Рішення

від 19.03.2019 по справі 910/16909/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2019Справа № 910/16909/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок"

до Благодійної організації "Благодійний фонд України"

про стягнення заборгованості

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники сторін:

від позивача Івченко Н.В. (адвокат);

від відповідача Мануйлов А.В..

В судовому засіданні 19.03.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 02.04.2019р.

СУТЬ СПОРУ:

17 грудня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" (позивач) надійшла позовна заява № 644/03 від 10.12.2018 року до Благодійної організації "Благодійний фонд України" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди № 18-000 від 01.01.2018 року в сумі 12 141,21 грн., з них: основного боргу - 11 179,98 грн. (одинадцять тисяч сто сімдесят дев'ять гривень 98 копійок), пені - 887,11 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 11 копійок) та 3% річних - 74,12 грн. (сімдесят чотири гривні 12 копійок).

Позовні вимоги мотивовані несплатою з боку відповідача, як Орендаря, орендної плати за договором оренди № 18-000 від 01.01.2018 року, укладеного між останнім та Приватним акціонерним товариством "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок", як Орендодавцем, у зв'язку із чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 року у справі № 910/16909/18 позовну заяву № 644/03 від 10.12.2018 року Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" до Благодійної організації "Благодійний фонд України" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Приватному акціонерному товариству "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Приватному акціонерному товариству "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" за адресою: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103048473435 ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 року у справі № 910/16909/18 вручено уповноваженому представнику позивача - 03.01.2019 року.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 14.01.2019 року (включно).

08 січня 2019 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" надійшла заява б/н від 29.12.2018 року Про усунення недоліків та долучення до матеріалів справи додаткових доказів .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16909/18, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 21.02.2019 року.

В судовому засіданні 21.02.2019 року судом оголошувалася перерва.

04.03.2019 року через відділ діловодства суду від Благодійної організації "Благодійний фонд України" надійшов відзив (заперечення на позовну заяву Про стягнення грошових коштів ). Вказаний відзив судом не приймається до уваги з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 року було встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду від 28.01.2019 року у даній справі було направлене Благодійній організації "Благодійний фонд України" за адресою: 03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, буд. 16, кв. 102, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103048980256 ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 року у справі № 910/16909/18 вручено уповноваженому представнику відповідача - 11.02.2019 року.

Відтак, відзив на позовну заяву мав бути поданий відповідачем у строк до 26.02.2019 року (включно).

Таким чином, відзив на позовну заяву поданий до суду з порушення строку встановленого в ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Тоді як, клопотання про поновлення пропущеного строку, встановленого судом для подання відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

В судовому засіданні 19.03.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засідання 19.03.2019 року позовні вимоги визнав частково та вказав, що відповідачем було сплачено позивачу кошти в сумі 20 148,71 грн., які позивачем були зараховані в оплату заборгованості відповідача за іншим договором, який був чинним у 2017 році.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2018 року між Приватним акціонерним товариством "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" (надалі - позивач, орендодавець) та Благодійною організацією "Благодійний фонд України" (надалі - відповідач, орендар) укладено договір оренди № 18-000 (надалі - договір ), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська 3, загальною площею 12,20 кв.м., які перебувають у власності ПАТ Дніпрозв'язок .

Відповідно до п. 2.1. договору вступ орендаря у строкове користування майном настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі (набуття) орендованого майна, виказаного у п. 1.1. договору.

01.01.2018 року сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі (набуття) орендованого майна, відповідно до якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська 3, загальною площею 12,20 кв.м. (копія міститься в матеріалах справи).

В п. 3.1. договору сторони узгодили, що розмір орендної плати за договором на рівні 120,00 грн. (без ПДВ) за користування 1 кв.м. орендованого майна, крім того ПДВ 20% -24,00 грн., разом 144,00 грн. з ПДВ. Орендна плата за користуванням майном складає 1464,00 грн., крім того ПДВ 20% - 292,80 грн., всього розмір орендної плати за договором становить 1756,80 грн. за місяць.

Рахунки-фактури на комунальні послуги, експлуатаційні витрати та компенсацію земельного податку і компенсацію податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виставляються орендодавцем. Орендар перераховує орендодавцю кошти за відповідними рахунками-фактурами до 15-го числа наступного розрахункового місяця. За відсутності доказів або обставин, що доводять зворотне, орендар вважається таким, що своєчасно отримав обумовлені даним пунктом цього договору рахунки за відповідні місяці (п. 3.6. договору).

