Рішення

від 19.03.2019 по справі 922/3498/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3498/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Харків до Харківського учбово-виробничого підприємства № 1 Українського товариства глухих, м. Харків про розірвання договору та стягнення 2 719 413,14 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 04-03/43 від 11.01.2019 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд:

- розірвати договір від 05.09.2014 р. № 4 між Харківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та Харківським учбово-виробничим підприємством № 1 Українського товариства глухих;

- стягнути з Харківського учбово-виробничого підприємства № 1 Українського товариства глухих на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму фінансової допомоги та пені в сумі 2719413,14 грн.

Ухвалою суду від 21.12.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на "15" січня 2019 р. о(об) 10:20.

Закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "19" березня 2019 р. о 10:40 відповідно до ухвали суду від 07.03.2019р.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Ухвали суду, які направлялись на адресу Відповідач повертались з довідкою поштового відділення по причині не вручення.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Від Відповідача жодних документів, заяв, клопотань не надходило, вимоги суду не виконано.

Також сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у відповідний строк.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані Позивачем докази, суд встановив наступне.

Ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено, що суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів для надання фінансової допомоги на технічне оснащення діючих робочих місць для працевлаштування на них осіб з інвалідністю та на технічне переоснащення виробництва підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю з метою створення додаткових робочих місць і працевлаштування на них осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 затверджено порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету (даті - Порядок) сума санкцій та пеня використовуються для надання фінансової допомоги на поворотній та безповоротній основі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів для технічного оснащення діючих робочих місць для працевлаштування інвалідів та технічного переоснащення виробництва з метою створення додаткових робочих місць для працевлаштування інвалідів.

20.05.2014 року до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів наданий пакет документів Харківського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства глухих (далі - Харківське УВП №1 УТОГ) щодо отримання безповоротної фінансової допомоги за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів у сумі 2502000,00 грн. (два мільйони п'ятсот дві тисячі грн. 00 коп.) для технічного оснащення діючих 58 робочих місць для працевлаштованих інвалідів та створення додаткових 6 робочих місць для працевлаштування інвалідів за рахунок надходжень адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів.

Комісія з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів розглянула заяву Харківського УВП №1 УТОГ. Відповідно до розпорядження голови Харківської ОДА від 07.07.2014 № 329 „Про доцільність надання фінансової допомоги на безповоротній основі» та протоколу засідання робочої групи з питань надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування підприємствам громадських організацій інвалідів від 25.07.2014 № 4 Міністерством соціальної політики України наказом від 01.08.2014 № 522 прийнято рішення про надання Харківському учбово-виробничому підприємству №1 Українського товариства глухих безповоротну фінансову допомогу за рахунок коштів Фонду у сумі 2502000.00 грн (два мільйони п'ятсот дві тисячі грн. 00 коп.) на технічне оснащення діючих місць для працевлаштування 6 інвалідів.

Керуючись розпорядженням голови Харківської ОДА № 329 та наказом Мінсоцполітики № 552 відділенням Фонду укладено договір від 05.09.2014 року № 4 „Про надання фінансової допомоги на безповоротній основі» з Харківським УВП № 1 УТОГ на суму 2502000,00 грн (два мільйони п'ятсот дві тисячі грн. 00 коп.). Додатковою угодою від 16.10.2014 №1 Договір № 4 викладено в новій редакції.

03.10.2014 розподілом № 40 на виконання вимог Договору № 4 відділення Фонду перерахувало Харківському УВП № 1 УТОГ на спеціальний казначейський рахунок управління ДКСУ у Київському районі м. Харкова 2502000,00 гривень, підприємством проведені конкурсні торги, але кошти до кінця року не були перераховані постачальнику обладнання та наприкінці року в повному обсязі повернені до державного бюджету.

Видатковою накладною № 10 та актом приймання-передачі товару № 1 від 21.11.2014 постачальником обладнання - товариством з обмеженою відповідальністю „Технокомплектація» передано лінію з виробництва шинорейки код ДКПП 28.41.31-60.00 (1 шт.) та лінію з виробництва профілів C/U код ДКПП 28.41.31-60 (1 шт.) Харківському учбово-виробничому підприємству №1 УТОГ) вартістю 2502,0 тис. грн. та відповідно до акта приймання-передачі основних засобів від 21.11.2014 № 1. Додатковою угодою від 15.01.2015 № 2 Договір № 4 викладено в новій редакції.

