Рішення

від 02.04.2019 по справі 904/409/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2019м. ДніпроСправа № 904/409/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м.Київ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "САМАРА", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область

про стягнення неустойки, інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов'язання у розмірі 2 528,51 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "САМАРА" про стягнення неустойки, інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов'язання у загальній сумі 2 528,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу природного № 4465/16-ТЕ-4 від 29.01.2016 р., в частині несвоєчасної оплати за переданий газ.

У позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 07.02.2019, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач про наявність справи у суді повідомлений належним чином, що підтверджується підписом його представника у поштовому повідомленні № 5200505676901, однак своїм правом не скористався відзиву на позов не надав.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (постачальник - позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "САМАРА" (споживач - відповідач) укладено договір купівлі - продажу природного № 4465/16-ТЕ-4.

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (надалі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Згідно з п 1.2. договору, газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до п. 1.3. договору, за цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію, України Публічною акціонерною компанією "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України .

Пунктом 2.1. договору визначено, що постачальник передає споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 15,5 тис.куб.м., у тому числі по місяцях: січень - 6,5 тис.куб.м., лютий - 5,0 тис.куб.м., березень - 4,0 тис.куб.м.

Обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - планований обсяг), повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, викладених в п.1.2 цього договору. (п. 2.1.1. договору).

Згідно з п. 2.1.2. договору, обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - планований обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку.

Відповідно до п. 3.4. договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки , оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Згідно з п. 3.5. договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, Споживач зобов'язується надати постачальнику:

- завірену копію акта про фактичний обсяг розподіленого/протранспортованого за цим договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ/ГТС; у разі надання технічного акту на загальний обсяг розподіленого/протранспортованого природного газу, споживач надає детальну розбивку газу за категоріями (в т.ч. за цим договором) за власним підписом;

- підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

У випадку ненадання або несвоєчасного надання споживачем акту приймання-передачі природного газу обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС.

У випадку відмови споживача від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до умов договору або в порядку, передбаченому чинним законодавством України. До врегулювання сторонами розбіжностей, обсяги використання встановлюються відповідно до даних оператора ГРМ/ГТС.

Згідно з п. 4.1. договору, 4.1. кількість газу, яка продається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу у відповідності до вимог, встановлених Кодексом газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2494 та Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2493.

Відповідно до п. 5.1 договору, регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів,, що включається до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758.

Тарифи на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ Укртрансгаз установлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і є обов'язковими за цим договором з моменту введення їх в дію.

Відповідно до п. 5.2. договору, ціна за 1000 куб.м газу за цим договором в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1 770,74 гривень, крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ Укртрансгаз - 265,60 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 318,72 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2036,34 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 2443,61 грн.

Згідно з п. 5.4. договору, загальна сума, вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний, розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За приписами пункту 8.2. договору, у разі невиконання споживачем умов пункту 6.1 цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання споживачем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

29.01.2016 між сторонами було укладено додаткову угоду №1, якою сторони прийшли до згоди внести зміни до п. 1.3. договору та виклали його зміст у наступній редакції: 1.3. За цим договором може бути поставлений газ власного видобутку (газ, видобутий на території України та/або імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України) .

На виконання умов договору позивач за період з січня по березень 2016р. поставив відповідачу природний газ загальною вартістю 22 847,78 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2016р., від 29.02.2016р., від 31.03.2016р.

Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Відповідач був зобов'язаний повністю сплатити вартість природного газу отриманого згідно з актом приймання - передачі від 31.01.2016р. в строк до 14.02.2016р. (включно); згідно з актом від 29.02.20164р. в строк до 14.03.2016р. (включно); згідно з актом від 31.03.20164р. в строк до 14.04.2016р. (включно).

Відповідач за спожитий природний газ розрахувався у повному обсязі, але з порушенням встановлених у договорі строків, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 947,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 435,01 грн. та 3% річних у розмірі 145,54 грн., що і є причиною виникнення цього спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано пеню у розмірі 1 947,96 грн. за період з 16.02.2016 по 28.06.2016, інфляційні втрати у розмірі 435,01 грн. за період з березня 2016 по травень 2016 та 3% річних у розмірі 145,54 грн. за період з 16.02.2016 по 28.06.2016.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, судом встановлено, що сума пені за період з 16.02.2016 по 28.06.2016. становить з 1 947,96 грн.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних, що підлягають до стягнення за період з 16.02.2016 по 28.06.2016 становлять 145,54 грн.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат позивача суд враховує приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Загальна сума інфляційних втрат, що підлягає до стягнення становить 435,01 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 1947,96 грн., три відсотки річних у розмірі 145,54 грн. та інфляційні втрати у розмірі 435,01 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "САМАРА" про стягнення пені у розмірі 1947,96 грн., трьох відсотків річних у розмірі 145,54 грн. та інфляційних втрат у розмірі 435,01 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "САМАРА" (52000, Дніпропетровська обл., смт. Слобожанське, вул. Літня, 11, код ЄДРПОУ 33826125) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 код ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 1947,96 грн., три відсотки річних у розмірі 145,54 грн., інфляційні втрати у розмірі 435,01 грн. та судового збору у розмірі 1921,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.04.2019

Суддя ОСОБА_1