Рішення

від 29.03.2019 по справі 910/441/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 29.03.2019Справа №  910/441/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи за позовом            товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мета-груп» до                  товариства з обмеженою відповідальністю «Транс інвестбуд»    про                      стягнення  56343,24 грн. Представники: не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю  «Торговий дім «Мета-груп» звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс інвестбуд» про стягнення 56343,24 грн., з яких: 42587,49 грн. боргу, 10944,98 грн. інфляційних, 2810,77 грн. 3% річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив за поставлений позивачем товар, чим порушив права позивача. Суд своєю ухвалою від 25.01.2019 відкрив провадження у справі  № 910/441/19 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідач відзив на позов не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України. Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з  ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Мета-груп» (продавець) поставив, а товариство з обмеженою відповідальністю «Транс інвестбуд» (покупцю) товар на суму 42587,49 грн., саме: бензопилку в кількості 4 шт. на загальну суму 41243,20 грн., пристрій для заточування ланцюгів 1 шт та диск для заточування ланцюгів 2 шт. на загальну суму 1344,29 грн., що підтверджується відповідно  видатковими накладними № 6588 від 12.10.2016 та  №6598 від 12.10.2016, на яких міститься засвідчений печаткою підпис уповноваженої особи покупця. Передача продавцем та прийняття покупцем товару свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу у спрощеній формі. Відповідач не сплатив за товар 42587,49 грн. Відповідно до  692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити  товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Отже, якщо інше не встановлено укладеним між сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 ЦК України до відповідних відносин не застосовується.   Після звернення з цим позовом до суду відповідач не погасив  42587,49 грн. боргу. Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 42587,49 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягають 2810,77 грн. 3% річних та 10944,98 грн. інфляційних за період з 13.10.2016 по 24.12.2018. Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами. Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача. Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю  «Торговий дім «Мета-груп» до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс інвестбуд». Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транс інвестбуд»  (вул. Столєтова, 15, м. Київ, 03028, код 35234943) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мета-груп»  (вул. Зоряна, 22, с. Святопетрівське, Києво-Святошинський район,  Київська область, 08141, код 34353333) 42587,49 грн. боргу, 10944,98 грн. інфляційних, 2810,77 грн. 3% річних, 1921,00 грн. судового збору. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України». Суддя                                                                                                     С. А. Ковтун