Ухвала

від 01.04.2019 по справі 911/855/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" квітня 2019 р., м. Київ Справа № 911/855/19

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза Андрія Федоровича, розглянувши заяву б/н від 21.03.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Сервіс" про забезпечення позову, що подана разом із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Сервіс" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 24915678) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08200, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) про стягнення боргу, втрат від інфляції, 3% річних та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Сервіс" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу, втрат від інфляції, 3% річних та пені.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Сервіс" подано заяву б/н від 21.03.2019 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти на банківських рахунках відповідача в межах суми заявлених вимог - 187039,55 грн.

Відповідно до ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заявник обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову наступним.

09.10.2018 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-Сервіс" (перевізник) укладено договір № 09.10.18 надання транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні. За умовами п.п. 3.1.,4.2.1. договору експедитор інформує перевізника про строки та обсяги майбутніх перевезень, кількість та необхідний тип рухомого складу. Після попереднього погодження заявки експедитор передає факсимільним зв'язком транспортне замовлення. Перевізник зобов'язаний здійснювати перевезення по заявкам експедитора суворо дотримуючись умови отриманого замовлення.

Заявник зазначає, що 09.10.2018 експедитором було надано разову заявку № 04/09/18-1 на перевезення вантажу за маршрутом Франція-Нідерланди-Україна, вартістю 3300,00 євро за курсом НБУ на день оформлення довідки про транспортні витрати. Перевізник в повному обсязі виконав умови договору та заявки, надавши експедитору послугу міжнародного вантажного перевезення. Заявник зазначає, що експедитор вказану послугу в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 69672,00 грн. Крім того,заявником нараховано додатково 6592,33 грн втрат від інфляції, 903,06 грн 3% річних, 109872,16 грн пені.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначає, що з моменту отримання послуги Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уникає контактів з керівництвом заявника, жодних письмових заяв, пояснень щодо невиконання умов договору не надає, від зустрічей ухиляється, відповідей на претензії не надає, заборгованість не сплачує, внаслідок чого завдає збитків позивачу.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд, розглянувши подану заяву, зазначає, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову (аналогічна правова позиція викладено в Постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/6924/18).

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16).

Заявником не надано суду жодних доказів того, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має намір ухилитися від виконання рішення суду, як то доказів які б підтверджували факт розпродавання заявником майна, або ж виведення коштів із рахунків, ухилення від контактів із заявником тощо. Сам факт не сплати останнім заборгованості не може свідчити про намір ухилення від виконання зобов'язань перед заявником у випадку задоволення позову або про його скрутне фінансове становище.

Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У рішенні ЄСПЛ Волошин проти України зазначено - ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін (див. рішення у справі Стіл та Морріс проти Сполученого Королівства ( Steel and Morris v. the United Kingdom ), заява № 68416/01, п. 59, ECHR 2005). Принцип рівності сторін вимагає справедливого балансу між сторонами , і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (див. рішення від 26 травня 2009 року у справі Бацаніна проти Росіїосії ( Batsanina v. Russia ), заява № 3932/02, § 22).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявником не доведено факту того, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має намір ухилитися від виконання рішення суду, у випадку задоволення позову, не доведено вчинення останнім дій направлених на відчуження його майна або виведення коштів з рахунку тощо. Отже, заявником не обґрунтовано яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, у випадку задоволення позову.

З огляду на викладене, суд вважає подану заяву безпідставною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви б/н від 21.03.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Сервіс" про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 01.04.2019.

Суддя А.Ф. Черногуз