Рішення

від 25.03.2019 по справі 916/2842/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2842/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Траст» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсол-Трейд» про стягнення заборгованості в сумі 57465,98 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойл Траст» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою та уточненнями до неї про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсол-Трейд» заборгованості за договором № 27/В про компенсацію витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією, посилаючись на наступне.

01.07.2016 року між ТОВ «Ойл Траст» (платник) та ТОВ «Абсол-Трейд» (користувач) було укладено договір № 27 про компенсацію витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією. У преамбулі договору вказано, що він укладається у зв'язку з прийомом у тимчасове користування автозаправних станцій (додатки № 1, № 2) згідно договорів оренди майна від 10.05.2016 р. та договорів оренди майна від 01.07.2016 р., укладених між орендодавцями ТОВ „Російсько-українська паливна компанія „Рута і К» , ПАТ „Одеснафтопродукт» , ТОВ „Новел-Істейт» , ТОВ „Гед Холдінгз» та орендарем ТОВ „Абсол Трейд» .

За умовами п. 1.1 договору користувач зобов'язується здійснити платнику компенсацію витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією в період з 01.07.2016 року по АЗС згідно додатків № 1, № 2 до дати укладення користувачем договорів з водопостачальними та енергопостачальними компаніями.

Відповідно до п. 1.2 договору під витратами за користування послугами водопостачання, водовідведення та електроенергією в цьому договорі розуміється сума коштів, яку користувач повинен сплачувати відповідно до наданих рахунків.

Згідно п. п. 2.1, 2.3 договору розрахунки з компенсації витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією здійснюються по першій вимозі платника у наступному порядку: платник виставляє користувачу рахунок на суму, що відповідає сумам фактично сплаченим платником за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та спожиту електроенергію в період з 01.07.2016 року по АЗС згідно додатків № 1, № 2 до дати укладення користувачем договорів з водопостачальними та енергопостачальними компаніями.

Як вказує позивач, користувач зобов'язаний сплатити рахунок, наданий платником, протягом двадцяти днів з моменту отримання користувачем рахунку шляхом перерахування користувачем грошових коштів на поточний рахунок платника.

За ствердженнями позивача, відповідно до акту № Б-00000019 здачі-прийомки виконаних робіт від 30.09.2016 року ТОВ «Ойл Траст» сплачено компенсацію витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією ТОВ «Абсол-Трейд» в сумі 53100,00 грн. та відповідно до акту № Б-00000020 здачі-прийомки виконаних робіт від 31.10.2016 року ТОВ «Ойл Траст» сплачено компенсацію витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією ТОВ «Абсол-Трейд» в сумі 42500,00 грн.

Наразі позивач зауважив, що відповідач в порушення п. 2.3. договору до теперішнього часу не сплатив у повному обсязі рахунок шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Ойл Траст» протягом двадцяти днів з моменту отримання ТОВ «Абсол-Трейд» рахунку (акти здачі-прийомки виконаних робіт).

При цьому, як вказує позивач, 30.10.2018 року ТОВ «Ойл Траст» цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача була направлена претензія за вих. № 29-10-03 від 29.10.2018 року з вимогою повернути авансові платежі позивачу, яка була отримана відповідачем 09.11.2018 року та проігнорована.

Так, позивач зазначає, що 18.01.2019 р. між ТОВ „Ойл Траст» до ТОВ „Абсол-Трейд» було підписано акт звірки розрахунків № Б-00000038 від 18.01.2019 р. згідно договору № 27/В від 01.07.2015 р., згідно якого станом на 18.01.2019 р. заборгованість відповідача становить 57465,98 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2019 р. позовну заяву ТОВ „Ойл Траст» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2842/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.02.2019 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.02.2019 р. по справі № 916/2842/18 відкладено розгляд справи на 12.03.2019 р. з огляду на неявку сторін у судове засідання.

В засідання суду, призначене на 12.03.2019 р., відповідач не з'явився.

Так, у судовому засіданні господарського суду 12 березня 2019 року по справі № 916/2842/18 було протокольно оголошено перерву до 25 березня 2019 року о 16 год. 30 хв.

Відповідач відзив на позов не надав, також відповідач у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані поштові повідомлення про вручення ухвал суду про відкриття провадження у справі (а.с. 45), про відкладення розгляду справи (а.с. 52) та повідомлення відповідача про розгляд справи (а.с. 72).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

01 липня 2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ойл Траст» (платник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсол Трейд» (користувач) укладено договір № 27/В про компенсацію за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією. У преамбулі договору вказано, що він укладається у зв'язку з прийомом у тимчасове користування автозаправних станцій (додатки № 1, № 2) згідно договорів оренди майна від 10.05.2016 р. та договорів оренди майна від 01.07.2016 р., укладених між орендодавцями ТОВ „Російсько-українська паливна компанія „Рута і К» , ПАТ „Одеснафтопродукт» , ТОВ „Новел-Істейт» , ТОВ „Гед Холдінгз» та орендарем ТОВ „Абсол Трейд» , а також з огляду на те, що з 01.07.2016 р. користувач почав користуватися послугами водопостачання, водовідведення та споживати електроенергію, але плату за користування сплачує платник, з урахуванням того, що процедура укладення договорів користувачем з водопостачальними та енергопостачальними компаніями є тривалою.

