Постанова

від 01.04.2019 по справі 910/13462/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2019 р. Справа№ 910/13462/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

без повідомлення учасників справи,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства Фірма Калина Трейдінг

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2018

у справі № 910/13462/18 (суддя - Паламар П.І.)

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк

до 1. Приватного підприємства Фірма Калина Трейдінг

2. ОСОБА_4

про стягнення боргу, неустойки, ціна позову 94078,65 грн.

1. Зміст позовних вимог та заяви

1.1. Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (далі - позивач, АТ КБ Приватбанк , банк) звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства Фірма Калина Трейдінг (далі - відповідач-1, ПП Фірма Калина Трейдінг ) та до ОСОБА_4 (далі - відповідач-2) про солідарне стягнення 94078,65 грн заборгованості за кредитом, комісії, процентах та пені.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч умов укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору банківського обслуговування від 29.01.2015 останній в установлений строк наданий йому кредит у розмірі 170000 грн. повернув частково та частково сплатив проценти за його користування, заборгувавши станом на 07.06.2018 - 31211,82 грн. за кредитом, 34536,94 грн. по процентах.

Виконання відповідачем-1 зобов'язання за вказаним договором було забезпечене порукою на підставі договору поруки № POR1423726558004 від 12.02.2015, укладеного позивачем з ОСОБА_4

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнути з відповідачів солідарно на свою користь 31211,82 грн. боргу за кредитом, 34536,94 боргу по процентах, 3340,53 грн. боргу по комісії за користуванням кредиту, 24989,36 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, а також понесені ним по справі судові витрати.

1.3. Відповідачі під час розгляду справи у суді першої інстанції відзиви на позовну заяву не подали.

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судами

2.1. 29.01.2015 ПП Фірма Калина Трейдінг звернулося до АТ КБ Приватбанк із заявою про відкриття поточного рахунку.

Згідно вказаної заяви відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування.

2.2. Відповідно до договору від 29.01.2015 відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.

2.3. 12.02.2015 між АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № POR1423726558004, згідно з умовами якого відповідач-2 зобов'язався перед позивачем солідарно в повному обсязі за неналежне виконання відповідачем-1 свого зобов'язання за вищевказаним договором банківського обслуговування.

2.4. Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

2.5. Відповідно до п. 3.2.1.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

2.6. Згідно з п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

2.7. Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

2.8. Відповідно до п. 3.2.1.4.1.1 Умов, за суму кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню ), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

2.9. Згідно з п. 3.2.1.4.1.2 Умов, за суму кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту при не обнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

2.10. Пунктом 3.2.1.4.1.3 Умов передбачено, що за суму кредиту, отриману до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

2.11. Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4 Умов).

2.12. Відповідно до п. 3.2.1.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

2.13. Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення.

2.14. Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов сторони встановили та погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

2.15. Пунктом 3.2.1.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

2.16. Поданою випискою з рахунку відповідача-1 за період з лютого 2015 по червень 2018 років, поданим позивачем розрахунком заборгованості, проведеним відповідно до умов договору підтверджується факт перерахування позивачем відповідачу кредитних коштів за договором у розмірі 170000 грн, а також повернення останнім одержаного кредиту у розмірі 138788,18 грн.

Доказів повернення позивачу всієї суми наданого кредиту та сплати належних за договором процентів суду не надано.

3. Короткий зміст рішення місцевого суду

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі №910/13462/18 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ПП Фірма Калина Трейдінг , ОСОБА_4 на користь АТ КБ Приватбанк 31211,82 грн. боргу за кредитом, 34536,94 боргу по процентах, 3340,53 грн. боргу по комісії за користуванням кредиту, 24989,36 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1762 грн. витрат по оплаті судового збору.

3.2. Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем було надано відповідачу кредитні кошти за договором у розмірі 170000 грн, що повернені останнім не у повному обсязі, а лише у розмірі 138788,18 грн.

Оскільки ПП Фірма Калина Трейдінг прострочило виконання зобов'язання за кредитним договором, суд першої інстанції стягнув з відповідача-1, як боржника та з ОСОБА_4, як поручителя, солідарно на користь позивача заборгованість.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

4.1. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом, за твердженням апелянта, в порушення ст. 2, 7, 13, 14, 73, 86 Господарського процесуального кодексу України, не було надано належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи, що призвело до ухвалення не вірного рішення.

Скаржник звернув увагу суду на те, що відповідач-1, не отримував ані позовної заяви, ані доданих до неї доказів, про що повідомляв суд першої інстанції. Доданий до позовної заяви список згрупованих поштових відправлень на підтвердження направлення позивачем копій позовної заяви, на думку апелянта, не підтверджує вручення адресатам таких документів, оскільки за даними бази Укрпошти з відслідковування поштової кореспонденції, останні не були доставлені, а навпаки знищені.

При цьому, відповідач-1 заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

4.3. Відповідач-1 зазначає, що АТ КБ Приватбанк не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання по наданню кредиту та не повідомляв ПП Фірма Калина Трейдінг заздалегідь та у встановленому в договорі банківського обслуговування порядку (ані в письмовій формі, ані через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта) про зміну розміру кредитного ліміту та допускав зміну розміру кредитного ліміту декілька разів на добу без належного попередження клієнта, що є грубим порушенням умов вищевказаного Договору.

Відсутність на рахунку достатньої грошової суми, призвели до того, що ПП Фірма Калина Трейдінг була позбавлена реальної можливості укласти угоду з контрагентом, що у подальшому негативно вплинуло на роботу підприємства та комерційну репутацію серед інших контрагентів.

У зв'язку з таким порушенням з боку позивача, ПП Фірма Калина Трейдінг 21.06.2016 зверталось до АТ КБ Приватбанк з листом про розірвання договору та укладення нового строкового кредитного договору.

4.4. Крім того, скаржник вказує, що поручитель не був поінформований про зміну процентної ставки та умови обслуговування кредиту, що на думку відповідача-1 є суттєвим порушенням умов договору між поручителем та банком.

4.5. Звірка взаєморозрахунків між ПП Фірма Калина Трейдінг та АТ КБ Приватбанк не проводилась. Даний факт не було досліджено судом першої інстанції при розгляді справи і прийнятті рішення у справі.

При цьому, скаржник надав суду апеляційної інстанції акт взаєморозрахунків підписаний лише з боку ПП Фірма Калина Трейдінг .

4.6. Також, скаржник звернув увагу апеляційного господарського суду на те, що позивач крім даного позову подав аналогічний позов до Дніпровського районного суду про той самий предмет з тих самих підстав.

5. Заперечення на апеляційну скаргу

5.1. Відзиву на апеляційну скаргу, позивач та відповідач-2 не надали.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

6.1. 11.01.2019 відповідач-1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду від 17.12.2018 у справі №910/13462/18.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено до розгляду апеляційну скаргу ПП Фірма Калина Трейдінг на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі №910/13462/18 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

6.3. 11.02.2019 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про призначення у даній справі економічної експертизи, на вирішення якої поставити питання з визначення розміру, що документально підтверджується, основної суми заборгованості, заборгованості зі сплати відсотків, в якому розмірі підтверджується нарахування пені та заборгованість по сплаті комісії. Крім того, скаржник просив поставити експертам питання, в якому розмірі документально підтверджується несанкціоновані та неавторизовані договірними умовами зміни АТ КБ Приватбанк суми щомісячного кредитного ліміту для ПП Фірма Калина Трейдінг .

6.4. Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє клопотання скаржника про призначення у даній справі судової економічної експертизи, оскільки відповідач-1 не був позбавлений права замовити проведення вказаної експертизи під час розгляду справи у суді першої інстанції та надати суду відповідні висновки, проте не скористався наданим правом.

Крім того, як встановлено судом, відповідач-1 не звертався і до суду першої інстанції з клопотання про призначення у даній справі судової економічної експертизи.

При цьому, за приписами ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Згідно ч.1, 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Скаржник не обґрунтував в чому полягає винятковість випадку не отримання та неподання раніше доказу (висновку експертизи, як то передбачає ст.101 Господарського процесуального кодексу України), а також неможливість вчинення таких дій з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Також, судова колегія звертає увагу, що у відповідності до приписів ч.1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України експертиза у справі призначається, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Тобто, експертиза по справі проводиться в разі дійсної потреби, коли встановити відповідні обставини неможливо, а доводи сторін є суперечливими.

Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Отже, обов'язок здійснення перерахунку пені, відсотків, збитків від інфляції покладається на суд, а не на експертну установу.

Крім того, поставлене скаржником питання, в якому розмірі документально підтверджується несанкціоновані та неавторизовані договірними умовами зміни АТ КБ Приватбанк суми щомісячного кредитного ліміту для ПП Фірма Калина Трейдінг , на переконання суду, поставлено некоректно та містить в собі питання про право.

7. Джерела права й акти їх застосування

7.1 Господарський кодекс України

Згідно з ч. 1,2,7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

7.2. Цивільний кодекс України

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною першої статті 1050 Цивільного кодексу України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 624 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

7.3. Закон України Про електронний цифровий підпис

Згідно вимог ст. 3 Закону України Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

7.4. Господарський процесуальний кодекс України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

8. Позиція апеляційного суду

8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга відповідача-1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

8.2. З матеріалів справи вбачається, що ПП Фірма Калина Трейдінг 29.01.2015 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно вказаної заяви відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг , тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до договору від 29.01.2015 відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.

Зобов'язання ПП Фірма Калина Трейдінг за договором банківського обслуговування №Б/Н від 29.01.2015 були забезпечені порукою (договір поруки № POR1423726558004 від 12.02.2015).

8.3. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що поданою позивачем випискою з рахунку відповідача-1 за період з лютого 2015 по червень 2018 років, розрахунком заборгованості, проведеним відповідно до умов договору, підтверджується факт перерахування позивачем відповідачу кредитних коштів за договором у розмірі 170000 грн, а також повернення останнім одержаного кредиту лише у розмірі 138788,18 грн.

Доказів повернення позивачу всієї суми наданого кредиту та сплати належних за договором процентів ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, відповідача-1 суду не надав.

Оскільки відповідач-1 прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором, з нього, а також з відповідача-2 солідарно на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 543, 622, 624, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України підлягає стягненню 31211,82 грн. боргу за кредитом, 34536,94 боргу по процентах, 3340,53 грн. боргу по комісії за користуванням кредиту, 24989,36 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

Судом апеляційної інстанції перевірена основна сума заборгованості позивача, нараховані проценти, борг по комісії за користуванням кредитом та пеня за несвоєчасне повернення кредиту. Розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним.

8.4. Враховуючи приписи ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що судом першої інстанції при розгляді справи не досліджувалося питання заборгованості, зокрема, щодо проведення між ПП Фірма Калина Трейдінг та АТ КБ Приватбанк звірки взаєморозрахунків.

Судова колегія, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Наданий скаржником до апеляційної скарги акт взаєморозрахунків від 03.01.2017 оцінюється судом критично, оскільки підписаний лише з боку ПП Фірма Калина Трейдінг .

8.5. Крім того, судова колегія, критично оцінює доводи скаржника, що АТ КБ Приватбанк не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання по наданню кредиту та не повідомляв ПП Фірма Калина Трейдінг заздалегідь та у встановленому в договорі банківського обслуговування порядку про зміну розміру кредитного ліміту та допускав зміну розміру кредитного ліміту декілька разів на добу без належного попередження клієнта.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ПП Фірма Калина Трейдінг зверталась до суду з відповідним позовом до АТ КБ Приватбанк про порушення останнім умов укладеного між ними договору банківського обслуговування №Б/Н від 29.01.2015.

