Рішення

від 20.03.2019 по справі 1440/1973/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 р. № 1440/1973/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. за участю секретаря судового засідання Бондарь В.О., представників:

від позивача: Данилюк Н. В., від відповідача: Долини Ю.О., Чернової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Приватавтолюкс", вул. Електронна, 19 А, м.Миколаїв, 54007

до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м.Миколаїв,54003

про:визнання протиправними та скасування наказу від 26.07.2018 р. № 252, визнання протиправними та скасування припис від 01.08.18 № МК1136/434/АВ/П, визнання протиправною та скасування постанови від 27.08.2018р.,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма Приватавто люкс (далі: Позивач), звернувся з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області (далі: Відповідач), згідно якого просив: визнати протиправними та скасувати наказ начальника Управління Держпраці в Миколаївській області №252 від 26.07.2018 про здійснення інспекційного відвідування ТОВ Фірма Приватавтолюкс і припис Управління Держпраці у Миколаївській області №МК1136/434/АВ/П від 01.08.2018.

07.09.2018 року Позивач уточнив позовні вимоги згідно яких просив: визнати протиправними та скасувати наказ начальника Управління Держпраці в Миколаївській області №252 від 26.07.2018 про здійснення інспекційного відвідування ТОВ Фірма Приватавтолюкс і припис Управління Держпраці у Миколаївській області №МК1136/434/АВ/П від 01.08.2018; визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника управління Держпраці у Миколаївській області ОСОБА_4 від 27.08.2018 року №МК1136/434/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що були допущені процедурні порушеня при проведенні інспекційного відвідування в частині невідповідності питань, які підлягали вивченню в процесі інспекційного відвідування відповідно до направлення №497 ( без дати), виданого у виконання наказу від 26.07.2018 №252 та фактичного вивчення всіх документів Позивача. Не було відображено в акті інспекційного відвідування часу (годин та хвилин) початку та закінчення відвідування. Безпідставно вилучено без згоди керівника ТОВ чи інших працівників документи, що знаходилися в кабінеті керівника 26.07.2018 та їх повернення вранці 27.07.2018. Припис винесено 01.08.2018 без надання можливості підприємству надати інформацію про спростування викладених в акті порушень при наявності зауважень директора ТОВ ОСОБА_5 про свою неможливість об'єктивно вивчити порушення, на які мало місце посилання в акті, у зв'язку із незначним терміном (1 день) роботи на посаді. Окрім того, інспектори здійснили інспекційне відвідування, використовуючи форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, які не затверджені Міністерством соціальної політики України та не оприлюднені на офіційному веб-сайті Держпраці. Для видання наказу не було жодних правових підстав, тому наказ є незаконним та протиправним. Пункт.3 Припису не відповідає дійсному стану справ та порушення вимог ст.ст. 21, 24 КЗпП України відсутнє. Адже при проведенні перевірки взагалі не надано ніякої оцінки наявним на підприємстві договорам оренди транспортних засобів з екіпажами із додатковими угодами, які укладено з приватними підприємцями-власниками автомобілів. Правовідносини, що склалися між ним та фізичними особами регулюються цивільним законодавством і не мають жодного відношення до порушення вимог трудового законодавства. Ні акт перевірки, ні сам припис не містять в собі прізвищ водіїв, які ніби-то працюють на умовах трудового договору на ТОВ. постанова про накладення штрафу №МК1136/434/АВ/П/ТД-ФС винесена у відсутність представника Позивача та про розгляд справи із цього питання саме 27.08.2018 Позивач не повідомлявся.

