Рішення

від 02.04.2019 по справі 420/6904/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6904/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року                     м. Одеса

У залі судових засідань №6

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Савулій В.О.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фермерського господарства “ІВАНОВ І К” до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування Рішення №654297/32573608 від 18.04.2018р. щодо відмови в реєстрації податкової накладної №67 від 14.11.2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №67 від 14.11.2017року за датою її подання,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство “ІВАНОВ І К” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №654297/32573608 від 18.04.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної №67 від 14.11.2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №67 від 14.11.2017року за датою її подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з урахуванням положень п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Фермерським господарством “ІВАНОВ І К” до контролюючого органу надано пояснення, та належним чином засвідчені копії документів, котрі, на думку позивача, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідачі – Головне управління ДФС в Одеській області, Державна фіскальна служба України з позовними вимогами не погоджуються, та вважають їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (від 15.02.2019р. вхід.№5626/19), наголошуючи, зокрема, на правомірності прийняття Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації спірного рішення №654297/32573608 від 18.04.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної №67 від 14.11.2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки Фермерським господарством “ІВАНОВ І К” до контролюючого органу не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/6904/18 за позовом Фермерського господарства “ІВАНОВ І К” до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування Рішення №654297/32573608 від 18.04.2018р. щодо відмови в реєстрації податкової накладної №67 від 14.11.2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №67 від 14.11.2017року за датою її подання.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2019р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження по справі.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, 15.03.2019р. судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 01.08.2017р. між Фермерським господарством “ІВАНОВ І К” (Постачальник) та ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» (Покупець) укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції №0108/2, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, ціна та порядок її визначення, найменування, асортимент, строки і умови поставки якого передбачено в даному Договорі та додатках до цього Договору. Постачальник засвідчує Покупцю відсутність обмежень і заборон на відчуження, а також прав третіх осіб на товар і наявність всіх повноважень представника Постачальника на укладення цього Договору, а також підтверджує, що товар є врожаєм 2016року.

Відповідно до наявної у матеріалах справи Додаткової угоди від 14.11.2017р. №23 до Договору №0108/2 від 01.08.2017р., Фермерське господарство “ІВАНОВ І К” (Постачальник) зобов'язується поставити, а ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» (Покупець) прийняти й оплатити пшеницю 2-го класу врожаю 2017р., загальною кількістю 25,940тон, на загальну суму 136185грн., з яких 22697,50грн. ПДВ.

На підтвердження реальності виконання Фермерським господарством “ІВАНОВ І К” (Постачальник) умов Договору поставки сільськогосподарської продукції №0108/2 від 01.08.2017р., з урахуванням Додаткової угоди від 14.11.2017р. №23 до Договору №0108/2 від 01.08.2017р., позивачем до матеріалів адміністративного позову додано копії Товарно-транспортної накладної серії 12ААЕ №886596 від 14.11.2017р., Довіреності від 01.11.2017р. №2794, Рахунку від 14.11.2017р. №67, Накладної від 14.11.2017р. №67, Платіжного доручення від 20.11.2017р. №1189, Виписки по рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з виконанням сторонами умов Договору поставки сільськогосподарської продукції №0108/2 від 01.08.2017р., з урахуванням Додаткової угоди від 14.11.2017р. №23 до Договору №0108/2 від 01.08.2017р., Фермерським господарством “ІВАНОВ І К” складено Податкову накладну від 14.11.2017р. №67, котру Підприємством позивача, на виконання вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, направлено до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, за результатами розгляду Податкової накладної від 14.11.2017р. №67 контролюючим органом Фермерському господарству “ІВАНОВ І К” надіслано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якій зазначено, що з урахуванням положень п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1001. <%REFINE%>. У зв'язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено Наказом МФУ від 13.06.2017р. №567 та або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Судом з'ясовано, що 11.04.2018р. Фермерським господарством “ІВАНОВ І К” на адресу контролюючого органу направлено Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, до яких додано письмові пояснення, з підтверджуючими доказами.

Судом встановлено, що 18.04.2018р. Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято Рішення №654297/32573608 щодо відмови Фермерському господарству “ІВАНОВ І К” в реєстрації податкової накладної №67 від 14.11.2017р., оскільки платником податків не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Відмова Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної №67 від 14.11.2017р. слугувала підставою для звернення Фермерського господарства “ІВАНОВ І К” до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги Фермерського господарства “ІВАНОВ І К” про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №654297/32573608 від 18.04.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної №67 від 14.11.2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №67 від 14.11.2017року за датою її подання, підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України, котрим встановлено порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №117 (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.14 якого перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п.п.15,16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 18, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за результатами розгляду Податкової накладної №67 від 14.11.2017р. контролюючим органом Фермерському господарству “ІВАНОВ І К” надіслано Квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якій зазначено, що з урахуванням положень п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1001. <%REFINE%>. У зв'язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено Наказом МФУ від 13.06.2017р. №567 та або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Судом з'ясовано, що 11.04.2018р. Фермерським господарством “ІВАНОВ І К” на адресу контролюючого органу направлено Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, до яких додано письмові пояснення, з підтверджуючими доказами, а саме: копіями Товарно-транспортної накладної серії 12ААЕ №886596 від 14.11.2017р., Довіреності від 01.11.2017р. №2794, Рахунку від 14.11.2017р. №67, Накладної від 14.11.2017р. №67, Платіжного доручення від 20.11.2017р. №1189, Виписки по рахунку.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що на виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України, суб'єктами владних повноважень не доведено правомірності винесення спірного Рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.04.2018р. №654297/32573608 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №67 від 14.11.2017р., адже як слідує із системного аналізу їх змісту таку відмову суб'єктом владних повноважень здійснено формально.

Між тим, будь-яких доказів на підтвердження нереальності господарських операцій в межах фінансово-господарських правовідносин, котрі виникли між Фермерським господарством “ІВАНОВ І К” та ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» під час виконання умов Договору поставки сільськогосподарської продукції №0108/2 від 01.08.2017р., з урахуванням Додаткової угоди від 14.11.2017р. №23 до Договору №0108/2 від 01.08.2017р., зокрема, в межах розгляду даної адміністративної справи, відповідачами суду не надано, як і не надано жодних доказів на підтвердження порушення платником податків вимог чинного податкового законодавства.

Крім того, судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну України від 13.06.2017р. №567.

При цьому, контролюючим органом порушено положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки у квитанції від 28.11.2017р. №9251479577 не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків у редакції на час виникнення спірних правовідносин містить у собі визначення двох різних критеріїв моніторингу податкової накладної:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Відповідно до абз.1 Постанови Кабміну України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017р., комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови Кабміну України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017р. визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Між тим, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду від 04.12.2018року по справі №821/1173/17, від 23.10.2018року по справі №822/1817/18.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням дослідження наданих Фермерським господарством “ІВАНОВ І К”, та наявних у матеріалах справи первинних документів, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для визнання протиправними та скасування Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №654297/32573608 від 18.04.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної №67 від 14.11.2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання контролюючих органів на відсутність у платника податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, оскільки як встановлено судом, та зазначено вище з метою підтвердження реальності виконання Фермерським господарством “ІВАНОВ І К” умов Договору поставки сільськогосподарської продукції №0108/2 від 01.08.2017р., з урахуванням Додаткової угоди від 14.11.2017р. №23 до Договору №0108/2 від 01.08.2017р., платником податку до контролюючого органу, у тому числі, надавалися належним чином засвідчені копії Товарно-транспортної накладної серії 12ААЕ №886596 від 14.11.2017р., Довіреності від 01.11.2017р. №2794, Рахунку від 14.11.2017р. №67, Накладної від 14.11.2017р. №67, Платіжного доручення від 20.11.2017р. №1189, Виписки по рахунку.

Згідно з частиною 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010року №1246, відповідно до пункту 19 якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 20 Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010року №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Таким чином, з урахуванням вище відкладеного суд дійшов висновку щодо неправомірності Рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.04.2018р. №654297/32573608 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №67 від 14.11.2017р.

Відповідно до п.23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №117 Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Отже, судом встановлено, що у даному випадку, питання щодо реєстрації податкової накладної Фермерського господарства “ІВАНОВ І К”№67 від 14.11.2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних вирішується Головним управлінням ДФС в Одеській області, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовної вимоги Фермерського господарства “ІВАНОВ І К” про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №67 від 14.11.2017року за датою її подання.

При цьому, з урахуванням положень ч.2 ст.9 КАС України, з метою повного захисту прав, свобод, та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №67 від 14.11.2017року за датою її подання, оскільки, у даному випадку, означений спосіб захисту порушеного права позивача є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде вирішено остаточно.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фермерського господарства “ІВАНОВ І К” підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Фермерського господарства “ІВАНОВ І К” до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування Рішення №654297/32573608 від 18.04.2018р. щодо відмови в реєстрації податкової накладної №67 від 14.11.2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №67 від 14.11.2017року за датою її подання, задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №654297/32573608 від 18.04.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної №67 від 14.11.2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №67 від 14.11.2017року за датою її подання.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Фермерського господарства “ІВАНОВ І К” (68751, Одеська область, Болградський район, с.Каракурт, вул.Арнаутська,53, код ЄДРПОУ 32573608) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1762(одна тисяча сімсот шістдесят дві)грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя                                                                       Харченко Ю.В.

.