-14/3405 про розгляд питання притягнення працівників КП Харківський метрополітен , винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження в цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України , оскільки спір у справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Постановою ОСОБА_1 Верховного Суду від 21 листопада 2018 року касаційну скаргу Комунального підприємства Харківський метрополітен задоволено частково. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2017 року скасовано. Справу за позовом Комунального підприємства Харківський метрополітен до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Так , Держфінінспекція в Харківській області , не погодившись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду, подала апеляційну скаргу , вважає , що рішення прийнято без урахування всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає , що Держфінінспекцію в Харківській області правомірно включено до вимоги пункт 2 , просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 року , ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Від відповідача надійшла заява про замінну відповідача - Державну фінансову інспекцію в Харківській області в адміністративній справі № 820/3534/16 її правонаступником - Північно-східним офісом Держаудитслужби.

Протокольною ухвалою від 27.03.2019р. замінено відповідача - Державну фінансову інспекцію в Харківській області її правонаступником - Північно-східним офісом Держаудитслужби.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтування апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги , вважає рішення суду першої інстанції правомірним та прийнятим з урахуванням всіх обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДФІ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП Харківський метрополітен за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 04 квітня 2016 року № 0612/2, підписаний відповідачем із запереченнями, викладеними в листі від 10 травня 2016 року № 20-06-25-14/3301.

З метою усунення виявлених порушень 13 травня 2016 року ДФІ прийняло вимогу № 20-06-25-14/3405, у п. 1 якої запропоновано позивачу усунути виявлені порушення законодавства в установленому законом порядку, а в п. 2 - розглянути питання про притягнення працівників підприємства, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності.

Вважаючи протиправним п. 2 спірної вимоги, як такий, що не спрямований на корегування роботи позивача та приведення її у відповідність з вимогами законодавства, оскільки на працівників КП Харківський метрополітен не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка допущена іншою особою, позивач просив його скасувати, у зв'язку із чим звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що в акті перевірки зазначено, що порушення виникли внаслідок недостатнього контролю з боку працівників метрополітену, які відповідно з п. 2 вимоги повинні бути притягнуті до відповідальності, проте відповідачем чітко не зазначено в вимозі, які саме порушення законодавства необхідно усунути та не з'ясовано, який саме вид відповідальності слід застосувати.

Проте , колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає ОСОБА_2 України від 26 січня 1993 року № 2939-XII Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні (далі - ОСОБА_2 № 2939-XII) та Положення про Державну фінансову інспекцію України, затверджене Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення). Вказані положення застосовуються в редакції станом на момент спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно із ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. 4 п. 4 Положення).

Пунктом 6 Положення передбачено, що Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підп. 15); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підп. 21).

Згадані норми узгоджуються з положеннями ст. 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п. 7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п. 10), а також при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (п. 13).

Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов'язковою до виконання.

Так , на виконання п. 1.3.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Харківській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства Харківський метрополітен за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт ревізії від 04.04.2016 №06-12/2 , який підписано посадовими особами КП „Харківський метрополітен" із запереченнями, які не підтвердилися

В ході ревізії, згідно з п.12 ст. 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 № 2939 та п.26 постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 „Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією її територіальними органами" з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, що контролюється Держфінінспекціями проведені зустрічні звірки у суб'єктів господарювання, які мали розрахунки з КП Харківський метрополітен .

Зустрічні звірки проводилися шляхом документального і фактичного дослідження виду, обсягу операцій, проведених між суб'єктами господарювання та об'єктом контролю - КП Харківський метрополітен , За результатами проведених зустрічних звірок у підрядниках (субпідрядниках) встановлено ряд порушень, які на теперішній час не відшкодовані.

З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення у подальшому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 7, пункту 7 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та підпункту 15 пункту 6, пункту 7 Положення про державну фінансову інспекцію України, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 06.08.2014 № 310, пунктом 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, Держфінінспекція в Харківській області на адресу КП „Харківський метрополітен" направлено письмову вимогу щодо усунення порушень законодавства від 13.05.2016 №20-06-25-14/3405.

Пунктом 3 описової частини вимоги від 13.05.2016 №20-06-25-14/3405 встановлені порушення щодо правильності визначення завищення вартості та обсягів виконаних ремонтних робіт підрядними організаціями на загальну суму 734 987,80 грн., внаслідок допущеного порушення КП „Харківський метрополітен" завдано матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Щодо можливості підтвердження посадовими особами КП Харківський метрополітен витрат, які включаються підрядниками (субпідрядниками) до актів виконаних робіт форми КБ-2в та, як наслідок формують вартість робіт суд зазначає, що відповідно до вимог п.3.3.1 ДБНД. 1.1-1-2000 Правила визначення вартості будівництва , затверджених Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 №174 (далі - ДБН Д. 1.1-1-2000, чинний до 01.01.2014) та п.3.15 ДСТУ БД. 1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва , затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 (далі - ДСТУ БД. 1.1-1:2013, чинний з 01.01.2014) договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт.

З урахуванням цього, кожний виконавець формує договірну ціну на свій обсяг робіт, обґрунтовуючи розрахунками всі складові договірної ціни та з урахуванням того, що кожна підрядна організація (як підрядна так і субпідрядна) має своє оподаткування та різні витрати, що будуть включатись до актів виконаних робіт форми КБ-2в, зокрема, загальновиробничі витрати, витрати на відрядження тощо.

Згідно п.99 Загальних умов складання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві , затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 №668 та обов'язкових для врахування при складанні та виконанні договорів підряду, розрахунки за виконані роботи проводяться по обсягах виконаних робіт та їх вартості.

Також, згідно вимог розділів 6.2 та 6.3. ДСТУ БД. 1.1- 1:2013 та офіційних роз'яснень Мінрегіонбуду України наведених у збірниках Ціноутворення у будівництві зокрема у №2 за лютий 2007 стор.68-69 всі витрати, які включаються до актів форми КБ-2в та, як наслідок формують вартість робіт, повинні підтверджуватись замовнику з боку підрядника первинними документами (наприклад, видаткові накладні на матеріали, калькуляції на формування вартості виготовлених матеріалів та машино-годин експлуатуємих машин і механізмів, витрати на відрядження тощо).

Крім того, акти виконаних робіт форми № КБ-2В не відображають реально понесені витрати підрядника, тому що система кошторисного ціноутворення в Україні базується на ресурсному етоді. Нормативи витрат матеріальних ресурсів, які наведені у ресурсних елементних кошторисних нормах на будівельні і ремонтно-будівельні роботи, прийнято усереднено і вони відрізняються від виробничих норм витрат ресурсів, що діють у підрядній організації. У формах М29 і МІ9 обліковуються витрачання матеріалів, що визначається за відповідними виробничими нормами, призначеними для контролю за витратами матеріальних ресурсів при їх списанні, аналізу виробничо-господарської діяльності будівельних організацій та їх підрозділів. Тому може мати місце факт розбіжностей між фактичними витратами матеріалів, підтверджених первинними бухгалтерськими документами, та нормативними кошторисними витратами матеріалів, зазначених у підсумковій відомості ресурсів до форм КБ-2в.

В зв'язку з зазначеним, під час здачі виконаних обсягів робіт Замовнику надаються первинні документи з обліку в будівництві - форма № КБ-2в та форма № КБ-3. Також надаються документи, що підтверджують вартість придбання матеріально-технічних ресурсів та документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження робітників підрядника. Можуть бути надані також і інші документи, які не повинні бути трактовані як втручання в господарську діяльність (наприклад табелі обліку робочого часу, відомість нарахування та виплати заробітної плати - це не є втручанням в господарську діяльність).

Таким чином, надання первинних документів підрядниками, які підтверджують понесені фактичні витрати на придбання матеріально- технічних ресурсів, документів що підтверджують фактичні витрати на відрядження, тощо визначено вимогами розділів 3.2 та 3.3 ДБН Д. 1.1-1-2000 (із змінами) та розділами 6.2 та 6.3 ДСТУ БД. 1.1-1:2013 затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України.

Проведеними в ході ревізії КП Харківський метрополітен зустрічними звірками встановлено, що не всі підрядники (субпідрядники) підтвердили витрати по актах виконаних робіт форми КБ-2в, підписаних та оплачених КП „Харківський метрополітен" в повному обсязі, що призвело до завищення вартості та обсягів виконаних ремонтних робіт підрядними організаціями, внаслідок чого КП „Харківський метрополітен" завдано матеріальної шкоди (збитків), про що зазначено в акті ревізії фінансово- господарської діяльності КП Харківський метрополітен та в п.3 описової частини вимоги про усунення порушень направленої на адресу об'єкту контролю.

Під час приймання КП Харківський метрополітен ремонтно- будівельних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ- 2в підписувалися посадовими особами підрядників та КП Харківський метрополітен .

Також, з метою посилення контролю за використанням комунального майна, запобігання непродуктивним фінансовим витратам, а також для упорядкування організації договірної роботи на КП Харківський метрополітен протягом періоду, що підлягав ревізії, діяли накази від 19.12.2011 №534 (зі змінами від 25.07.2012 №313), від 07.06.2013 №238, від 21.06.2013 №259, від 17.10.2014 №512 Про організацію та контроль закупівель товарів, робіт та послуг на КП Харківський метрополітен . Вказаними наказами створена постійно діюча комісія щодо розгляду матеріалів по укладанню господарських договорів на підприємстві, затверджене Положення про постійно діючу комісію щодо розгляду матеріалів по укладанню господарських договорів на КП Харківський метрополітен та Інструкція про порядок укладання, облік та зберігання договорів на КП Харківський метрополітен .

Відповідно до вказаних наказів КП Харківський метрополітен відповідальними особами за виконання умов договорів призначено керівників структурних підрозділів - ініціаторів укладання договорів, якими візувалися акти виконаних робіт.

Згідно з наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 №554 Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві (чинний до 01.01.2014) та ДСТУ БД. 1.1-1:2013 (чинний з 01.01.2014) акти приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в є первинними звітними документами бухгалтерського обліку, що відображають вартість та обсяги робіт. Згідно з п.8 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІУ, особи, що підписують акти приймання виконаних підрядних робіт несуть відповідальність за недостовірність відображення даних в первинних документах бухгалтерського обліку.

Враховуючи, вищезазначене посадові особи КП Харківський метрополітен , які підписували акти приймання виконаних підрядних робіт та особи, які були призначені наказом генерального директора метрополітену відповідальними за виконання умов договорів та якими візувалися акти виконаних робіт несуть відповідальність за недостовірність відображення даних в первинних документах бухгалтерського обліку (актах виконаних робіт ф. КБ-2в) відповідно до вимог п.8 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 М996-ХІУ.

Відповідно до ч.І ст.4 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

В акті ревізії від 04.04.2016 №06-12/2 зазначено відповідальних осіб з боку яких допущено недостатній контроль при здійсненні господарських операцій, а саме начальник служби непрофільних доходів ОСОБА_3, начальника відділу непрофільних доходів ОСОБА_4, начальника відділу з підготовки виробництва служби електропостачання ОСОБА_5,

заступника генерального директора з фінансів ОСОБА_6, головного інженера служби електрорухомого складу ОСОБА_7, начальника служби руху ОСОБА_8, начальника служби автоматики телемеханіки та зв'язку ОСОБА_9, начальника відділу воєнізованої охорони ОСОБА_10, начальника дистанції колії ОСОБА_11, начальника електромеханічної служби ОСОБА_12, начальника відділу матеріально технічного постачання ОСОБА_13, водії ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Відповідно до п.15 ст. 10 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (надалі за текстом - ОСОБА_2), органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями порушувати перед керівниками

відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Також згідно з п. 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю.

Колегія суддів вважає , що порушувати питання про притягнення працівників КП "Харківський метрополітен", винних у порушеннях, до встановленої законом відповідальності , що відображено в п. 2 вимоги щодо усунення порушень законодавства від 13.05.2016р. №20-06-25-14/3405 , надано

органам Держфінінспекцієї згідно п. 15 ст. 10 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Так, у межах наданих прав Держфіінспекції вживають заходів для забезпечення притягання до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю.

З приводу притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єкту контролю, зазначаємо, що органи Держфінінспекції повноважень на притягнення до таких видів відповідальності не мають, однак такі вимоги

пред'являються керівнику об'єкта контролю у обов'язковій вимозі.

Враховуючи вищенаведене ,колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності другого пункту вимоги від 13.05.2016 №20-06-25-14/3405 Щодо усунення порушень законодавства , тому позов не підлягає задоволенню.

Наведене не враховано судом першої інстанції , тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно положень ст. 317 КАС України з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північно-Східного офісу Держаудитслужби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 року по справі № 820/3534/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_18 ОСОБА_19 Повний текст постанови складено 01.04.2019 року