Відповідач надав відзив на позов та відзив на уточнений позов, згідно якого вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав. На підставі доручення Держпраці України від 24.07.2018 № 173/4.1-18 та листа управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 24.07.2018 № 277/30/1-18, начальником Управління Держпраці у Миколаївській області прийнято рішення провести інспекційне відвідування ТОВ фірма Приватавтолюкс . Управлінням Держпраці в Миколаївській області видано наказ від 26.07.2018 № 252, згідно якого в період з 26.07.2018 по 30.07.2018року необхідно провести інспекційне відвідування ТОВ фірма Приватавтолюкс . Під час проведення інспекційного відвідування, інспекторами праці були виявлені порушення законодавства про працю, які зафіксовані в акті інспекційного відвідування № МК1136/434/АВ від 27.07.2018. Суть порушення полягає в тому, що відповідно до п. 9 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1001 (далі - Ліцензійні умови), ліцензіат оформлює трудові відносини з персоналом автомобільного транспорту, визначеним пунктами 10, 12-15 цих Ліцензійних умов (водії; персонал, що перевіряє технічний стан та виконує роботи з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів; медичні працівники, що проводять щозмінні медичні огляди водіїв; фахівець, відповідальний за організацію та безпеку міжнародних перевезень; уповноважений (консультант) з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів), шляхом укладання трудового договору відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України. Фактично на Товаристві оформлено трудові відносини з 6 особами. З табелів зі змісту табелів обліку робочого часу було встановлено що у Товаристві додатково працює 68 найманих працівників з числа персоналу автомобільного транспорту, зокрема, працівники, які працюють за посадою водій , облік праці яких здійснюється з урахуванням вимог ст. 30 Закону України Про оплату праці . Проходження водіями Товариства предрейсового медичного огляду підтверджується змістом Журналу обліку проходження медичного огляду та технічного стану автотранспортних засобів Товариства. Окрім цього, виконання трудових обов'язків водіїв здійснюється згідно графіків обслуговування автобусних маршрутів № 89, № 51, № 82, № 112, №158, № 165, №203.Вищезазначене підтверджується також поясненнями, які були надані водіями 27.07.2018 під час інспекційного відвідування. Про використання праці найманих працівників на посадах водіїв Товариства свідчать разом з іншим, і оформлені Товариством подорожні листи, які видавалися водіям. Зазначене свідчить про фактичну наявність трудових відносин між Товариством, як роботодавцем, та водіями автомобільного транспорту, як найманими працівниками. Акт директором ТОВ Фірма Приватавтолюкс ОСОБА_5 підписаний із зауваженнями від 27.07.2018, на яке інспекторами праці 30.07.2018 за вих.№ 02/24.18 надано відповідь. Відповідачем складено Припис про усунення виявлених порушень № К1136/434/АВ/П, який було надіслано на адресу ТОВ Фірми Приватавтолюкс у 2 екземплярах. Лист ТОВ Фірма Приватавтолюкс за вих. № 57 від 01.08.2018 щодо непогодження з проведенням інспекційного відвідування, яке було розглянуто інспекторами праці у порядку загального розгляду вхідної кореспонденції Управління та 14.08.2018 за вих.02/3430 направлено відповідь ТОВ Фірмою Приватавтолюкс .

Ухвалою від 20.08.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі в та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

18.09.2018 року судом прийнято до розгляду збільшені позовні вимоги.

23.10.2018 року, за клопотанням Позивача, ухвалою суду було забезпечено позов шляхом зупинення дії індивідуального акту: постанови Управління Держпраці у Миколаївській області від 27.08.2018 року №МК1136/434/АВ/П/ТД-ФС до набрання законної сили судовим рішенням; зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Миколаївській області від 27.08.2018 року №МК1136/434/АВ/П/ТД-ФС до набрання законної сили судовим рішенням.

Ухвалою 17.12.2018 року суд, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

17.12.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 зазначеного Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017.

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Згідно з пунктом 11 цього Порядку інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Пунктами 19, 20 зазначеного Порядку передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Тобто, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Миколаївської області.

Підстави для проведення інспекційного відвідування зазначені в п.5 вказаного Порядку, де серед інших підстав, також інспекційне відвідування проводиться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятими за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пунктах 1,2, 4-7 цього пункту.

Підставою для видання спірного наказу стало доручення Держпраці України від 24.07.2018 № 173/4.1-18 та лист управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 24.07.2018 № 277/30/1-18.

