Рішення

від 12.03.2019 по справі 910/12335/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2019Справа № 910/12335/18

За позовом ВІАСАТ УОРЛД ЛІМІТЕД (VIASAT WORLD LIMITED);

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телетранс";

про захист права інтелектуальної власності.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Квітін Р. В., адвокат, ордер серії КВ № 725739 від 16.01.19;

Від відповідача: Бутченко А. В., керівник.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ВІАСАТ УОРЛД ЛІМІТЕД (VIASAT WORLD LIMITED) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телетранс" про захист права інтелектуальної власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час моніторингу ринку послуг технології ОТТ (Over the Top) на території України, позивачем було виявлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Телетранс" здійснюється несанкціонований продаж (здійснюється трансляція, розповсюдження) телеканалів, зокрема, VIASAT NATURE, VIASAT EXPLORE, VIASAT HISTORY, VIASAT SPORT, TV 1000 РУССКОЕ КИНО, TV 1000 ACTION, TV 1000 COMEDY, TV 1000 EAST, надаючи доступ іншим суб'єктам господарювання і кінцевим споживачам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду письмової заяви із зазначенням відомих офіційних електронних адрес, адрес електронної пошти позивача та відповідача, або заяви про те, що такі відомості позивачу невідомі або відсутні та заяви з зазначенням наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви. Роз'яснено позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, яка звернулася із такою заявою.

27.09.2018 через загальний відділ суду від ВІАСАТ УОРЛД ЛІМІТЕД (VIASAT WORLD LIMITED) надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 року відкрито провадження у справі № 910/12335/18 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 13.11.2018 року.

13.11.2018 року було відкладено підготовче засідання до 04.12.2018 року.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 року № 05-23/2061 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2018 року, справа № 910/12335/18 передана для розгляду судді Мандриченку О. В. у зв'язку з відрядженням судді Васильченко Т. В. для роботи у Національній школі суддів України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 року справу № 910/12335/18 прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О. В., підготовче засідання призначено на 17.01.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/12335/18 до судового розгляду по суті на 05.02.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 року відкладено слухання справи по суті на 26.02.2019 р.

У судовому засіданні 26.02.2019 оголошено перерву в слуханні справи по суті на 12.03.2019 р.

Через відділ діловодства суду 11.03.2019 р. від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив продовжити строки на подання доказів та долучити до матеріалів справи докази.

Згідно з ч. 3 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. (п.п. 4-5 ст. 80 ГПК України)

Пунктом 8 ст. 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуюче те, що клопотання про долучення доказів було заявлено відповідачем вже під час розгляду справи по суті, без обґрунтування поважності причин неподання вказаних доказів під час розгляду справи в підготовчому провадженні, суд приходить до висновку про залишення клопотання від 07.03.2019 без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 12.03.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні 12.03.2019 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Компанія VIASAT WORLD LIMITED є власником як авторських майнових прав, зокрема, на компіляцію творів (база даних) щодо отриманої на основі укладених угод великої бібліотеки відомих, сучасних програм, кінофільмів з якої провідна міжнародна медіакомпанія VIASAT WORLD LIMITED ретельно, самостійно й творчо здійснює підбір і розташування складових частин власної бази даних і її упорядкування у сукупність програм, яка є програмою організації мовлення (сітка мовлення), так і суміжних прав на телепрограми. Компанія VIASAT WORLD LIMITED є власником ліцензій Державного медіарегулятора Великої Британії правління по комунікаціям) (Ofcom) на право розповсюдження наступних телепрограм: Viasat History (ліцензія TLCS000729BA/2), Viasat Sport (East) (ліцензія TLCS001 339BA/2), Viasat Nature (CEE) (ліцензія TLCS001433BA/2), Viasat Nature HD/Viasat History HD (ліцензія TLCS001568BA/2), TV1000 Comedy (HD) (ліцензія TLCS001 702BA/2), ViP Comedy (ліцензія TLCS001702BA/3), ViP Premiere (ліцензія TLCS001 704BA/4), Viasat Nature (ліцензія TLC101229BA/1), TV1000 World Kino (ліцензія TLCS101232BA/2), TV 1000 Russian Kino (ліцензія TLCS101233BA/1), TV1000 East (ліцензія TLCS101235BA/1), TV1000 Action East (ліцензія TLCS101236BA/1), Viasat Explore (CEE) (ліцензія TLCS101 91 8BA/1), Epic Drama (CEE) (ліцензія TLCS102287BA/1).

