Рішення

від 28.02.2019 по справі 910/10995/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.02.2019Справа № 910/10995/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В.В. , за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер"

до відповідача 1 . Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК добрі справи"

відповідача 2 . Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Лайтбуд"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1:

1. ОСОБА_1,

2. ОСОБА_2,

3. ОСОБА_3,

4. ОСОБА_4,

5. ОСОБА_5,

6. ОСОБА_6

7. ОСОБА_7

8. ОСОБА_8

9. ОСОБА_9

10. ОСОБА_10

11. ОСОБА_11

12. ОСОБА_12

13. ОСОБА_13

14. ОСОБА_14

15. ОСОБА_15,

16. ОСОБА_16

17. ОСОБА_17

18. ОСОБА_18

19. ОСОБА_19

про визнання правочинів частково недійсними, стягнення 44 175 600,00 грн збитків та 1 500 000,00 грн пені (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.10.2018),

Представники учасників процесу згідно протоколу від 28.02.2019,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2018 року Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер" (далі - позивач, Фонд) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК добрі справи" (далі - відповідач 1, Товариство) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Лайтбуд" (далі - відповідач 2, Підрядник) про:

- визнання недійсним Інвестиційного договору НОМЕР_3 від 14.12.2017, укладеного між Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІК добрі справи" в частині закріплення за Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер" відповідних квартир;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК добрі справи" майнової шкоди - частини збитків у подвійному розмірі в сумі 2 500 000,00 грн;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК добрі справи" пені за прострочення завершення будівництва в розмірі 1 500 000,00 грн;

- визнання недійсним Договору підряду № 17/02-ЛБ від 17.02.2016, укладеного між Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер", Товариством з обмеженою відповідальністю "БІК добрі справи" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Лайтбуд" в частині прав та обов'язків Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер" щодо відповідних квартир.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані договори, за твердженнями позивача, були укладені з порушенням чинного законодавства України внаслідок помилки під впливом обману відповідачами позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви.

11.09.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 відкрито провадження у справі № 910/10995/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 у задоволення клопотання Товариства було відкладено підготовче засідання у справі на 18.10.2018.

18.10.2018 через канцелярію суду було подано заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву з доданим до нього відзивом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер" про збільшення розміру позовних вимог, ухвалено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням поданої заяви, відкладено підготовче судове засідання на 31.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 продовжено підготовче провадження у справі № 910/10995/18 на 30 днів до 12.12.2018 (включно), відкладено підготовче засідання на 21.11.2018 та запропоновано сторонам надати додаткові докази та пояснення.

19.11.2018 через канцелярію суду представником відповідача 2 подано відзив на позовну заяву.

20.11.2018 через канцелярію суду представником позивача було подано пояснення щодо залучення третьої особи без самостійних вимог та заява про долучення документів до матеріалів справи.

21.11.2018 через канцелярію суду до початку судового засідання надійшли заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК добрі справи".

За результатами підготовчого засідання 21.11.2018 судом було постановлено ухвалу про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, сторонам запропоновано подати додаткові докази та письмові пояснення/заперечення, підготовче засідання у справі відкладено на 06.12.2018.

23.11.2018 через канцелярію суду надійшли заява представника залучених третіх осіб щодо направлення поштової кореспонденції для третіх осіб на адресу для листування представника.

Окрім того, 23.11.2018 через канцелярію суду отримано заяви ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК добрі справи".

03.12.2018 до канцелярії суду було подано заяву ОСОБА_12 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК добрі справи".

04.12.2018 через канцелярію суду представником третіх осіб було подано спільні письмові пояснення третіх осіб на виконання ухвали суду від 21.11.2018.

05.12.2018 до канцелярії суду було подано заяву ОСОБА_13 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК добрі справи".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2018 залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 було викликано в судове засідання 19.12.2018 в порядку статті 66 ГПК України свідка - ОСОБА_20.

У межах підготовки справи до розгляду судом на адресу Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було направлено судовий запит про надання оригіналів документів для огляду в судовому засіданні.

14.12.2018 через канцелярію суду надійшло клопотання представника третіх осіб із зазначенням адреси для направлення поштової кореспонденції для третіх осіб у справі.

19.12.2018 через канцелярію суду надійшли заява Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо неможливості надання для огляду витребуваних оригіналів документів та заява свідка ОСОБА_20 про неможливість прибуття в судове засідання у зв'язку з направленням на здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах будівництва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 постановлено повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні, продовжити підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні, проводити підготовче провадження у справі № 910/10995/18 у розумні строки, залучити до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, відкласти підготовче засідання у справі на 17.01.2019 та запропоновано відповідачам та третім особам надати до суду письмові пояснення.

19.12.2018 судом було судовий запит до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про надання оригіналів документів для огляду в судовому засіданні.

26.12.2018 через канцелярію суду отримано заяву ОСОБА_18 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК добрі справи".

15.01.2019 через канцелярію суду отримано заяву ОСОБА_19 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК добрі справи".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2019 залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1 ОСОБА_18 та ОСОБА_19; відкладено підготовче засідання на 30.01.2019, зобов'язано позивача направити копію позовної заяви з додатками залученим третім особам, докази направлення надати суду для долучення до матеріалів справи, запропоновано залученим третім особам надати суду письмові пояснення (заперечення) щодо позовних вимог та запропоновано відповідачам подати до суду письмові пояснення.

30.01.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про долучення документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/10995/18 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13.02.2019.

У судовому засіданні 13.02.2019 судом було оголошено перерву до 21.02.2019 з метою надання сторонам часу для врегулювання спору мирним шляхом.

21.02.2019 через канцелярію суду від сторін надійшла заява про укладення мирової угоди.

За наслідками судового засідання 21.02.2019 судом була оголошена перерва до 28.02.2019.

27.02.2019 через канцелярію суду від представника третіх осіб надійшли письмові пояснення щодо мирової угоди, відповідно до яких треті особи в особі представника просили затвердити мирову угоду у господарській справі № 910/10995/18 та закрити провадження у справі.

Під час судового засідання 28.02.2019 представник позивача просив суд затвердити мирову угоду, в редакції яка була погоджена сторонами та подана до суду.

У свою чергу, представник Товариства та Підрядника проти затвердження мирової угоди не заперечував та просив суд її затвердити.

Третя особа 3 - ОСОБА_3 та третя особа 11 - ОСОБА_11 підтримали намір сторін щодо укладення мирової угоди.

Розглянувши заяву сторін про укладення мирової угоди від 20.02.2019, заслухавши думку представників сторін та третіх осіб, суд відмовив у затвердженні мирової угоди від 20.02.2019 у справі № 910/10995/18, укладеної між Акціонерним товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК добрі справи", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Лайтбуд" та продовжив розгляд справи № 910/10995/18 по суті.

У судовому засіданні 28.02.2019 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог та просив задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позові, враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Представник Товариства та Підрядника у судовому засіданні 28.02.2019 проти задоволення позову заперечував, пославшись на викладені у відзиві обставини.

У свою чергу, присутні в судовому засіданні треті особи, залишили вирішення спору на розсуд суду, повідомивши про те, що вони мають на меті отримання свої житлових приміщень - квартир якнайшвидше, які розташовані в спірному об'єкті будівництва.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2016 між відповідачами - ТОВ БІК ДОБРІ СПРАВИ , як Замовником, та ТОВ ДС Лайтбуд , як Підрядником, був укладений договір підряду № 17/02-ЛБ в капітальному будівництві (далі - договір підряду), предметом якого було будівництво житлового комплексу Одеський квартал за адресою: АДРЕСА_1.

Як зазначає позивач у своєму позові, замовник - Відповідач 1 був не в змозі профінансувати будівництво, що зумовило залучення Фонду до будівництва в якості інвестора.

Вказані обставини стали підставою укладення між Товариством та Фондом інвестиційного договору НОМЕР_3 від 14.12.2017 (далі - інвестдоговір).

Укладеним інвестиційним договором сторони передбачили, що сторони досягли згоди визначити наступні терміни, що вживаються в договорі:

1.1.Проект забудови - будівництво Житлового комплексу Одеський квартал по АДРЕСА_1, на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 в межах Будівельного майданчика у відповідності до затвердженої проектної документації. За проектом Житловий комплекс складається з двох будинків: Житловий будинок НОМЕР_3 та Житловий будинок НОМЕР_4.

1.2.Об'єкт будівництва - окремий житловий будинок на Будівельному майданчику.

1.3.Об'єкт нерухомого майна - квартира або нежитлове приміщення в Об'єкті будівництва (офіси, нежитлові приміщення комерційного призначення, місця для паркування та інше згідно проекту), яке після завершення будівництва Об'єкта будівництва є окремим об'єктом нерухомого лайна.

1.4.Земельна ділянка - земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, Належить ОСОБА_21 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним., нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Воробйовою Т. А. та зареєстровано в реєстрі за № 2776 від 07.06.2017) та передана Стороні-1 (Товариство) на підставі Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) зареєстрованого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О. О. та зареєстровано в реєстрі № 1898 від 17.06.2017, земельна ділянка має наступні параметри: розмір: 0,5 гектара; місце розташування: АДРЕСА_2; поточне цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; право користування земельною ділянкою діє до 17 червня 2020 року включно.

Земельна ділянка в розумінні цього Договору є виключно частиною в межах Будівельного майданчику. Всі умови цього Договору, що стосуються Земельної ділянки, є чинними виключно щодо частини Земельної ділянки, яка передається Стороною-1 Стороні -2 в якості Будівельного майданчику.

1.5.Будівельний майданчик або Територія забудови - частина Земельної ділянки на якій буде реалізований Проект будівництва.

1.6.Об'єкт інвестування - визначена даним Договором частка в Об'єкті будівництва, яку Сторона-2 отримує у загальну пайову власність після внесення Інвестицій, завершення будівництва та введення Об'єкту будівництва в експлуатацію.

1.7.Об'єкти Сторони-1 - об'єкти нерухомого майна, майнові права на які набуває Сторона-1 за результатами реалізації Проекту забудови. Загальна площа Об'єктів Сторони-1 визначається відповідно до положень розділу 7 цього Договору. Реєстрацію права власності на Об'єкти Сторони-1 Сторона-1 здійснює власними силами та за свій рахунок.

1.8.Об'єкти Сторони-2 - об'єкти нерухомого майна, майнові права на які набуває Сторона-2 за результатами реалізації Проекту забудови. Загальна площа Об'єктів Сторони-2 визначається відповідно до положень розділу 7 цього Договору. Реєстрацію права власності на Об'єкти Сторони-2 Сторона-2 здійснює власними силами та за свій рахунок.

1.9.Документ про розподіл - документ у формі Акту розподілу (додатку в„–1 ) до Договору, що є його невід'ємною складовою, який Сторони підписують в день підписання даного Договору, та є невід'ємною частиною даного Договору, який містить переліки майбутніх об'єктів нерухомості (квартири, офіси, нежитлові приміщення комерційного призначення, паркінги), що набуваються кожною із Сторін в рамках погоджених між Сторонами Часток, як їх визначено в розділі 7 цього Договору. Порядок погодження та обмеження у розпорядженні частками визначається умовами даного Договору. Сторони вправі підписувати Документ про розподіл почергово щодо окремих частин Об'єктів будівництва. Сторони розуміють та підтверджують, що складений ними документ про розподіл не є і за жодних умов не може вважатися актом приймання-передачі частки чи документом, яким засвідчується поставка активів. Документ про розподіл є документом, що конкретизує частки сторін і дозволяє здійснювати їх ідентифікацію для цілей попереднього продажу кожною із Сторін майнових прав на об'єкти третім особам.

1.10.Обмеження - це сукупність всіх заборон, обмежень прав відповідної Сторони Договору, встановлених Договором.

1.11.Інвестиції - грошові кошти, що сплачуються Стороною-2 на умовах даного Договору та в розмірі передбаченому в розділі 6 Договору для реалізації Проекту забудови.

1.12. Проектно-кошторисна документація - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначено будівельні, архітектурні, об'ємно-планувальні, конструктивні, інженерно-технічні, технологічні й економічні рішення, а також кошториси будівництва Комплексу. Належним чином завірена копія проектно-кошторисної документації передається Стороною-1 Стороні-2 одночасно з підписанням цього Договору. Усі належним чином затверджені зміни і/або доповнення до проектно-кошторисної документації передаються Стороною-1 Стороні-2 протягом 2 (двох) робочих днів з дати їх затвердження в установленому порядку.

Згідно статті 3 інвестиційного договору сторони дійшли згоди про те, що предметом цього Договору є участь Сторін у будівництві Об'єкту будівництва та реалізації Проекту забудови з отриманням у власність Сторін відповідних об'єктів нерухомого майна на умовах і в порядку, передбачених Договором (пункт 3.1.). Будівництво Житлового комплексу здійснюється в дві Черги згідно проектної документації, зі здачею в експлуатацію результату по кожному Житловому будинку окремо, отриманням документів про право власності Сторін на відповідні, визначені цим Договором, частки в Об'єкті будівництва (пункт 3.2.). Сторона-1 здійснює всі дії, в т.ч. укладає правочини, як замовник (забудовник), що стосуються проектування, отримання дозвільних документів, будівництва та прийняття в експлуатацію закінченого будівництва Об'єкту в межах Території забудови з урахуванням Обмежень, визначених Договором (пункт 3.3.).