Відповідно, Управлінням Держпраці в Миколаївській області видано наказ від 26.07.2018 № 252 Про проведення інспекційних відвідувань , таким чином спірний наказ прийнято на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України. тому суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування наказу начальника Управління Держпраці в Миколаївській області №252 від 26.07.2018.

Суд зауважує, що Позивач в разі незгоди з правомірністю оспорюваного наказу №252 від 26.07.2018 мав право не допустити до перевірки вповноважених осіб Відповідача, однак на момент перевірки не скористався таким правом.

Також, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження аргументи Позивача, про відсутність затвердженої форми посвідчення у інспекторів праці.

Відповідно до п.п.8, 9 Порядку, про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 24.05.2017 №866 Про затвердження форми та опису службового посвідчення інспектора праці затверджені відповідні форми службового посвідчення інспектора праці, інформація про які розміщена на офіційному сайті Державної служби України з питань праці.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування наказу начальника Управління Держпраці в Миколаївській області №252 від 26.07.2018.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису Управління Держпраці у Миколаївській області №МК1136/434/АВ/П від 01.08.2018 року судом встановлено таке.

Як вбачається зі змісту припису №МК1136/434/АВ/П Відповідач зобов'язав директора ТОВ фірми Приватавтолюкс ОСОБА_5, усунути ряд порушень, перелічених в змісті припису під пунктами 1, 2, 3.

В ході судового розгляду справи, представником Позивача було підтверджено, що з пунктами 1, 2 він погодився та виконав їх, а п.3 Припису не виконав, оскільки не погоджується з наявністю порушення вимог ч.1 ст.21 КЗпП, ч.3 ст. 24 КЗпП, постанови КМУ Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу 17.06.2015 року №413.

Представником Відповідача було підтверджено факт виконання пунктів 1, 2 спірного Припису №МК1136/434/АВ/П.

Фактично, ні позов ні відповідь на відзив не містять жодного обґрунтування протиправності пунктів 1, 2 спірного Припису №МК1136/434/АВ/П, Позивач не відкликав позовні вимоги та не просив залишити в цій частині позов без розгляду, не зважаючи на фактичне виконання зазначених пунктів припису та погодження з їх обґрунтованістю, тому в даному випадку відсутній спір, тому в цій частині позову необхідно відмовити.

Суд надав оцінку правомірності п.3 Припису №МК1136/434/АВ/П та постанови заступника начальника управління Держпраці у Миколаївській області ОСОБА_4 від 27.08.2018 року №МК1136/434/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу та встановив таке.

Відповідно до наказу від 26.07.2018 № 252 Про проведення інспекційних відвідувань , було визначено, що в період з 26.07.2018 по 30.07.2018 інспекторами праці ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 необхідно провести інспекційне відвідування ТОВ фірма Приватавтолюкс (код ЄДРПОУ 23081917) Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Електронна, 19 корпус А; вул. Енгельса, 47; вул. Кінцева, 1.

З 26.07.2018 року по 27.07.2018 року за наслідками інспекційного відвідування, було складено акт № МК1136/434/AB, згідно якого інспекторами праці були виявлені порушення законодавства про працю, а саме: відповідно до п. 9 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1001 (далі - Ліцензійні умови), ліцензіат оформлює трудові відносини з персоналом автомобільного транспорту, визначеним пунктами 10, 12-15 цих Ліцензійних умов (водії; персонал, що перевіряє технічний стан та виконує роботи з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів; медичні працівники, що проводять щозмінні медичні огляди водіїв; фахівець, відповідальний за організацію та безпеку міжнародних перевезень; уповноважений (консультант) з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів), шляхом укладання трудового договору відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України. Станом на 26.07.2018 згідно зі Штатним розписом керівників, спеціалістів та робітників по ТОВ Приватавтолюкс на 23.07.2018 передбачено 8 штатних одиниць. Фактично на Товаристві оформлено трудові відносини з 6 особами. Проте, зі змісту Табюелів обліку робочого часу по маршруту № 51, № 81, №82, №89 та табелів обліку робочого часу без зазначення маршруту за червень 2018 р., вбачається, що у Товаристві додатково працює 68 найманих працівників з числа персоналу автомобільного транспорту, зокрема, працівники, які працюють за посадою водій , облік праці яких здійснюється з урахуванням вимог ст. 30 Закону України Про оплату праці . З водіями проведено інструктажі з безпеки руху та ОТ та ТБ, про що свідчать підписи останніх в журналі реєстрації інструктажів з безпеки руху та журналі інструктажів по ОТ та ТБ ООО Приватавтолюкс . В акті зроблено висновок, що водії Товариства працюють згідно режиму робочого часу та графіків обслуговування автобусних маршрутів, визначених Товариством. Перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, що обслуговуються Товариством може бути розпочато тільки після проходження водіями відповідних предрейсових оглядів, а саме, предрейсових медичних оглядів водіїв та технічного огляду транспортного засобу. Виконання трудових обов'язків водіїв здійснюється згідно графіків обслуговування автобусних маршрутів № 89, № 51, № 82, № 112, №158, № 165, №203. Під час інспекційного відвідування були відібрані пояснення водіїв від 27.07.2018. Про використання праці найманих працівників на посадах водіїв Товариства свідчать разом з іншим, і оформлені Товариством подорожні листи, які видавалися водіям.

З зазначених підстав Відповідачем зроблено висновок, що Позивач фактично використовує найману працю працівників, віднесених до числа персоналу автомобільного транспорту, і на виконання вимог ч. 2 ст.30 Закону України Про оплату праці Товариство, в якості роботодавця, веде облік виконуваної працівниками, працюючих за посадою водій , роботи, однак не були оформлені трудові відносини з 68 водіями шляхом укладання трудового договору відповідно до ст. 24 КЗпП України, в наслідок чого останні в період травень-липень 2018 року були допущені до роботи без укладання трудових договорів та відповідного повідомлення про прийняття працівника на роботу до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Акт директором ТОВ Фірма Приватавтолюкс ОСОБА_5 підписаний із зауваженнями.

Відповідно до зауважень ОСОБА_9, пояснив, що фактично на момент перевірки перебуває на підприємстві з 25.07.2018 року, тобто всього один день, тому за такий стислий термін не мав змоги ознайомитись з усіма справами підприємства і по суті порушень пояснень надати не міг.

30.07.2018 року за №02/24-18 Відповідач надав відповідь на зауваження, згідно яких повідомив, що по суті вони не містять інформації, яка спростовує порушення, тому вони не можуть бути враховані при винесенні припису.

01.08.2018 року Відповідачем складено Припис про усунення виявлених порушень №МК1136/434/АВ/П, у зв'язку з відмовою керівника ТОВ Фірми Приватавтолюкс підписувати припис, відповідно до вимог п.26 Порядку припис було надіслано на адресу ТОВ Фірми Приватавтолюкс .

Як вбачається зі змісту п .3 припису №МК1136/434/АВ/П Відповідач зобов'язав зобов'язав директора ТОВ фірми Приватавтолюкс ОСОБА_5, усунути порушення вимог ч.1 ст.21 КЗпП, ч.3 ст. 24 КЗпП, постанови КМУ Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу 17.06.2015 року №413.

Позивачем вих. № 57 від 01.08.2018 до Управління Держпраці направлено лист, щодо непогодження з проведенням інспекційного відвідування, яке було розглянуто інспекторами праці у порядку загального розгляду вхідної кореспонденції Управління та 14.08.2018 за вих.02/3430 направлено відповідь.

13.08.18 до Управління Держпраці надійшла скарга на припис про усунення виявлених порушень № МК 1136/434/АВ/П від 01.08.2018, на що за вих.№02/3793 від 16.08.2018 інспекторами праці направлено відповідь.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509.

Так, згідно вимог ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи' підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу. Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями.

Так, відповідно до п.п. 3-4 Порядку уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи посадовою особою Управління прийнято рішення, про розгляд справи про накладення штрафу, яке призначено на 20.08.2018 на 10.00 год.

Повідомлення про призначення справи направлено до ТОВ фірми Приватавтолюкс Укрпоштою листом рекомендованим з повідомлення про вручення 10.08.2016, про що свідчить копія квитанції АТ Укрпошта .

05.08.2018 року Відповідачем на підставі клопотання Позивача та п. 5 Порядку накладення штрафів прийнято рішення, про продовження строку розгляду та призначено розгляд справи про накладення штрафу на 27.08.2018 на 10.00 год.

В судовому засіданні було встановлено, що Позивач фактично не заперечує, що Відповідачем було здійснено всі необхідні заходи щодо його належного повідомлення про дату час та місце розгляду справи.

Так, повідомлення про призначення справи направлено до ТОВ фірми Приватавтолюкс Укрпоштою листом рекомендованим з повідомлення про вручення 20.08.2016 за вих. № 16/3808, про що свідчить копія квитанції ПАТ Укрпошта (5403403735251). Згідно до роздруківки відправлення прийняте у відділенні 54034 20.08.2018 о 16.58 год., а вже 21.08.2018 о 17.06 год. вручено особисто на поштовому відділенні 54007, однак працівником пошти не вповноваженій особі, а його рідним. Таким чином, повідомлення направлено вчасно і дійшло до адресата за 5 днів до розгляду справи.

27.08.2018 до Управління Держпраці керівник, або представник ТОВ фірми Приватавтолюкс на розгляд справи не з'явився, справа була розглянута без участі представника та винесена постанова №МК1136/434/АВ/П/ТД - ФС, якою на ТОВ фірму Приватавтолюкс накладено штраф у розмірі 7 594 920 грн на підставі ст.265 ч.2 (абз.2) КЗпП України.

Суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування п.3 Припису №МК1136/434/АВ/П та постанови заступника начальника управління Держпраці у Миколаївській області ОСОБА_4 від 27.08.2018 року №МК1136/434/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу з таких підстав.

Так, частина перша статті 24 КЗпП України містить перелік випадків, коли трудовий договір з працівником укладається у письмовій формі. Відповідно до частини третьої цієї ж статті, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, на виконання частини третьої статті 24 КЗпП України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.06.2015 за №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", відповідно до якої повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно з положеннями абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати і винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З аналізу наведених норм слідує, що забороняється, а також є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України, факт допущення без укладення трудового договору до роботи особи, яка за характером виконуваних робіт виконує на підприємстві певну трудову функцію, що у сукупності з іншими притаманними ознаками надає їй статусу працівника підприємства, а підприємство щодо неї є суб'єктом, яке використовує саме її найману працю у розумінні КЗпП України. При цьому, відносини між сторонами фактично є такими, що регулюються законодавством про працю, сторони розуміють цей факт, але жодним чином не оформляють своїх відносин, у першу чергу, з мотивів ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів. Тобто, сфера регулювання статті 24 КЗпП України обмежується випадками, коли між підприємством та фізичною особою мають місце відносини, які по факту підпорядковуються трудовому законодавству, а застосування штрафних санкцій за абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України здійснюється у тому випадку, коли такі відносини не оформлені документами, визначеними КЗпП України.

За правилами статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але для цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату, послуги. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Натомість, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляються актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється нормами КЗпП України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема, нормами Цивільного кодексу України.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Висновки аналогічного змісту також викладені у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17 та від 26.09.2018 у справі №822/723/17.

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України Про автомобільний транспорт , п.п.2 п.27 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1001 (далі - Ліцензійні умови), Позивач використовує у своїй господарській діяльності з перевезення пасажирів та багажу автобуси, які є власністю ліцензіата та мають свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або надані ліцензіату в оренду, кредит, лізинг і мають свідоцтво про реєстрацію та тимчасовий реєстраційний талон та використовуються підприємством на законних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи частина транспортних засобів, які ТОВ фірма Приватавтолюкс використовуються на законних підставах для здійснення перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Миколаєві, є орендованими транспортними засобами.

Оренду (найм) зазначених транспортних засобів здійснено відповідно до ст.805 Цивільного Кодексу України Особливості найму транспортного засобу з екіпажем, який його обслуговує та ст.283 Господарського Кодексу України.

Відповідно до п.1 ст.805 Цивільного Кодексу України, управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

Відповідно до Договору оренди транспортного засобу з екіпажем, власник транспортного засобу (орендодавець) зобов'язаний: п. 2.1. Здійснювати керівництво діяльністю членів екіпажу з управління та технічної експлуатації наданого Автомобіля , за свій рахунок оплачувати працю членів екіпажу (водіїв), отримувати плату за користування автомобілем, проводити капітальний та поточний ремонт Автомобіля …, надавати екіпаж, що має всі навички та відповідні документи на здійснення перевезень пасажирів.., контролювати додержання екіпажем норм робочого часу та відпочинку водіїв та нести персональну відповідальність у випадках їх порушення,…нести витрати на оплату палива .

Так, відповідно до копій договорів оренди транпортного засобу з екіпажем, який його обслуговує: власник транспортного засобу надає транспортний засіб із водієм (водіями) або сам управляє цим засобом. Так, ОСОБА_10 працював на транспортному засобі, який йому належить, та він зареєстрований як ФОП, водій ОСОБА_11-на транспортному засобі ОСОБА_12, з яким укладено вказаний вище договір та який зареєстрований як ФОП, водій ОСОБА_13-на транспортному засобі ФОП ОСОБА_14, водій ОСОБА_15-на транспортному засобі ФОП ОСОБА_14, водій ОСОБА_16 -на транспортному засобі ФОП ОСОБА_17, водій ОСОБА_18 працював на транспортному засобі ФОП ОСОБА_19., водій ОСОБА_20-на транспортному засобі ФОП ОСОБА_21, водій ОСОБА_22-на транспортному засобі ФОП ОСОБА_17, водій ОСОБА_23-на транспортному засобі ФОП ОСОБА_24, водій ОСОБА_25 та ОСОБА_26 - на транспортному засобі ФОП Волинцева і.І., водій ОСОБА_27- на транспортному засобі ФОП ОСОБА_28, водій ОСОБА_29- ФОП ОСОБА_30, водій ОСОБА_31- ФОП ОСОБА_32

Як вбачається з наданих Позивачем копій договорів оренди транспортного засобу з екіпажем, який його обслуговує №17-82-18, 02-89-18, №14-89-18, №03-82-18 та інших, що є ідентичними та типовими для правовідносин Позивача та його контрагентів, з боку Позивача передбачені: здійснення перевірки технічного стану та затвердження порядку експлуатації автомобіля, забезпечення щоденного (перед виїздом на лінію) контролю транспортного засобу, забезпечення медичного контролю за станом здоров'я екіпажу, проведення відповідних інструктажів екіпажу тощо. Що підтверджує ведення перерахованих в акті перевірки та у приписі документів та направлено на забезпечення основної цілі діяльності - контролю за своєчасністю виїзду на маршрут орендованої автомашини, надання якісних послуг з перевозки населення (зокрема, дотримання графіків руху та ін.).

Суд погоджується з думкою Позивача, що посилання в акті на наявність табелів обліку робочого часу водіїв, Журналу реєстрації інструктажів з безпеки руху , графіків обслуговування автобусних маршрутів тощо, не свідчить про те, що водії маршрутів працюють у Позивача без укладення трудових договорів, а свідчить про дотримання сторонами умов договорів оренди транспортного засобу з екіпажем.

Трудові відносини між ФОП-власниками орендованих Позивачем транспортними засобами та їх найманими працівниками (екіпажем) будуються самостійно у відповідності до ст.21, ст.24 Кодексу законів про працю України, втручання одного суб'єкта господарювання, у діяльність іншого суб'єкта господарювання (ФОП) заборонено чинним законодавством України (п.3 ст.5 Господарського Кодексу України).

У межах даних правовідносин спірним є питання укладання саме цивільно-правових договорів (оренди транспортного засобу з екіпажем), їх тлумачення посадовими органами Держпраці.

