Постанова

від 21.03.2019 по справі 922/2983/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2019 р. Справа № 922/2983/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 на підставі довіреності №2/17 від 02.01.2019, наказ №19л/с від 02.03.2018,

відповідача - ОСОБА_2 на підставі довіреності від 23.11.2018, ордеру серія ХВ №000005 від 11.01.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2095 від 31.05.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго" (вх.№265Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2018, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Ольшанченко В.І., час проголошення рішення - 15:46год., дата складання повного тексту рішення - 27.12.2018, у справі № 922/2983/18

за позовом Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго", смт. Хорошево, Харківська обл.,

до Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованої фірми "Котлобудсервіс", м. Харків,

про стягнення 182 000, 00грн

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство Харківської районної ради "Комуненерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованої фірми "Котлобудсервіс", в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з повернення попередньої оплати в сумі 182 000, 00грн.

Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо виконання робіт за договором підряду №51.17/12КЕ від 18.12.2017.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.12.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю з тих підстав, що позивач не надав суду доказів його відмови від договору або його розірвання, позивач не ставить позовних вимог про відшкодування збитків, а просить стягнути з відповідача певну заборгованість.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача здійснену попередню оплату в сумі 182 000, 00грн за договором.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на виконання умов договору відповідачем роботи у встановлений договором строк не виконані; зміни до договору в частині строків виконання робіт по договору сторонами не вносились, відтак, строк дії договору закінчився.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2018 у справі № 922/2983/18; встановлено відповідачу строк до 15.02.2019 для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; призначено справу до розгляду на 26.02.2019 о 10:00 год.

04.12.2018 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1170), вважає, що через дії позивача у підрядника відсутня об'єктивна можливість закінчити роботи по договору підряду; позивач не надав суду доказів відмови ним від договору або його розірвання. За таких обставин, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2018 - залишити без змін.

22.02.2019 від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача (вх.№2017) зазначає, що відповідач не звертався протягом дії договору з пропозицією щодо перегляду строків виконання робіт, а листом пообіцяв зробити всі роботи у передбачений договором строк; акт відповідача про виконання в листопаді 2018 року демонтажу та монтажу обладнання не відповідає дійсності, оскільки позивач здійснив дії щодо отримання дозволів на запущення старих котлів, які мали були бути замінені відповідачем, для забезпечення опалення приміщення навчального закладу з початку опалювального сезону, і станом на жовтень 2018 року вже були опломбовані, відтак, роботи об'єктивно не могли виконуватись відповідачем після початку опалювального сезону. Просить апеляційну скаргу задовольнити.

До заперечення на відзив відповідача апелянтом додані додаткові докази: 1) лист відповідача про надсилання акту виконаних робіт від 10.12.2018, акт №1 приймання-виконаних робіт за листопад; 2) лист позивача вих.№1583/17 від 13.12.2018 про повернення без підписання ряду документів, а саме оригіналу довідки про вартість виконаних робіт за листопад, оригіналу акту №1 приймання виконаних робіт за листопад, оригіналу акту вартості устаткування за листопад, оригіналу розрахунку №1-2 загальновиробничих витрат до акту №1 за листопад; 3) копія акту приймання-передачі устаткування від 03.10.2018 (вже була подана суду першої інстанції); 4) копія наказу про початок опалювального сезону; 5) копія акту №9 від 24.10.2018 про включення об'єкту теплоспоживання; 6) копія акту опломбування лічильника; 7) копії листів з проекту про встановлення лічильника; копія акту обстеження від 22.02.2019, копії сертифікату, наказу, посвідчення.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що усі ці додаткові докази виникли вже після спливу строку дії договору (01.08.2018), не мають значення для визначення правової кваліфікації спірних правовідносин, і не були предметом розгляду суду першої інстанції.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.02.2019 представник апелянта надала пояснення, що обставини взаємовідносин сторін у справі щодо надсилання відповідачем акту виконаних робіт у листопаді 2018 року і не підписання їх позивачем не були предметом розгляду суду першої інстанції.

За таких обставин, з урахуванням, що апелянт не надав апеляційному господарському суду доказів неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від апелянта, колегія суддів не приймає додаткові докази.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.02.2019 представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечує.

Після заслуховування представників сторін судом було протокольно оголошено про перерву у судовому засіданні до 10:45год. 21.03.2019.

