Рішення

від 25.03.2019 по справі 207/3726/18

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/3726/18

№ 2/207/276/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року Баглійський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Тюлюнової В.Г.,

при секретарі Куцевол Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватних підприємств Аверс-А та Лессор про визнання не дійсними правочинів та застосування наслідків недійсності правочинів, -

встановив :

25.10.2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Приватних підприємств Аверс-А та Лессор про визнання недійсними договорів. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що з метою придбання автомобіля "RENАULT LOGON MCV" вартістю 90000 гривень між ним та відповідачами були укладені договори № 0316, № 0317 про надання брокерських послуг та № 100316, № 100317 про надання безвідсоткової позики. Згідно умов пункту 1.1 брокерських договорів були послуги спрямовані на укладення з банківською установою договору з метою отримання кредиту або договору з метою отримання рішення про надання безвідсоткової позики на цілі, вказані позивачем. На виконання умов брокерського договору позивачем було сплачено 90000 гривень. Після цього, на протязі тривалого часу відповідачі на зв'язок не виходили. Просив суд визнати договори недійсними, застосувати до них наслідків недійсності правочинів та стягнути на свою користь гроші, сплачені згідно договорів.

Заперечення на позовну заяву від відповідачів у встановлений законом строк і порядок до суду не надходило .

Сторони у справі інших заяв та клопотань до суду не подавали.

Позивач у судове засідання не з'явився, його представник, ОСОБА_2А, який діє на підставі довіреності, пояснив, що 14 грудня 2017 року з метою купівлі автомобіля RENАULT LOGON MCV вартістю 90000 (дев'яносто тисяч) гривень ним від імені позивача були укладені договори на надання брокерських послуг № 0316 та № 0317. Згідно умов пункту 1.1 цих договорів це були послуги, спрямовані на укладення з банківською установою договору з метою отримання безвідсоткового кредиту або договору з метою отримання рішення про надання безвідсоткової позики на цілі, вказані позивачем. На виконання умов брокерських договорів № 0316 та № 0317 позивачем було сплачено аванси в загальній сумі 90000 (дев'яносто тисяч) гривень на рахунок відповідача-1 № 260061335300 в ПАТ Банк Український капітал , МФО 320371. Платежі були виконані на підставі рахунків-фактур до договорів № 0316 та № 0317 згідно квитанцій № 0.0.916096759.1 та 0.0.916097196.1 від 14 грудня 2017 року. Тоді ж, 14 грудня 2017 року, ним також від імені позивача були укладені договори № 100316 та № 100317 з Приватним Підприємством ЛЕССОР (відповідач-2), згідно яких позивачу повинна була бути надана безвідсоткова позика в загальній сумі 900000 (дев'ятсот тисяч) гривень. При цьому не була пред'явлена ліцензія на право здійснення операцій з фінансовими активами. Як вбачається із змісту вказаних договорів про отримання права на безвідсоткову позику № 100316 та № 100317 при їх укладенні його було введено в оману щодо істотних умов договору, а саме:

-Предмет договору (представник, діючий в інтересах позивача, мав намір придбати автомобіль), а в підписаному договорі предметом договору є брокерські послуги спрямовані на отримання безвідсоткового кредиту;

-Права та обов'язки сторін - позивач мав намір отримати у власність автомобіль RENАULT LOGON MCV, сплативши заявлену вартість 90000 грн, натомість отримав непотрібну брокерську послуга за яку сплатив 90000 грн., і в результаті надання цієї послуги уклав договір про отримання безвідсоткової позики, за яку повинен сплачувати регулярні внески.

Крім того, безвідсоткова позика, як пояснив представник позивача, право на яку відповідач-2 пропонував отримати, не відповідає правовій природі договору безвідсоткової позики. Адже, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими признаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Але, згідно додатку один до вказаних договорів сума позики становить 450000 за кожним, а сума щомісячних платежів 13350 грн, кількість платежів - 60 по кожному договору. Тобто позивач повинен був би сплатити 450000 грн. за кожним договором, що в загальній сумі складає 900000 (дев'ятсот тисяч) грн.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзиви на позовну заяву не направлені, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило.