Приписами статті 4 інвестиційного договору унормовано, що будівництво Житлового комплексу Одеський квартал (2 будинки) здійснюється на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 в межах Будівельного майданчика у відповідності до затвердженої проектної документації:

4.1.1. Будинок НОМЕР_3 (перша черга будівництва)- будівництво житлового будинку, орієнтовною площею 4937 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять сім) м 2 .

Завершення будівництва - липень 2018 року.

4.1.2. Будинок НОМЕР_4 (друга черга будівництва) - будівництво житлового будинку, орієнтовною площею 4993 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто три) м 2 .

Завершення будівництва - квітень 2018 року.

Під терміном завершення будівництва Сторони розуміють прийняття Об'єкту будівництва в експлуатацію, тобто дату реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (акту готовності об'єкта до експлуатації) без врахування періоду розгляду дозвільних документів органами, що здійснюють прийняття Об'єкту будівництва в експлуатацію, за умови що такий період не перевищує 60 (шістдесят) календарних днів. Якщо період розгляду дозвільних документів перевищує вказаний строк, то в такому випадку всі наступні календарні дні враховуються в строк завершення будівництва .

Сторони узгодили, що згідно з цим Договором на Земельній ділянці планується збудувати Об'єкт будівництва з орієнтовною загальною площею об'єктів нерухомого майна (квартир, офіси, нежитлові приміщення комерційного призначення, місця для паркування та інше згідно проекту) 9930 (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять) м 2 .

У разі збільшення площі об'єктів нерухомого майно (квартири, офіси, нежитлові приміщення комерційного призначення, місця для паркування та інше згідно проекту), площа Об'єкту будівництва (квартир, офіси, нежитлові приміщення комерційного призначення, місця для паркування та інше згідно проекту), за рахунок якої формуються частки Сторін, визначені в цьому Договорі, пропорційно збільшуються.

Сторона-1 сплачує плату за Земельну ділянку і всі інші платежі, які стосуються Земельної ділянки, як землекористувач.

При виникненні обставин, незалежних від Сторін і таких, що перешкоджають своєчасному виконанню зобов'язань однією чи іншою Стороною Договору (включаючи дії (бездіяльність) третіх осіб), термін будівництва та строк дії цього Договору без складання додаткової угоди переноситься на термін (строк) протягом якого діяли вищезазначені обставини. Про виникнення таких обставин Сторони повідомляють одна одну протягом доби будь-яким засобом (телефон, електронна пошта, лист, повідомлення тощо).

Пунктом 5.1 статті 5 інвестиційного договору передбачено, що на момент укладання даного договору Сторона-1 має наступні документи для реалізації Проекту забудови та здійснення будівництва (підписані, затверджені, зареєстровані): договір про право забудови земельної ділянки; містобудівні умови та обмеження; дозвіл на водокористування; технічні умови до газорозподільної системи; декларація про початок виконання' будівельних робіт на Житловий будинок НОМЕР_3; декларація про початок виконання будівельних робіт на Житловий будинок НОМЕР_4; проект на Житловий комплекс Одеський квартал .Сторона-1 підтверджує законність та чинність усіх перелічених документів отриманих для здійснення будівництва Об'єкту будівництва та відсутність факту оскарження таких документів третіми особами.

Розмір та порядок фінансування передбачений положеннями статті 6 інвестиційного договору, а саме: Сторона-2 здійснює фінансування будівництва Об'єкту шляхом внесення Інвестиції, а Сторона-1 забезпечує реалізацію Інвестиції Сторони-2 виключно для реалізації Проекту забудови. Сторона-2 здійснює фінансування всіх витрат за Договором, зокрема, але не виключно.

Крім того, інвестдоговором між Фондом та Товариством передбачені умови інвестування позивачем коштів у вищезгадане будівництво. Додатком до інвестиційного договору НОМЕР_3 від 14.12.2017 є Акт розподілу об'єктів нерухомості, що набуваються кожною із сторін в рамках погоджених між сторонами часток (далі - акт розподілу), яким був погоджений розподіл площі об'єкта будівництва.

Відповідно до акта розподілу за Фондом розподілено: 61 квартира в будинку НОМЕР_3 та 17 - квартир в будинку НОМЕР_4; орієнтовна загальна площа в будинку НОМЕР_3 - 3214,33 кв. м, в будинку НОМЕР_4 - 920,62 кв. м, що в сумі складає 4134,95 кв.м; з них в будинку НОМЕР_3 - 39- однокімнатних квартир, 21- двокімнатна квартира, 0 - трикімнатних квартир, в будинку НОМЕР_4 - 13 - однокімнатних квартир, 2 - двокімнатні квартири, 2-трикімнатні квартири.

14.12.2017 між позивачем та відповідачами була укладена додаткова угода НОМЕР_3 до договору підряду № 17/02-ЛБ в капітальному будівництві від 17.02.2016, умовами якої сторони погодили внести зміни до вказаного правочину та викласти його в новій редакції за участі трьох юридичних осіб, а саме: ТОВ БІК ДОБРІ СПРАВИ (Замовник), АТ ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД ГУВЕР (Замовник-інвестор), ТОВ ДС ЛАЙТБУД (Підрядник).

Згідно з пунктом 1.3 договору підряду власниками результату виконаних робіт є Замовник (відповідач 1) та Замовник-інвестор (позивач) пропорційно сплаченій кожним з них вартості робіт та будівельних матеріалів.

Звертаючись із даним позовом до суду Фонд зазначає, що позивач розпочав фінансування будівництва ЖК Одеський квартал . Відповідно до п. 6.2. Інвестиційного договору НОМЕР_3 Сторона 2 (позивач) здійснює фінансування всіх витрат за договором. У свою чергу Відповідач 1 надає земельну ділянку на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію).

Позивач у своєму позові зазначає, що ним на виконання вказаних умов інвестдоговору та договору підряду було здійснено фінансування будівництва, шляхом внесення на користь Підрядника грошових коштів в загальному розмірі 18 500 000,00 грн, на підтвердження чого Фонд надав до суду копії платіжних доручень, а саме: № 79 від 28.12.2017, № 84 від 25.01.2018, №85 від 30.01.2018, № 86 від 01.02.2018, № 91 від 06.02.2018, № 96 від 08.02.2018, № 109 від 01.03.2018, № 110 від 05.03.2018, № 112 від 12.03.2018, № 116 від 15.03.2018, № 118 від 19.03.2018, № 125 від 27.03.2018, № 127 від 02.04.2018, № 140 від 23.04.2018, № 142 від 25.04.2018, № 143 від 02.05.2018, № 145 від 03.05.2018, № 146 від 03.05.2018, № 155 від 11.05.2018, № 159 від 16.05.2018. № 158 від 16.05.2018, № 161 від 17.05.2018, № 162 від 18.05.2018, № 163 від 21.05.2018, № 167 від 22.05.2018, № 169 від 25.05.2018, № 171 від 29.05.2018, № 174 від 31.05.2018, № 175 від 31.05.2018, № 178 від 04.06.2018 та № 181 від 05.06.2018. Суд відзначає, що вказані платіжні доручення підтверджують факт перерахунку грошових коштів Фондом в загальному розмірі 17 466 300,00 грн, інших платіжних доручень позивачем до суду надано не було.

У подальшому, Фонду стало відомо, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 24.04.2018 був складений акт № Т-2404/2 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (копія додається).

Як стверджує позивач, згідно з зазначеним актом перевірки, серед іншого, виявлено що будинки НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ЖК Одеський квартал згідно з проектно-кошторисною документацією мають мати по 8 поверхів кожен, а 9-й поверх - технічний. Однак на час проведення перевірки у будинку НОМЕР_4 збудовано 9-ть житлових поверхів і покрівля, а будинок НОМЕР_3 добудований до 7-го поверху.

Разом з тим, в Акті розподілу площі Об'єкта будівництва від 14.12.2017 містяться відповідні таблиці - для кожної сторони Інвестиційного договору в„– 1 від 14.12.2017 - з вказівкою номера квартири, її площі, кількості кімнат та поверху. При цьому інвестору (позивачу) відведено, зокрема: у будинку НОМЕР_3 - 10 квартир на 9-му поверсі і 10 квартир на 10-му поверсі; у будинку НОМЕР_4 - 6 квартир на 9-му поверсі. За позивачем згідно з Актом розподілу площі Об'єкта будівництва від 14.12.2017 закріплено загалом 26 квартир, загальною площею близько 1386,43 кв. м, орієнтовною ринковою вартістю в районі розміщення будівництва 14 000 грн. 00 коп. за кв. м., та загальною вартістю 19 410 020 грн. 00 коп., на 9-10 поверхах будинків НОМЕР_3 та НОМЕР_4 Об'єкта будівництва, на будівництво яких немає затвердженої проектно-кошторисної документації: згідно з затвердженим проектом 9-й поверх є технічним, а 10-й поверх - взагалі не передбачено у жодному з будинків.

Вказане порушення стало підставою для винесення Відповідачу 2 приписів:

-№ С - 2404/6 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.04.2018. Даним приписом був наданий строк для усунення порушень до 24.05.2018 року.

-№ С - 2404/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24.04.2018. Даним приписом було зобов'язано припинити будівельні роботи з 27.04.2018 року (і до усунення виявлених порушень).

Позивач, звертаючись із даним позовом до суду та під час судового розгляду справи повідомив, що складені приписи не скасовані ані в судовому порядку, ані Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Разом з тим відповідно до абзацу 1 пункту 5.2 Інвестиційного договору в„– 1 Сторона-1 (Відповідач 1) має виключне право на виконання всіх функцій замовника будівництва для спорудження в межах Будівельного майданчику Об'єктів будівництва. Відповідно до пункту 9.2.17 Інвестиційного договору в„– 1 від 14.12.2017 Сторона 1 (Відповідач 1) зобов'язана при укладенні договорів з генеральним підрядником та підрядниками передбачити зобов'язання генерального підрядника (підрядників) щодо забезпечення виконання робіт у відповідності з вимогами проектної документації з дотриманням законів, будівельних норм і правил, що діють в Україні, та оформлення відповідно до норм законодавства України виконавчої документації, актів прихованих робіт, протоколів випробувань та інших документів, що знаходяться в межах його компетенції, і необхідні для прийняття Об'єктів будівництва в експлуатацію. Відповідна вимога була включена до Договору підряду № 17/02-ЛБ від 17.02.2016 у редакції від 14.12.2017, а саме - до пункту 5.6.6 цього договору, відповідно до якого підрядник виконує роботи з дотриманням проектної та/або робочої документації, державних будівельних норм (ДБН) та інших нормативних документів з будівництва.

Таким чином, будь-які відхилення від проекту, у т.ч. щодо поверховості будинків, могли бути вчинені підрядником - Відповідачем 2, виключно за прямою вказівкою замовника - Відповідача 1. З огляду на вказане, позивач обґрунтовує свою правову позицію тим, що відхилення від проектних рішень, і наступна заборона на здійснення будівельних робіт до усунення виявлених органом державного нагляду порушень - є результатом спільних протиправних дій відповідачів: Відповідача 1 - який давав вказівки, керуючи будівельними роботами, та Відповідача 2 - який усі ці вказівки виконував попри затверджену проектно-кошторисну документацію. Водночас, оскільки Відповідач 1 не виконав свого обов'язку щодо передачі позивачу копій проектно-кошторисної та іншої пов'язаної з будівництвом документації, позивач був позбавлений можливості самостійно виявити обман з боку відповідачів.

Окрім того,за твердженнями позивача, в порушення пункту 9.5.3 Інвестиційного договору в„– 1 від 14.12.2017 та пункту 5.9 Договору підряду № 17/02-ЛБ від 17.02.2016 у редакції від 14.12.2017 відповідачі ухилялися від складення звітних документів з питань будівництва, насамперед, актів виконаних робіт та форми КБ-2в. У порушення п. 9.5.2 інвестиційного договору в„– 1 від 14.12.2017 та договору підряду № 17/02-ЛБ від 17.02.2016 у редакції від 14.12.2017 відповідачі не допускали представників позивача до будівельного майданчику, унеможливлюючи реалізацію його права н і здійснення контролю за будівництвом та реалізацією інвестиції. З цього приводу Позивачем були направлені претензії від 19.06.2018, які залишені без відповіді.

Відповідно до п. 2.5 Інвестиційного договору в„– 1 у випадку, якщо після укладення цього Договору одна зі Сторін отримає дані про те, що інформація, наявність (чи відсутність) якої інша Сторона підтверджує у цьому Договорі, не відповідає дійсності повністю чи частково, чи якщо Сторона не виконає свого зобов'язання, яке передбачено цим Договором, то Сторона вправі вимагати від іншої Сторони, яка надала недостовірне підтвердження чи не виконала зобов'язання, а остання зобов'язана усунути негативні наслідки обставин, щодо яких не повідомлено чи повідомлено неповну або недостовірну інформацію, виконати своє зобов'язання.

Окрім того, пунктами 5.2.10, 7.6, 9.1.6, 9.3.3 заборонено Стороні 1 (Відповідачу 1) відчужувати у будь-який спосіб майнові права, що належать Позивачу, у т.ч. вчиняти без згоди Сторони-2 (Позивача) правочини, які передбачають виникнення зобов'язання щодо передачі нерухомого майна у власність третіх осіб у майбутньому, зокрема укладати попередні та інші договори, які стосуються об'єктів нерухомого майна, які будуть споруджені на Будівельному майданчику, щодо Об'єктів Сторони-2.

Позивач зазначає, що в порушення названих умов договору Відповідач 1 уклав попередні договори з приводу відчуження квартир, що згідно з Актом розподілу площі Об'єкта будівництва від 14.12.2017 закріплені за Позивачем, а саме:

1) Попередній договір АДРЕСА_5/1 від 22 листопада 2017 року щодо квартири АДРЕСА_5 на 7 поверсі, проектною загальною площею 64,62 кв. м у житловому будинку НОМЕР_3 за ціною 540 000 грн. 00 коп.;

2) Попередній договір АДРЕСА_3/1 від 09 січня 2018 року, щодо нерухомого майна (квартири), а саме квартири АДРЕСА_3 на 4 поверсі, проектною загальною площею 62,03 кв.м. у житловому будинку НОМЕР_3 за ціною 390 000 грн. 00 коп.;

3) Попередній договір в„– 69 /1 від 29 грудня 2017 року, щодо нерухомого майна (квартири), а саме квартири АДРЕСА_4 на 8 поверсі, проектною загальною площею 64,62 кв.м. у житловому будинку НОМЕР_3 за ціною 872 370 грн. 00 коп.

Посилаючись на вищевикладені обставини у сукупності, Фонд стверджує, що Товариство обмануло позивача, а відтак Інвестицій договір НОМЕР_3 від 14.12.2017 підлягає визнанню недійсним як укладений внаслідок обману частині його права на отримання 26 квартир на 9-10 поверхах будинків ЖК Одеський квартал : затверджена проектна документація не передбачає існування квартир на 9-му (технічному) поверсі і не передбачає існування 10 поверху у жодному з будинків та закріплення за позивачем квартир АДРЕСА_3, 52 та 69 у будинку НОМЕР_3 ЖК Одеський квартал , а тому Акт розподілу щодо відведення квартир Фонду на 9 та 10 поверхах, квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 у будинку НОМЕР_3 ЖК Одеський квартал , як невід'ємна частина інвестиційного договору підлягає визнанню недійсним у визначеній частині, на підставі статті 230 Цивільного кодексу України. При цьому позивач зазначає, що такими діями відповідачів, Фонду було завдано збитків на суму 38 820 040,00 грн та 5 355 560,00 грн відповідно.

Позивач, звертаючись із даним позовом до суду зазначає, що оскільки Договір підряду № 17/02-ЛБ від 17.02.2016 по-суті, носить похідний характер від Інвестиційного договору НОМЕР_3 від 14.12.2017, він також підлягаю визнанню недійсним у частині, що стосується належних Позивачу квартир на 9-10 поверхах обох будинків, а також квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 у будинку НОМЕР_3 ЖК Одеський квартал за адресою: АДРЕСА_8.

Надалі, позивач зазначає, що відповідачами допущені і інші порушення умов укладених з ними договорів, у зв'язку із чим Фонд здійснив нарахування штрафних санкцій та заявив їх до стягнення в розмір 1 500 000,00 грн. Підставою для застосування відповідальності до Товариства позивач зазначає порушення строків передачі в експлуатацію Об'єкта будівництва.

Товариство та Підрядник проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що Фондом не доведені обставини недійсності правочинів, а крім того не доведено обставин, з настанням яких законодавець передбачає право нарахування пені.

У свою чергу, треті особи самостійно та в особі представника надавали пояснення по суті спору, які зводились до того, що такі особи є заінтересованими у найшвидшому завершенні будівництва.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1-2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків . Аналогічна правова позиція міститься в пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Згідно зі статтею 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення , крім випадків, встановлених законом (частина 1 статті 229 ЦК України).

Відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений правочин під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Аналоагічна правова позиція викладена в пунктах 19, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними .

Обставини , щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину . Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення . Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов'язань, які виникли з правочину, і не пов'язане з поведінкою іншої сторони правочину.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Судом встановлено, що укладеним між сторонами інвестиційним договором, останні передбачили будівництво Житлового комплексу Одеський квартал (2 будинки) на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 в межах Будівельного майданчика у відповідності до затвердженої проектної документації : Будинок НОМЕР_3 (перша черга будівництва)- будівництво житлового будинку, орієнтовною площею 4937 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять сім) м 2 та Будинок НОМЕР_4 (друга черга будівництва) - будівництво житлового будинку, орієнтовною площею 4993 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто три) м 2 .

При цьому, із наявних в матеріалах справи копій декларацій про початок виконання будівельних робіт від 23.06.2016 та від 16.03.2017 вбачається, що Замовником (Товариство) було заявлено будівництво будинків поверховістю 8 поверхів, проте загальна площа об'єкта будівництва становить 4993 м 2 та 4937 м 2 відповідно . При цьому, у межах судового розгляду даної справи судом були заслухані пояснення спеціаліста - представника Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, відповідно до яких останній пояснив, що декларація про початок будівельних робіт подається замовником будівництва та заповнюється ним самостійно.

При цьому, як встановлено судом, умовами інвестиційного договору сторони передбачили, що на момент укладання даного договору Сторона-1 має наступні документи для реалізації Проекту забудови та здійснення будівництва (підписані, затверджені, зареєстровані): договір про право забудови земельної ділянки; містобудівні умови та обмеження; дозвіл на водокористування; технічні умови до газорозподільної системи; декларація про початок виконання будівельних робіт на Житловий будинок НОМЕР_3 ; декларація про початок виконання будівельних робіт на Житловий будинок НОМЕР_4 ; проект на Житловий комплекс Одеський квартал .Сторона-1 підтверджує законність та чинність усіх перелічених документів отриманих для здійснення будівництва Об'єкту будівництва та відсутність факту оскарження таких документів третіми особами.

Приписами частини 1-2 статті 12 ЦК України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд . Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення , крім випадків, встановлених законом. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (частина 1 статті 13 ЦК України).

З системного аналізу вказаного слідує, що Фонд станом на день укладення спірного правочину (14.12.2017) був обізнаний про загальну площу Об'єкта будівництва, про наявність декларацій про початок будівельних робіт (від 23.06.2016 та від 16.03.2017), проте доказів наявності заперечень щодо таких обставин Фондом до суду не надано.

Крім того, суд критично оцінює доводи позивача, які ґрунтуються на недійсності правочину в частині квартир АДРЕСА_3, АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 у будинку НОМЕР_3 ЖК Одеський квартал , оскільки Акт розподілу об'єкта нерухомості, що набуваються кожною стороною не є документом, який встановлює право власності на майнові права або об'єкти нерухомості. Водночас, попередній договір в„– 29 /1 щодо нерухомого майна (квартири), а саме квартири АДРЕСА_3 укладений 09.01.2018 та попередній договір в„– 69 /1 щодо нерухомого майна (квартири), а саме квартири АДРЕСА_4 на 8 поверсі укладений 29.12.2017, тобто після укладення спірного інвестиційного договору.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що Фонд, при зверненні із даним позовом до суду, належними та допустимими доказами не доведений факт того, що його було введено в оману, а також не доведено наявності умислу в діях Товариства та Підрядника.

За приписами частини 2 статті 230 ЦК України слідує, що сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Оскільки судом встановлено відсутність підстав визнання правочину недійсним на підставі статті 230 ЦК України, тому суд не вбачає підстав для застосування приписів частини 2 вказаної статті, а тому вимоги про стягнення збитків задоволенню не підлягають.

Також, позивачем не наведено жодної обставини та не надано жодного доказу на підтвердження недійсності договору підряду № 17/02-ЛБ від 17.02.2016, а посилання на те, що його характер є похідним від інвестиційного не підтверджується встановленими вище обставинами.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги Фонду про стягнення пені з Товариства з огляду на приписи статті 614 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Оскільки судом встановлено вище відсутність в діях відповідача умислу, суд не вбачає підстав застосування відповідальності та стягнення пені.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявності підстав з якими законодавець пов'язує визнання недійсним правочинів на підставі положень 230 Цивільного кодексу України , у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для задоволення даного позову.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Судові витрати з урахуванням положень статті 129 ГПК України покладаються судом на позивача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК добрі справи", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Лайтбуд", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 1: 1. ОСОБА_1, 2. ОСОБА_2, 3. ОСОБА_3, 4. ОСОБА_4, 5. ОСОБА_5, 6. ОСОБА_6, 7. ОСОБА_7, 8. ОСОБА_8, 9. ОСОБА_9, 10. ОСОБА_10, 11. ОСОБА_11, 12. ОСОБА_12, 13. ОСОБА_13, 14. ОСОБА_14, 15. ОСОБА_15, 16. ОСОБА_16, 17. ОСОБА_17, 18. ОСОБА_18, 19. ОСОБА_19 про визнання правочинів частково недійсними, стягнення 44 175 600,00 грн збитків та 1 500 000,00 грн пені (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.10.2018) - відмовити повністю.

2. Судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, покладаються на Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Гувер".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29.03.2019.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