Ухвала

від 01.04.2019 по справі 903/220/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 903/220/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

за касаційною скаргою Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у складі Василишина А.Р.- головуючого, Філіпової Т.Л., Бучинської Г.Б. від 14 листопада 2018 року та рішення Господарського суду Волинської області у складі Костюк С.В. від 03 серпня 2018 року

за позовом: 1. Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс", 2. Приватного підприємства "Локус"

до: 1. Приватного підприємства "Леол", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Буд", 3. Приватного підприємства "Торгово - промислова компанія "Арсен", 4. Фізичної особи - підприємця Шиятого Володимира Володимировича

про встановлення земельного сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Луцькпідшипниксервіс" (20 лютого 2019 року) повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 листопада 2018 року та рішення Господарського суду Волинської області від 03 серпня 2018 року у даній справі.

За наслідками перевірки матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України ухвалою Суду від 11 березня 2019 року подану скаргу залишено без руху з наданням скаржникові строку на усунення виявлених недоліків, а саме для подання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з інших підстав, якщо такі підстави є.

25 березня 2019 року до Суду надійшло клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку у якому він зазначає про те, що затримка із повторним зверненням до Суду із касаційною скаргою викликана відсутністю адвоката скаржника на території України.

Розглянувши вказані доводи, Суд не вважає їх такими, що дають підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки скаржник не був позбавлений права на подання касаційної скарги в порядку самопредставництва, як і не був обмежений у праві скористатися послугами іншого адвоката.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення Суду у справі Мушта проти України, no. 8863/06, від 18.11.2010).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (див. рішення Суду у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

За наведених вище обставин, Суд не вбачає підстав для поновлення Приватному підприємству "Луцькпідшипниксервіс" пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки усі доводи, що наведені скаржником у клопотанні, не визнаються Судом поважними та такими, що дають підстави для втручання у принцип res judicata.

За приписами абзацу 2 частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву (про поновлення пропущеного строку) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Тому, керуючись статтями 119, 234, 288, 292, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Луцькпідшипниксервіс" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 листопада 2018 року та рішення Господарського суду Волинської області від 03 серпня 2018 року у справі № 903/220/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.