01.08.2008 року між Компанією VIASAT WORLD LIMITED (далі - "ВІАСАТ"), яка є суб'єктом підприємницької діяльності за законодавством Великої Британії, та ТОВ "ВІАСАТ Україна" (далі - позивач, "ВІАСАТ Україна", Агент) було укладено Договір №001-08/VU, відповідно до якого ВІАСАТ доручив Агенту надання ряду послуг щодо дистрибуції каналів на території України.

Згідно п. 2.1. Договору № 001-08/VU від 01.08.2008 року, ВІАСАТ надає Агентові ексклюзивне право "Агента Віасату з продажу в Україні" на Період; а Агент погоджується надавати послуги Віасату на умовах, викладених в цьому Договорі та Додатках до нього.

Відповідно до п. 1.5. Договору № 001-08/VU від 01.08.2008 року термін "Період" означає період з 01.09.2008 року до 31.12.2008 року. Якщо дія Договору не припиняється за письмовим повідомленням іншій стороні не менш ніж за 2 місяці, або припиняється згідно умов, викладених нижче, цей Договір вважається автоматично продовженим на наступний період, кожен тривалістю 12 місяців. Станом на день подання позову Договір є чинним і сторонами не припинявся.

Відповідно до п. 3.1., п.п. а, с, d, е, g п. 3.2. Договору № 001-08/VU від 01.08.2008 року, Віасат видає Агенту відповідну довіреність, якою уповноважує Агента бути його представником на Території (Відповідно до п. 1.6. Договору "Територія" означає територію України) з повноваженнями виконувати дії, вказані в п. 3.2. від імені Віасату та у відношенні до її бізнесу на території України. Агент має наступні повноваження від Віасату на території України:

а) вести переговори та виконувати Договори про дистрибуцію каналів, переважно на основі стандартного Договору про дистрибуцію каналів ВІАСАТ;

c) виставляти рахунки Операторам на підставі відповідних звітів Операторів по абонентах, як це передбачено Договорами про дистрибуцію каналів;

d) отримувати належні ліцензійні платежі, плату за активацію, плату за тимчасове користування смарт-картою Viasat від Операторів (згідно з п. 1.3. "Оператор" (оператор телекомунікацій) - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж. Поняття "Оператор" окрім наведеного включає також "Провайдера"), як це передбачено Договорами про дистрибуцію каналів;

e) повідомляти Операторам інформацію, передбачену Договорами про Дистрибуцію каналів;

g) порушувати судові справи та вчиняти інші процесуальні дії проти Оператора в випадку порушення ним своїх обов'язків по Договору про Дистрибуцію каналів.

Згідно з п. 4.1. договору № 001-08/VU від 01.08.2008 року, Агент здійснює продаж прав на ретрансляцію Каналів кабельним операторам, кабельним мережам або кабельним провайдерам для розповсюдження на Території та виконує всі пов'язані з цим завдання.