Згідно п. 1.1 вказаного договору відповідач як користувач зобов'язується здійснити позивачу як платнику компенсацію витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією в період з 01.07.2016 року по АЗС згідно додатків № 1, № 2 до дати укладення користувачем договорів з водопостачальними та енергопостачальними компаніями.

Відповідно до п. 1.2 договору під витратами за користування послугами водопостачання, водовідведення та електроенергією в цьому договорі розуміється сума коштів, яку користувач повинен сплачувати відповідно до наданих рахунків.

В п. 2.1 договору визначено, що розрахунки з компенсації витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією здійснюються по першій вимозі платника у наступному порядку: платник виставляє користувачу рахунок на суму, що відповідає сумам фактично сплаченим платником за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та спожиту електроенергію в період з 01.07.2016 року по АЗС згідно додатків № 1, № 2 до дати укладення користувачем договорів з водопостачальними та енергопостачальними компаніями.

Згідно п. 2.2 договору сума витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією підтверджується копіями відповідних платіжних документів, на підставі яких платником здійснювалась оплата за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та спожиту електроенергію.

За умовами п. 2.3 договору користувач зобов'язаний сплатити рахунок, наданий платником, протягом двадцяти днів з моменту отримання користувачем рахунку, шляхом перерахування користувачем грошових коштів на поточний рахунок платника.

Положеннями п. 3.1. договору встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками та діє до повного виконання зобов'язань сторонами.

В п. 5.1 договору визначено, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства.

У відповідності до п. 5.2 договору всі спори, що виникають з цього договору, сторони прагнутимуть вирішити шляхом переговорів. У випадку, якщо по спірних питаннях сторони не прийдуть до угоди, спір між ними розглядатиметься в судовому порядку, згідно чинного законодавства України.

Також 01.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ойл Траст» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсол Трейд» підписано додаток № 1 та додаток № 2 до договору № 27/В про компенсацію за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією від 01.07.2016 року, яким передбачено адреси АЗС, що орендуються ТОВ «Абсол Трейд» .

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, укладений між позивачем та відповідачем спірний договір № 27/В є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 згідно ч. 2 ст. 901 цього ж Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання договору компенсації за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією № 27/В від 01.07.2016 року сторонами складені акти здачі-прийомки виконаних робіт від 31.07.2016 р. № Б-00000015 на суму 30500,00 грн., від 31.08.2016 р. № Б-00000017 на суму 52800,00 грн., від 30.09.2016 р. № Б-00000019 на суму 53100,00 грн., від 31.10.2016 р. № Б-00000020 на суму 42500,00 грн. Вказані акти підписані представниками сторін та скріплені печатками останніх.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що відповідачем був наданий позивачу лист від 01.11.2016 року за вих. № 61 (а.с. 65), в якому ТОВ «Абсол Трейд» , посилаючись на п. 2.1 договору № 27/В про компенсацію за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією від 01.07.2016 року, повідомило ТОВ «Ойл Траст» про укладення 31.10.2016 року договорів з водопостачальними та енергопостачальними організаціями та просило виставити рахунки з компенсації витрат за спожиті послуги водопостачання, водовідведення та користування електроенергією до 31.10.2016 року включно.

Так, позивачем були виставлені відповідачу рахунки на компенсацію витрат за спожиті комунальні послуги від 31.07.2016 р. № Б-00000015 на суму 30500,00 грн., від 31.08.2016 р. № Б-00000017 на суму 52800,00 грн., від 30.09.2016 р. № Б-00000019 на суму 53100,00 грн., від 31.10.2016 р. № Б-00000020 на суму 53100,00 грн., які були отримані директором ТОВ «Абсол Трейд» , про що вказано на самих рахунках, засвідчено підписом уповноваженої особи та печаткою товариства.

За умовами п. 2.3 договору користувач зобов'язаний сплатити рахунок, наданий платником, протягом двадцяти днів з моменту отримання користувачем рахунку, шляхом перерахування користувачем грошових коштів на поточний рахунок платника.

Однак, як з'ясовано судом та не оспорено відповідачем, в порушення умов спірного договору відповідачем виставлені позивачем вищевказані рахунки були оплачені частково, у зв'язку з чим у відповідача станом на 18.01.2019 року виникла заборгованість перед позивачем в сумі 57465,98 грн., яка підтверджена в акті звірки розрахунків Б-00000038 від 18.01.2019 року, підписаного представниками обох сторін.

Так, несплатою позивачу вказаної суми заборгованості за спірним договором відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості в розмірі 57465,98 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Траст» обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Траст» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсол-Трейд» про стягнення заборгованості в сумі 57465,98 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсол-Трейд» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 17; код ЄДРПОУ 39703001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ойл Траст» (61121, м. Харків, вул. Гарібальді, 10, код ЄДРПОУ 39238302; р/р 26003001036661 в АТ «Перший інвестиційний Банк» , МФО 300506, ОКПО 39238302) заборгованість в розмірі 57465/п'ятдесят сім тисяч чотириста шістдесят п'ять/грн. 98 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 /одна тисяча сімсот шістдесят дві/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 01 квітня 2019 р.

Суддя В.С. Петров