Ухвала

від 01.04.2019 по справі 911/2652/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2652/17

за позовом Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області (27100, Кіровоградська обл., м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7)

в інтересах держави в особі: позивача 1 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26; код ЄДРПОУ 39767636)

позивача 2 Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області (27200, Кіровоградська обл., м. Бобринець, вул. Незалежності, 80; код ЄДРПОУ 04055274)

позивача 3 Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (27224, Кіровоградська обл., Бобринецький р-н, с. Павлогірківка; код ЄДРПОУ 04365537)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Бобринець-Агро-К (07330, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 37168396)

про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки

у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2652/17

за заявою ОСОБА_2, Кіровоградська обл., Новомиргородський р-н, с. Коробчине (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - Кредитор

до ОСОБА_1 підприємства Бобринець-Агро-К (07330, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 37168396) - Боржник

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

Без виклику представників учасників у справі.

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі позивачів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, Бобринецької РДА Кіровоградської області та Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 27.12.2018 № 49-15053 до Боржника ПП Бобринець-Агро-К про розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки, яка була передана судді Наріжному С.Ю. для розгляду в межах провадження у справі № 911/2652/17 про банкрутство ПП Бобринець-Агро-К на підставі ч. 4 ст. 10 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

В позовній заяві Позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 26.01.2011, укладений між ПП Бобринець-Агро-К та Бобринецькою РДА та зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі 23.01.2012 за № 352088604001324, зокрема у зв'язку з систематичною несплатою орендарем орендної плати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2019 позовну заяву залишено без руху; зобов'язано Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху, усунути виявлені недоліки позовної заяви від 27.12.2018 № 49-15053 (вх. № 133/19), а саме надати господарському суду Київської області: належним чином оформлену позовну заяву із зазначенням кодів ЄДРПОУ Позивачів 1, 2, 3; надати належні докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, зокрема у сумі 3524,00 грн згідно належних реквізитів, вказаних на офіційному веб-сайті Судової влади України.

05.02.2019 до суду надійшла заява Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області від 31.01.2019 № 49-1097 (вх. № 2439/19) про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08.02.2019 відкрито провадження щодо розгляду вказаної позовної заяви за правилами загального позовного провадження у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2652/17 про банкрутство ПП Бобринець-Агро-К ; підготовче засідання призначено на 05.03.2019; встановлено процесуальні строки сторонам для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою суду від 05.03.2019 позовну заяву залишено без руху в порядку ч. 11 ст. 176 ГПК України; зобов'язано Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути виявлені недоліки позовної заяви від 27.12.2018 № 49-15053 до ПП Бобринець-Агро-К про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки, а саме надати господарському суду Київської області обґрунтування, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту саме прокурором у даній справі; обґрунтування підстав неможливості звернення з даним позовом відповідного суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; докази того, що відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює або неналежно здійснює захист інтересів держави.

На виконання вказаної ухвали до суду надійшли письмові пояснення Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області від 18.03.2019 № 49-2807вих.-19.

Розглянувши подані письмові пояснення та матеріали справи суд зазначає таке.

В обґрунтування підстав звернення до суду прокурор в позовній заяві зазначає про те, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області звернулось до прокуратури Кіровоградської області з відповідним клопотанням про звернення до суду з позовною заявою та з аналогічним клопотанням звернулась Павлогірківська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, отже прокурор констатував, що органи, уповноважені державою на захист її інтересів, неналежним чином здійснюють надані їм повноваження, оскільки не звертались до суду з таким позовом самостійно.

В письмових поясненнях від 18.03.2019 прокурор зазначає, що порушенням інтересів держави є систематичне порушення Відповідачем умов договору яке полягає у несплаті орендної плати, та недоотриманням орендної плати бюджетом Павлогірківської сільської ради порушуються інтереси територіальної громади с. Павлогірківка, як єдиного носія джерела влади, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм.

Отже прокурор зазначає, що в даному випадку інтереси держави полягають в необхідності розірвання договору оренди у зв'язку з істотним порушенням умов договору і вказані інтереси збігаються з інтересами ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, як розпорядника земель державної власності за межами населеного пункту і Павлогірківської сільської ради, як отримувача бюджетних коштів за використання землі державної власності в адміністративних межах с. Павлогірківка.