16.02.2015 розподілом № 67 відділення Фонду перерахувало Харківському учбово-виробничому підприємству №1 Українського товариства глухих 2502,0 тис. грн.

17.02.2015 Харківське учбово-виробниче підприємство №1 Українського товариства глухих повністю розрахувалось з постачальником ТОВ „Технокомплектація» за отримане обладнання (платіжне доручення від 17.02.2015 №1). Заборгованості між підприємством УТОГ № 1 та ТОВ „Технокомплектація» не має.

Виробниче обладнання Харківського УВП №1 УТОГ введено в експлуатацію 13.11.2015 та обліковувалося на балансі підприємства. Складені інвентарні картки обліку основних засобів (№ 176 лінія з виробництва профілів C/U, інв. номер 10421895, вартість 918333 грн.; № 177 лінія з виробництва шинорейки, інв. номер 10421896, вартість 1166667 грн.). Звірянням найменування, кількості та вартості обладнання, що вказані у накладних, з найменуванням, кількістю та вартістю обладнання, яке оприбутковано підприємством УТОГ № 1 - розбіжностей не встановлено.

Згідно з актами перевірок відділення Фонду у 2015, 2016, 2017 роках встановлено, що на створені робочі місця відповідно до „Графіку працевлаштування інвалідів" (Додаток 2 до Договору про надання фінансової допомоги) на підприємстві працевлаштовані чотири особи з інвалідністю та було передбачено оснащення ще двох робочих місць для осіб з інвалідністю до 30.11.2017.

Відповідно до пункту 4.2.5. договору одержувач зобов'язаний забезпечити збереження створених за рахунок коштів Фонду робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю протягом трьох років з дати завершення виконання умов договору про надання фінансової допомоги.

Неодноразово Харківським обласним відділенням Фонду до Харківського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства глухих направлялись листи щодо надання інформації стосовно виконання умов договору в частині створення підприємством робочих місць для осіб з інвалідністю. Однак, умови договору не виконані - робочі місця не створені, особи з інвалідністю не працевлаштовані.

Станом на момент подачі позовної заяви Харківське УВП №1 УТОГ є юридичною особою, підприємство не ліквідовано.

Згідно з п.5.2. договору у разі встановлення факту невиконання або неналежного виконання одержувач умов договору відділення Фонду має право в односторонньому порядку розірвати цей договір з поверненням одержувачем суми отриманої суми фінансової допомоги у повному обсязі з урахуванням індексу зростання цін на споживчі товари на підставі рішення Фонду соціального захисту інвалідів. У разі неповернення коштів фінансової допомоги нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неповернутої фінансової допомоги за кожний день прострочення.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права суд вирішив, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. З ст. 549 ЦК України).

Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У ч. 3 ст. 291 ГК України передбачено можливість розірвання договору оренди у порядку встановленому ст. 188 Господарського кодексу України, яка дає можливість сторонам розірвати договір в односторонньому порядку за умови якщо це передбачено договором.

Відповідно до положень ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір від 05.09.2014 року № 4 укладений між Харківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (юридична адреса: Держпром , 1 під. 1 пов., 16 кімн., м-н Свободи, 5, м.Харків, 61022, ЄДРПОУ 14070760) та Харківським учбово-виробничим підприємством №1 Українського товариства глухих (юридична адреса: вул. Шевченка, 303/307, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 03972784).

Стягнути з Харківського учбово-виробничого підприємства №1 Українського товариства глухих (юридична адреса: вул. Шевченка, 303/307, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 03972784, МФО 851011, р/р 35249168054529 ГУДКСУ у Харківській області) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (юридична адреса: Держпром , 1 під. 1 пов., 16 кімн., м-н Свободи, 5, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14070760, МФО 820172, р/р 35220131004849 в Держказначейській службі України м. Київ) суму фінансової допомоги та пені у розмірі 2719413,14 грн., а також суму судового збору за подання позову до суду у розмірі 40792,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "29" березня 2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя ОСОБА_2