Рішення

від 28.03.2019 по справі 914/16/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2019 Справа №914/16/19

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Фартушка Н.Б., розглянувши справу

за позовом:Приватного акціонерного товариства Львівтурист до відповідача:Повного товариства Ломбард Аверс (ТзОВ ФІНІНВЕСТ ХОЛДИНГ І КОМПАНІЯ) про:стягнення 9930,56грн.

Представники сторін: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

04.01.2019р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Львівтурист до Повного товариства Ломбард Аверс (ТзОВ ФІНІНВЕСТ ХОЛДИНГ І КОМПАНІЯ) про стягнення 9930,56грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.01.2019р. позовну заяву Приватного акціонерного товариства Львівтурист до Повного товариства Ломбард Аверс (ТзОВ ФІНІНВЕСТ ХОЛДИНГ І КОМПАНІЯ) про стягнення 9930,56грн. залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме: надання доказів сплати судового збору у розмірі 148,96грн.

23.01.2019р. позивачем через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації суду подано заяву про усунення недоліків (вх.№3057/19 від 23.01.2019р.).

09.01.2019р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання призначити на 27.02.2019р.

Представник позивача в судові засідання 27.02.2019р., 13.03.2019р. з'явився, при цьому відповідач у вищевказаних засіданнях участь повноважного представника не забезпечив. Протокольними ухвалами розгляд справи відкладався на 13.03.2019р., 28.03.2019р. відповідно.

При цьому, з метою належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань у цій справі Господарський суд Львівської області:

- розмістив на офіційному веб-сайту оголошення про дату, час та місце судового засідання у цій справі;

- надіслав телефонограму, яка прийнята керівником відповідача.

- надіслав на адресу місцезнаходження відповідача (79057, м. Львів, вул. Коновальця, буд. 103, кім. 218) та на адреси засновників відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНІНВЕСТ ХОЛДИНГ (61006, АДРЕСА_1), ОСОБА_1 (Украна, м. Харків, пр-т Тракторобудвникв, буд.110 А, кв.206), ОСОБА_2 (80624, Харківська обл., м. Харків, Комінтернівський р-н, вул. Волзька, буд. 48) ухвали про відкриття провадження у справі та про виклик відповідача в судове засідання. Проте, станом на момент прийняття рішення у цій справі: ухвалу про відкриття провадження у справі від 28.01.2019р., надіслану на адресу місцезнаходження відповідача, повернуто поштою з причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення; ухвалу про виклик в судове засідання від 27.02.2019р., надіслану на адресу місцезнаходження відповідача, повернуто поштою з причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення; ухвалу про виклик в судове засідання від 13.03.2019р., надіслану на адресу засновника відповідача, повернуто поштою у зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення. При цьому, судом враховано позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладену в постановах від 21.03.2019р. у справі №916/2349/17 та від 11.12.2018р. у справі №921/6/18, відповідно до якої, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії; водночас, за змістом ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом; усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

19.03.2019р. позивачем через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації суду подано заяву про виправлення арифметичної помилки (вх.№11666/19 від 19.03.2019р.) та письмові пояснення (вх.№11667/19 від 19.03.2019р.).

Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

В судове засідання 28.03.2019р. представники сторін участь повноважних представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи наведене, 28.03.2019р. фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 ГПК України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позиція позивача:

Позивач з підстав неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) №51 від 30.06.2017р. просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8292,16 грн. боргу, 350,86грн. інфляційних втрат, 211,59грн. трьох процентів річних та 1426,81грн. пені.

За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, пояснень представника позивача, суд встановив наступне.

30.06.2017р. між Приватним акціонерним товариством Львівтурист (надалі по тексту - позивач, Орендодавець) та Повним товариством Ломбард Аверс (ПП Вольта і компанія ), державну реєстрацію змін повного найменування якого на Повне товариство Ломбард Аверс (ТзОВ Фінінвест холдинг і компанія ) (надалі по тесту - відповідач, Орендар) здійснено 20.09.2017р., укладено договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) №51 (надалі по тексту - Договір), згідно п.п.1., 2. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування приміщення/кімнату №218 (згідно з експлікацією БТІ - прим. №1 - 4,9м 2 , прим. №2 - 14,5м 2 , прим. №3 - 8,2м 2 , прим. №4 - 1,6м 2 , прим. №5 - 0,9м 2 ), загальною площею 30,1м 2 , що розташовані на 2-му поверсі будівлі готелю Турист (літ А-9 - БТІ), що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Коновальця, буд.103 (надалі по тексту - ОСОБА_3).