О 10:46год. 21.03.2019 судове засідання було продовжено; після перерви представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Представник відповідача просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2018 - залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники справи висловили свої доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, з огляду на передбачені статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 18.12.2017 між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду №51.17/12КЕ (надалі - договір), за яким підрядник (відповідач) зобов'язався з використанням своїх матеріалів , своїми силами та засобами виконати роботи згідно з кодом ДК 021:2015 45330000-9 Водопроводні та санітарно-технічні роботи (Технічне переоснащення мінікотельної КП "Комуненерго", із заміною котлів, за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, 15), згідно проектно-кошторисної документації та договірної ціни, а замовник (позивач) зобов'язався прийняти та оплатити зазначені роботи відповідно до акту приймання-здачі виконаних робіт, в строки та на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору, вартість робіт визначається договірною ціною та складає 260 000, 00грн, з урахуванням ПДВ 20%, в тому числі ПДВ 20% 43 333, 33грн.

Згідно з пунктом 2.3 вказаного договору, оплата за даним договором здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування на рахунок підрядника грошових коштів, наступним чином:

- аванс в розмірі 70% від вартості робіт, зазначених у пункті 2.1, а саме: 182 000, 00грн, у тому числі ПДВ 20%, яка складає 30 333, 33грн;

- оплата виконаних робіт здійснюється за актом виконаних робіт (ф.КБ-2в) протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Пунктом 3.1.1 договору сторони визначили, що підрядник зобов'язаний своїми силами та засобами , якісно виконати роботи, визначені проектною документацією, у строки, встановлені даним договором, з дотриманням чинних в Україні нормативно-технічних документів (ДБН, ДСТУ, СНиП), вимог по забезпеченню охорони навколишнього середовища, норм техніки безпеки та охорони праці.

У пункті 3.1.3 вказаного договору передбачено, що підрядник зобов'язаний письмово попередити замовника про наявність незалежних від підрядника обставин, які можуть впливати на зміну строків та вартість виконання робіт .

Відповідно до пункту 3.1.6 договору підрядник зобов'язаний щомісяця в строк до 25 числа поточного місяця надавати форми КБ-2в, а за пунктом 3.1.7 договору - щомісяця надавати необхідну виконавчу документацію до форми КБ-2в.

Згідно з пунктом 3.1.8 договору, підрядник зобов'язаний при виконанні зовнішніх мереж надати довідку експлуатаційної організації про прийом до експлуатації виконаних робіт у складі з ПКД та ДБНУ. Без надання акту приймання-передачі робіт, остаточний розрахунок за підписаною формою не здійснюється.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили строки виконання робіт - початок робіт - 28.12.2017, завершення робіт - 01.08.2018.

Відповідно до пункту 4.2 цього договору, строки виконання робіт можуть переглядатись за наявності обставин: непереборної сила; за які відповідає замовник (відсутність фінансування, поява додаткової роботи і т.п.); призупинення робіт не за виною підрядника.

Пунктом 4.3 вказаного договору сторони узгодили, що рішення про перегляд сторонами строків та об'ємів виконуваних робіт за обґрунтованими причинами, оформлюється додатковою угодою до даного договору .

Згідно з пунктом 8.1 договору, даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до виконання сторонами зобов'язань по договору до 01.08.2018 .

У відповідності до умов договору, а саме його пункту 2.3, позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 70% вартості робіт, які вказані у пункті 2.1 договору, в сумі 182 000, 00грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №34 від 04.01.2018 в сумі 75 000, 00грн та №585 від 03.05.2018 в сумі 107 000, 00грн.

Як вказує позивач у позовній заяві, він неодноразово, як усно, так і письмово, звертався до відповідача з проханням виконати роботи по договору у визначений договором строк, надати акти по формі КБ-2в та іншу інформацію про хід виконання робіт, чого відповідачем здійснено не було; листом №1037/17 від 31.08.2018 позивачем була надіслана відповідачу претензія-вимога про повернення попередньої оплати, яка залишилася без відповіді; станом на день подання позову до суду жодного акту не підписано, роботи не виконані, кошти не повернуті.

Апеляційним господарським судом встановлено, що пунктом 3.1.6 договору передбачено, що підрядчик зобов'язався у строк до 25 числа поточного місяця надавати форми КБ-2в.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем даного пункту протягом строку дії договору.

У травні 2018 року, тобто, до спливу строку дії договору, позивач звернуся до відповідача з вимогою (вих.№609/7 від 23.05.2018) прискорити роботи і надати до 10.06.2018 проміжні форми КБ-в, а також підтвердити дотримання строків закінчення робіт по договору.

Позивач у листі посилається на пункт 3.1.6 договору і зазначає, що відповідачем не надано ще жодної форми КБ-2в, які мали надаватися щомісячно; до того ж, на виконання пункту 3.1.3 договору відповідач не повідомляє замовника про виникнення обставин, які можуть впливати на зміну строків, проте, позивач висловив стурбованість щодо виконання робіт до закінчення строку дії договору.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.02.2019 представник позивача надала пояснення, що позивач був зацікавлений у виконанні робіт виключно до закінчення строку дії договору - 01.08.2018 , оскільки роботи мали були бути виконані для надання позивачу можливості до початку опалювального сезону вчинити усі дії, щоб опалювати навчальний заклад.

У відповідь на вимогу замовника підрядник надав відповідь (вих.№07061 від 07.06.2018), що ним будуть прикладені усі зусилля для того, щоб виконати роботи у строк.

При цьому, апеляційним господарським судом встановлено, що відповідач до закінчення строку дії договору так і не звертався до позивача у відповідності до пункту 3.1.3. щодо зміни строків виконання робіт.

Згідно матеріалів справи, роботи у строк до 01.08.2018, як це було передбачено умовами договору, відповідачем виконані не були; сторонами не було укладено додаткової угоди про перегляд сторонами строку виконання робіт, відтак, 01.08.2018 строк дії договору закінчився.

09.08.2018 позивач звернувся до відповідача з листом (вих.№939/7), в якому зазначив, що строк договору сплив, роботи не виконані, жодного акту виконаних робіт форми КБ-2в сторонами не підписано. У зв'язку із чим, просить у строк до 25.08.2018 або виконати умови договору, або повернути передоплату за договором у розмірі 182 000, 00грн.

31.08.2018 позивач у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору, звернувся до нього із претензією-вимогою (вих.№1037/17), в якій просить повернути у строк до 10.09.2018 кошти в сумі 182 000, 00грн.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.02.2018 представник позивача надала пояснення, що оскільки відповідачем ані у передбачений договором строк, ані у строк до 25.08.2018 роботи виконані не були, позивач здійснив дії щодо отримання дозволів на запущення старих котлів, які мали були бути замінені відповідачем, для забезпечення опалення приміщення навчального закладу з початку опалювального сезону.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно положень статті 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

За умовами договору, підрядник зобов'язався до 01.08.2018 з використанням своїх матеріалів, власними силами та засобами виконати роботи згідно з кодом ДК 021:2015 45330000-9 Водопроводні та санітарно-технічні роботи (Технічне переоснащення мінікотельної КП "Комуненерго", із заміною котлів), згідно проектно-кошторисної документації та договірної ціни.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача, що він не міг приступити до виконання робіт з тих підстав, що обладнання було придбане ним лише у травні 2018 після отримання від позивача другої частини авансу - 107 000, 00грн, оскільки за умовами договору, відповідач зобов'язався з використанням своїх матеріалів виконати роботи, і умови договору не ставлять у залежність придбання відповідачем обладнання і виконання робіт від дати перерахування позивачем суми авансу.

Крім того, умовами договору взагалі не встановлено строку перерахування позивачем авансу; натомість у відповідності до статті 846 Цивільного кодексу України пунктом 4.1. договору чітко визначені строки виконання робіт: початок робіт - 28.12.2017, закінчення робіт - 01.08.2018.

Відповідачем не надано суду ґрунтовних, у відповідності до умов договору, пояснень щодо наявності об'єктивної неможливості розпочати виконувати роботи у передбачений договором строк.

Умовами договору також передбачені обставини, у разі настання яких сторони шляхом укладення додаткової угоди можуть переглянути строки виконання робіт.

У такому випадку відповідач був зобов'язаний письмово попередити замовника про наявність незалежних від нього обставин, які можуть впливати на зміну строків виконання робіт.

Проте, матеріали справи не містять доказів про те, що підрядник до закінчення строку дії договору звертався до замовника щодо перегляду строків виконання робіт; натомість, матеріали справи містять лист відповідача, в якому він запевнив замовника, що ним буде здійснено все від нього залежне для виконання зобов'язань за договором у встановлені строки.

В силу статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач до закінчення строку дії договору (у червні 2018 року) звертався до підрядника із листом, в якому повідомляв про те, що роботи підрядником виконуються повільно; на виконання умов договору підрядник мав щомісячно звітувати перед замовником, чого підрядником жодного місяця здійснено не було, у зв'язку із чим, позивач просить надати до 10.06.2018 проміжні форми КБ-в, а також підтвердити дотримання строків закінчення робіт по договору.

До закінчення строку дії договору роботи відповідачем виконані не були.

У подальшому, після спливу дії договору, замовником був надісланий відповідачу лист про те, що або роботи мають бути виконані не пізніше 25.08.2018, або підрядник має повернути замовнику грошові кошти.

Згідно матеріалів справи, ці вимоги відповідачем виконані не були, що стало наслідком надсилання позивачем листа відповідачу 31.08.2018 з вимогою повернути сплачені йому грошові кошти у розмірі 182 000, 00грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відмовитись від договору підряду до закінчення виконання робіт і вимагати відшкодувати збитки відповідно до положень статті 849 Цивільного кодексу України є правом замовника в силу закону, однак, коли строк договору закінчився, така відмова не передбачена діючим законодавством.

Відповідач ані до закінчення строку дії договору, ані до встановленого позивачем додаткового строку не виконав свої зобов'язання за договором, не звертався до позивача з вимогою переглянути строк дії договору і не вчиняв дій, спрямованих на своєчасне виконання зобов'язання за договором.

Відтак, після спливу дії договору і за відсутності виконаних робіт позивач обґрунтовано звернувся до відповідача з вимогою повернути йому грошові кошти.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що ЄСПЛ у своїх рішення неодноразово наголошував, що неприпустимим є допущення порушення прав осіб, що звернулись до суду за захистом свого порушеного права, у зв'язку із застосуванням судами надмірного "формалізму" без урахування конкретних обставин справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковим, таким, що здійснений без урахування обставин справи, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому, необґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що позивач не призначав підряднику строк для усунення недоліків, оскільки роботи підрядником виконані не були, відтак, об'єктивно не могли мати недоліків.

Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів виконання ним робіт у встановлений договором строку.

Акт виконаних робіт, надісланий відповідачем позивачу лише 10.12.2018, складений вже в опалювальний період, коли роботи об'єктивно не могли виконуватись, після закінчення строку дії договору та через три місяці після звернення позивачем до суду.

Акт не підписаний позивачем, і був у той же день повернутий відповідачу.

З урахуванням викладеного, з огляду на ненадання відповідачем належних та допустимих доказів виконання умов договору у встановлений договором строк та безпідставного ухилення від виконання вимог позивача про повернення передоплати сплаченої на виконання умов цього договору, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позову про стягнення з відповідача 182 000, 00грн здійсненої попередньої оплати.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Судова колегія відхиляє доводи відповідача про те, що у нього була відсутня об'єктивна можливість виконати роботи підвищеної небезпеки через неотримання від позивача (замовника) відповідного дозволу, оскільки згідно матеріалів справи, 06.06.2018 позивач листом вих.№640/7 надіслав відповідачу зауваження ПрАТ "Харківгаз" щодо розгляду проектної документації.

Згідно листа, який позивач отримав 26.06.2018, відповідач надіслав позивачу проекти після усунення зауважень ПрАТ "Харківгаз".

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.02.2019 представники сторін надали пояснення, що між ними також був укладений договір підряду на проведення проектних робіт №48.17/12КЕ від 08.12.2017, за умовами якого відповідач за завданням позивача виконував роботи з інженерного проектування (розроблення проектної документації для проведення робіт з технічного переоснащення мінікотельні КП "Комуненерго", з заміною котлів).

Разом з тим, на виконання пункту 3.1.3. договору письмово не попереджав КП "Комуненерго" про необхідність внесення у зв'язку із цим відповідних змін в договір шляхом підписання додаткової угоди. У свою чергу, в матеріалах справи не міститься доказів попередження позивача відповідачем щодо наявності обставин, які впливають на зміну строків робіт.

При чому, згідно наданих представниками сторін у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.02.2019 пояснень, саме відповідач виконував проектну документацію для проведення робіт з технічного переоснащення мінікотельні КП "Комуненерго".

Відповідач у наявних у матеріалах справи листах не посилався на будь-які технічні або об'єктивні причини своєї бездіяльності. Лише зазначив про пізнє отримання частини передоплати та зазначив про те, що виконає роботи у передбачений договором строк, тобто до 01.08.2018.

Проте, як вже зазначено судом апеляційної інстанції, умови договору не ставлять у залежність придбання відповідачем обладнання і виконання робіт від дати перерахування позивачем суми авансу.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та не надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго" підлягає задоволенню, оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 17.12.2018 у справі №922/2983/18 слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго" про стягнення здійсненої попередньої оплати за договором в сумі 182 000, 00грн задовольнити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконання договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення від 17.12.2018 із прийняттям нового рішення про задоволення позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви і подання апеляційної скарги до апеляційного господарського суду підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2018 у справі №922/2983/18 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованої фірми "Котлобудсервіс" (код ЄДРПОУ 32761748, 61003, АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства Харківської районної ради "Комуненерго" (код ЄДРПОУ 39402730, 62466, Харківська обл., Харківський район, смт. Хорошеве, вул. Горького, буд. 1) 182 000, 00грн та 6 825, 00грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви і апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.04.2019

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов