Постанова

від 27.03.2019 по справі 912/1580/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2019 року Справа № 912/1580/18

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Абадей М.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: представник не з'явився,

від позивачів: представники не з'явилися,

від відповідача-1: ОСОБА_1, довіреність №27/12-2 від 27.12.2018,

від відповідача-2: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія України на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2018 у справі №912/1580/18, ухвалене суддею Вавренюк Л.С., повне рішення складено 16.11.2018

за позовом керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають:

- Петрівська районна рада, смт. Петрове Кіровоградської області,

- Петрівська районна державна адміністрація, смт. Петрове Кіровоградської області,

- Східний офіс Держаудит служби, м. Дніпро

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія України , м. Київ

- відповідача -2 - Комунальної установи Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти , смт. Петрове Кіровоградської області,

про визнання недійсним договору, додаткових угод та стягнення 412 726,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року керівник Олександрійської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають Петрівська районна рада (надалі позивач-1), Петрівська районна державна адміністрація (надалі позивач-2), Східний офіс Держаудитслужби (надалі позивач-3) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України" (надалі відповідач-1) та Комунальної установи "Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти" (надалі відповідач-2) про визнання недійсними додаткових угод до Договору №307 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 27.09.2017, укладеного між ТОВ "Енергія України" та КУ "Петрівський РЦОЗО", а саме: додаткової угоди №1 від 17.10.2017, додаткової угоди №2 від 26.10.2017, додаткової угоди №3 від 09.11.2017, додаткової угоди №4 від 20.11.2017, додаткової угоди №5 від 12.12.2017; визнання недійсним Договору №489 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 19.12.2017, укладеного між ТОВ "Енергія України" та КУ "Петрівський РЦОЗО"; стягнення з ТОВ "Енергія України" на користь Петрівської районної ради збитків у вигляді надмірно сплачених грошових коштів у сумі 412 726,22 грн.

Позовні вимоги прокурор обгрунтовує порушенням вимог ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні оспорюваних додаткових угод, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору від 27.09.2017 №307 та зростання ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов'язань щодо витрачання бюджетних коштів. Вказує, що суттєве зростання ціни на ринку газу в спірний період не було доведено відповідачами належними доказами та не мало місця. Наслідком такого збільшення ціни стала необхідність укладення сторонами договору №489 від 19.12.2017 про постачання природного газу, який має ознаки фіктивності, що є підставою для визнання його недійсним і повернення в бюджет надміру сплачених коштів.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2018 у справі №912/1580/18 (суддя Вавренюк Л.С.) позов задоволено повністю. Визнано недійсними додаткові угоди до Договору №307 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 27.09.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України" та Комунальною установою "Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти", а саме: додаткову угоду №1 від 17.10.2017, додаткову угоду №2 від 26.10.2017, додаткову угоду №3 від 09.11.2017, додаткову угоду №4 від 20.11.2017, додаткову угоду №5 від 12.12.2017.

Визнано недійсним Договір №489 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 19.12.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія України" та Комунальною установою "Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія України на користь держави в особі Петрівської районної державної адміністрації грошові кошти в сумі 412 726,22 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія України на користь прокуратури Кіровоградської області судовий збір у сумі 11 476,89 грн.

Стягнуто з Комунальної установи "Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти" на користь прокуратури Кіровоградської області судовий збір у сумі 5286,00 грн.

Приймаючи рішення, суд виходив з того, що прокурор у даній справі довів необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, укладені сторонами оспорювані правочини суперечать вимогам чинного законодавства, що є підставою для визнання їх недійсними та стягнення коштів, надміру сплачених за цими правочинами. При цьому послався на положення ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Узагальнені доводи апеляційної скарги та відзивів на неї.

Відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія України" не погодилося із зазначеним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи, просило рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- відповідач-1 не погоджується з висновком суду про те, що ним надані неналежні та недопустимі докази та суд не врахував положення Закону України Про публічні закупівлі щодо можливості та підстав зміни ціни у договорі;

- зміна ціни на ринку підтверджена висновками Торгово-промислової палати та запропонована Відповідачем-1 ціна була нижчою від ринкової і не призвела до зміни суми договору в цілому та були в межах 10% від розміру попередньої ціни;

- прокурор не довів, а суд не встановив відсутності фактів коливання цін на ринку, яке підтверджено висновками Черкаської Торгово-промислової палати , та встановлені у додаткових угодах ціни є нижчими від діапазону цін відповідно до цих висновків Торгово-промислової палати, що відповідає принципам економії бюджетних коштів;

- суд не врахував, що законодавство не обмежує права сторін договору про закупівлю змінювати ціну, єдиним обмеженням є зміна ціни не більше ніж на 10% кожного разу, що було дотримано сторонами договору;

- судом здійснено безпідставні висновки про обізнаність відповідача-1 про зміну ціни на газ на час укладення договору, оскільки цінова пропозиція була направлена 01.09.2017, та законом заборонена зміна ціни у договорі порівняно з результатами аукціону;

- також безпідставний висновок суду щодо укладення договору №489 від 19.12.2017 в результаті проведення незаконної переговорної процедури, оскільки діяльність органів місцевого самоврядування повинна бути направлена насамперед на недопущення надзвичайних ситуацій; вказані обставини не визначені Законом як підстави визнання договору недійсним;

- вважає, що оспорюваним правочином права та обов'язки позивачів не порушені, наслідки недійсності правочинів застосовуються до сторін правочину, а за укладеними правочинами не було додатково витрачені бюджетні кошти, тобто не були порушені права позивачів;

- суд порушив норми процесуального права, зокрема, ст. 14 ГПК України, вийшовши за межі позовних вимог, прокурор просив стягнути на користь позивача збитки, а судом були стягнені грошові кошти з посиланням на ст. 1212 ЦК України;

- для стягнення збитків у даній справі прокурором не доведено всього складу цивільного правопорушення;

- визнаючи недійсними додаткові угоди, суд не застосував наслідки недійсності правочинів;

- також посилається на безпідставність прийняття судом до розгляду позову прокурора та вважає, що відсутні правові підстави для представництва прокурором інтересів позивачів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєд І.М., Орєшкіної Е.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія України" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2018 у справі №912/1580/18.

18.02.2019 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Подобєд І.М. по справі здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Кощеєва І.М. та прийнято зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 18.02.2019.

Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу та пояснення від 05.03.2019, в яких проти доводів апелянта заперечує, вважає рішення суду законним та обгрунтованим, посилаючись на таке:

- доводи апелянта щодо коливання цін на ринку газу в спірний період не підтверджені належними доказами, а відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі НАК Нафтогаз України , реальне коливання ціни природного газу в бік зростання становила в жовтні 2017 - 3%, в листопаді - 7%, в грудні - 2%, та вважає, що у відповідачів були відсутні підстави збільшувати ціну на газ кожного разу на 10%;

- відповідач-1 двічі використав один і той самий документ для обгрунтування зміни ціни в двох додаткових угодах, а саме експертний висновок Черкаської ТПП №О-907 від 05.10.2017;

- при укладенні договору відповідач свідомо більш ніж на третину знизив відпускну ціну газу, що дозволило йому стати переможцем в тендері на закупівлю, але потім за допомою укладання додаткових угод збільшив цю ціну:

- вважає доводи апелянта щодо необхідності додаткової закупівлі газу, і як наслідок укладення договору №489 від 19.12.2017, такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки необхідність такого договору виникла саме внаслідок збільшення ціни на газ за договором №307 від 27.09.2017, оскільки були зменшені обсяги поставленого газу;

- вказує, що загроза виникнення надзвичайної ситуації, якою апелянт обгрунтовує правомірність укладання договору №489 від 19.12.2017, не може бути підставою для застосування переговорної процедури;

- не погоджується з доводами апелянта щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів позивачів, посилаючись на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають в неналежному розпорядженні бюджетними коштами для соціального захисту дітей та безпечності їх харчування, позов прокурора спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільнозначимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади.

У відповіді на відзив апелянт не погоджується з доводами прокурора з аналогічних підстав, що викладені ним в апеляційній скарзі.

Позивачі - Петрівська районна рада та Петрівська районна державна адміністрація позицію прокурора підтримали та просили розглядати справу без участі їх представників.

Східний офіс Держаудитслужби надіслав відзив, в якому заперечує проти доводів апелянта з тих же підстав, що і прокурор.

Відповідач-2 у своєму відзиві вказує, що при укладанні оспорюваних угод та договору не порушував вимог чинного законодавства, не допускав перевитрат бюджетних коштів, та підтримує доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

У судове засідання 27.03.2019 прокурор, представники позивачів та відповідача-2 не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, та в силу положень ч. 12 ст. 270 ГПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції 16.08.2017 на веб-сайті "Prozorro" КУ "Петрівський РЦОЗО" було оприлюднено оголошення № UА-2017-08-16-000809-с про проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу (код предмету закупівлі - ДК 021:2015: 09120000-6 - Газове паливо) обсягом 105362 м.куб, строк поставки товару - до 31.12.2017, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі - 1 108 410,64 грн (а.с. 18 том 1).

За результатами аукціону на закупівлю природного газу для закладів освіти Петрівського району на жовтень-грудень 2017 року, проведеного 04.09.2017 на торгівельному майданчику E-tender, та у якому брало участь п'ять учасників, переможцем визначено ТОВ "Енергія України" із кінцевою вартістю тендерної пропозиції 677 823,25 грн.

У зв'язку з чим, 27.09.2017 між ТОВ "Енергія України", як Постачальником, та КУ "Петрівський РЦОЗО", як Споживачем, було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №307 (далі - Договір №307) на наступних умовах (а.с. 24-28 т.1):

- Постачальник зобов'язався передати у власність Споживачу у жовтні-грудні 2017 року природний газ, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п. 1.1 договору);

- річний плановий обсяг постачання газу - 105362 м. куб, а саме по місяцях: у жовтні 2017 - 22000 м.куб, у листопаді 2017 - 46370 м.куб, у грудні 2017 - 36992 м.куб (п.п. 1.2.-1.3. договору).

- істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 1.6. договору);

- розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем; ціна газу становить 5361,07 грн за 1000 м.куб, крім того ПДВ - 1072,21 грн, всього з ПДВ - 6433,28 грн; ціна, зазначена у п. 3.2. Договору, може змінюватися протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Якщо ціна на газ, включаючи витрати, пов'язані з його постачанням, змінюється внаслідок набрання чинності нормативних документів Кабінету Міністрів України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕП), Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, ПАТ "Укртрансгаз", ПАТ НАК Нафтогаз України чи зміною цін на ринку газу протягом дії даного Договору, вартість газу буде коригуватись відповідно до цих документів та змін, що є обов'язковим для Постачальника та Споживача з моменту введення їх в дію (п.п.3.1. - 3.3. договору);

- сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п.п. 3.2., 3.3. цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором; місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього Договору; загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого Споживачеві за даним Договором і становить 677 823,25 грн (п.п. 3.4.-3.6. договору).

- Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині постачання газу до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. договору).

У подальшому на підставі звернень постачальника від 05.10.2017 за №443, від 19.10.2017 за №494, від 27.10.2017 за №531, від 06.11.2017 за №575, від 29.11.2017 за №704 з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та на зміну ціни на ринку природного газу України, між Постачальником та Споживачем було укладено п'ять Додаткових угод до Договору №307 (надалі оспорювані Додаткові угоди), якими викладався в новій редакції п. 3.2. Договору №307 в частині встановлення ціни газу, решта умов Договору №307 сторонами залишалась без змін (а.с. 29, 32, 35, 38, 41 т. 1), а саме:

- Додатковою угодою №1 від 17.10.2017 визначено ціну за 1000 м. куб газу в розмірі 7075,96 грн разом з ПДВ з 02.10.2017;

- Додатковою угодою №2 від 26.10.2017 визначено ціну за 1000 м. куб газу в розмірі 7782,84 грн разом з ПДВ з 06.10.2017;

- Додатковою угодою №3 від 09.11.2017 визначено ціну за 1000 м. куб газу в розмірі 8560,35 грн разом з ПДВ з 30.10.2017;

- Додатковою угодою №4 від 20.11.2017 визначено ціну за 1000 м. куб газу в розмірі 9415,52 грн разом з ПДВ з 01.11.2017;

- Додатковою угодою №5 від 12.12.2017 визначено ціну за 1000 м. куб газу в розмірі 9800,00 грн разом з ПДВ з 01.12.2017.

На підтвердження зміни ціни на природний газ на ринку Постачальник надіслав Споживачу фактографічну довідку Торгово-промислової палати України від 27.09.2017, експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати №О-907 від 05.10.2017, фактографічну довідку Торгово-промислової палати України від 25.10.2017, фактографічну довідку Торгово-промислової палати України від 22.11.2017 (а.с. 30-31, 33- 34, 36-37, 39-40, 42-43 т. 1).

На виконання умов Договору №307 Постачальником поставлено, а Споживачем прийнято природний газ:

- у жовтні 2017 в кількості 13,218 тис. м. куб на суму 113 150,71 грн, що підтверджується видатковою накладною №330 від 31.10.2017, актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 (а.с. 49-51, т.1);

- у листопаді 2017 в кількості 49,766 тис. м. куб на суму 468 572,96 грн, що підтверджується видатковою накладною №368 від 30.11.2017, актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2017 (а.с. 52-54 т. 1);

- у грудні 2017 в кількості 9,806 тис. м. куб на суму 96 099,58 грн, що підтверджується видатковою накладною №439 від 20.12.2017, актами приймання-передачі природного газу від 20.12.2017 (а.с. 55-57 т.1).

Всього на виконання умов Договору №307 поставлено природний газ в загальному обсязі 72,79 тис. м. куб на загальну суму 677 823,25 грн.

ОСОБА_2 газ оплачено відповідачем-2 в повному обсязі згідно платіжних доручень №179 від 21.11.2017 на суму 736,19 грн, №228 від 21.11.2017 на суму 2311,30 грн, №263 від 21.11.2017 на суму 110103,22 грн, №193 від 11.12.2017 на суму 4293,48 грн, №249 від 11.12.2017 на суму 12296,67 грн, №232 від 22.12.2017 на суму 2595,33 грн, №277 від 22.12.2017 на суму 11461,03 грн, №283 від 11.12.2017 на суму 451982,81 грн, №322 від 22.12.2017 на суму 69828,22 грн та №1975 від 22.12.2017 на суму 12215,00 грн (а.с. 61-66 т.1).

19.12.2017 відповідачами відповідно до ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" за переговорною (скороченою) процедурою закупівлі було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів за №489 (надалі Договір №489 - а.с. 68-72 т.1), за умовами якого сторони погодили постачання газу у грудні 2017 року в обсязі 57400 м.куб за ціною 9800,00 грн разом з ПДВ за 1000 м.куб.

Загальна вартість газу визначена в розмірі 562520,00 грн (п. 3.6. Договору №489).

Відповідно до п. 11.1. Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині постачання газу з 19.12.2017 до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

В подальшому, 20.12.2017 відповідачі уклали Додаткову угоду №1 до Договору №489, згідно якої, у зв'язку зі зменшенням обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків, зменшили суму Договору на 149793,78 грн та виклали п. 3.1. оспорюваного Договору в наступній редакції: "п. 3.1. Ціна цього Договору становить: 412 726,22 грн" (а.с. 73 т. 1).

Постачання природного газу за даним договором підтверджується видатковою накладною №444 від 21.12.2017 та актами приймання - передачі природного газу №31/12-444 від 21.12.2017 та без номеру від 21.12.2017, відповідно до яких у грудні 2017 було поставлено природного газу в кількості 42,115 тис. м. куб на суму 412726,22 грн (а.с. 58-60, 269, т.1).

Суд в цій частині зробив не вірний висновок, що документи не містять посилання на номер та дату договору на постачання природного газу, оскільки в матеріалах справи наявні копії цих документів з посиланням на оспорюваний договір (а.с. 269, т.1). Відповідачами визнано факт поставки цієї кількості газу саме за договором №489 та платіжним дорученням №2003 від 22.12.2017 відповідачем-2 повністю оплачено вказаний обсяг газу з посиланням саме на цей договір (а.с. 66 т.1).

Постачальником та Споживачем підписано акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за 2017 рік, згідно змісту якого станом на 31.12.2017 Постачальником поставлено товар на загальну суму 1 090 549,47 грн, а Споживачем прийнято та в повному обсязі оплачено вартість поставленого товару (а.с. 67 т.1).

Прокурор звернувся з даним позовом в інтересах позивачів, посилаючись на те, що в результаті укладення оспорюваних Додаткових угод до Договору №307 було збільшено ціну товару на 10% кожного разу по кожній Додатковій угоді, в результаті чого збільшилась ціна Договору, а також перевищено обсяги поставки товару, а саме за Договором №307 було поставлено природний газ в обсязі 114905 тис. куб. (перевищено обсяг на 9%) на суму 1090549,47 грн (перевищено загальну суму договору на 61%), що є підставою відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" для визнання додаткових угод та договору №489 недійсними та стягнення збитків.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

З огляду на визначений у договорі предмет суд доходить висновку про те, що між сторонами склалися відносини з постачання товару та відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулюються Законом України "Про публічні закупівлі" (надалі - ОСОБА_2). ОСОБА_2 передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).

Частиною 4 ст. 36 цього Закону передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в силу положень частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами та визначено, що Законом України "Про публічні закупівлі" встановлена імперативна норма, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону, зокрема, за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Як встановлено судом вище, укладаючи оспорені прокурором додаткові угоди №№ 1, 2, 3 та 4 до договору №307 Постачальником та Споживачем кожного разу збільшувалась ціна товару на 10%, додатковою угодою №5 - збільшено ціну товару на 4,08%. При цьому, як того вимагає ОСОБА_2, решта умов Договору №307 залишалися незмінними, у тому числі і загальна сума Договору №307, та судом встановлено, що за цим договором поставлено природного газу в загальному обсязі 72,79 тис. м. куб (проти обумовлених договором 105362 м. куб) на загальну суму 677 823,25 грн, яка і передбачена договором.

Відтак, доводи апелянта, що зміна ціни не призвела до перевитрати бюджетних коштів не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки за ті самі кошти відповідач-2 отримав набагато менший обсяг природного газу.

При цьому суд першої інстанції правомірно врахував, що зміна ціни за одиницю товару, що встановлена у договорі за наслідками публічних закупівель, може змінюватися не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Як слідує з укладених відповідачами додаткових угод сторони змінювали ціну газу неодноразово, уклавши договір 27.09.2017, зміна ціни відбувалася з 02.10.2017, з 06.10.2017, з 10.10.2017, з 01.11.2017 та з 01.12.2017.

Як на підставу для зміни ціни відповідач-1 посилається на коливання ціни на ринку, підтверджене фактографічною довідкою Торгово-промислової палати України від 27.09.2017, експертним висновком Черкаської Торгово-промислової палати №О-907 від 05.10.2017, фактографічною довідкою Торгово-промислової палати України від 25.10.2017 та від 22.11.2017.

Відповідно до роз'яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 №3302-05/11398-07, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.

Враховуючи приписи Закону та вище наведені роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015 №3302-05/11398-07, суд доходить висновку, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведено належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Дослідивши докази щодо підстав зміни ціни суд першої інстанції вірно встановив наступне:

- Додатковою угодою №1 відбулася зміна ціни з 02.10.2017 на підставі фактографічної довідки Торгово-промислової палати України щодо вартості природного газу на ринку України від 27.09.2017 за №3020/08.0-7.3, у якій зазначено з 01.10.2017 ціна за 1000 тис. м.куб. газу складає 9016,80 грн з ПДВ;

- Додатковою угодою №2 відбулася зміна ціни з 06.10.2017 на підставі експертного висновку Черкаської Торгово-промислової палати від 05.10.2017 за №О-907, яким встановлено, що згідно інформації мережі Інтернет станом на жовтень 2017 діапазон вартості 1000 м. куб. газу складає 9016,00 - 9347,52 грн з ПДВ;

- Додатковою угодою №3 відбулася зміна ціни з 30.10.2017 на підставі того ж висновку Черкаської Торгово-промислової палати від 05.10.2017 за №О-907;

- Додатковою угодою №4 відбулася зміна ціни з 01.11.2017 на підставі фактографічної довідки Торгово-промислової палати України від 25.10.2017 за №3383/08.0-7.3, у якій зазначено з 01.11.2017 ціна за 1000 тис. м.куб. газу складає 9692,40 грн з ПДВ;

- Додатковою угодою №5 відбулася зміна ціни з 01.11.2017 на підставі довідки Торгово-промислової палати України від 22.11.2017 за №3732/08.0-7.3, у якій зазначено з 01.12.2017 ціна за 1000 тис. м.куб. газу складає 9918,00 грн з ПДВ.

Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб'єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній конюктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.

На підставі викладеного, належні довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Втім надані відповідачем-1 такі довідки та висновки не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази на підтвердження факту коливання ціни на товар. У документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що, надані ТОВ "Енергія України" на підтвердження коливання ціни на товар довідки Торгово-промислової палати України та експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати інформації щодо коливання ціни на товар в межах зазначених періодів не містять, зміна ціни за різними додатковими угодами обгрунтовувалася одними і тим ж підставами.

Із досліджених судом доказів встановлено, що довідки Торгово-промислової палати України за своїм змістом відображають прейскурант цін на природний газ як товар, продаж/постачання якого здійснюється ПАТ "НАК "Нафтогаз України" станом на 01.10.2017, 01.11.2017 та 01.12.2017. За змістом наведених вище матеріалів вбачається, що джерелом зазначеної в них інформації торгово-промислові палати зазначають, зокрема, офіційний сайт НАК "Нафтогаз України".

Згідно наявних в матеріалах даної справи прейскурантів на природний газ, що містяться на роздруківках із офіційного сайту веб-порталу НАК "Нафтогаз України" вбачається, що ціна природного газу постачальникам для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів з 01.09.2017 становить 8 749,20 грн, з 01.10.2017 - 9016,80 грн (+3% до попередньої ціни), з 01.11.2017 - 9 692,40 грн (+7% до попередньої ціни), з 01.12.2017 - 9 918,00 грн (+2% до попередньої ціни) за 1 000 куб.м.

Наведене вище свідчить про коливання ціни природного газу в бік її зростання, однак таке зростання фактично є меншим ніж 10%, що спростовує доводи відповідачів в цій частині та підтверджує відсутність реального коливання ціни прородного газу в бік зростання на 10%, що саме й було покладено відповідачами в основу Додаткових угод, оспорюваних прокурором.

Суд першої інстанції, здійснивши правовий аналіз положень Закону України "Про ринок природного газу", прийшов до вірного висновку, що збільшення чи зменшення ціни на природний газ, постачальником якого є ПАТ "НАК "Нафтогаз України", тобто лише один суб'єкт ринку природного газу, не може бути об'єктивним відображенням наявності факту коливання ціни на товар на всьому ринку природного газу України та, керуючись положеннями ст.74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України, зробив висновок, що документи, на підставі яких відповідачами укладені оспорювані Додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 5 до Договору №307, не є належними та допустимими доказами, які підтверджують коливання ціни товару на ринку на момент їх укладення.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відтак, вказані угоди укладено відповідачами за відсутності законодавчо визначених підстав для зміни ціни та суперечать приписам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання їх недійсними.

Прокурор також просить визнати недійсним договір №489 від 19.12.2017, посилаючись на наявність ознак фіктивності зазначеного правочину, оскільки Замовник на день укладення оспорюваного Договору не вичерпав той обсяг газу, який мав бути поставлений за Договором №307, а тому постачання мало продовжуватись саме за цим договором, що також відображено у акті звіряння розрахунків, а також на безпідставність застосування при його укладанні переговорної (скороченої) процедури.

За приписами 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Правові наслідки недійсності правочину визначені ст. 216 ЦК України, відповідно до ч. 2 якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як встановлено судом вище на виконання договору №489 відповідач-1 поставив, а відповідач-2 отримав та оплатив, за цінами визначеними в цьому договорі, природний газ в кількості 42,115 тис. м. куб на суму 412726,22 грн, що визнається сторонами та не спростовано прокурором.

Відтак, вказаний договір був направлений на реальне настання правових наслідків та відсутні ознаки фіктивності цього договору, та з цих підстав договір не може бути визнано недійсним, та не можливо застосувати до цих відносин наслідки недійсності правочинів, оскільки природний газ було спожито в грудні 2017 року за цінами того часу, повернення сторін в попереднє становище не можливе.

