Постанова

від 28.03.2019 по справі 686/7505/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/7505/18

Провадження № 22-ц/4820/316/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Журбіцького В.О.,

учасники справи: апелянт ОСОБА_4, представник відповідача Ковальчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2018 року (суддя - Стефанишин С.Л.) за позовом ОСОБА_4 до Управління Держпраці у Хмельницькій області, третя особа Рівненське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області, про встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві та зобов'язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в:

У квітні 2018 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області про встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві та зобов'язання вчинити дії.

Позов мотивовано тим, що 21.02.1956 року, під час виконання трудових обов'язків у колгоспі ім. Кірова с. Мирутин Славутського району Хмельницької області, а саме, виконуючи роботи по різанню коренерізкою кормового буряка, вибираючи з неї буряки, рука позивачки випадково попала в коренерізку, в результаті чого було травмовано (втрачено) 5 пальців лівої руки. Внаслідок зазначеного нещасного випадку, позивачці встановлено ІІ групи інвалідності, безстроково.

На підставі рішення народного суду Берездівського району Хмельницької області від 19.09.1956 року колгоспом ім. Кірова с. Мирутин, а пізніше його правонаступником ССГ Правда с. Мирутин, позивачці виплачувалось відшкодування за каліцтво. Однак, після переїзду у м. Рівне, з 01.09.1996 року, жодних виплат пов'язаних з нещасним випадком на виробництві та отриманням внаслідок чого інвалідності, позивач не отримує.

Згідно архівних довідок Славутського районного трудового архіву у 2004 році ліквідовано сільськогосподарський кооператив Мирутин , який був правонаступником ССГ Правда с. Мирутин, а ССГ Правда - колгоспу ім. Кірова с. Мирутин. За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 13.04.2007 року внесено запис про припинення юридичної особи сількогосподарського кооперативу Мирутин .

На звернення до Фонду соціального страхування України у Рівненській області щодо поновлення страхових виплат, позивач отримала відмову, по причині відсутності акта розслідування нещасного випадку за встановленою формою. Також залишене без задоволення звернення ОСОБА_4 до управління Держпраці у Хмельницькій області щодо розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався з нею в лютому 1956 року в колгоспі ім. Кірова. с. Мирутин Славутського району Хмельницької області.

За таких обставин, зазначає, що для реалізації свого права на отримання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню їй необхідно встановити факт настання нещасного випадку на виробництві, який відбувся з нею 21.02.1956 року під час виконання трудових обов'язків в колгоспі ім. Кірова с. Мирутин Славутського району. Також просила зобов'язати Управління Держпраці у Хмельницькій області провести розслідування нещасного випадку, що стався з нею під час виконання трудових обов'язків 21.02.1956 року у колгоспі ім. Кірова с. Мирутин Славутського району Хмельницької області та скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1.

01 жовтня 2018 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи Рівненське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу мотивувала тим, що суд першої інстанції послався на те, що в наявних матеріалах справи довідках, які б підтверджували факт настання нещасного випадку міститься різна дата отримання нею травми, при цьому вважає, що розбіжності щодо дати могли бути допущені, оскільки документи виготовлені від руки, що не виключає технічну помилку. Водночас вказувала, що інших документів або свідків, які б могли підтвердити точну дату не має. Крім того, вважає, що розбіжності у документах стосовно дати настання нещасного випадку не спростовують факту його настання і не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову. Для реалізації права позивача на одержання допомоги по загальнообов'язковому соціальному страхуванню, необхідно встановити факт настання нещасного випадку на виробництві, для подальшого проведення розслідування нещасного випадку управлінням Держпраці та призначення відповідних соціальних виплат Фондом соціального страхування.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Зазначає, що у разі встановлення факту нещасного випадку рішенням суду, розслідування щодо нього організовує територіальний орган Держпраці, а тому заявлені позивачкою вимоги щодо зобов'язання Управління Держпраці провести розслідування нещасного випадку поглинаються позовною вимогою щодо встановлення самого факту нещасного випадку на виробництві, вважає, що для захисту прав та інтересів позивача є достатнім встановлення рішенням суду факту нещасного випадку.

Крім того, у позивача відсутні докази щодо отримання нею травми на виробництві, у поданих нею доказах міститься різна інформація щодо дати отримання нею травми на виробництві, що унеможливлює встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області, зазначає, що не заперечує проти встановлення факту травмування позички на виробництві, лише звертає увагу щодо розбіжностей в документах стосовно дати отримання травми. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято без врахування фактичних обставин справи та з недотриманням норм процесуального права.

