Постанова

від 27.03.2019 по справі 918/248/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року Справа № 918/248/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Рівненської області від 14.12.2018р., ухвалене за заявою ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про перегляд ухвали господарського суду Рівненської області від 07.08.2018р. у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі № 918/248/18

за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул. Гайдамацькій в м. Рівне "Терен"

про стягнення заборгованості в сумі 70 684,55 грн.

У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул.Гайдамацькій в м. Рівне Терен , в якому просить стягнути з відповідача 8 280,00 грн. основного боргу, 16 788,68 грн. пені, 3 061,73 грн. 3 % річних та 42 554,14 грн. інфляційних за поставлений природний газ за Договором № 2097/14-ТЕ-28 купівлі-продажу природного газу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул.Гайдамацькій в м.Рівне Терен зобов'язань за Договором № 2097/14-ТЕ-28 купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 року щодо прострочення оплати поставленого газу.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.08.2018р., провадження у даній справі закрито на підставі пункту 2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

01.11.2018 року ПАТ НАК "Нафтогаз України подано заяву про перегляд ухвали по справі № 918/248/18 від 07.08.2018 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14.12.2018 року у справі № 918/248/18:

1. Заяву ОСОБА_2 акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про перегляд ухвали господарського суду Рівненської області від 07.08.2018 року у справі № 918/248/18 за нововиявленими обставинами задоволено.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 07.08.2018 року у справі № 918/248/18 - скасовано.

3. Прийнято нове рішення.

4. Позов задоволено частково.

5. Стягнуто з ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул. Гайдамацькій в м. Рівне Терен на користь ПАТ НАК Нафтогаз України - 500,00 грн. пені, 3 061,73 грн. 3 % річних, 42 554,14 грн. інфляційних втрат та 1 555,67 грн. витрат по оплаті судового збору.

6. Закрито провадження у справі № 918/248/18 в частині стягнення з ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул. Гайдамацькій в м. Рівне Терен на користь ПАТ НАК Нафтогаз України - 8 280,00 грн. основного боргу.

7. В задоволенні позову в частині вимог про стягнення 16 288,68 грн. пені - відмовлено.

8. Стягнуто з ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул. Гайдамацькій в м.Рівне Терен на користь ПАТ НАК Нафтогаз України - 2 643,00 грн. витрат по оплаті судового збору за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 07.08.2018 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевим господарським судом встановлено, що заявлена до стягнення сума основного боргу за Договором купівлі-продажу природного газу № 2097/14-ТЕ-28 від 27.12.2013 року відповідачем погашена у повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 33 від 05.06.2018 року.

Разом з тим, нарахування та стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат, які у значній мірі компенсують негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем умов договору, при тому, що позивачем не надано доказів заподіяння йому відповідних збитків, суд дійшов висновку, що стягнення з ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул. Гайдамацькій в м. Рівне Терен штрафних санкцій у повному обсязі є надмірно великим, а тому у стягненні пені 16 288,68 грн. відмовлено.

Позивач ПАТ НАК Нафтогаз України , не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, рішення господарського суду Рівненської області від 14.12.2018 року у справі № 918/248/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки у сумі 16 288,68 грн. та прийняти в цій частині нове рішення по суті справи, яким стягнути 16 288,68 грн. неустойки.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне:

- за ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокій розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків;

- право на зменшення неустойки (штрафу, пені) виникає у господарського суду виключно за наявності значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків і тільки у разі наявності такого перевищення, суд може скористатися наданим йому процесуальним правом;

- при зменшенні розміру пені, суд мав врахувати майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, окрім того не лише майнові, але й інтереси сторін, які беруть участь у зобов'язанні. Також, суд повинен був дати належну правову оцінку доказам, наданим сторонами в обґрунтування своїх позицій, щодо наявності чи відсутності збитків. Суд не мав права застосовувати до спірних правовідносин ст.233 ЦК України, не з'ясувавши всіх обставин;

- суд при вирішенні питання щодо зменшення пені повинен був об'єктивно дослідити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, а не лише відповідача, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення;

- з матеріалів справи та самого рішення суду незрозуміло, які саме інтереси сторін було враховано, і яким чином інтереси сторін вплинули на рішення суду в частині зменшення розміру неустойки. Під час розгляду справи не було враховано інтереси позивача. Судом не було з'ясовано, чи були заподіяні збитки позивачу неналежним виконанням зобов'язання, а також не було оцінено розмір таких збитків.

Таким чином, на думку скаржника, суд не надав належної уваги ступеню виконання зобов'язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення ст.233 ГК України, ст.ст.525, 526, 551, 599, 625 ЦК України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 року (головуючий суддя: Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ НАК Нафтогаз України на рішення господарського суду Рівненської області від 14.12.2018 року у справі № 918/248/18, розгляд справи призначено на 27.03.2019 року.

На підставі розпорядження керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 року № 01-04/122, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі № 918/248/18 - ОСОБА_4, проведено повторний автоматизований розподіл справи, яким визначено колегію у складі суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Демидюк О.О.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 року, апеляційну скаргу ПАТ НАК Нафтогаз України на рішення господарського суду Рівненської області від 14.12.2018 року у справі № 918/248/18, яка призначена до розгляду 27.03.2019 року, прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. суддя Демидюк О.О.

Відповідач ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул. Гайдамацькій в м.Рівне Терен участі уповноваженого представника в судовому засіданні 27.03.2019р не забезпечив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 234/.

Разом з тим, відповідачем до суду 27.03.2019р подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із тим, що його повноважний представник - адвокат ОСОБА_5 перебуває на стаціонарному лікуванні у КП Рівненська обласна клінічна лікарня . На підтвердження зазначеного, до вказаного клопотання долучено копію епікризу КП Рівненська обласна клінічна лікарня (історія хвороби ОСОБА_5С.) та копію листка непрацездатності від 22.03.2019 року, виданого ОСОБА_5

Розглянувши клопотання ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул.Гайдамацькій в м. Рівне Терен про відкладення розгляду справи, колегія суддів ухвалила відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч.11, 12 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

З урахуванням положень ст.131-2 Конституції України, ст.58 ГПК України, поскільки дана справа є малозначною (ціна позову 70 684,55 грн. не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), тому представництво інтересів відповідача в суді апеляційної інстанції може здійснювати представник, який не має статусу адвоката, та голова ОСББ ОСОБА_6.

Слід зазначити, що зі змісту оскаржуваного рішення суду від 14.12.2018 року, останнє приймалось за участю представників відповідача ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул.Гайдамацькій в м.Рівне Терен , зокрема, за участі ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Отже, відповідач ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул. Гайдамацькій в м.Рівне Терен був своєчасно, 20.02.2019 року, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи - 27.03.2019 року /а.с. 234/, відповідно, мав достатньо часу забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.

Таким чином, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає, оскільки повідомлені ним причини неявки судом поважними не визнано.

В судовому засіданні 27.03.2019 року, представник ПАТ НАК Нафтогаз України підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення від 14.12.2018 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені.

Відповідно до част.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2013 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (надалі - продавець) та ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул.Гайдамацькій в м. Рівне Терен (надалі - покупець) укладено Договір № 2097/14-ТЕ-28 купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК Нафтогаз України за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору (п.1.1 Договору).

Згідно з п.1.2 Договору, газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Продавець передає покупцеві з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року газ обсягом до 233 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.) (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.п.3.3, 3.4 Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числі місяця, наступного за місцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числі зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженими представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ). Ціна за 1 000 куб.м. природного газу становить 1 118,974 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 1 118,974 грн., крім того ПДВ - 17% - 190,226 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн. У разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, вони є обов'язковими для сторін за цим Договором з моменту введення їх в дію. Загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п.п.5.1-5.3, 5.5 Договору).

Відповідно до п.6.1 Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за даним договором, продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по даному договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості (п.6.3 Договору).

Пунктом 7.2 Договору передбачено, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 Договору, він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.9.3 Договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.

Згідно з п.11.1 Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення /а.с.12-17/.

На виконання умов Договору ПАТ НАК Нафтогаз України протягом січня-грудня 2014 року поставлено ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул. Гайдамацькій в м.Рівне Терен природний газ на загальну суму 106 815,02 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 року на суму 27 820,50 грн., від 28.02.2014 року на суму 19 941,14 грн., від 31.03.2014 року на суму 14 084,38 грн., 30.04.2014 року на суму 2 821,33 грн., 31.10.2014 року на суму 5 155,62 грн., 30.11.2014 року на суму 16 138,51 грн., 31.12.2014 року на суму 20 852,94 грн., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень /а.с.23-29/.

У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул. Гайдамацькій в м. Рівне Терен не здійснював виконання умов Договору в частині оплати вартості поставленого газу у повному обсязі та в строк, визначений п.6.1 Договору, ПАТ НАК Нафтогаз України , керуючись п.7.2 Договору та ст.625 ЦК України, здійснило нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, які заявлені до стягнення.

За результатом заявлених до суду вимог, 07.08.2018 року господарським судом Рівненської області прийнято ухвалу, якою провадження у даній справі закрито на підставі пункту 2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмет спору.

Приймаючи зазначений судовий акт, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач надав докази погашення боргу перед ПАТ НАК Нафтогаз України , а саме платіжні доручення № 32 від 01.06.2018 року на суму 8 280,00 грн., № 33 від 05.06.2018 року на суму 8 280,00 грн., № 48 від 04.07.2018 року на суму 5 000,00 грн., № 50 від 05.07.2018 року на суму 30 000,00 грн., № 51 від 09.07.2018 року на суму 19 125,00 грн., всього погашено 70 685,00 грн. /а.с.113/.

01.11.2018 року на адресу господарського суду Рівненської області від ПАТ НАК Нафтогаз України надійшла заява (вх.№ 1844/18 від 01.11.2018 року) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 07.08.2018 року про закриття провадження у справі № 918/248/18.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що 04.10.2018 року Юридичний департамент отримав інформацію у відповідь на службову записку від Голови казначейських операцій Групи Нафтогаз - начальника Казначейського департаменту ПАТ НАК Нафтогаз України про те, що: 1) поточний рахунок із спеціальним режимом використання в АТ Ощадбанк № 26031310030921 - закритий Компанією 22.12.2016 року; 2) поточний рахунок із спеціальним режимом використання в АТ Ощадбанк № 2603434040921 станом на 03.10.2018 року є діючим.

Тобто позивач вказує, що кошти згідно з платіжним дорученням № 33 від 05.06.2018 року на суму 8 280,00 грн., які сплачені відповідачем на рахунок № 2603434040921 справді зараховані на рахунок ПАТ НАК Нафтогаз України . Решта платежів, що були сплачені платіжними дорученнями № 32 від 01.06.2018 року, № 48 від 04.07.2018 року, № 50 від 05.07.2018 року, № 51 від 09.07.2018 року на рахунок № 26031310030921, який закритий Компанією 22.12.2016 року, до отримувача коштів (ПАТ НАК Нафтогаз України ) не надійшли, тобто позивач їх не отримав.

Отже, позивач у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 07.08.2018 року наголошує, що сума неотриманих коштів становить 62 405,00 грн., відповідно, заборгованість не сплачена ОСББ Терен в повному обсязі перед ПАТ НАК Нафтогаз України , а тому підстави для того, щоб стверджувати про відсутність предмета спору у даній справі - відсутні.

Таким чином, ПАТ НАК Нафтогаз України просить суд переглянути та скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 07.08.2018 року про закриття провадження у справі № 918/248/18 за нововиявленими обставинами і ухвалити рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі /а.с. 118-122/.

14.12.2018 року господарським судом Рівненської області за наслідками розгляду заяви ПАТ НАК Нафтогаз України про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 07.08.2018 року про закриття провадження у справі № 918/248/18 прийнято оскаржуване рішення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задоволити частково, а рішення господарського суду Рівненської області - змінити в частині стягнутої суми пені.

Відповідно до ч.1 ст.320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у відповідності до ч.2 ст.320 ГПК України є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 5 ст.320 ГПК України встановлено, при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно зі ст.325 ГПК України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Заява ПАТ НАК Нафтогаз України про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Рівненської області від 07.08.2018 року про закриття провадження у справі № 918/248/18 обґрунтована тим, що на момент прийняття даного рішення, заборгованість відповідача, яка заявлена позивачем до стягнення, у повному обсязі не сплачена (не погашена) у зв'язку із проведенням ОСББ Терен часткової оплати у сумі 62 405,00 грн. на закритий рахунок ПАТ НАК Нафтогаз України .

Так, досліджуючи обставини викладені позивачем у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали місцевого господарського суду про закриття провадження у даній справі, судом першої інстанції вірно встановлено, що грошові кошти в сумі 8 280,00 грн., які перераховані згідно платіжного доручення № 33 від 05.06.2018 року, сплачені відповідачем на рахунок ПАТ НАК Нафтогаз України № 2603434040921 /а.с. 100/ .

Однак, грошові кошти у загальній сумі 62 405,00 грн., сплачені відповідачем згідно з платіжними дорученнями № 32 від 01.06.2018 року на суму 8 280,00 грн., № 48 від 04.07.2018 року на суму 5 000,00 грн., № 50 від 05.07.2018 року на суму 30 000,00 грн., № 51 від 09.07.2018 року на суму 19 125,00 грн. перераховані ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул.Гайдамацькій в м.Рівне Терен на рахунок ПАТ НАК Нафтогаз України №26031310030921 /а.с. 99, 101-103/.

Судом також встановлено, що поточний рахунок із спеціальним режимом використання в АТ Ощадбанк № 26031310030921 закритий ПАТ НАК Нафтогаз України 22.12.2016 року, діючим є рахунок із спеціальним режимом використання в АТ Ощадбанк № 2603434040921 /а.с. 104/.

Таким чином, грошові кошти в сумі 8 280,00 грн., що перераховані згідно платіжного доручення № 33 від 05.06.2018 року, сплачені відповідачем на рахунок № 2603434040921, зараховані ПАТ НАК Нафтогаз України , що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача /а.с.127-145/.

Проте грошові кошти в сумі 62 405,00 грн., сплачені відповідачем згідно з платіжними дорученнями №32 від 01.06.2018 року на суму 8 280,00 грн., №48 від 04.07.2018 року на суму 5 000,00 грн., №50 від 05.07.2018 року на суму 30 000,00 грн., №51 від 09.07.2018 року на суму 19 125,00 грн. перераховані ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул. Гайдамацькій в м. Рівне Терен на рахунок №26031310030921 до отримувача коштів (ПАТ НАК Нафтогаз України ) не надійшли, тобто заборгованість в сумі 62 405,00 грн. відповідачем не сплачена.

Зважаючи на наведені норми процесуального законодавства, зазначені обставини (оплата відповідачем заборгованості на закритий рахунок позивача, у результаті чого кошти до ПАТ НАК Нафтогаз України не надходили) є за своєю юридичною суттю нововиявленими, які спростовують факти, що були покладені в основу ухвали суду від 07.08.2018 року про закриття провадження у справі № 918/248/18.

При цьому апеляційний суд враховує, що з огляду на відсутність належних доказів на підтвердження викладених фактів в матеріалах справи, наведена обставина судом встановлена не була, адже не була відома й позивачу.

Враховуючи викладене, колегія суддів констатує, що наведені позивачем обставини є істотними для справи, а тому останні в силу п.2 ч.3 ст.325 ГПК України слугують підставою для скасування ухвали господарського суду Рівненської області від 07.08.2018 року про закриття провадження у справі № 918/248/18, відтак даний спір в частині вимог ПАТ НАК Нафтогаз України до ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул. Гайдамацькій в м. Рівне Терен про стягнення 8 280, 00 грн. основного боргу, 16 788, 68 грн. пені, 3 061,73 грн. 3 % річних та 42 554,14 грн. інфляційних підлягає вирішенню із прийняттям нового рішення.

Відповідно до ч.1. ст.12 Закону України Про засади функціонування ринку природного газу , постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором.

Частиною 1 ст.265 ГК України передбачено, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.6 ст.265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України встановлено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п.2 ч.2 ст.19 Закону України Про засади функціонування ринку природного газу , відповідач зобов'язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Частиною 1, 2 ст.193 ГК України встановлено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України, ч.6 ст.193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи стверджується, що після звернення позивачем із позовом до суду, відповідачем сплачено позивачу суму основної заборгованості за поставлений природний газ в розмірі 8 280,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 33 від 05.06.2018 року /а.с. 100/.

Згідно з п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене та зважаючи на відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення 8 280,00 грн. основного боргу, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що провадження у справі № 918/248/18 у цій частині підлягає закриттю.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3 061,73 грн. та 42 554,14 грн. інфляційних втрат, нарахованих на відповідні суми боргу по кожному місяцю поставки газу окремо згідно з наданим позивачем розрахунком.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, перевіривши розрахунок позивача 3 % річних та інфляційних втрат, який є арифметично вірним, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3 061,73 грн. та інфляційних втрат у розмірі 42 554,14 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 16 788, 68 грн., нарахованої на відповідні суми боргу по кожному місяцю поставки газу згідно наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

Частиною 1 ст.552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами ст.230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 укладеного між сторонами Договору сторони погодили відповідальність ОСББ "Терен" у разі невиконання покупцем (відповідачем) умов пункту 6.1 Договору він зобов'язується сплатити продавцю (позивачу), крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Поскільки несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором № 2097/14-ТЕ-28 купівлі- продажу природного газу має місце, місцевий господарський суд, здійснивши перевірку нарахованої позивачем пені, дійшов обґрунтованого висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 16 788,68 грн. є підставною та обґрунтованою.

Поряд з цим, встановивши за результатами розгляду даного спору правомірність заявлених позивачем вимог в частині стягнення 16 788,68 грн. пені, суд першої інстанції, оскаржуваним рішенням зменшив її розмір до 500,00 грн., що у процентному співвідношенні складає понад 97 % від заявленої суми пені.

Зменшуючи розмір пені господарський суд Рівненської області виходив з того, що позивачем не надано суд будь-яких доказів заподіяння йому збитків. Окрім того, місцевим судом враховано, що нарахування та стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат у значній мірі компенсують негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем умов Договору, а розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій є надмірно великим.

Надаючи правову оцінку правильності дій місцевого господарського суду щодо зменшення заявленої позивачем до стягнення пені, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ч.3 ст.551 ЦК України передбачено, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення ч.3 ст.551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Саме таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 року у справі 67/1346/15-ц.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Згідно з положеннями ч.1 ст.233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначеної норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Підстави та розмір зменшення стягуваної пені повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення пені, і дане питання вирішується господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

(Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №904/12429/16).

Частиною 2 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під іншими учасниками господарських відносин слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до положень ст.3 ЦК України, ч.3 ст.509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.

Тобто інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання, а тому господарським судом при зменшенні розміру неустойки (зокрема, пені) має бути враховано майнові та інші інтереси обох сторін.

Апеляційний суд зазначає, що позивач при здійсненні своє господарської діяльності має певні законодавчо обумовленні особливості.

Так, позивач ПАТ НАК Нафтогаз України , як гарантований постачальник, який не може відмовитись від постачання природного газу споживачам незалежно від свого фінансового становища, наявності чи відсутності заборгованості контрагентів, несе обов'язок щодо своєчасного розрахунку з газодобувними підприємствами за договорами.

Тому аргумент апелянта про те, що зменшуючи суму пені на 97 %, суд першої інстанції більшою мірою врахував інтереси відповідача, ніж позивача, колегія суддів вважає переконливим, адже настільки значне зменшення суми пені не повною мірою узгоджується з приписами ст.551 ЦК України, ст.223 ГК України щодо врахування інтересів як боржника, так і кредитора при зменшенні судом розміру штрафних санкцій (пені). На думку колегії суддів, зазначене свідчить про неправильне застосування судом вищевказаних норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення (в частині зменшення суми пені на 97 %).

За таких обставин, враховуючи важливе економічне та соціальне значення діяльності ПАТ НАК Нафтогаз України (наслідком несплати яким за імпортований природний газ може стати припинення постачання природного газу на територію України) та те, що ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул. Гайдамацькій в м. Рівне Терен є організацією, створеною власниками квартир та нежитлових приміщень відповідно до Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , джерелом надходження коштів до якої є платежі мешканців будинку за надані їм послуги, колегія суддів у відповідності до встановлених ст.3 ЦК України, ч.3 ст.509 ЦК України засад справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, з метою справедливого врахування інтересів обох сторін, дійшла висновку про те, що розмір пені, який заявлено позивачем до стягнення з відповідача, має бути зменшено на 50 % - тобто з 16 788,68 грн. до 8 394,34 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74, ст.76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ НАК Нафтогаз України підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Рівненської області від 14.12.2018 року у справі № 918/248/18 необхідно змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 8 394,34 грн., а в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 8 394,34 грн. -відмовити.

На підставі ст.129 ГПК України на відповідача покладається 1 982,82 грн. витрат позивача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Рівненської області від 14.12.2018р., ухвалене за заявою ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про перегляд ухвали господарського суду Рівненської області від 07.08.2018р. у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі № 918/248/18, - задоволити частково.

Рішення господарського суду Рівненської області від 14.12.2018р. у справі № 918/248/18 змінити в частині стягнутої суми пені, виклавши пункти 5, 7 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

" 5. Стягнути з ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул. Гайдамацькій в м. Рівне "Терен" (33000, Рівненська область, місто Рівне, вул. Гайдамацька, буд. 35, код ЄДРПОУ 34518664) на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, місто Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) - 8394 (вісім тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 34 коп. пені, 3 061 (три тисячі шістдесят одна) грн. 73 коп. 3% річних, 42 554 (сорок дві тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 14 коп. інфляційних втрат та 1 555 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 67 коп. витрат по оплаті судового збору.

7. В задоволенні позову в частині вимог про стягнення 8 394,34 грн. пені - відмовити".

Стягнути з ОСОБА_3 співвласників багатоквартирного будинку № 35 по вул. Гайдамацькій в м. Рівне "Терен" (33000, Рівненська область, місто Рівне, вул. Гайдамацька, буд. 35, код ЄДРПОУ 34518664) на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, місто Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1982 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 82 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Рівненської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 918/248/18 повернути господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "29" березня 2019 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Демидюк О.О.