Виходячи з наведеного, та з того, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів та ухвалити рішення у справі.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши докази у справі у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

14 грудня 2017 року з метою купівлі автомобіля RENАULT LOGON MCV вартістю 90000 (дев'яносто тисяч) гривень представник позивача від імені позивача уклав договори на надання брокерських послуг № 0316 та № 0317. Згідно умов пункту 1.1 цих договорів були послуги, спрямовані на укладення з банківською установою договору з метою отримання кредиту або договору з метою отримання рішення про надання безвідсоткової позики на цілі, вказані представником позивача. На виконання умов брокерських договорів № 0316 та № 0317 представником позивача були сплачені аванси в загальній сумі 90000 (дев'яносто тисяч) гривень на рахунок Приватного підприємства Аверс-А №260061335300 в ПАТ Банк Український капітал , МФО 320371. Платежі були виконані на підставі рахунків-фактур до договорів № 0316 та № 0317 згідно квитанцій № 0.0.916096759.1 та 0.0.916097196.1 від 14 грудня 2017 року. Тоді ж, 14 грудня 2017 року ним же від імені позивача були укладені договори № 100316 та № 100317 з Приватним Підприємством ЛЕССОР , згідно яких позивачу повинна була бути надана безвідсоткова позика в загальній сумі 900000 (дев'ятсот тисяч) гривень. При цьому, не була пред'явлена ліцензія на право здійснення операцій з фінансовими активами. Як вбачається із змісту вказаних договорів про отримання права на безвідсоткову позику № 100316 та № 100317 при їх укладенні його було введено в оману щодо істотних умов договору, а саме:

-Предмет договору (позивач мав намір придбати автомобіль), а в підписаному договорі предметом договору є брокерські послуги спрямовані на отримання безвідсоткового кредиту;

-Права та обов'язки сторін - позивач мав намір отримати у власність автомобіль "RENАULT LOGON MCV", сплативши заявлену вартість 90000 грн, натомість отримав непотрібну брокерську послуга, за яку сплатив 90000 грн., і в результаті надання цієї послуги уклав договір про отримання безвідсоткової позики, за яку повинен сплачувати регулярні внески.

Крім того, безвідсоткова позика, право на яку Приватне підприємство Лессор пропонувало отримати, не відповідає правовій природі договору безвідсоткової позики. Адже, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими признаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Але, згідно додатку один до вказаних договорів сума позики становить 450000 за кожним, а сума щомісячних платежів 13350 грн, кількість платежів - 60 по кожному договору. Тобто позивач повинен був би сплатити 450000 грн. за кожним договором, що в загальній сумі складає 900000 (дев'ятсот тисяч) грн.

На виконання договорів брокерських послуг, позивачем були сплачені грошові кошти в розмірі 90000 грн., що підтверджується копіями квитанцій № 0.0.916096759.1 та 0.0.916097196.1 від 14 грудня 2017.

Як вбачається із копій претензій - вимог про повернення незаконно отриманих коштів, позивачем були вжиті заходи досудового врегулювання спору, що підтверджується описами вкладення у цінний лист та копіями квитанцій за сплачені поштові послуги.

Як вбачається зі змісту вказаних договорів та договорів про отримання права на безвідсоткову позику - № 100225, № 100226, № 100227 та № 100228) при їх укладенні позивача було введено в оману щодо істотних умов договору, а саме:

-предмет договору позивач мав намір придбати автомобіль, а в підписаному договорі предметом є брокерські послуги спрямовані на отримання безвідсоткової позики;

-права та обов'язки сторін позивач мав намір отримати у власність автомобіль RENАULT LOGON MCV, сплативши заявлену вартість у розмірі 90000 грн., натомість отримав непотрібні йому брокерські послуги за які сплатив 90000 грн., а в результаті надання цих послуг уклав договір про отримання права на безвідсоткову позику, за умовами якого повинен сплачувати регулярні внески.

Проаналізувавши договори № 100316, № 100317 від 14.12.2017 року, які були укладені між позивачем та Приватним підприємством Лессор , вбачаються ознаки пірамідальної схеми, про що свідчать наступні положення вказаних договорів:

-п. 2.1. Позичальник доручає, а Позикодавець зобов'язується вчинити від його імені певні дії спрямовані на надання безвідсоткової позики, у тому числі: п. 2.1.1. організовувати та проводити розподіл активів Позичальників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь Позичальника за рахунок активів позичальників.

-п. 2.5. Умовами даного договору передбачено лише надання Позичальникам безвідсоткової позики за рахунок активів позичальників.

-п. 2.7.1. Позичальник зобов'язується своєчасно, до 15 числа включно кожного місяця, сплачувати щомісячний платіж, за рахунок якого позикодавець формує активи позичальників, з яких позикодавець надає відповідні суми у безвідсоткову позику.

-п. 2.9.1. позикодавець має право, з метою збереження активів позичальників та захисту їх інтересів залучати нових позичальників.

-абз. 8, 10, 11 преамбули Додатків № 1 до вищевказаних договорів: рішення про надання безвідсоткової позики право на отримання позичальником відповідної суми у безвідсоткову позику за рахунок активів позичальників. Актив позичальників це сума чистих платежів, сплачених позичальниками, за рахунок яких позикодавець здійснює надання безвідсоткової позики. Гарантійний фонд це сума гарантійних платежів, сплачених позичальниками за рахунок яких позикодавець: повертає чисті платежі позичальникам, договори з якими розірвані; долучає до активів позичальників, якщо активів позичальників не вистачає для видачі хоча б однієї позики; витрачає на покриття обов'язкових господарських витрат позикодавця.

-п. п. а) п. 5.7. Додатків № 1 до договорів: перевагу має той позичальник, що має найбільшу кількість щомісячних платежів.

-п. 6.2. для отримання безвідсоткової позики позичальник зобов'язується: а) сплатити запропоновані щомісячні платежі в строк не пізніше 5 банківських днів, у випадку невиконання цього платіжного зобов'язання у встановлений строк, Рішення про надання безвідсоткової позики анулюється і позичальник позбавляється права на участь у наступному розподілі; б) підписати Додаток № 3 та Договір безвідсоткової позики на умовах визначених позикодавцем;

-п. 6.4. Додатків № 1 до договорів - якщо позичальник не виконав вимоги п. 6.2. даної статті даного додатку або не скористався правом, передбаченим п. п. а) п. п. 6.3. даного додатку протягом 30 днів з моменту отримання рішення про надання безвідсоткової позики, його рішення про надання безвідсоткової позики анулюється, внаслідок чого Позичальник позбавляється права на отримання безвідсоткової позики, позбавляється права на участь у наступному найближчому розподілі.

Таким чином, можна зробити висновок, що відповідачі за рахунок внесків позичальників формують активи позичальників та так званий гарантійний фонд, в результаті чого, учасники, які зробили найбільшу кількість внесків, отримують першочергово рішення про надання безвідсоткової позики, яке надає їм лише право отримати безвідсоткову позику, за умов виконання ряду додаткових вимог (п. 6.2. Додатку 2 до договорів). У разі невиконання даних вимог або якщо позичальник не скористається таким правом, він позбавляється права на отримання безвідсоткової позики. Тобто, позичальники здійснюють сплату платежів, а в результаті отримують не товари чи послуги, а тільки право на отримання в майбутньому безвідсоткової позики з додатковими умовами. Розподіл активів проходить за пірамідальною схемою, оскільки одержання права на отримання безвідсоткової позики до повної оплати платежів, можна назвати компенсацією за рахунок коштів інших позичальників. Крім того, оскільки Приватне підприємство Лессор не вкладає власних коштів при формуванні фонду для надання безвідсоткових позик, а використовує кошти позичальників, то це також є компенсацією за рахунок коштів інших позичальників. Також, договори не містять строків отримання учасником права на отримання безвідсоткової позики, не передбачають будь-якої відповідальності позикодавця за невиконання умов; разом із тим договорами передбачена відповідальність

Крім того, безвідсоткова позика, право на яку Приватне підприємство Лессор пропонує отримати позичальникам, не відповідає правовій природі договору безвідсоткової позики. Адже, відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Але, згідно додатку № 1 до вказаних договорів сума позики становить 450000 грн., а сума щомісячних платежів становить 13350 грн. за кожним договором, кількість платежів - 60. Тобто, позичальник повинен сплатити суму в розмірі 450000 грн. за кожним договором, а отримати за договором про безвідсоткову позику зможе лише 90000 грн.

Таким чином, аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару. Договори № 100316, № 100317 від 14.12.2017 р. повністю відповідають вказаній в законі пірамідальній схемі.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 15 лютого 2017 року по справі № 195/202/16-ц, від 11 вересня 2013 року по справі № 6-40цс13, від 27 березня 2013 року по справі № 6-22цс13, та від 16 січня 2013 року по справі № 6-161цс12.

Враховуючи те, що завдяки брокерським послугам наданим відповідачем позивачеві, було укладено договори № 100316, № 100317 від 14.12.2017 р., то можна дійти висновку про те, що Приватне підприємство АВЕРС-А здійснює діяльність, яка сприяє розвитку пірамідальних схем, тобто договори про надання брокерських послуг № 0316, № 0317, від 14.12.2017 р. спрямовані на сприяння розвитку пірамідальних схем.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно: наявності ліцензії.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансова послуга це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. За п. 7 ч. 1 ст. 1 цього Закону учасниками ринку фінансових послуг є особи, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг. Посередницькі послуги на ринках фінансових послуг - діяльність юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців, якщо інше не передбачено законом, що включає консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу з підготовки, укладення та виконання (супроводження) договорів про надання фінансових послуг, інші послуги, визначені законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг (п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону).

Крім того, відповідно до ст. 34 даного Закону національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами: діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

З аналізу вказаних положень Закону випливає, що Приватне підприємство АВЕРС-А та Приватне підприємство Лессор повинні були отримати відповідні ліцензії. Але в Єдиному ліцензійному реєстрі відомості щодо наявності у даних підприємств будь-яких ліцензій, відсутні.

Таким чином, відповідачі своїми діями порушили права позивача як споживача, а саме, шляхом нечесної підприємницької практики ввели останнього в оману щодо правової природи укладених договорів, щодо наявності ліцензії, а також своїми діями сприяли розвитку пірамідальних схем, які заборонені законом.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а саме, враховуючи те, що позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів , сума судового збору підлягає стягненню з відповідача у дохід держави у розмірі 1762 грн. солідарно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.12,13,49, 81,141, 247, 263, 265, 280 - 285 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Приватних підприємств Аверс-А , ЛЕССОР про захист прав споживача, визнання нікчемними правочинів та застосування наслідків недійсності нікчемних правочинівзадовольнити.

Застосувати наслідки недійсності правочину, шляхом соліданого зобов'язання Приватного підприємства Аверс-А ( код ЄДРПОУ 41398231) та Приватного підприємства "Лессор" (код ЄДРПОУ 41433878) сплатити на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ярославський проїзд, 2, місто Кам'янське Дніпропетровської обл., індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) грошові кошти, отримані внаслідок укладення договорів № 0316 від 14 грудня 2017 року та № 0317 від 14 грудня 2017 року, на загальну суму 90000 (дев'яносто тисяч) гривень.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства Аверс-А ( код ЄДРПОУ 41398231) та Приватного підприємства "Лессор" (код ЄДРПОУ 41433878) на користь держави судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України . Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.Г. Тюлюнова