Рішення

від 01.04.2019 по справі 420/6854/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6854/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань №6

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Харченко Ю.В.

При секретарі Савулій В.О.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ліман» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ОСОБА_1 №041852 від 17.10.2018р.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Ліман» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) щодо складання розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ОСОБА_1 №041852 від 17.10.2018р., визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ОСОБА_1 №041852 від 17.10.2018р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилаються на те, що під час здійснення габаритно-вагового контролю вантажного автомобіля марки Mercedes, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, посадовими особами чек зважування, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю, водієві не надавались. Також, позивач стверджує, що габаритно-ваговий контроль може здійснюватися на вимірювальному та зважувальному обладнанні, яке повинно перебувати у робочому стані, а також в установленому порядку пройшло метрологічну атестацію з його подальшим клеймуванням, та повинно мати відповідний сертифікат. Проте, вимога водія транспортного засобу, ОСОБА_2 щодо надання документів про державну метрологічну атестацію зазначеного вимірювального приладу та документа про проведення перевірки вимірювального приладу, свідоцтва про державну метрологічну атестацію на предмет відповідності технічних характеристик ваг вимогам технічної документації виробника саме у режимі зважування у русі, працівниками контролюючого органу була проігнорована. Крім того, позивач стверджує про відсутність усіх необхідних документів, які підтверджують повноваження посадових осіб на проведення рейдової перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю, що прямо суперечить Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567. Також, на час складання спірного розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ОСОБА_1 №041852 від 17.10.2018р. не було затверджено методику спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології для визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 30.01.2019р. вхід.№ЕП/782/19), наголошуючи, зокрема, що 17.10.2018р. під час проведення рейдової перевірки на а/д М-28 Одеса-Южний (40км.+800м.) автомобіль Мерседес (держ. р/н НОМЕР_2) пройшов зважування на пересувному ваговому комплексі, за результатами якого встановлено, що фактична маса осьового навантаження на задню одиночну вісь становить 19,35т., що на 8,35т., більше допустимого. При цьому, водій транспортного засобу ОСОБА_3 отримав під розписку Довідку про результати здійснення ГВК від 17.10.2018р., та підписав ОСОБА_1 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №041852 від 17.10.2018р. Також, перевіряючими складено оскаржуваний позивачем ОСОБА_4 плати за проїзд від 17.10.2018р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.12.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/6854/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ліман» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ОСОБА_1 №041852 від 17.10.2018р.

Ухвалою суду від 14.02.2019р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, 11.03.2019р. судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 17.10.2018року інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автодороги М-28 Одеса-Южний (40км.+800м.), здійснено перевірку вантажного транспортного засобу марки Mercedes, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «Ліман» .

17.10.2018року інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено ОСОБА_1 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №084634, в якому зазначено про порушення вимог абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» , а саме здійснення вантажного автомобільного перевезення без наявності документів, передбачених ст.48 цього Закону, а саме відсутній дозвіл на перевезення вантажу, що перевищує габаритно-вагові параметри.

Також, судом з'ясовано, що за результатами проведення зважування вищеозначеного транспортного засобу марки Mercedes, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ Фірма «Ліман» , інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено ОСОБА_1 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №041852 від 17.10.2018р., у якому встановлено, що в транспортному засобі допущено перевищення вагових параметрів на одиничну вісь.

17.10.2018р. Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, у якій зазначено про перевищення в транспортному засобі марки Mercedes, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, нормативно вагових параметрів.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцем Управління Укртрансбезпеки в Одеській області також складено ОСОБА_4 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №041852 від 17.10.2018р., яким ТОВ Фірма «Ліман» визначено суму плати за проїзд у розмірі 1538,35євро.

Не погодившись з вищеозначеним ОСОБА_4 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №041852 від 17.10.2018р., позивач - ТОВ Фірма «Ліман» звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ліман» про визнання протиправними дій Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) щодо складання розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ОСОБА_1 №041852 від 17.10.2018р., визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ОСОБА_1 №041852 від 17.10.2018р., є необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, транспортний засіб марки Mercedes, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на праві власності належить ТОВ Фірма «Ліман» , що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 262827.

Спірні правовідносини щодо здійснення державного контролю на автомобільному транспорті виникли між позивачем - ТОВ Фірма «Ліман» , який є суб'єктом господарювання, та суб'єктом владних повноважень - Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015року, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015року передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування;

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006року, відповідно до пунктів 3,4 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006року встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з п.16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що реалізацію державної політики, у тому числі, з питань безпеки на наземному транспорті покладено на Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Так, як встановлено судом, та зазначено вище, 17.10.2018року інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в пункті габаритно-вагового контролю, що знаходиться на ділянці автодороги М-28 Одеса-Южний (40км.+800м.), здійснено перевірку вантажного транспортного засобу марки Mercedes, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «Ліман» .

17.10.2018року інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено ОСОБА_1 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №084634, в якому зазначено про порушення вимог абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» , а саме здійснення вантажного автомобільного перевезення без наявності документів, передбачених ст.48 цього Закону, а саме відсутній дозвіл на перевезення вантажу, що перевищує габаритно-вагові параметри.

ОСОБА_1 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, затверджена додатком 3 до Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013року №422.

Судом з'ясовано, що за результатами проведення зважування вищеозначеного транспортного засобу марки Mercedes, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ Фірма «Ліман» , інспекторами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області складено ОСОБА_1 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №041852 від 17.10.2018р., у якому встановлено, що в транспортному засобі допущено перевищення вагових параметрів на одиничну вісь.

Відповідно до пункту 18 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007р. №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

17.10.2018р. Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, у якій зазначено про перевищення в транспортному засобі марки Mercedes, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, нормативно вагових параметрів.

З матеріалів справи також вбачається, що фахівцем Управління Укртрансбезпеки в Одеській області також складено ОСОБА_4 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №041852 від 17.10.2018р., яким ТОВ Фірма «Ліман» визначено суму плати за проїзд у розмірі 1538,35євро.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.п.18, 19 ч.1 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є правильність рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших публічно-правових відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

При цьому, залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативно-правові і такі, що не мають нормативно-правового характеру, тобто індивідуальні.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків, чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. До того ж, обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії, є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі, на виконання делегованих повноважень.

При цьому, суд зазначає, що оскаржуваний позивачем - ТОВ Фірма «Ліман» ОСОБА_4 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №041852 від 17.10.2018р., не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, оскільки не створює для Товариства позивача юридичних прав, та обов'язків, а також не містить обов'язкових для них приписів.

Абзацом 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003року №3-рп/2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З наведеного слідує, що метою адміністративного судочинства є захист прав, свобод та охоронюваних законом інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (органів місцевого самоврядування), а тому вирішуючи спір по суті необхідно встановити наявність порушених прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені приписами чинного законодавства, чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При цьому, невідповідність обраного позивачем способу захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, способам, котрі визначено приписами чинного законодавства, може бути підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача - ТОВ Фірма «Ліман» про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ОСОБА_1 №041852 від 17.10.2018р., є безпідставною, оскільки означений ОСОБА_4 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень статті 19 КАС, сам по собі не несе правових наслідків для позивача, а лише визначає розмір шкоди, заподіяний автомобільним дорогам, яка може бути стягнута з особи, що спричинила таку шкоду лише в судовому порядку за наявності встановлення вини щодо завдання вказаної шкоди, та в жодному разі не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, у зв'язку з чим він не може бути предметом спору.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Так, приймаючи 30 січня 2019року судове рішення у справі №803/3/18, у якій предметом зустрічного позову були аналогічні позовні вимоги, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на це, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2019року у справі №805/3598/16-а.

Оскільки судом не встановлено законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної вимоги ТОВ Фірма «Ліман» про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ОСОБА_1 №041852 від 17.10.2018р., суд дійшов висновку щодо необхідності також відмови у задоволенні позовної вимоги ТОВ Фірма «Ліман» про визнання протиправними дій Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) щодо складання розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ОСОБА_1 №041852 від 17.10.2018р.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ліман» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ОСОБА_1 №041852 від 17.10.2018р., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, відповідно до положень ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ліман» (68094, Одеська область, м.Чорноморськ, с.Бурлача Балка, вул.Приморська,31, код ЄДРПОУ 22464585) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (01135, м.Київ, просп.Перемоги,14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до ОСОБА_1 №041852 від 17.10.2018р., відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.