Відтак, позивач зазначає, що ексклюзивне право розповсюдження Каналів на території України належить ТОВ "ВІАСАТ Україна", яке наділено також правом збору, зокрема, авторських винагород з метою їх кінцевого призначення для суб'єктів авторського та суміжних прав.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що під час моніторингу ринку послуг технології ОТТ (Over the Тор) на території України, ним було виявлено, що ТОВ "TEЛETPAHC" здійснюється несанкціонований продаж (здійснюється трансляція, розповсюдження) телеканалів, зокрема, VIASAT NATURE, VIASAT EXPLORE. VIASAT HISTORY, VIASAT SPORT, TV 1000 РУССКОЕ КИНО, TV 1000 ACTION, TV 1000 COMEDY, TV 1000 EAST (далі - Канали), надаючи доступ іншим суб'єктам господарювання і кінцевим споживачам.

Так, в мережі Інтернет позивачем було виявлено ряд суб'єктів господарювання, які розповсюджують Канали на підставі "Договору про надання телекомунікаційних послуг", укладених з ТОВ "Телетранс":

Під час зазначеного моніторингу було виявлено, що здійснюється несанкціонований продаж трансляція, розповсюдження телеканалів компаніями ТОВ "БРАВОПОРТ" та ТОВ "ВОЛИНСЬКІ ОПТИЧНІ МЕРЕЖІ".

5 липня 2018 року компанією VIASAT WORLD LIMITED на адресу зазначених компаній було управлено вимогу про негайне припинення порушення прав інтелектуальної власності.

Як вбачається з відповідей ТОВ "БРАВОПОРТ" від 10.07.2018 року вих. № 15 та ТОВ "ВОЛИНСЬКІ ОПТИЧНІ МЕРЕЖІ" від 12.07.2018 року вих. № 174, копії яких наявні в матеріалах справи, останні здійснюють публічне сповіщення, трансляцію, розповсюдження вказаних вище каналів шляхом отримання доступу до сигналу від ТОВ "Телетранс".

Також позивач вказує на існування договору про надання телекомунікаційних послуг на умовах публічної оферти від 15.03.2015 року, укладений між ТОВ "ІНТРАФІК" і ТОВ "TEJIETPAHC", зміст якого було опубліковано в мережі інтернет за наступним посиланням - http://intraffic.ua/vvp-content/uploads/2016/12/teletrans.pdf і зміст даного посилання зафіксовано висновком експертного дослідження № 19/9-1/18317 ДНДЕКЦ МВС України від 11.09.2018, копія якого наявна в матеріалах справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог ВІАСАТ УОРЛД ЛІМІТЕД (VIASAT WORLD LIMITED) вказує на порушення майнових прав позивача на належні йому об'єкти інтелектуальної власності, внаслідок чого позивач звернувся до суду за захистом його порушених прав, згідно т.. 50, 51, 52, 52-1 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" дія цього Закону поширюється на відносини між суб'єктами діяльності в галузі телебачення і радіомовлення незалежно від їхньої форми власності, мети створення, виду статутної діяльності, а також від способу розповсюдження телерадіопрограм та передач, розрахованих на масове приймання споживачами.

Статтею 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" визначено, що:

- програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення;

- аудіовізуальний твір - частина телерадіопрограми, яка є об'єктом авторського права, має певну тривалість, авторську назву і власну концепцію, складається з епізодів або цілісних авторських творів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними чи звуковими засобами та яка є результатом спільної діяльності авторів, виконавців та виробників;

- власний продукт телерадіоорганізації - програми та передачі, їх частини, які повністю або частково створені та/чи профінансовані телерадіоорганізацією.

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада).

Згідно з ч. 1-2 ст. 23 Закону ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (538/97-ВР).

Ліцензування мовлення іноземних телерадіоорганізацій забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ретрансляція телерадіопрограм та передач, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, на території України не обмежується. Порядок ретрансляції регулюється цим Законом.

Статтею 47 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" встановлено, що використання програм чи передач інших телерадіоорганізацій здійснюється відповідно до Закону України "Про авторське право та суміжні права". При розповсюдженні програм іноземних телерадіокомпаній в багатоканальних телемережах забороняється вносити будь-які зміни в програму, крім випадків, визначених угодами з правовласниками аудіовізуальної продукції або передбачених законодавством України.

Згідно статті 2 Європейської конвенції про транскордонне телебачення (ратифіковано Законом України № 687-VI від 17.12.2008 року) термін "трансляція" означає первісну передачу наземним передавачем, кабельними каналами або з використанням супутника будь-якого типу, у кодованому чи некодованому вигляді, телевізійних програмних послуг для прийому, який здійснює громадськість. Термін "ретрансляція" означає факт прийому й одночасної передачі, незалежно від використаних технічних засобів, повних та незмінних телевізійних програмних послуг або важливих частин таких послуг, що транслюються організаціями радіо- й телемовлення для прийому, який здійснює громадськість;

Відповідно до статті 2 Європейської конвенції про транскордонне телебачення ця Конвенція застосовується до будь-якої програмної послуги, яка транслюється або ретранслюється організаціями чи технічними засобами, що знаходяться під юрисдикцією однієї зі Сторін, кабельними каналами, за допомогою наземного передавача або супутника, і яка може прийматися, прямо або опосередковано, на території однієї чи більше Сторін.

Стаття 6 Європейської конвенції про транскордонне телебачення встановлює, що обов'язки телемовника чітко й належним чином визначаються в дозволі, який надається компетентним органом кожної Сторони, або у договорі, що укладається з ним, чи в будь-якому іншому правовому акті.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права":

аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими;

виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом;

організація ефірного мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма- променів тощо) у будь-якому частотному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників);

публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма- променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті;

розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Статтею 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст. 424 Кодексу, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;

11) імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

Статтею 36 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що суб'єктами суміжних прав є організації мовлення та їх правонаступники, що є правовласниками передач (програм), трансляцію яких вони здійснюють. Права виникають з моменту першої трансляції і не потребують будь-яких інших формальностей або реєстрації незалежно від їх призначення, змісту тощо.

Сукупність передач (програм) - це програма організації мовлення (сітка мовлення), на яку теж розповсюджується законодавство про інтелектуальну власність, зокрема, основні права - дозволяти або забороняти будь-яке використання своїх програм (передач).

Позивач зазначає, що компанія VIASAT WORLD LIMITED, як міжнародна організація мовлення, самостійно проводить та ліцензує інших осіб на трансляції своїх (належних йому) передач (програм).

Статтею 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, зокрема, є:

- вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням умов використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21-25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам;

- піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет;

- ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

- розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі;

- камкординг, кардшейрінг.

При цьому, позивач зазначає, що розповсюдження та використання об'єктів інтелектуальної власності компанії ВІАСАТ УОРЛД ЛІМІТЕД (VIASAT WORLD LIMITED) без його дозволу і (або) дозволу самих авторів або інших осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, та без виплати винагороди за використання творів у встановленому законом порядку, являється порушенням майнових прав вказаної Компанії.

Відтак, позивач просить суд захистити порушені майнові права інтелектуальної власності шляхом заборони відповідачу використання та розповсюдження телепрограм Viasat History, Viasat Sport, Viasat Nature, Viasat Nature HD, Viasat History HD, Viasat Sport HD, ViP Comedy, VIP Comedy HD. ViP Premiere, VIP Premiere HD, TV 1000 World Kino, TV 1000 East, TV 1000 Action, Viasat Explore, Epic Drama.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог та підтверджуючи право на використання та розповсюдження каналів Viasat History, Viasat Sport, Viasat Nature, TV 1000 Comedy, TV 1000 Руское кіно, TV 1000 East, TV 1000 Action, Viasat Explore надав до суду копію договору № 59-16 VU/D від 21.04.2016, укладеного між ТОВ "Віасат Україна" та ТОВ "Телетранс".

Згідно з договором № 59-16 VU/D від 21.04.2016 ТОВ "Віасат Україна" (надалі - договір) є Ліцензіаром, а ТОВ "Телетранс" - Ліцензіатом.

Відповідно до п. 3.1. договору ліцензіату надається невиключне право одержувати та розповсюджувати програму протягом терміну дії договору та в межах Території на авторизованих пристроях Місцевими приватними абонентами (але не Колективними абонентами та не Комерційними абонентами) в Платних пакетах (але не в пакеті обов'язкового мовлення та не як окрему послугу).

Пункт 3.2. Договору передбачає, що Ліцензіар також надає Ліцензіату право на розповсюдження Програми через Інтернет на Інтернет-платформі відповідно до п. 3.1. Договору, за умови дотримання вимог п.п. 3.2 договору.

Відповідно до умов договору термін "Програма" означає безперервну сукупність сюжетів (зокрема, аудіовізуальні твори, в т.ч. фільми, телевізійні передачі, міжпрограмні заставки та ролики, графіку, рекламні сюжети та інформаційні блоки), публічне повідомлення яких здійснюється ліцензіаром під логотипом ліцензіара, що на моменту укладення договору називається ТВ 1000 (ІСТ), ТВ1000 ЕКШН (ІСТ), ТВ1000 РУСКОЄ КІНО, ТВ1000 КАМЕДІ, ВІАСАТ НЕЙЧЕ, ВІАСАТ ЕКСПЛОР, ВІАСАТ ХІСТОРІ, ВІАСАТ СПОРТ - телевізійна програмна послуга, призначена для розповсюдження на Території (відповідно до умов договору на територію України).

Цей договір набирає чинності з 01 травня 2016 року та діє до 30 квітня 2018 року. За умови, якщо, як мінімум, за 60 днів до моменту закінчення початкового терміну або кінця кожного періоду пролонгації, сторони письмово не заявляють про бажання припинити термін дії договору, то термін буде продовжуватися на подальші періоди в 12 місяців без додаткової письмової угоди (п.3.3. договору).

Представник позивача в судовому засіданні проти факту укладення та виконання вказаного вище договору заперечував, посилаючись на те, що ТОВ "ВІАСАТ Україна" не складалися та не підписувалися акти прийому-передачу прав на спірні програми з відповідачем. Також позивач вказував, що жодних ліцензійних платежів за договором здійснено не було.

Відповідно до п. 3.5. договору сторони встановили, що передача права підтверджується двостороннім актом прийому-передачі прав між сторонам, складеному у двох примірниках, що підписується уповноваженими особами сторін.

Матеріали справи не містять актів прийому-передачі прав між сторонами на спірні програми.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не було доведено шляхом подання до суду відповідних доказів, зокрема, актів прийому-передачі прав на спірні програми відповідно до п. 3.5 договору, право на розповсюдження спірних програм на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що позовні вимоги, є доведеними, обґрунтованими, та такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕТРАНС" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, будинок 15А, офіс 502, код ЄДРПОУ 39435038) будь-яке використання і розповсюдження телепрограм: Viasat History, Viasat Sport, Viasat Nature, Viasat Nature HD, Viasat History HD, Viasat Sport HD, ViP Comedy, VIP Comedy HD, ViP Premiere, VIP Premiere HD, TV 1000 World Kino, TV 1000 East, TV 1000 Action, Viasat Explore, Epic Drama, авторські майнові права на які належать ВІАСАТ УОРЛД ЛІМІТЕД (VIASAT WORLD LIMITED) (юридична особа за законодавством Великої Британії, адреса: Велика Британія, Чізвік Грін, 610 Чізвік Хай Роуд. м. Лондон, W4 5RU).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕТРАНС" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, будинок 15А, офіс 502, код ЄДРПОУ 39435038) на користь компанії ВІАСАТ УОРЛД ЛІМІТЕД (VIASAT WORLD LIMITED) (юридична особа за законодавством Великої Британії, адреса: Велика Британія, Чізвік Грін, 610 Чізвік Хай Роуд. м. Лондон, W4 5RU) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 29.03.2019 р.