Постанова

від 20.03.2019 по справі 644/5583/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 644/5583/15-ц

провадження № 61-6006св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О., Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О. , Усика Г. І. ,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк Актив-Банк ,

відповідачі: ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Роял-2014 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство Спіка , Товариство з обмеженою відповідальністю Спіка-Плюс , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Галина Іванівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5на рішення Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Кіпенка І. С., Хорошевського О. М., Шаповал Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

27 травня 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Актив-банк (далі - уповноважена особа Фонду ПАТ КБ Актив-банк ) в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Актив-Банк (далі - ПАТ КБ Актив-банк ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Роял-2014 (далі - ТОВ Роял-2014 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство Спіка (далі - ПП Спіка ) , Товариство з обмеженою відповідальністю Спіка-Плюс (далі - ТОВ Спіка-Плюс ) , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малахова Г. І., про визнання правочину недійсним .

Позов обгрунтовано тим, що при укладенні договору купівлі-продажу від 01 липня 2014 pоку, між ПАТ Комерційний Банк Актив-Банк та ОСОБА_3 не дотримано порядок реалізації заставленого нерухомого та рухоме майна, встановлений Законом України Про іпотеку та Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень . Відповідач ОСОБА_3 не здійснив оплату вартості нерухомого та рухомого майна згідно з укладеним договором, в результаті чого банком фактично здійснено безоплатну передачу майна, що перебувало у заставі та фактично відмовився від власних майнових вимог до ТОВ Спіка-Плюс як майнового поручителя ТОВ Спіка . Оспорюваний договір купівлі продажу укладено без погодження з куратором установи, яка віднесена до категорії проблемних. Договір підписаний представником банку ОСОБА_6, який не мав повноважень на його підписання .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 червня 2016 року у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено, що договір купівлі - продажу від 01 липня 2014 року укладено з порушеннями Закону України Про іпотеку та Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , а також, що договір був підписаний не уповноваженою особою - ОСОБА_6

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ Актив-банк задоволено. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 червня 2016 року скасовано. Позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року, укладений між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І. та зареєстрований у реєстрі за № 1146.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оспорюваний договір вчинено сторонами під час дії постанови Національного банку України № 382/БТ, якою встановлено обмеження діяльності банку. Договір купівлі-продажу від 01 липня 2014 року № 1146 укладено від імені ПАТ КБ Актив-Банк особою, яка не мала повноважень на здійснення правочину.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2016 року ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17 лютого 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3

У лютому 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

14 січня 2019 року ухвалою Верховного Суду вказану справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції не дотримано вимог статей 92, 238, 244, 246, 628, 629, 655 ЦК України, статей 36, 37, 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , статті 56 Закону України Про Національний банк України .

Судом апеляційної інстанції не застосовано до спірних правовідносин частину третю статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб на яку посилався позивач, як на підставу визнання договору недійсним.

Відповідно до статті 56 Закону України Про Національний банк України нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації у Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України. Постанову правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ Про віднесення ПАТ КБ Актив-банк до категорії проблемних з 12 червня 2014 року по 08 грудня 2014 року та призначення куратором банку Губенко С. М. та постановою Національного банку України від 26 червня 2014 року № 382/БТ, щодо встановлення обмежень діяльності банку не було зареєстровано та оприлюднено в порядку передбаченому чинним законодавством, відповідно ні продавцю, ні покупцю не було відомо про їх існування.

Зазначені постанови мають відмітку БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ .

Посилання в рішенні суду апеляційної інстанції, що погашення заборгованості за наданими кредитами та іншими активними операціями шляхом набуття права власності на об'єкти застави за погодженням з куратором ПАТ Комерційний банк Актив-Банк , не відповідає дійсності, оскільки при укладенні оспорюваного договору банк не здійснював набуття права власності на об 'єкти застави, а реалізував звернення стягнення на предмет іпотеки та застави шляхом іхнього продажу третій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Куратору банку надано право у своїй діяльності керуватися повноваженнями, визначеними пунктом 4.9 глави 4 розділу І Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за пурушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку від 17 серпня 2012 року № 346. Цим пунктом, не передбачено повноважень куратора банку щодо погодження такого виду правочинів, які були укладені банком.

Електронне повідомлення Генерального департаменту банківського нагляду Національного банку України від 12 листопада 2014 року не є нормативним актом Національного банку України.

ОСОБА_6 діяв у межах довіреності виданою головою Правління ПАТ КБ Актив-банк відповідно до Статуту ПАТ КБ Актив-банк . Підпунктом 4 пункту 6.5.7 Статуту ПАТ КБ Актив-банк передбачено право видавати довіреності. Судом апеляційної інстанції не досліджено текст довіреності, в якій зазначається, що Голова Правління банку діє на підставі Статуту ПАТ КБ Актив-банк , яким передбачено право видачі довіреності особам - не працівникам установи.

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22 травня 2014 року між ПАТ КБ Актив-банк та відповідачем ОСОБА_3 укладено попередній договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. П-1 , загальною площею 69,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ціною 1 300 200 ,00 грн, в тому числі ПДВ (20%), що на момент підписання договору за курсом Національного банку України становить суму 110 000 доларів США (т. 2, а. с.195 ).

01 липня 2014 року між ПАТ КБ Актив-Банк та ОСОБА_3 у порядку статті 38 Закону України Про іпотеку укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі та рухомого майна, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г. І.

Відповідно до пункту 1.1. договору купівлі-продажу ПАТ КБ Актив-банк продав відповідачу ОСОБА_3 нерухоме майно - нежитлову будівлю, літ. П-1 , загальною площею 69,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та рухоме майно, а саме: ємкість для зберігання нафтопродуктів 50 куб. м - 1 шт., 61 куб. м - 22 шт., ємкість для зберігання нафтопродуктів 72 куб. м - 2 шт., насос СВН-80Т з електроприводом - 1 шт., насос СУД 20-24 з електроприводом - 1 шт., насос ЦСП з електроприводом - 1 шт., насос ЦСП 57-А з електроприводом - 1 шт., площадка - 1 шт., під'їзний залізно дорожній шлях - 1 шт., електросистема - 1 шт., а відповідач ОСОБА_3 зобов'язався сплатити за нього обговорену суму - 1 300 200,00 грн (т. 1, а. с.10-25 ).

За вказаним договором відповідач ОСОБА_3 повинен був сплатити 110 000 доларів США в строк до 21 серпня 2014 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за спірним договором 01липня 2014 року укладено договір застави на майнові права на вклад, що розміщений у продавця в загальному розмірі не менше 110 000 доларів США, відповідно до умов договору строкового вкладу № ДФО-46-178884 від 29 травня 2014року з наступними змінами та доповненнями (т. 2, а. с. 197).

Відповідно до умов пункту 4.1. договору застави відповідач ОСОБА_3 передав у заставу ПАТ КБ Актив-банк майнові права на грошові кошти в розмірі 110 000 доларів США, з правом договірного списання коштів, відповідно до положень розділу 6 договору застави.

Умовами договору строкового вкладу Актив прибутковий від 29 травня 2014 року № ДФО - 46 - 178884, з наступними змінами та доповненнями, позивач отримав право договірного списання коштів, у разі якщо одержувачем таких коштів є банк, згідно з пунктом 2.1. цього договору.

18 липня 2014 року ОСОБА_3 отримав від банку повідомлення про набуття прав на списання коштів, згідно договору застави від 01 липня 2014 року. У зв'язку із списанням коштів з рахунку відповідача сторони уклали 21 липня 2014 року акт звіряння взаєморозрахунків, де визначилися із сумою заборгованості. 23 липня 2014року відповідач погасив залишок заборгованості у сумі 18 626,17 грн, про що свідчить квитанція банку №1047 (т. 2, а. с.182-190, 205-209).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України , визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України та статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про Національний банк України Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Зі змісту статті 56 Закону України Про Національний банк України випливає, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які, є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків. підприємств, організацій та установ незалежно від форми власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають опублікуванню та доводяться до відома юридичних та фізичних осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Національним банком. Нормативно-правові акти Національного банку, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності у порядку, встановленому цими актами.

Відповідно до частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарнтування вкладів фізичних осіб договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов'язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Постановою Правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ ПАТ КБ Актив-банк віднесено до категорії проблемнихта з 12червня 2014року по 08 грудня 2014року призначенокуратором ПАТ КБ Актив-банк службовця Національного банку України - Губенко С. М.

Отже, цією постановою встановлено обмеження щодо дій банку на строк віднесення його до категорії проблемних.

Доводи касаційної скарги про те, що докази, надані позивачем, є суб'єктивними, а судом не досліджено усі наявні докази є непереконливими з огляду на встановлені судами обставини та досліджені та оцінені судами докази.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що договір купівлі-продажу укладено з порушенням Постанови правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ відповідно до пункту 8 частини другої якої встановлено обмеження в діяльності ПАТ КБ Актив-банк не здійснювати будь-якого відчуження будівель і споруд ПАТ КБ Актив-банк без погодження з Національним банком України;

Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що довіреність від 03 червня 2014 року, надана головою правління ПАТ КБ Актив-банк на укладення ОСОБА_6 від імені банку договорів, видана без наявних на те повноважень.

Верховний Суд бере до уваги, що згідно з підпунктом 7 пункту 6.5.7 Статуту Голова Правління банку надає відповідні довіреності керівникам відділень та представництв банку; згідно з підпунктом 4 пункту 6.5.7 Статуту Голова Правління банку укладає договори, підписує контракти, у тому числі зовнішньоекономічні, видає довіреності. Суд апеляційної інстанції не дав належного тлумачення цим підпунктам щодо права видавати довіреності Головою Правління банку.

Проте, визнання договору недійсним з підстав порушення Постанови правління Національного банку України від 12 червня 2014 року № 349/БТ Про віднесення ПАТ КБ Актив-банк до категорії проблемних з 12 червня 2014 року по 08 грудня 2014 року та призначення куратором банку Губенко С. М. та постановою Національного банку України від 26 червня 2014 року № 382/БТ, щодо встановлення обмежень діяльності банку, є достатнім для задоволення позову.

Посилання відповідача, що у рішенні суду апеляційної інстанції не правильно зазначено, що погашення заборгованості за наданими кредитами та іншими активними операціями шляхом набуття права власності на об'єкти застави повинно здійснюватися за погодженням з куратором ПАТ КБ Актив-Банк . Оскільки при укладенні оспорюваного договору банк не здійснював набуття права власності на об'єкти застави, а реалізував звернення на стягнення на предмет іпотеки та застави шляхом іх продажу третій особі на підставі договору купівлі-продажу. Не має правового значення, оскільки з 12 червня 2014 року ПАТ КБ Актив-Банк не мав права вчиняти дії щодо відчуження майна, за відсутності згоди Національного банку України.

Доводи касаційної скарги що куратору банку надано право у своїй діяльності керуватися повноваженнями визначеними пунктом 4.9 глави 4 розділу І Положення № 346 та цим пунктом, не передбачено повноважень куратара банку погоджувати оскаржуваний правочин, спростовуються пунктамии 2.5, 2.8 цього положення.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, положення закону, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції належним чином дослідив й оцінив подані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. А. Стрільчук Судді:С. О. Карпенко А. С. Олійник С. О. Погрібний Г. І. Усик