У судовому засіданні ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів, просила задовольнити її скаргу та скасувати оскаржуване рішення.

Представник Управління Держпраці у Хмельницькій області Ковальчук Т.Р. у судовому засідання заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.

Представник третьої особив судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем позовних вимог та їх безпідставності.

Апеляційний суд з таким висновком суду погодитись не може, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про одруження ОСОБА_7 1936 року народження, 21.10.1956 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_8, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_8 (а.с.11).

ОСОБА_4, перебуваючи у трудових відносинах з колгоспом ім. Кірова с. Мирутин Славутського району Хмельницької області, працюючи дояркою, 25 лютого 1956 року виконувала роботи по різанню коренерізкою кормового буряка, вибираючи з неї буряки, рука позивачки випадково попала в коренерізку, в результаті чого було травмовано (втрачено) 5 пальців лівої руки, що підтверджується довідкою від 14.10.1967 року виданою правлінням колгоспу Правда , який був правонаступником колгоспу ім. Кірова с. Мирутин Славутського району Хмельницької області. ( а.с.13).

Як слідує з наявного в матеріалах справи виконавчого листа №2-187 від 01.10.1956 року виданого на підставі рішення народного суду Берездівського району Хмельницької області від 19.09.956 року, яким було вирішено стягувати з колгоспу ім. Кірова с. Мирутин, на користь позивача щомісячно відшкодування у розмірі 21 крб. та 23 кг. зерном, довічно починаючи з 15.08.1956 року.

З довідки члена колгоспу 65-В №301358 від 27.10.1967 року вбачається, що ОСОБА_7 встановлено ІІ групу інвалідності довічно, причина інвалідності - виробнича травма.

30.01.1995 року в ССГ Правда с. Мирутин у присутності свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, було складено акт з приводу каліцтва ОСОБА_7 21.01.1956 року., де виявилось що під час різання кормових буряків на ферму коренерізкою вона нечаянно вигрібала буряки, де була травмована .

Із виписки із акта огляду ВТЕК №427 від 10.07.1995 року про результати визначення ступеня втрати працездатності від 10.07.1995 року, згідно якої ОСОБА_4 встановлено довічно ступінь втрати працездатності - 60%, у зв'язку з виробничою травмою.

Згідно архівної довідки Славутського районного трудового архіву Хмельницької області № Н-34/1788 від 14.12.2017, у 2004 році ліквідовано сільськогосподарський кооператив Мирутин , який був правонаступником ССГ Правда с. Мирутин. (арк.17).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 13.04.2007 внесено запис про припинення юридичної особи сільськогосподарського кооперативу Мирутин (ідентифікаційний код 05534841).

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власні або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1232 (далі - Порядок).

Дія цього Порядку згідно пункту 2 поширюється на: власників підприємств або уповноважені ними органи; працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем; фізичних осіб-підприємців членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, які працюють за договором укладеним відповідно до законодавства.

Відповідно до п.23 Порядку у разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розглядається у судовому порядку.

Якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду, розслідування організовує територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку та утворює відповідну комісію.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною першою статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина перша та друга статті 89 ЦПК України)

Оцінюючи докази які містяться в матеріалах справи, вбачається, що 25 лютого 1956 року з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою с.Мирутин Славутського району Хмельницької області, працівником колгоспу Кірова село Мирутин Славутського району Хмельницької області, стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого вона травмувала руку.

Неспівпадання дати та місяця, які значаться в наданих позивачкою доказах, а саме 21 чи 25 числа, січня чи лютого місяця, враховуючи період складання таких документів, не викликають сумніву та не впливають на встановлення самого факту нещасного випадку, який стався в 1956 році на виробництві.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача розслідувати нещасний випадок та скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, то такі вимоги є передчасними, так як факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду. Тільки після рішення суду розслідування організовує територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку та утворює відповідну комісію.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення на зазначене уваги не звернув, в порушення п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Встановити, що 25 лютого 1956 року з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою с.Мирутин Славутського району Хмельницької області, працівником колгоспу Правда село Мирутин Славутського району Хмельницької області, стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого вона травмувала руку. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити нове.

Позовну заяву ОСОБА_4 задовольнити частково.

Встановити, що 25 лютого 1956 року з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою с.Мирутин Славутського району Хмельницької області, працівником колгоспу Правда село Мирутин Славутського району Хмельницької області, стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого вона травмувала руку.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 квітня 2019 року.

Судді: Т.О. Янчук

А.В. Купельський

О.І. Ярмолюк