Щодо наслідків визнання недісними додаткових угод №1-5 до договору №307 апеляційний суд зазначає наступне. За вказаним договором відповідач-2 прийняв та спожив природний газ в загальному обсязі 72,79 тис. м. куб на загальну суму 677 823,25 грн, тобто вказаний газ відповідач-2 не може повернути відповідачу-1 чи відшкодувати його вартість, про що також не заявлялися вимоги прокурором.

Прокурор правомірно просить стягнути з відповідача-2 саме завдані збитки та на користь Петрівської районної ради, оскільки фінансування витрат Комунальної установи "Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти" для закупівлі цього природного газу відбулося саме за рахунок районного бюджету, що підтверджується листом Петрівської районної ради від 22.02.2019 за №01-35/94/2 та Петрівської районної державної адміністрації від 01.03.2019 за №0144/45/1 (а.с.17, 18 т.3).

Статтями 623 ЦК України та 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно із ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки - шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Суд зазначає, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Як встановлено судом вище, відповідно до договору №307 в первісній редакції без врахування визнаних судом недійсними додаткових угод №1 - 5, було визначена ціна 5361,07 грн за 1000 м.куб, крім того ПДВ - 1072,21 грн, всього з ПДВ - 6433,28 грн, тобто за отриманий обсяг природного газу - 72,79 тис. м. куб відповідач-2 повинен був за рахунок коштів районного бюджету сплатити 468 278,45 грн, в той же час ним сплачено загальну суму 677 823,25 грн, що перевищую вартість газу відповідно до умов договору на 209 544,80 грн. ОСОБА_2 сума є прямими збитками районного бюджету, які виникли внаслідок неправомірного збільшення ціни на газ, шляхом укладення відповідачами оспорюваних додаткових угод до договору, в чому і полягає протиправна поведінка відповідачів та наявний безпосередній причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.

В решті вимоги прокурора про стягнення збитків задоволенню не підлягають як невірно розраховані.

Суд першої інстанції в цій частині прийшов до помилкових висновків про визнання договору №489 недійсним та стягнення грошових коштів в сумі 412 726,22 грн як безпідставно набутих відповідачем-2, пославшись при цьому на ст. 1212 ЦК України, про що слушно зауважив апелянт, оскільки прокурор не просив про стягнення безпідставно набутих коштів, та наслідки визнання договору недійсним або порушення його умов визначаються ст. 216, 623 ЦК України. Також, суд стягнув ці кошти на користь Петрівської районної державної адміністрації, про що прокурор не заявляв вимог, вимоги були про стягнення на користь Петрівської районної ради.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції про стягнення грошових коштів в сумі 412 726,22 грн та визнання договору №489 недійсним підлягає скасуванню та в цій частині вимог слід відмовити.

Щодо доводів апелянтапро відсутність підстав представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів у даній справі, апеляційний суд зазначає таке.

У справі, що розглядається, керівник місцевої прокуратури обґрунтував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, законності у сфері публічних закупівель. З посиланням на практику ЄСПЧ у справі "Трегубенко проти України" прокурор зазначив про те, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Водночас п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевіряє) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 с. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Відповідно до вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У разі вирішення спору по суті безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового акта у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення п.3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України.

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою у даній справі, заступник прокурора послався на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 та вказав, що правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Виконання зобов'язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання державних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі. Виплата коштів у зв'язку з укладенням додаткових угод зумовила витрату коштів, що негативно вплинуло на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов'язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред'явлення позову.

Разом з цим, за твердженням заступника прокурора, ані Східним офісом Держаудитслужби, ані Петрівською районною радою та Петрівською районною державною адміністрацією протягом тривалого часу не вжито заходів до оскарження додаткових угод до договору закупівлі та повернення безпідставно витрачених коштів до бюджету в судовому порядку.

Частиною 1 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частин 4, 5 цієї ж статті самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

За змістом статті 54 названого Закону сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (ч.1).

Відповідно до Статуту КУ Петрівський РЦОЗО його засновником є Петрівська районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ Петрівського району та здійснює фінансування, матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі, інженерні комунікації, обладнання, тощо. Зокрема, як встановлено судом, спірні кошти на закупівлю газу були профінансовані з районного бюджету.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Разом з цим слід зазначити, що відповідно до абзаців 1-2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно абзаців 1-3 частини 4 цієї ж статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Прокурором було з'ясовано щодо вжиття позивачами заходів по усуненню порушень законодавства при здійсненні спірних закупівель, що підтверджується листами позивачів №01-32/262/1 від 14.06.2018, №0144/115/1 від 15.06.2018, №04-25-27/4664 від 15.06.2018 (а.с.77-79 т.1), та повідомлено останніх про пред'явлення прокурором цього позову (лист від 18.06.2018 - а.с.80 т.1). Позивачі проти представництва їх інтересів не заперечували, дії прокурора не оскаржували.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч.3). Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч.4). У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (абз.2 ч.5).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що прокурором доведено наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі позивачів за поданим позовом.

Інші доводи апеляційної скарги спростовані встановленими судом фактичними обставинами справи та наведеними нормами чинного законодавства.

За встановлених апеляційним судом обставин рішення суду першої інстанції, як прийняте при невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального права, підлягає частковому скасуванню в частині вимог про визнання договору №489 недійсним та стягнення на користь Петрівської районної адміністрації коштів 412 726,22 грн з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у визнанні недійсним договору №489 та задоволення вимог прокурора про стягнення збитків частково в сумі 209 544,80 грн, в решті вимог про стягнення збитків відмовити. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін, здійснивши при цьому новий розподіл судових витрат.

Відтак, доводи апелянта є частково обгрунтованими та апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на прокурора і позивачів пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 269, 270, п. 4 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1ст. 277, ст. 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія України на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2018 у справі №912/1580/18 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.11.2018 у справі №912/1580/18 скасувати в частині визнання недійсним договору №489 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 19.12.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергія України та Комунальною установою Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти ; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія України на користь держави в особі Петрівської районної державної адміністрації грошових коштів в розмірі 412 726.22 грн.

В цій частині прийняти нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія України (м. Київ, вул. Жилянська, 97, літ.3, код ЕДРПОУ 34528630) на користь Петрівської районної ради Петрівського району Кіровоградської області (смт. Петрове Кіровоградської області, вул.Святкова,20, код ЄДРПОУ 24709803), отримувач КУ Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти , р/р 35413076099054, МФО 823016, ГУДКУ у Кіровоградській області, код 41199561 (для подальшщого перерахування до загального фонду районного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 Інші надходження , як за порушеннями допущеними у попередніх бюджених періодах), збитки - 209 544,79 грн (двісті дев'ять тисяч п'ятсот сорок чотири грн 79 коп), про що видати наказ.

В частині вимог про визнання недійсним договору №489 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 19.12.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергія України та Комунальною установою Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти та стягнення грошових коштів - 203 181,43 грн в позові відмовити.

Рішення суду першої інстанції про визнання недійсними додаткових угод до Договору №307 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 27.09.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергія України та Комунальною установою Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти , а саме додаткову угоду №1 від 17.10.2017, додаткову угоду №2 від 26.10.2017, додаткову угоду №3 від 09.11.2017, додаткову угоду №4 від 20.11.2017, додаткову угоду №5 від 12.12.2017 залишити без змін.

Здійснити новий розподіл судових витрат у справі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія України (м. Київ, вул. Жилянська, 97, літ.3, код ЕДРПОУ 34528630) на користь прокуратури Кіровоградської області (м. Кропивницький, вул.Верхня Пермська.4, код ЄДРПОУ 02910025, р/р 35215073004600 у Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір за розгляд позовної заяви - 5 976,59 грн , про що видати наказ.

Стягнути з Комунальної установи Петрівський районний центр із обслуговування закладів освіти (смт. Петрове Кіровоградської області,вул.Каштанова,5, код ЄДРПОУ 41199561) на користь прокуратури Кіровоградської області (м. Кропивницький, вул.Верхня Пермська.4, код ЄДРПОУ 02910025, р/р 35215073004600 у Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір за розгляд позовної заяви - 5 976,59 грн , про що видати наказ.

Стягнути з Прокуратури Кіровоградської області (м. Кропивницький, вул.Верхня Пермська.4, код ЄДРПОУ 02910025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія України (м. Київ, вул. Жилянська, 97, літ.3, код ЕДРПОУ 34528630) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 7 214,73 грн , про що видати наказ.

Відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 01 квітня 2018 року.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя Е.В. Орєшкіна