Рішення

від 20.02.2019 по справі 911/2753/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2019 р. Справа № 911/2753/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1 (адвокат - ордер серії КВ № 423100 від 14.01.2019 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ Тяжмашкомплект", (01103, вул. Підвисоцького, буд. 5, м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Плаза", (09100, АДРЕСА_1)

про стягнення 204 373, 04 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ "АКБ Тяжмашкомплект" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ "Люкс Плаза" про стягнення 200 000, 00 грн заборгованості та 4 373, 04 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обовязку щодо своєчасного повернення позики згідно з договором позики № 15/01 від 15.01.2018 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2018 р. відкрито провадження у справі № 911/2753/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ Тяжмашкомплект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Плаза" про стягнення 204 373, 04 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 16.01.2019 р.

14.01.2019 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 10.01.2019 р. про відкладення розгляду справи, у якому він просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату для підготовки відзиву на позовну заяву.

16.01.2019 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 06.02.2019 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 20.02.2019 р.

20.02.2019 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2018 р. між позивачем (надалі - Позикодавець) та відповідачем (надалі - Позичальник) було укладено договір позики № 15/01 (безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі), згідно умов п. 1.1 якого Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти в позику в сумі 200 000, 00 грн. (Двісті тисяч гривень 00 коп.) (далі - позика), а Позичальник зобов'язується погасити Позикодавцеві дану суму грошей в термін зазначений в п. 2.2. даного договору. Допомога в межах цього Договору може бути надана як разово, так і декілька окремих разів. В такому випадку відлік строків повернення Допомоги згідно вимог Податкового кодексуУкраїни починається з наступного дня надання кожної окремої Допомоги.

Відповідно до п. 1.2. Договору Допомога надається Позикодавцем на користь Позичальника грошовими коштами в національній валюті України - гривні без оподаткування ПДВ. Позика, що надається Позткодавцем, є зворотною і безвідсотковою, - за користування позикою плата не стягується.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що Допомога надається на строк (термін) до 15 березня 2018, що не перевищує 360 календарних днів з дня здійснення грошового переказу або надання коштів. Позичальник на власний розсуд може погасити суму позики достроково та повертати позику частинами.

Згідно з п. 2.3. Договору сума позики повертається Позичальником у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Позикодавця або готівкою в касу Позикодавця.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що дія цього Договору припиняється після повного погашення позики Позичальником.

На виконання умов договору позивачем у січні 2018 р. було надано відповідачу безвідсоткову фінансову допомогу на зворотній основі на загальну суму 200 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 233 від 15.01.2018 р. на суму 200 000, 00 грн, наявним у матеріалах справи.

У серпні 2018 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 97 від 16.08.2018 р. про повернення грошових коштів, у якій він вимагав протягом 5 днів з отримання цієї вимоги повернути позивачу грошові кошти в сумі 200 000, 00 грн, надані відповідачу в позику за договором позики № 15/01 від 15.01.2018 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із позикою грошових коштів здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно частини 1 статті 1049 цього ж кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо повернення поворотної фінансової допомоги не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 200 000, 00 грн, що підтверджується договором позики № 15/01 (безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі) від 15.01.2018 р., платіжним дорученням № 233 від 15.01.2018 р. на суму 200 000, 00 грн, вимогою № 97 від 16.08.2018 р., наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку щодо своєчасного повернення позики згідно з договором позики № 15/01 (безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі) від 15.01.2018 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 200 000, 00 грн за договором позики № 15/01 (безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі) від 15.01.2018 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3% річних від суми основної заборгованості за період прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо своєчасного повернення позики з 16.03.2018 р. по 06.12.2018 р. на суму 4 373, 04 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3% річних від суми основної заборгованості наступний:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 200000.00 16.03.2018 - 06.12.2018 266 3 % 4372.60

Отже, загальний розмір 3% річних від суми основної заборгованості згідно договору у вищевказаний період становить 4 372, 60 грн.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3% річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 4 372, 60 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Плаза" (09100, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код 41507808) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ Тяжмашкомплект" (01103, місто Київ, вулиця Підвисоцького, будинок 5, літера А; ідентифікаційний код 36085466) 200 000 (двісті тисяч) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 4 372 (чотири тисячі триста сімдесят дві) грн 60 (шістдесят) коп. 3% річних та судові витрати 3 065 (три тисячі шістдесят п'ять) грн 59 (п'ятдесят дев'ять) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

2 6 березня 2019 р.