Згідно з п.8.1. Договору, цей Договір набирає юридичної чинності з моменту його підписання Сторонами, строк оренди починає обчислюватись з дати підписання Акта приймання-передачі ОСОБА_3 в оренду та діє по 30.06.2018р. Умови цього Договору зберігають чинність протягом усього строку його дії, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п.2.2. Договору, ОСОБА_3, який передається в оренду, належить Орендодавцеві на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на будівлю №1078 від 30.11.1999р., виданого Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради, на підставі Розпорядження голови районної адміністрації від 19.10.1999р. за номером 1072.

Згідно з п.2.3. Договору, вартість ОСОБА_3 на момент укладення цього Договору складає 31936,10грн.

Відповідно до п.3.3. Договору, передача Орендарю ОСОБА_3 здійснюється за Актом приймання-передачі.

Факт передачі в оренду ОСОБА_3 засвідчено підписаним сторонами актом приймання-передачі від 01.07.2017р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з п. 4.1. Договору, Орендар починає сплачувати орендну плату з моменту підписання Акта приймання-передачі ОСОБА_3. На момент укладання цього Договору Сторони домовились, що орендна плата за 1м 2 на місяць буде сплачуватись у розмірі 120,00грн. (в т.ч. ПДВ). Розмір орендної плати за загальну площу згідно з цим Договором 30,1м 2 складає 3612,00грн. в т.ч. ПДВ 20% на місяць, на момент укладення цього Договору. Орендна плата складається з плати за користування ОСОБА_3 оренди. Усі платежі за цим Договором здійснюються у грошовій одиниці України - гривні.

Крім орендної плати, зазначеної в п.4.1. цього Договору, Орендар окремо сплачує комунальні послуги (електро-, водо- та теплопостачання, вивіз сміття та ін.). Розмір плати за комунальні послуги розраховується на підставі тарифів підприємств - постачальників комунальних послуг і складеного Орендодавцем розрахунку споживання Орендарем зазначених послуг (п.4.7. Договору).

Відповідно до п.4.4. Договору, Орендар має сплатити орендну плату протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. При цьому орендна плата, вказана у рахунку, є платою за поточний місяць. Визначений сторонами розмір орендної плати включає ПДВ та інші встановлені чинним законодавством податки і збори.

Згідно з п.4.9. Договору, Орендар сплачує за комунальні послуги на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем, протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. Орендар зобов'язаний самостійно отримати від Орендодавця оформлений рахунок за комунальні послуги.

Відповідачем на адресу позивача надіслано заяву від 26.03.2018р про розірвання Договору з 01.04.2018 року.

Позивач стверджує, що для підписання акту-приймання-передачі ОСОБА_3 відповідач не з'явився. При цьому, представник позивача підтвердив факт звільнення відповідачем ОСОБА_3.

Як зазначає позивач, відповідач, як Орендар, свої зобов'язання, передбачені Договором, зі сплати орендної плати за ОСОБА_3 виконав частково, в результаті чого, виник борг.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із претензією №01/19 від 07.02.2019р. про погашення заборгованості по орендній платі в розмірі 15340,57 грн. (борг з листопада 2017р. по лютий 2018р. включно). Вказану претензію відповідач отримав 20.03.2018р., що підтверджується підписом керівника відповідача на примірнику такої.

У гарантійному листі від 20.03.2018р. відповідач визнав наявність станом на 20.03.2018р. боргу за Договором у сумі 15292,16грн. та зобов'язався погасити такий до 30.04.2018р.

Однак, заборгованість відповідачем погашена частково, внаслідок чого, як зазначає позивач, станом на момент звернення до суду із позовною заявою, розмір основного боргу становить 8292,16грн.

Зважаючи на викладене, з врахуванням заяви про виправлення арифметичної помилки (вх.№11666/19 від 19.03.2019р.), позивач звернувся із позовом про стягнення 8292,16грн. боргу. Крім того, позивачем нараховано 350,86грн. інфляційних втрат, 211,59грн. трьох процентів річних та 1426,81грн. пені.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до приписів ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 30.06.2017р. між сторонами укладено Договір, на виконання умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне користування ОСОБА_3.

За умовами п.8.1. Договору, цей Договір набирає юридичної чинності з моменту його підписання Сторонами, строк оренди починає обчислюватись з дати підписання Акта приймання-передачі ОСОБА_3 в оренду та діє по 30.06.2018р.