Згідно п. 3.4., 3.7. договору, орендар до 5-го числа кожного місяця здійснює авансові платежі згідно виставлених орендодавцем рахунків-фактур, за оренду майна, за розрахунковий період. Орендар зобов'язаний самостійно забирати рахунки-фактури.

Договір набуває чинності з 01.01.2018 року, але не пізніше з моменту його підписання та скріплення печатками обома сторонами та діє до 31.12.2018 року включно, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 11.1. договору).

Пунктом 11.4. передбачено, що договір може бути достроково розірваний за ініціативою орендодавця, якщо орендар не сплачує орендну плату понад двох місяців підряд.

Згідно п. 7.9. договору у випадку невиконання (неналежного виконання) орендарем протягом 10 (десяти) банківських днів обов'язку, встановленого п.п. 3.1.-3.2. або п. 3.5. цього договору, орендодавець має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, направивши орендарю відповідне письмове повідомлення. У цьому випадку датою розірвання договору буде вважатись дата, вказана на фіскальному чеку поштового відділення.

Матеріалами справи підтверджується, що 18.10.2018 року позивач направив відповідачу повідомлення № 516/03 від 12.10.2018 року про розірвання договору № 18-000 від 01.01.2018 року з 01.11.2018 року, у зв'язку з наявною у відповідача заборгованістю по сплаті орендної плати та комунальних платежів понад два місяці.

За умовами п. 2.6. договору майно, передане орендарю, повертається орендодавцеві не пізніше 31.12.2018 року включно за актом приймання-передачі (повернення) орендованого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, від підписання акту приймання-передачі (повернення) орендованого майна від 31.10.2018 року відповідач відмовився, що підтверджується відповідною відміткою на вказаному акті (копія міститься в матеріалах справи).

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості за договором в сумі 11 179,98 грн., згідно розрахунку наданого позивачем, з них: орендної плати за період липень-листопад 2018 року - 8784,00 грн. та комунальних послуг за період червень-жовтень 2018 року - 2395,98 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати заборгованості за договором оренди № 18-000 від 01.01.2018 року.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір оренди № 18-000 від 01.01.2018 року є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів сплати відповідачем на користь позивача заборгованості по оплаті орендної плати за період з липня 2018 року по листопад 2018 року в сумі 8784,00 грн. та комунальних послуг за період з червня 2018 року по жовтень 2018 року в сумі 2395,98 грн., загальна вартість яких становить 11 179, 98 грн. (8784,00 грн. + 2395,98 грн.) до суду не представлено.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Водночас, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності у відповідача письмових зауважень щодо виконання позивачем зобов'язань за договором оренди № 18-000 від 01.01.2018 року, станом на час розгляду справи доказів здійснення відповідачем оплати заборгованості в загальній сумі 11 179,98 грн. матеріали справи не містять.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 179, 98 грн. заборгованості по сплаті орендної плати та комунальних послуг за спірний період за договором оренди № 18-000 від 01.01.2018 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повністю.

При зверненні до суду позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь санкції за порушення виконання грошового зобов'язання: пені - 887,11 грн. та 3% річних - 74,12 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В п. 8.2. договору встановлено, що за прострочення перерахування орендодавцю грошових коштів за будь-яким з платежів, обумовлених в п.п. 3.1.- 3.10., орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

При перевірці наданих позивачем розрахунків пені за несвоєчасну сплату орендної плати та комунальних послуг, суд встановив, що вони є вірними, позивач здійснив нарахування пені у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, в межах визначеного позивачем періоду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 887,11 грн., за розрахунками позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов'язань перед кредитором.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, суд встановив, що він є вірним, позивач здійснив нарахування 3% річних у відповідності до вимог чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, в межах визначеного позивачем періоду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 74,12 грн., за розрахунками позивача.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладені судом обставини та факти, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі про стягнення 12 141,21 грн. з них: основного боргу - 11 179,98 грн., пені - 887,11 грн. та 3% річних - 74,12 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд України" (код ЄДРПОУ 39674107, адреса: 03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, буд. 16, кв.102) на користь Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" (код ЄДРОПУ 01168185, адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3) грошові кошти: основного боргу - 11 179,98 грн. (одинадцять тисяч сто сімдесят дев'ять гривень 98 копійок), пені - 887,11 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 11 копійок), 3% річних - 74,12 грн. (сімдесят чотири гривні 12 копійок) та судовий збір - 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" (код ЄДРОПУ 01168185, адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3) в Дохід державного бюджету (р/р 34314206083017, Одержувач: ГУК у м. Києві/м. Київ, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030101) 226,53 грн. (двісті двадцять шість гривень 53 копійки) недоплаченого судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.04.2019р.

Суддя О.В. Котков