8.6. Доводи скаржника про те, що відсутність на рахунку достатньої грошової суми, призвели до того, що ПП Фірма Калина Трейдінг була позбавлена реальної можливості укласти угоду з контрагентом, що у подальшому негативно вплинуло на роботу підприємства та комерційну репутацію серед інших контрагентів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки закон не ставить відсутність грошових коштів, зокрема кредитних, в залежність від ведення господарської діяльності підприємства з необхідністю повернення банку використаних кредитних коштів.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

8.7. Посилання скаржника на те, що ПП Фірма Калина Трейдінг 21.06.2016 зверталось до АТ КБ Приватбанк з листом про розірвання договору та укладення нового строкового кредитного договору, колегія суддів оцінює критично, оскільки таке право відповідача-1 на розірвання договору в односторонньому порядку не підтверджені належними та допустимими доказами. Разом з тим, Умовами таке право надано лише банку.

8.8. Щодо доводів, відповідача-1, що поручитель не був поінформований про зміну процентної ставки та умови обслуговування кредиту, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки скаржником не було надано суду доказів про зміну банком процентної ставки, що забезпечені порукою. Матеріали справи такі докази не містять. При цьому, як зазначено самим же скаржником, зміни були щодо ліміту кредитування у меншу сторону, тобто зобов'язання за договором поруки не збільшувалось.

8.9. Доводи скаржника про те, що позивач, крім даного позову подав аналогічний позов до Дніпровського районного суду про той самий предмет з тих самих підстав, колегією суддів враховані. Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду від 01.02.2018 позов АТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_4, третя особа: ПП Фірма Калина Трейдінг про стягнення заборгованості - залишено без розгляду.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що за висновками Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18, з дати набрання чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

8.10. Не заслуговують на увагу та відхиляються доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

8.11. Також, не заслуговують на увагу та відхиляються доводи апеляційної скарги, що скаржник, не отримував ані позовної заяви, ані доданих до неї доказів, оскільки матеріали справи містять оригінали описів вкладення до цінних листів адресованих, як ПП Фірма Калина Трейдінг , так і ОСОБА_4.(а.с.54,55), що також підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №02/10/18HZ (а.с.53), які були надані позивачем разом з позовною заявою.

Посилання скаржника, що поштове відправлення не було доставлене відповідачам та за даними бази Укрпошти з відслідковування поштової кореспонденції, поштові відправлення були знищені, колегія суддів вважає помилковим, оскільки скаржником були роздруковані суду поштові відправлення за штрих кодом (трек-номер) 4930004874716 та 4930004874724, які відображені у списку згрупованих поштових відправлень № 527 на підтвердження направлення позивачем претензій до відповідачів (а.с.50), а не копії позовної заяви.

Судом встановлено, що позовна заява з доданими до неї документами була направлена відповідачам за штрих кодом (трек-номер) 49317003628820 та 49317003628230 відповідно.

При цьому, відповідач-1 не скористався своїм правом ознайомитись з матеріалами справи до ухвалення місцевим судом рішення, тоді як ухвалу від 16.10.2018 про прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі в якій визначено сторонам строк для подання відзиву та заперечень, ПП Фірма Калина Трейдінг отримало 22.10.2018. Рішення суду прийняте 17.12.2018.

На переконання колегії суддів у відповідачів, було достатньо часу для подання до суду першої інстанції свої заперечення щодо заявленого позову та відповідні клопотання за необхідності.

8.12. Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи скаржника, що відповідач-1 заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження. В матеріалах справи такі заяви відсутні.

Додана скаржником до апеляційної скарги копія листа адресованого суду, не приймається як належний доказ у даній справі, оскільки не містить відмітки суду, що такий лист було отримано судом, ані канцелярією суду, ані по електронній пошті.

Разом з тим, матеріали справи містять клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

9. Висновки апеляційного суду

9.1. Оскільки відповідач-1 прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором, місцевим господарським судом правомірно стягнуто солідарно з нього, а також з відповідача-2, як поручителя на користь позивача 31211,82 грн. боргу за кредитом, 34536,94 боргу по процентах, 3340,53 грн. боргу по комісії за користуванням кредитом, 24989,36 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

9.2. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду згідно з ст.277 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Фірма Калина Трейдінг на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі №910/13462/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 у справі №910/13462/18 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Приватне підприємство Фірма Калина Трейдінг .

4. Матеріали справи №910/13462/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун