Рішення

від 27.03.2019 по справі 640/20742/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2019 року № 640/20742/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегента Трейд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "УВБ Альянс Центр" про визнання правочину недійсним,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДФС у м.Києва (надалі також - позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сегента Трейд" (надалі також - відповідач-1), та Товариства з обмеженою відповідальністю "УВБ Альянс Центр" (надалі також - відповідач-2) про визнання недійсним правочину, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, за результатами якого складено податкову накладну від 06.10.2015 №150 та податкову накладну від 07.10.2015 №179 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.09.2018 у справі №761/11727/18 встановлено, що протягом травня-грудня 2015 року від імені ТОВ Сегента Трейд невстановлені особи відображали в податковій звітності підприємства та подавали до органів ДФС України податкову звітність з розшифровкою податкового кредиту в розрізі контрагентів додатку №5 до декларації з ПДВ, де зазначили контрагентів, які знаходяться на обліку в територіальних органах ГУ ДФС у м.Києві, для прикриття їх незаконної діяльності в ухиленні від сплати податків, зокрема: ТОВ УВБ Альянс Центр . Крім того, даним судовими рішенням директора ТОВ Сегента Трейд ОСОБА_2 визнано винним за ч.1 ст.205 КК України, однак звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.

У зв'язку із зазначеним, позивач вважає, що правочин, який мав місце між відповідачами, за наслідком вчинення якого було складено ряд податкових накладних на суму 387797,74 грн. з ПДВ, має бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі вимог ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві. Подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідачів в судові засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату час та місце проведення судових засідань, докази чого наявні в матеріалах справи. З заявами/клопотаннями до суду не звертались.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Відповідно до податкових накладних виписаних ТОВ Сегента Трейд та зареєстрованої в ЄРПП на користь ТОВ УВБ Альянс Центр від 06.10.2015 №150 та від 07.10.2015 №179, у вказаний період надано послуги на 387797,74грн. в т.ч. ПДВ.

Підставою для звернення до суду контролюючого органу, стала увхвала Шевченківського районного суду міста Києва від 11.09.2018 у справі №761/11727/18 встановлено, що протягом травня-грудня 2015 року від імені ТОВ Сегента Трейд невстановлені особи відображали в податковій звітності підприємства та подавали до органів ДФС України податкову звітність з розшифровкою податкового кредиту в розрізі контрагентів додатку №5 до декларації з ПДВ, де зазначили контрагентів, які знаходяться на обліку в територіальних органах ГУ ДФС у м.Києві, для прикриття їх незаконної діяльності в ухиленні від сплати податків, зокрема: ТОВ УВБ Альянс Центр . Крім того, даним судовими рішенням директора ТОВ Сегента Трейд ОСОБА_2 визнано винним за ч.1 ст.205 КК України, однак звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (ПК України).

Згідно з пп.20.1.30 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі, подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Частиною 1 ст.202 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Недійсність правочину визначено статтею 215 ЦК України. Так, відповідно до частини першої цієї статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За правилами частин першої та другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

На переконання суду, наявність податкових накладних, виписаних ТОВ Сегента Трейд на користь ТОВ УВБ Альянс Центр , є підтвердженням факту існування договірних відносин між сторонами, що також випливає з сутності податкової накладної та підстав її складання.

Так, відповідно до системного аналізу п.201.1 ст. 201, п. 187.1 ст. 187 ПК України, згідно яких, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.п. 14.1.185, та 14.1.191 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

В свою чергу, під постачанням товарів розуміється, будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на зазначене, системний аналіз вказаних норм свідчить, що передумовою для складання податкової накладної є існування договірних відносин між сторонами, тобто факт укладення правочину.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Таким чином, вина особи, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним) сторонами правочину або однією зі сторін, жодним чином не може бути встановлена на підставі актів перевірок позивача або його контрагентів, інформацій про відсутності постачальників в ланцюгу постачання за адресою реєстрації та/або наявності у податкового органу податкової інформації про відсутність у постачальника виробничих можливостей для провадження власної господарської діяльності.

При цьому, згідно статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

На переконання суду, статус фіктивного підприємства, встановленого в рамках кримінальної справи за ст. 205 КК України, не є єдиною підставою для визнання правочину недійсним на підставі ст. 228 ЦК України.

Так, ст. 228 ЦК України встановлено два окремих види недійсності правочинів:

- ті що порушують публічний порядок і є нікчемними;

- ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства і є оспорюваними, недійсність їх прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність в судовому порядку на підставах установлених законом (ч.3 ст. 215 ЦК України).

Вказана правова позиція також відображена в постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 по справі №21-422а 14.

Так, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.09.2018 у справі №761/11727/18 встановлено, що протягом травня-грудня 2015 року від імені ТОВ Сегента Трейд невстановлені особи відображали в податковій звітності підприємства та подавали до органів ДФС України податкову звітність з розшифровкою податкового кредиту в розрізі контрагентів додатку №5 до декларації з ПДВ, де зазначили контрагентів, які знаходяться на обліку в територіальних органах ГУ ДФС у м.Києві, для прикриття їх незаконної діяльності в ухиленні від сплати податків, зокрема: ТОВ УВБ Альянс Центр . Крім того, даним судовими рішенням директора ТОВ Сегента Трейд ОСОБА_2 визнано винним за ч.1 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), однак звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.

Даною ухвалою встановлено, у травні 2015 року в денний час доби, Альянс Центр, перебуваючи в Шевченківському районі міста Києва біля музею "Золоті ворота", який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Володимирська, 40-А, отримав від невстановленої особи пропозицію придбати (перереєструвати на своє ім'я) підприємство ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД (код 39631751).

Не маючи наміру здійснювати господарську діяльність підприємства пов'язану з неспеціалізованою оптовою торгівлею та іншою, що зазначено у статутних документах ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД , а також не маючи засобів для ведення господарської діяльності, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього засновника та власника вказаного підприємства, а також те, що вказане підприємство придбавається ним для здійснення незаконної діяльності невстановленими особами, ОСОБА_1, погодився на таку пропозицію.

З метою реалізації умислу на придбання суб'єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_1, 22 квітня 2015 року та 27 травня 2015 року, діючи на прохання невстановлених досудовим розслідуванням осіб, за грошову винагороду, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, без наміру в подальшому провадити законну підприємницьку діяльність, перебуваючи в Шевченківському районі міста Києва біля музею "Золоті ворота", підписав та передав невстановленій досудовим розслідуванням особі договір №01 купівлі-продажу частки в статутному капіталі, протокол №27/05 загальних зборів учасників ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД , Статут ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД та, 28 травня 2015 року підписав наказ №28/05 з особового складу, які були виготовлені невстановленими досудовим розслідуванням особами.

В подальшому, отримавши від ОСОБА_1 підписані ним вищевказані документи, невстановленими досудовим розслідуванням особами в органах державної реєстрації було проведено перереєстрацію юридичної особи ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД , де ОСОБА_1, виступив засновником ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД , що в свою чергу, надало можливість невстановленим досудовим розслідуванням особам використовувати ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД для прикриття незаконної діяльності - надання податкової вигоди іншим суб'єктам господарської діяльності під виглядом здійснення реальних фінансово-господарських операцій.

Так, протягом травня-грудня 2015 року невстановлені особи відображали в податковій звітності ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД та подавали до органів ДФС України податкову звітність з розшифровкою податкового кредиту в розрізі контрагентів додатку № 5 до декларації з ПДВ, де зазначали контрагентів з реквізитами: ПП "ФЛОЙД" код 23156905, ТОВ "ТД - ЕНЕРГОПРОМ" код 39730564, ТОВ "КИЇВЕНЕРГОПОСТАЧ" код 39112455, ПП"ФІРМА СОКАЙ" код 21546269, ТОВ "УВБА "ЦЕНТР" код 34280208, ТОВ "КОМПАНІЯ ФОРВАРДТОРГСЕРВІС" код 36426544 та інші, що підтверджує факт використання ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД для прикриття їх незаконної діяльності в ухиленні від сплати податків.

Зокрема, використовуючи ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД , невстановлені особи виписували та реєстрували податкові накладні, з метою подальшого відображення в податковій звітності удаваних операцій з неспеціалізованої оптової торгівлі. Так, протягом травня-грудня 2015 року, податкові накладні з зазначенням ТМЦ, виписані ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД на користь ПП "ФЛОЙД" код 23156905, ТОВ "ТД - ЕНЕРГОПРОМ" код 39730564, ТОВ "КИЇВЕНЕРГОПОСТАЧ" код 39112455, ПП "ФІРМА СОКАЙ" код 21546269, ТОВ "УВБА "ЦЕНТР" код 34280208, ТОВ "КОМПАНІЯ ФОРВАРДТОРГСЕРВІС" код 36426544,що свідчить про отримання підприємствами-вигодонабувачами податкової вигоди під виглядом здійснення реальних фінансово-господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей.

Жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД ОСОБА_1 не мав, підприємство зареєстрував за грошову винагороду без мети здійснення господарської діяльності. Реєстраційних документів ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД не складав, лише підписував та передавав невстановленим досудовим розслідуванням особам. Жодних документів податкової та бухгалтерської звітності ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД ОСОБА_1 не складав та не підписував. До органів Державної фіскальної служби ОСОБА_1 податкову звітність не подавав та нікого на це не уповноважував. Жодні дії з поточними рахунками ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД в банківських установах ПАТ ПУМБ , ПУАТ Фідобанк , ОСОБА_1 не вчиняв. Ключів до систем дистанційного обслуговування рахунків "Клієнт-банк" він не отримував та нікого на це не уповноважував. Печатку ТОВ СЕГЕНТА ТРЕЙД ОСОБА_1 ніколи не бачив, її місцезнаходження йому не відомо.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 №826/9650/17, №826/9653/17, №826/5088/17, №826/14646/17.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.

Визнати недійсним правочин укладений між ТОВ "Сегента Трейд" (ЄДРПОУ 39631751) та ТОВ "УВБ ОСОБА_1" (ЄДРПОУ 34280208) за результатами якого складено податкові накладні від 06.10.2015 №150 та від 07.10.2015 №179.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій