Постанова

від 20.03.2019 по справі 183/3652/16

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 183/3652/16

провадження № 61-18746св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.

(суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2017 року у складі колегії суддів: Баранніка О. П., Єлізаренко І. А., Пономарь З. М. ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 (далі - ТОВ Агро-Віта 2000 ) про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що 10 березня 2012 року між

ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Віта 2000 укладений договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,770 га, строком на сім років, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 125 025 грн.

Відповідно до пункту 5 вказаного договору відповідач зобов 'язався сплачувати позивачу орендну плату у грошовій формі у розмірі 4,00 % від грошової оцінки землі, а також проводити безкоштовну поставку 1 т соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га, та сплачувати податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати, проводити розрахунок з орендної плати до 31 грудня поточного року.

Посилаючись на те, що відповідач порушив умови договору щодо сплати орендної плати у період з 2013 по 2015 роки в частині здійснення оранки та культивації земельної ділянки та поставки соломи; у повному обсязі орендну плату за 2015 рік не сплатив; не сплатив пеню за 2015 рік у розмірі, передбаченому договором, ОСОБА_1 просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 10 березня 2012 року, укладений між ним та ТОВ Агро-Віта 2000 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2016 року (у складі судді Парфьонова Д. О.) позов ОСОБА_1 задоволено.

Договір оренди земельної ділянки від 10 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Віта 2000 , зареєстрований у Відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області

24 вересня 2012 року за № 122328604000-145, розірвано.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що встановлено факт систематичної несплати ТОВ Агро-Віта 2000 , визначеної договором оренди земельної ділянки суми орендної плати, у зв'язку з чим наявні підстави для його розірвання.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня

2017 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідач не допустив істотних порушень умов договору та систематичної невиплати орендної плати, а тому договір оренди розірванню не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у указаній справі і витребувано цивільну справу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

04 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 05 грудня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до

ТОВ Агро-Віта 2000 про розірвання договору оренди земельної ділянки призначено до розгляду в складі п'яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до підпункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Крім того, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що несплата орендної плати у відробітковій та натуральній формі не є істотним порушенням умов договору через відсутність звернення позивача до відповідача із вимогами про проведення оранки, культивації присадибної земельної ділянки, а також завезення соломи до садиби позивача.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що відповідно до державного акта ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,830 га, яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області .

Також позивач є власником присадибної ділянки площею 0,20 га, яка розташована на АДРЕСА_1

10 березня 2012 року між ТОВ Агро-Віта 2000 та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 4 якого останній передав належну йому земельну ділянку в оренду відповідачу строком на сім років з переважним правом орендаря на поновлення договору на новий строк.

Сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становить 125 025 грн.

Відповідно до пункту 5 зазначеного договору за користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар нараховує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 4,00 % від грошової оцінки землі, згідно з Указом Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) зі змінами від 13 вересня 2002 року та Указом Президента України від 19 серпня 2008 року № 725/2008 Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) , що становить 5 001 грн, а такожпроводить безкоштовну поставку 1 т соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га та сплачує за орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.

Договором також передбачено, що у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку сторони погодили, що розмір орендної плати може бути збільшено на підставі рішення орендаря, прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди до цього договору.

Крім внесення орендної плати орендар зобов'язується надавати орендодавцю матеріальну допомогу на поховання члена його сім'ї у розмірах та у порядку, установлених самим орендодавцем. За окремим додатковим погодженням сторін орендна плата може вноситися орендарем також у одній із наступних форм та розмірів: 1) або у натуральній формі, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів за вартістю, яка відповідає розміру орендної плати у грошовій формі; 2) або відробітковій формі, за якою види, обсяги, строки і місце надання послуг, види, обсяги, строки і місце виконання робіт визначаються та погоджуються за усною домовленістю сторін й підтверджуються актами передачі-прийняття виконаних робіт чи наданих послуг, підписання яких сторонами і є таким додатковим погодженням. Відробіткова форма, оцінена у гривнях, не повинна перевищувати розмір грошової, згідно з цим договором.

Форми орендної плати при виплаті також можуть бути поєднані (комбінована форма) в межах суми, що не перевищує розмір грошової форми орендної плати.

Узгоджено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації (пункт 6 договору оренди).

Відповідно до пункту 7 вказаного договору орендна плата вноситься

до 31 грудня поточного року. Орендна плата вноситься на рахунок орендодавця або сплачується в іншій формі, погодженій сторонами.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ), що діяла на момент прострочення виконання зобов'язання за кожний день прострочення (пункт 9 договору оренди).

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області 24 вересня 2012 року за № 122328604000-145.

На виконання укладеного договору відповідачем на користь позивача за договором сплачено орендну плату у розмірі 16 248 грн: 08 серпня 2013 року - 5 000 грн, 15 січня 2015 року - 5 111 грн, 29 січня 2016 року - 6 137 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 5 договору оренди земельної ділянки визначено, що основним складовим орендної плати за вказаним договором є: орендна плата у грошовій формі 4,00 % від грошової оцінки землі, безкоштовна поставка 1 т соломи до садиби орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га.

Також ОСОБА_1 у своїх поясненнях вказував, що ТОВ Агро-Віта 2000 допущено систематичну несплату, визначеної договором оренди земельної ділянки, орендної плати в частині надання послуг із завезенням соломи, оранки та культивації земельної ділянки в період з 2013 по

2016 роки, що є істотною зміною обставин вказаного договору.

Посилання відповідача на те, що оранка та культивація присадибної ділянки орендодавця не входить ні до однієї з форм орендної плати, передбачених договором, а є додатковою безкоштовною послугою, спростовуються змістом самого договору (пункт 5) та положеннями статті 15 та розділу 3 Закону України Про оренду землі .

Тому, відмова відповідача від надання послуг із завезення соломи, оранки та культивації земельної ділянки є істотною обставиною для розірвання договору або укладення його на інших мовах.

Надану ТОВ Агоро-Віта 2000 відомість реєстрації талонів з книги пайщика по відділенню Шевченко про оранку городів за 2015 рік, складену ОСОБА_2, в якій за № 8 міститься відомості про ОСОБА_3 - 0,25 га, не є належним документом на підтвердження надання вказаної послуги, оскільки не містить відомостей про отримання послуги особою, не містить печатки підприємства.

Частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до статей 21, 22 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, які містять пояснення ОСОБА_1, позивач фактично просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки у зв'язку зі систематичним порушенням строків оплати, яка вноситься

до 31 грудня поточного року, проте сплачена відповідачем 15 січня наступного року та крім того, у зв'язку із систематичним невиконання умов договору в частині орендної плати, що стосується здійснення поставки соломи до садиби орендодавця, оранки та культивації присадибної ділянки.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відсутні підстави для задоволення позову, у зв'язку із систематичною несплатою орендної плати, як підстави для розірвання договору оренди, оскільки за наявними у матеріалах справи доказами вона справлялася за 2013 рік -

у серпні 2013 року; за 2014-2015 рік відповідно у січні 2015 року та січні 2016 року, що суттєвим порушенням умов договору не може бути.

Проте, окремою підставою що свідчить про систематичне невиконання договору оренди в частині виплати орендної плати є той факт, що відповідач систематично, протягом 2014-2015 років допускав прострочення виплати орендної плати за використання земельної ділянки, здійснивши виплату орендної плати за 2014 рік - 15 січня 2015 року, за 2015 рік -

29 січня 2016 року, в той час, як згідно з договором остаточний термін розрахунку орендної плати є до 31 грудня відповідного року.

Згідно з частинами першою, другою статті 652 ЦК України уразі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Разом з тим, даний вид орендної плати, як безкоштовна поставка соломи до садиби орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки, який сторони передбачили в договорі оренди, для позивача є вкрай важливим та необхідним, враховуючи те, що ОСОБА_1 проживає у сільській місцевості, має підсобне господарство та присадибну ділянку, на якій вирощує сільськогосподарську продукцію для власного споживання. Саме за рахунок ведення підсобного сільськогосподарського виробництва позивач забезпечує себе та свою родину, як продуктами харчування, так і коштами (за рахунок реалізації надлишків сільськогосподарської продукції).

Невиконання ТОВ Агро-Віта 2000 свого обов'язку щодо поставки соломи та обробки присадибної ділянки (оранки, культивації) створює несприятливі умови для позивача, який змушений нести додаткові витрати на обробку землі та придбання соломи.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов'язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду

у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі

№ 183/262/17 від 06 березня 2019 року (провадження № 61-41932сво18).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд частково погодився з позовними вимогами, проте, при ухваленні рішення не навів вмотивованих обґрунтувань в частині спростування аргументів позивача про ненадання послуг із завезення соломи, оранки та культивації земельної ділянки, що є суттєвим систематичним порушенням умов договору.

Отже, апеляційний суд скасував законне рішення суду першої інстанції без належного спростування доводів позивача, без достатнього спростування своїх висновків.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 413 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 ухвалене відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права та на підставі повно, всебічно з'ясованих обставин справи, а тому це рішення відповідно до статті 413 ЦПК України необхідно залишити в силі, а рішення апеляційного суду - скасувати.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

При поданні касаційної скарги ОСОБА_1 сплачено 661,44 грн судового збору, що підтверджується доданою до скарги квитанцією, які підлягають стягненню з ТОВ Агро-Віта 2000 на користь позивача, оскільки колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду залишає у силі рішення суду першої інстанції, яким його позов задоволено.

Керуючись статтями 141, 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня

2017 року скасувати, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 грудня 2016 року залишити в силі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000

(код ЄДРПОУ 35601700) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 661 (шістсот шістдесят одна) гривня 44 (сорок чотири) копійки.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. О. Лесько

В. В. Пророк

В. М. Сімоненко

І. М.Фаловська