Рішення

від 29.03.2019 по справі 453/432/18

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/432/18

№ провадження 2/453/18/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 березня 2019 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Микитина В.Я. ,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б. ,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

його представників ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_6 сільської ради Сколівського району Львівської області до ОСОБА_3, з участю третіх осіб - ОСОБА_2 та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_6 сільська рада Сколівського району Львівської області 17.04.2018 року звернулась до суду з позовом, в якому просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться по вул. Вандрусівка, буд. 267 у с. Плав'я Сколівського району Львівської області, шляхом знесення самочинно збудованого магазину загальною площею 63,5 кв. м.. Судові витрати у справі позичач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуюча - суддя Курницька В.Я.) від 04.05.2018 року у цій справі відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області (головуючий - суддя Микитин В.Я.) від 13.11.2018 року вказану справу прийнято до провадження у зв'язку із закінченням п'ятирічного терміну повноважень судді Курницької В.Я.. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.

Ухвалою підготовчого судового засідання у справі від 18.12.2018 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті.

Розгляд справи по суті відбувся 29.03.2019 року.

Позов обґрунтовано тим, що у комунальній власності позивача знаходиться земельна ділянка (без визначення розміру та конфігурації), на котрій відповідач самочинно збудував магазин загальною площею 63,5 кв. м. і котрому у встановленому порядку була присвоєна адреса - вул. Вадрусівка, буд. 267. Позивач зазначає, що на даний час відповідач незаконного користується земельною ділянкою, розташованою під самочинно збудованим майном, а також тієї її частиною, котра використовується ним для обслуговування цього самочинно збудованого майна, з приводу чого неодноразово зверталися до контролюючих служб та правоохоронних органів, однак самовільно зайнята земельна ділянка відповідачем не звільнена. Позивач зазначає, що після завершення самочинного будівництва, грубо порушуються права та законні інтереси територіальної громади як власника земельної ділянки, на котрій таке будівництво зведене. Оскільки відповідач самостійно відмовляється знести самочинне будівництво і тим самим усунути перешкоди у користуванні позивачем комунальною землею, то позивач, посилаючись на положення ст. ст. 319, 376, 391 ЦК України, ст. ст. 152-153, 158 ЗК України, був змушений звертатися у суд із даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Уповноважені представники позивача - в. о. сільського голови ОСОБА_7 та ОСОБА_1 у підготовче засідання та судове засідання щодо розгляду справи по суті з'явилися, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент ДАБІ у Львівській області у підготовче засідання та у судове засідання щодо розгляду справи по суті явку уповноваженого представника не забезпечила, про причини неявки такого суд не повідомила, письмових пояснень на позовну заяву не подала.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 у підготовче засідання та у судове засідання щодо розгляду справи по суті з'явилася, позовні вимоги підтримала з тих-же підстав, що й представник позивача, додатково вказала на незаконність побудови магазину відповідачем на колись придбаному нею з відповідачем за спільні кошти фундаменті. Враховуючи ту обставину, що відповідач заперечує проти поділу самочинно збудованого магазину між ними як колишнім подружжям, то вона вважає, що такий слід знести, тим самим усунувши перешкоди позивачу у користуванні комунальною землею.

Відповідач ОСОБА_3 та його уповноважені представники - ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_5, у підготовче засідання та у судове засідання щодо розгляду справи по суті з'явилися, проти позову заперечили повністю з підстав, наведених у письмовій заяві вх. № 5945 від 10.12.2018 року про застосування наслідків спливу позовної давності (знаходиться у справі, а. с. 100-102), просили у позові відмовити у зв'язку із спливом позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі Плахтєєва та Плахтєєв проти України (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз'яснень, суд, перевіряючи порушення прав позивача цивільного характеру на належне користування комунальною власністю, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК Украни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України закріплено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України припинення дії, яка порушує право, а також відновлення становища, яке існувало до порушення, визначено одними із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Визначення права власності особи наведено у ст. 316 ЦК України, частиною 2 якої визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності, у відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України складають правомочності власника щодо володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У свою чергу, визначення права комунальної власності наведено у ст. 327 ЦК України, згідно з котрою у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

В силу ч. 2, 4-5 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Статтею 321 ЦК України закріплений принцип непорушності права власності, за яким ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Статтею 391 ЦК України встановлена можливість захисту права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, а саме власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.У свою чергу, статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням його права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як встановлено судом, земельна ділянка, котра є предметом спору, орієнтовною площею 0,03 га, є комунальною власністю та належить до земель житлової та громадської забудови у межах населеного пункту с. Плав'я Сколівського району Львівської області, використання котрої, в силу ст. 38, 39 ЗК України, повинно здійснюватися відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

На вказаній земельній ділянці відповідачем збудовано магазинзагальною площею 63,5 кв. м., котрому рішенням виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради Сколівського району Львівської області від 22.02.2012 року № 6 Про присвоєння адреси на магазин гр. ОСОБА_3 у с. Плав'я по вул. Вадрусівка (копія знаходиться у справі, а. с. 109) була присвоєна адреса - вул. Вадрусівка, буд. 267.

Рішенням ОСОБА_6 сільської ради Сколівського району Львівської області від 09.08.2017 року № 4 Про затвердження детального плану території земельної ділянки громадської забудови для будівництва спортивного майданчика (копія знаходиться у справі, а. с. 60) затверджено детальний план території земельної ділянки площею 0,0980 га громадської забудови на території ОСОБА_6 сільської ради у с. Плав'я по вул. Вадрусівка Сколівського району Львівської області (копія знаходиться у справі, а. с. 61, 62-70), згідно з котрим на території, яка розроблялася, поряд із земельною ділянкою для будівництва спортивного майданчика, зазначено земельну ділянку для обслуговування магазину, що перебуває у користуванні відповідача.

Постановою Сколівського районного суду Львівської області, винесеною 21.06.2017 року у справі № 453/442/17, провадження № 2а/453/42/17, за адміністративним позовом ОСОБА_3 до в.о. сільського голови с. Плав'я Сколівського району Львівської області та ОСОБА_6 сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, котра після її оскарження в апеляційному порядку, 28.08.2018 року набрала законної сили (копія знаходиться у справі, а. с. 83-85, 86-92), встановлено, що рішенням ОСОБА_6 сільської ради Сколівського району Львівської області від 05.02.2003 року № 7 Про затвердження земельних ділянок під забудовами магазинів Сколівського СТ за магазином № 36 Сколівського СТ (станом на дату винесення судом постанови належний позивачу) було закріплено земельну ділянку площею 0,03 га.. Даним рішенням також зобов`язано землевпорядника Плав`янської сільської ради Сколівського району Львівської області внести зміни до земельної кадастрової книги. Також встановлено судом при розгляді вищевказаної справи факт звернення позивача, як власника нерухомого майна, до ОСОБА_6 сільської ради Сколівського району Львівської області, із заявою від 19.10.2016 року, зареєстрованою 19.10.2016 року за № 94, про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,03 га для обслуговування приміщення магазину, котра у передбаченому законом порядку не була розглянута.

Відтак, за результатами розгляду цієї адміністративної справи судом постановлено визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_6 сільської ради Сколівського району Львівської області, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляди заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,03 га для обслуговування магазину по вул. Вандрусівка, 267 у с. Плав'я Сколівського району Львівської області та зобов'язати ОСОБА_6 сільську раду Сколівського районного суду Львівської області у місячний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили на сесії розглянути питання про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,03 га для обслуговування магазину по вул. Вандрусівка, 267 у с. Плав'я Сколівського району Львівської області та прийняти рішення відповідно до вимог ст. 123 ЗК України.

Як встановлено судом при розгляді даної справи, постанова Сколівського районного суду Львівської області від 21.06.2017 року у справі № 453/442/17, провадження № 2а/453/42/17, за адміністративним позовом ОСОБА_3 до в.о. сільського голови с. Плав'я Сколівського району Львівської області та ОСОБА_6 сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, залишається невиконаною позивачем до цього часу, так як станом на дату ухвалення даного рішення суду, відповідне рішення ОСОБА_6 сільської ради Сколівського району Львівської області щодо розгляду заяви відповідача про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,03 га для обслуговування магазину по вул. Вандрусівка, 267 у с. Плав'я Сколівського району Львівської області, не прийняте, що підтверджується зібраними у справі письмовими доказами (а. с. 155) та визнано сторонами.

Відтак, посилання позивача, як одну із підстав звернення із даним позовом, на самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки орієнтовною площею 0,03 га по вул. Вадрусівка у с. Плав'я Сколівського району Львівської області, без вирішення вищезгаданого питання (про надання земельної ділянки або ж про відмову у наданні земельної ділянки), є передчасним. До того ж, позивач у своєму позові не ставить питання про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, а обрав спосіб захисту шляхом усунення відповідачем перешкод у користуванні такою земельною ділянкою, що потребує різного роду засобів доказування. Крім того, хоча й позивач посилається на факт притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки, однак не надав суду належного доказу на його підтвердження і такий доказ у матеріалах справи відсутній.

Що стосується віднесення магазину по вул. Вадрусівка, 267 у с. Плав'я Сколівського району Львівської області до категорії самочинного будівництва, то суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, вважаються самочинним будівництвом. Випадки для можливості знесення самочинного будівництва передбачені частинами 4-7 ст. 376 ЦК України.

Судом встановлено, що 25.06.2018 року державним реєстратором Вовківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_8-П.А. внесено запис про право власності за номером 26838039, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41839838 від 27.06.2018 року, згідно котрого за відповідачем зареєстровано право власності на магазин загальною площею 63,5 кв. м. у с. Плав'я Сколівського району Львівської області.

У свою чергу, як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер 129272214 від 27.06.2018 року (а. с. 71), двома підставами виникнення у відповідача права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна були уже згадане вище рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради Сколівського району Львівської області від 22.02.2012 року № 6 Про присвоєння адреси на магазин гр. ОСОБА_3 у с. Плав'я по вул. Вадрусівка та Декларація Департаменту ДАБІ у Львівській області про готовність об'єкта до експлуатації серії ЛВ № 141180460824 від 15.02.2018 року.