Також суд зазначає, що жодних відомостей щодо непогодження фізичних осіб з укладенням цивільно-правових договорів в акті інспекційного відвідування не було зазначено, ґрунтовні пояснення від фізичних осіб не відбиралися.

Також інспектором не були використані жодні повноваження, надані їй згідно з Порядком здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017. Зокрема, інспектор жодним чином не встановила, де знаходилися робочі місця вищевказаних осіб і яким чином вони створені; не опитала жодного працівника підприємства-Позивача, в тому числі директора, на предмет того, чи перебували відповідні фізичні особи у трудових відносинах з позивачем, чи мали постійне робоче місце, графік роботи, чи отримували заробітну плату, тощо; не зафіксувала в будь-який спосіб фактів виявлення неоформлених трудових відносин. Інспектор з праці не спромоглася навіть визначити характер відповідних правовідносин.

Фактично, під час невиїзного інспектування інспектор з праці обмежилася лише отриманням у суб'єкта контролю копій цивільно-правових договорів, а усі свої висновки побудувала виключно на тому, що згідно з пунктом 9 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, здобувач ліцензії, ліцензіат оформляє трудові відносини з персоналом автомобільного транспорту шляхом укладання трудового договору відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України.

Разом з тим, допуск до пасажирських перевезень водіїв, на підставі укладених з ними цивільно-правових угод, а не трудових договорів, може трактуватися, як порушення ліцензіатом ліцензійних умов, відповідальність за які передбачена положеннями Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" №222-VIII від 02.03.2015, а не як порушення трудового законодавства.

При цьому, Держпраця не є органом ліцензування, а інпектори праці не наділені жодними повноваженнями щодо перевірки додержання ліцензіатами ліцензійних умов.

Ні акт перевірки, ні припис, ні постанова не містять в собі посилання на конкретних осіб-водіїв, які працюють на умовах неоформлених трудовим договором на підприємстві Позивача, Відповідач посилається тільки на наявність письмових пояснень водіїв (прізвища яких також відсутні в акті та у приписі) та на кількість таких працівників - 68.

Пояснення на які посилається Відповідач судом оцінюються критично, оскільки як вбачається з матеріалів справи, ці пояснення не є поясненнями по суті порушення, особи, які надавали відповіді на запитання не володіли необхідною кваліфікацією, щоб з'ясувати суть таких опитувань.

Це листки опитування, які є відповідями на заздалегідь поставлені запитання, крім того Відповідач не надав належної оцінки навіть цим даним, оскільки всі вони були достатньо різними та суперечливими.

Дійсно, в деяких копіях пояснень водіїв зазначено, що вони отримують заробітну плату, але в жодних поясненнях не вияснено хто їм цю заробітну плату платить.

Так, ОСОБА_22 надав таку відповідь на запитання займана посада та місце роботи (назва)? водій Приват-Автолюкс, договір оренди, режим роботи -визначаю сам, розмір заробітної плати - сам визначаю протягом дня. ОСОБА_10 надав таку відповідь на запитання займана посада та місце роботи (назва)? водій Приват-Автолюкс, ви працевлаштовані? -я приватний підприємець, договір з Приватавтолюкс, режим роботи -з 7:00 по 18:00, розмір заробітної плати - залежно від моїх доходів.

ОСОБА_10, був допитаний в якості свідка в судовому засіданні та пояснив, що не зрозумів взагалі, що це було за опитування, зазначив, що є водієм Автолюксу, оскільки має цивільно-правовий договір оренди, тому так відповів на швидкоруч. Гроші отримує самостійно, заробітню платню в Приватавтолюксі не отримує, найманих працівників не має.

ОСОБА_13, надав таку відповідь на запитання займана посада та місце роботи (назва)? водій Приват-Автолюкс, ви працевлаштовані? - працевлаштований за договором , режим роботи -з 6:00 по 10:00, та з 16:00 по 19:00, розмір заробітної плати -5000 грн.

ОСОБА_13, був допитаний в якості свідка та надав такі пояснення, зайшов зранку близько 7:00 запропонували працівники Укртрансбезпеки та Держпраці заповнити анкету-листок, заповнив і пішов, ніяких роз'яснень для чого це опитування йому не давали. Зазначив, що працює на Приватавтолюкс, однак фактично працює у ФОП ОСОБА_14 з напарником на маршруті №89, який йому платить зарплату 5000 грн., податки сплачує сам, як підприємець.

ОСОБА_33 надав таку відповідь на запитання займана посада та місце роботи (назва)? -водій ПП, ви працевлаштовані? - ПП, режим роботи -з 6:30 по 14:00 по черзі, розмір заробітної плати -5000 грн.

ОСОБА_33 був допитаний в якості свідка та надав такі пояснення, зранку приїхав на фірму, йому дали папірець, який по суті є опитувальником. Питання били не зрозумілі, фактично працівники Держпраці надавали допомогу щодо відповідей. Він є підприємцем, має договір з Приватавтолюксом, зарплату він вираховує самостійно, як результат підприємницької діяльності. Основним видом його діяльності відповідно до КВЕЖ-пасажирські перевезення, ліцензії не має, є ліцензійна картка видна Приватавтолюкс на автомобіль, який належить ОСОБА_33 на праві власності.

Таким чином, свідки пояснили, що не отримували заробітну плату від Позивача, вони не мають заздалегідь встановленого графіку роботи, фактично самостійно організовують свою роботу, сплачують самостійно податки з доходів.

Вище вказані докази свідчать про те, що акт складений за результатами інспекційного відвідування проведеного з порушеннями ч.2 ст. 19 Конституції України, Закону № 877, що не давало підстав для прийняття рішення щодо розгляду справ про накладення штрафу і складання постанови.

Суд зауважує, чинне законодавство України не містить обов'язкових приписів, у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому вважає, що сторони договору (працедавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.

При цьому, слід зазначити, що зобов'язати підприємство та фізичну особу укласти трудовий договір, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру, або ж визнати існуючий між ними договір недійсним не входить до компетенції органів Держпраці.

У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору. Згідно ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем суду не надано доказів наявності законодавчо визначеної заборони позивачу щодо укладення вищезазначених договорів.

В ході судового розгляду встановлено, що правовідносини між водіями та Позивачем носили цивільно-правовий характер і не супроводжувалися обов'язковими атрибутами, притаманними трудовим договорам, зокрема такими, як: внутрішній трудовий розпорядок, визначені умови праці і керування процесом праці.

Згідно до приписів ст. 17 Закону Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 01 липня 2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 року по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Крім того, принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками ЄСПЛ його сфера застосування є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для всіх інших державних органів. Так, на думку ЄСПЛ, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.

Висновок (а по суті констатація, якій не передували фактичне встановлення обставин, їх оцінка та аналіз) про порушення Позивачем вимог чинного законодавства, здійснений без врахування всіх обставин та документів, що мали бути враховані при прийнятті оскаржуваної постанови Управлінням Держпраці у Миколаївській області.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами судового розгляду, факт порушення позивачем трудового законодавства не доведено, оскільки жодних належних та допустимих доказів порушення трудового законодавства Позивачем стороною відповідача не надано.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що п.3 Припису №МК1136/434/АВ/П та постанова заступника начальника управління Держпраці у Миколаївській області ОСОБА_4 від 27.08.2018 року №МК1136/434/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб'єкта владних повноважень.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанцій про сплату судового збору Позивачем сплачено 17448 гривен, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Приватавтолюкс" (вул. Електронна, 19 А, м.Миколаїв,54007 Код 23081917) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м.Миколаїв,54003 Код 39787411) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати п.3 Припису Управління Держпраці у Миколаївській області від 01.08.18 № МК1136/434/АВ/П.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області від 27.08.2018р. №МК1136/434/АВ/П/ТД-ФС.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м.Миколаїв, 54003 Код 39787411) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Приватавтолюкс" (вул. Електронна, 19 А, м.Миколаїв,54007 Код 23081917) судові витрати в розмірі 17 448 (сімнадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник

повний текст рішення складено 01.04.2019 року