Відповідно до п.8.1. Договору, умови цього Договору зберігають чинність протягом усього строку його дії, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п.1 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 4.1. Договору, розмір орендної плати становить 3612,00грн. в т.ч. ПДВ 20% на місяць, на момент укладення цього Договору. Крім орендної плати, зазначеної в п.4.1. цього Договору Орендар окремо сплачує комунальні послуги (електро-, водо- та теплопостачання, вивіз сміття та ін.). Розмір плати за комунальні послуги розраховується на підставі тарифів підприємств-постачальників комунальних послуг і складеного Орендодавцем розрахунку споживання Орендарем зазначених послуг (п.4.7. Договору).

Відповідно до п.4.4. Договору, Орендар має сплатити орендну плату протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. При цьому орендна плата, вказана у рахунку, є платою за поточний місяць. Визначений сторонами розмір орендної плати включає ПДВ та інші встановлені чинним законодавством податки і збори. Орендар зобов'язаний самостійно отримати від Орендодавця оформлений рахунок (п.4.2. Договору).

Згідно з п.4.9. Договору, Орендар сплачує за комунальні послуги на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем, протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. Орендар зобов'язаний самостійно отримати від Орендодавця оформлений рахунок за комунальні послуги.

Згідно з п.4.3. Договору, до настання п'ятого числа кожного поточного календарного місяця оренди ОСОБА_3 Орендодавець виставляє Орендарю рахунок за оренду майна за поточний календарний місяць. При цьому, Орендар зобов'язаний самостійно отримати від Орендодавця оформлений рахунок (п.4.2. Договору).

В матеріалах справи наявні рахунки позивача на оплату орендної плати та комунальних послуг №94 від 05.02.2018р. на суму 4851,78грн, №151 від 06.03.2018р. на суму 4887,78грн., проте, позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення вищевказаних рахунків відповідачу. При цьому, відповідно до підписаних сторонами актів приймання-передачі робіт (наданих послуг) №2 від 28.02.2018р., №3 від 31.03.2018р., відповідач підтвердив вказані у вищезазначених рахунках розміри орендної плати разом із вартістю наданими комунальними послугами за лютий та березень відповідно.

Відтак, враховуючи наведене, зокрема п.4.4. та п.4.9. Договору, відповідач був зобов'язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем у червні 2018 року здійснено часткову оплату орендної плати та комунальних послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи касовими звітами №000279 від 01.08.2018р., №000293 від 16.08.2018р.), з яких 1447,40грн. за лютий 2018 року, внаслідок чого сума основного боргу перед позивачем за користування ОСОБА_3, станом на 02.01.2019 року, становить 8292,16грн., з яких 3404,38грн. - основний борг зі сплати орендної плати та комунальних послуг за лютий 2018 року, 4887,78грн. - основний борг зі сплати орендної плати та комунальних послуг за березень 2018 року.

Доказів сплати відповідачем позивачу вищевказаного боргу станом на момент прийняття рішення сторонами не подано та в матеріалах справи відсутні.

Відтак, позовні вимоги щодо стягнення 8292,16грн. суми боргу зі сплати орендної плати є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню за протермінування оплати орендної плати.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Згідно норми ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Приписами ч.1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної сплати Орендарем орендної плати та/або комунальних платежів за виставленими рахунками більш ніж 3 дні з дня їх отримання він зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від розміру несплаченого платежу за кожен день.

Перевіривши правильність розрахунку пені суд зазначає, що такий здійснено позивачем невірно з огляду на наступне.

Позивачем здійснено розрахунок пені за невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати та комунальних послуг за лютий 2018р. - починаючи з 10.02.2018р. по 10.08.2018р., за березень 2018р. - починаючи з 10.03.2018р. по 10.09.2018р.

Як зазначено вище, останнім днем для здійснення відповідачем оплати орендної плати та комунальних послуг, враховуючи відсутність доказів отримання виставлених позивачем рахунків, є 10 число поточного місяця оренди.

У ч.1 ст.255 ЦК України вказано, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Згідно з ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, останній день строку, наданого відповідачу для сплати орендної плати та комунальних послуг за лютий 2018р. - 12.02.2018р. (оскільки 10.02.2018 та 11.02.2018р. - вихідні дні); за березень 2018р. - 12.03.2018р. (оскільки 10.03.2018 та 11.03.2018р. - вихідні дні).

Відповідно до п.2.3. Постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , перебіг період часу, за який нараховується пеня починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане.

Тому, позивач вправі здійснити нарахування пені за невиконання зобов'язань зі сплати орендної плати та комунальних послуг за лютий 2018р. - починаючи з 13.02.2018р., за березень 2018р. - починаючи з 13.03.2018р.

Враховуючи наведене, судом здійснено перерахунок пені.

Сума боргу (грн) Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 3404,38 13.02.2018 - 01.03.2018 17 16,0000 % 0,088 %* 50,74 3404,38 02.03.2018 - 12.04.2018 42 17,0000 % 0,093 %* 133,19 3404,38 13.04.2018 - 24.05.2018 42 17,0000 % 0,093 %* 133,19 3404,38 25.05.2018 - 12.07.2018 49 17,0000 % 0,093 %* 155,39 3404,38 13.07.2018 - 10.08.2018 29 17,5000 % 0,096 %* 94,67 4887,78 13.03.2018 - 12.04.2018 31 17,0000 % 0,093 %* 141,14 4887,78 13.04.2018 - 24.05.2018 42 17,0000 % 0,093 %* 191,23 4887,78 25.05.2018 - 12.07.2018 49 17,0000 % 0,093 %* 223,10 4887,78 13.07.2018 - 06.09.2018 56 17,5000 % 0,096 %* 262,47 4887,78 07.09.2018 - 10.09.2018 4 18,0000 % 0,099 %* 19,28 З підстав наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1426,81грн пені підлягають до задоволення частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1404,40грн.

Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 211,59грн. трьох процентів річних та 350,86грн. за прострочення виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати та комунальних послуг.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних за заявлені періоди суд встановив, що такий здійснено невірно, оскільки позивач, як зазначено вище, визначив невірно початки періодів, за які вправі здійснювати відповідні нарахування .

Судом здійснено перерахунок трьох процентів річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 3404,38 13.02.2018 - 02.01.2019 324 3 % 90,66 4887,78 13.03.2018 - 02.01.2019 296 3 % 118,91 Таким чином, загальна сума трьох процентів річних становить 209,57грн.

Крім того, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат:

Період заборгованостіСума боргу (грн,)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 13.02.2018 - 02.01.2019 3404,38 1,082 277,62 13.03.2018 - 02.01.2019 4887,78 1,072 351,43 Відтак, загальна сума інфляційних втрат становить 629,05грн.

Згідно з ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 211,59грн трьох процентів річних підлягають до задоволення частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 209,57грн., при цьому, позовні вимоги про стягнення з 350,86грн. інфляційних втрат підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі факт підписання повноважними представниками та скріплення печатками юридичних осіб обох сторін актів приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), відсутність заперечень відповідача як проти самого факту користування ОСОБА_3 у відповідності до умов Договору, так і щодо факту порушення відповідачем встановлених Договором порядку і строку оплати орендної плати та комунальних послуг, перевіривши правильність проведених розрахунків, заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 10256,99грн. заборгованості, з яких 8292,16грн. основного боргу, 1404,40грн. пені, 209,57грн. три проценти річних, 350,86грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжне доручення №131 від 27.11.2018р. про сплату судового збору в розмірі 1762,00грн. та платіжне доручення №241 від 16.01.2019р. про сплату судового збору в розмірі 159,00грн.

Доказів понесення інших судових витрат, окрім сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору станом на момент прийняття рішення позивачем суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Окрім того, суд зазначає що відповідач наданим чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористався.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З підстав наведеного, а також недоведення позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу 1 ГПК України розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору, судові витрати у справі, а саме сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1921,00грн. слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнути з відповідача на користь позивача 1916,44грн. судового збору, в решті судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Повного товариства Ломбард Аверс (ТзОВ ФІНІНВЕСТ ХОЛДИНГ І КОМПАНІЯ) (місцезнаходження: 79057, Львівська обл., місто Львів, вулиця Коновальця, будинок 103, кімната 218; ідентифікаційний код: 37030601) на користь Приватного акціонерного товариства Львівтурист (місцезнаходження: 79057, Львівська обл., місто Львів, вул.Коновальця, будинок 103; ідентифікаційний код: 02594021) 10256,99грн. заборгованості, з яких 8292,16грн. основного боргу, 1404,40грн. пені, 209,57грн. три проценти річних, 350,86грн. інфляційних втрат.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Повного товариства Ломбард Аверс (ТзОВ ФІНІНВЕСТ ХОЛДИНГ І КОМПАНІЯ) (місцезнаходження: 79057, Львівська обл., місто Львів, вулиця Коновальця, будинок 103, кімната 218; ідентифікаційний код: 37030601) на користь Приватного акціонерного товариства Львівтурист (місцезнаходження: 79057, Львівська обл., місто Львів, вул.Коновальця, будинок 103; ідентифікаційний код: 02594021) 1916,44грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015 .

Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2019р.

Суддя Король М.Р.