Прокурор вказує, що Павлогірківською сільською радою упродовж 2017-2018 жодних заходів щодо розірвання договору через несплату не вжито та сільська рада звернулась до місцевої прокуратури з клопотанням щодо звернення до суду з відповідною позовною заявою, в якому крім іншого зазначено, що Павлогірківська сільська рада самостійно не може вжити заходів з вказаних питань у зв'язку з відсутністю посади юриста та відповідного фахівця в галузі права.

Також прокурор зазначає, що Бобринецькою РДА заходів щодо розірвання договору та повернення земельної ділянки упродовж тривалого часу не вжито, що свідчить про неналежне виконання обов'язків; відповідно до інформації Бобринецької РДА, кошти на сплату судового збору у адміністрації відсутні та кошторисом не передбачені.

Крім цього прокурор зазначає, що відповідно до Положення про ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не передбачено можливість звернення до суду в інтересах Павлогірківської сільської ради та Бобринецької РДА з позовом про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Підсумовуючи зазначене прокурор вказує, що у даному випадку виключно прокурором можливе здійснення захисту інтересів держави на належному рівні.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення інтересів держави, а також наявність чи відсутність підстав для звернення саме прокурора з даним позовом щодо захисту інтересів держави у даному випадку, необхідно встановити державний орган, уповноважений на захист відповідних інтересів та наявність у такого органу повноважень щодо звернення до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди землі і повернення земельної ділянки.

Судом встановлено, що спірний договір оренди землі від 26.01.2011, який просить розірвати прокурор, було укладено між Бобринецькою РДА (орендодавець) та ПП Бобринець-Агро-К (орендар) строком на 10 років та зареєстровано у Відділі Держкомзему у Бобринецькому районі 23.01.2012 за № 352088604001324, отже даний договір є чинним до 23.01.2022.

У зв'язку з набранням чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності № 5245-17 від 06.09.2012, повноваження РДА щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення з положень Земельного кодексу України виключено та згідно ст. 122 Земельного кодексу України відповідними повноваженнями наділено центральний орган виконавчої влади, яким у даному випадку є ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про оренду землі , відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України Про оренду землі ).

За змістом статті 80 Земельного кодексу України, держава як суб'єкт права власності на землі державної власності реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Як встановлено судом, при укладенні договору оренди землі від 22.01.2012 Бобринецька РДА діяла на підставі Закону України Про місцеві державні адміністрації і пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та була наділена повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності, розташованими за межами населеного пункту.

Згідно з Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , який набрав чинності 01.01.2013, внесено зміни до законодавчих актів, у тому числі до Земельного кодексу України, зокрема, у частині органів, які наділені повноваженнями розпорядження землями державної форми власності.

Визначено, зокрема у статті 122 Земельного кодексу України, що питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

При цьому наведена норма не передбачає зміну існуючих прав і обов'язків, які виникли до введення зазначених змін у дію, та не передбачає припинення прав та обов'язків орендодавця за діючими договорами оренди земельних ділянок, укладених відповідно до законодавства України, яке діяло на момент їх укладення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 916/410/18.

Згідно п. 39 Договору оренди землі визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору оренди в односторонньому порядку є систематична несплата щомісячної орендної плати в повному обсязі протягом 2 місяців.

Пунктом 38 Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Враховуючи викладені вище обставини, оскільки спірний Договір оренди землі на даний час є діючим, права Бобринецької РДА за Договором не були змінені чи припинені, отже саме Бобринецька РДА, як орендодавець за спірним Договором оренди землі, є уповноваженою особою для звернення до суду з позовною заявою про розірвання Договору.

Суд зазначає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічної практики дотримується Верховний Суд в постанові від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17.

Як вже вказано вище, обґрунтовуючи підстави подачі даного позову саме прокурором в інтересах держави (враховуючи факт наявності повноважень для подання даного позову у Бобринецької РДА) прокурор посилається на те, що відповідно до інформації Бобринецької РДА, кошти на сплату судового збору у адміністрації відсутні та кошторисом не передбачені.

В той же час, відсутність у Бобринецької РДА коштів на сплату судового збору для подання відповідного позову не є підставою для внесення такого позову прокурором в інтересах держави.

Крім цього, з листа Бобринецької РДА від 18.03.2019 № 01-40/108/1, адресованого Начальнику Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури, вбачається, що Бобринецька РДА посилається на Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності і зазначає про відсутність повноважень для представлення в судах інтересів з питань земельних відносин.

Однак вказана позиція Бобринецької РДА є необґрунтованою, оскільки, як вже вказано вище, внесення змін до земельного законодавства не передбачає припинення прав та обов'язків орендодавця за діючими договорами оренди земельних ділянок, укладених відповідно до законодавства України, яке діяло на момент їх укладення.

Згідно ч. 2, 5 ст. 162 ГПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Основного Закону, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України Про прокуратуру визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 2 Закону України Про прокуратуру , на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави , необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора , а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Прокурор має право подавати позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не в будь-якому випадку, а лише, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або ж такий орган взагалі відсутній.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Відтак, якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то це має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України (залишення позовної заяви без руху або повернення такої заяви).

У цій справі прокурор фактично звернувся із позовом на захист прав та інтересів: ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, яке на даний час наділено повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, Бобринецької РДА, як орендодавця за спірним Договором оренди землі; вказані особи є самостійними юридичними особами з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави , висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Разом з тим, прокурором в порушення ч. 5 ст. 162 ГПК України в позовній заяві не наведено належного обґрунтування, в чому полягає необхідність захисту інтересів держави саме прокурором у даній справі; обґрунтування підстав неможливості звернення з даним позовом відповідного суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені такі повноваження. В заяві від 18.03.2019 прокурором не було усунуто вказаного недоліку.

Прокурором до позову не додано доказів того, що відповідні суб'єкти владних повноважень не здійснюють або неналежно здійснюють захист інтересів держави; вказаних вище належних та допустимих доказів щодо вжиття заходів реагування в порядку дисциплінарного чи кримінального провадження не надано; висновок про те, що Бобринецька РДА і ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області не виконують чи неналежно виконують свої повноваження щодо захисту інтересів держави прокурором зроблено на підставі поданих до прокуратури клопотань щодо подачі прокурором даного позову.

Крім цього суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Зокрема, ЄСПЛ в низці справ роз'яснював, що одна лише участь ( активна чи пасивна ) прокурора або іншої особи рівнозначної посади може розглядатися як порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі Martinie v. France, application no. 58675/00, 12.04.2006, § 53, ). Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони відчуття нерівності (рішення у справі Kress v. France, application no. 39594/98, 07.06.2001, § 81; рішення у справі F.W. v. France, application no. 61517/00, 31.03.2005, § 27 ).

Підтримка прокуратурою однієї зі сторін, безумовно, може бути виправданою за належних обставин, наприклад для захисту прав вразливих груп - дітей, інвалідів тощо, які вважаються нездатними захищати свої інтереси самостійно, або коли захисту потребують державні інтереси (рішення від 15.01.2009 у справі Menchinskaya v. Russia, application no. 42454/02, § 35)

Слід також звернути увагу на позицію Європейського суду з прав людини стосовно того, що принцип рівності сторін є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Останній потребує справедливої рівноваги сторін : кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі Yvon v. France, application no. 44962/98, рішення ЄСПЛ від 18.02.1997 у справі Niderost-Huber v. Switzerland, application no. 18890/91, рішення ЄСПЛ від 07.06.2001 у справі Kress v. France, application no. 39594/98).

Отже враховуючи, що прокурором у даній справі не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором у даній справі та не обґрунтовано підстав неможливості звернення з даним позовом відповідного суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені такі повноваження, розгляд судом даної позовної заяви призведе до порушення принципу рівності сторін, закріпленого в тому числі в ст. 129 Конституції України та ст. 2, 7 ГПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Підсумовуючи викладене вище судом встановлено відсутність процесуальної дієздатності прокурора щодо подання даного позову, прокурором не дотримано вимоги ст. 53, ч. 2, 5 ст. 162 ГПК України та не усунуто відповідні недоліки, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Пунктом 1 частини 2 статті 185 ГПК України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд серед іншого постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду даної позовної заяви прокурора на підставі пунктів 1, 8 части 1 статті 226 та п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 7, 53, 162, 185, 226, 232-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі позивачів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, Бобринецької РДА Кіровоградської області та Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 27.12.2018 № 49-15053 до ПП Бобринець-Агро-К про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки залишити без розгляду.

2. Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Дата підписання ухвали 01.04.2019.

Суддя С.Ю. Наріжний