Сторонами у судовому засіданні визнана та обставина, що зазначена вище Декларація про готовність об'єкта до експлуатації як одна із підстав виникнення у відповідача права власності, 02.10.2018 року, тобто уже після внесення у державний реєстр запису про таке право власності, була скасована (а. с. 119), після чого 07.11.2018 року державним реєстратором Вовківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_8-П.А. за заявою третьої особи у справі - ОСОБА_2 внесено запис про припинення права власності на об'єкт нерухомого майна (а. с. 120). Що стосується рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради Сколівського району Львівської області від 22.02.2012 року № 6 Про присвоєння адреси на магазин гр. ОСОБА_3 у с. Плав'я по вул. Вадрусівка як іншої із підстав виникнення у відповідача права власності, то таке залишається чинним.

Крім того, відповідачем надано суду та долучено до матеріалів справи інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна - магазину загальною площею 63,5 кв. м. у с. Плав'я Сколівського району Львівської області (а. с. 147, 148), згідно котрої 31.01.2019 року державним реєстратором Вовківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_8-П.А. внесено запис про поновлення права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна і відповідний запис про право власності у державному реєстрі також є чинним.

Суд не приймає до уваги посилання позивача як одну із підстав свого позову, на постанову Апеляційного суду Львівської області від 06.02.2018 року у справі № 453/451/15, провадження № 22-ц/783/3905/17, котрою скасовано рішення Сколівського районного суду Львівської області від 08.04.2015 року у цій справі про визнання за позивачем у порядку спадкування права власності на магазин, розташований у с. Плав'я Сколівського району Львівської області по вул. Вадрусівка, 267, так як зазначене скасоване рішення суду не є однією із підстав, що послужила виникненню у відповідача 27.06.2018 року права власності на цей об'єкт нерухомого майна і реєстрації такого права власності у державному реєстрі, а такою підставою, як уже йшлося вище, була Декларація про готовність об'єкта до експлуатації.

Отже, відповідач станом на дату ухвалення даного рішення суду є власником об'єкта нерухомого майна - магазину загальною площею 63,5 кв. м. у с. Плав'я Сколівського району Львівської області, про знесення котрого позивачем ставиться питання як спосіб усунення йому перешкод у користуванні комунальною землею, до того ж, із посиланням на самочинне будівництво.

Встановлена вище обставина, на переконання суду, незважаючи на факт скасування Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, однак при наявному записі про право власності на цей об'єкт у державному реєстрі, повністю виключає віднесення згаданого магазину до категорії самочинного будівництва і, як наслідок, можливості застосування щодо даних правовідносин норм ЦК України, котрі врегульовують правовий режим самочинно збудованого нерухомого майна, як і застосування відповідних наслідків щодо його перебудови чи знесення.

Крім того, суд зазначає, що по відношенню до майна відповідача уповноваженими державними органами не застосовувалась передбачена законодавством про містобудівну діяльність процедура щодо приведення такого у відповідність до вимог містобудівного законодавства, не проводилось перевірок та не виносилось жодних приписів, як і не вживалось заходів для притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво. Докази на спростування наведеного у матеріалах справи відсутні і суду учасниками справи не надані.

З огляду на усе вищевказане, судом не встановлено підстав для захисту прав позивача в обраний ним спосіб - шляхом знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомого майна, у зв'язку з чим позовні вимоги до задоволення не підлягають як недоведені. Суд переконаний, що при наявних у справі зібраних письмових доказах щодо підтвердження у відповідача права власності на магазин загальною площею 63,5 кв. м., розташованого у с. Плав'я Сколівскього району Львівської області по вул. Вадрусівка, буд. 267, таке право власності, в силу наведених вище положень ст. ст. 316-317, 319, 321 та 386 ЦК України, до часу його припинення, є непорушним та підлягає захисту від різного роду посягань.

Відповідно, у зв'язку із відмовою у позові по суті з наведеної підстави, суд не вбачає необхідності перевіряти обставини, вказані відповідачем у поданій заяві про застосування наслідків позовної давності, і такі обставини суд не досліджує.

Одночасно, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача не підлягають до стягнення також і документально підтверджені судові витрати у справі.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 сільської ради Сколівського району Львівської області до ОСОБА_3, з участю третіх осіб - ОСОБА_2 та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна - магазину загальною площею 63,5 кв. м., розташованого у с. Плав'я Сколівскього району Львівської області по вул. Вадрусівка, буд. 267, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_6 сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження: 82643, Львівська область, Сколівський район, с. Плав'я, вул. Вадрусівка, буд. 8,; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370596.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Департамент у Львівській області); місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37471912.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстроване місце проживання: 82644, Львівська область, Сколівський район, с. Тухолька, вул. Зелена, буд. 15; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2; зареєстроване місце проживання: 82644, Львівська область, Сколівський район, с. Тухолька, вул. Зелена, буд. 15; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

Суддя В.Я. Микитин

Повне рішення суду складене 01 квітня 2019 року.