Рішення

від 29.03.2019 по справі 826/11237/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 29 березня 2019 року                      № 826/11237/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку письмового позовного провадження адміністративну справу за позовом  Головного управління ДФС у м. Києві до           Приватного підприємства «Інбудсервіс»           про         стягнення податкового боргу ВСТАНОВИВ:           Головне управління ДФС у м. Києві (далі-позивач/ГУ ДФС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Приватного підприємства «Інбудсервіс» (далі- відповідач/ПП «Інбудсервіс») про стягнення податкового боргу в розмірі 631  524,28 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до приписів Податкового кодексу України у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом на загальну суму 631  524,28 грн., що підтверджується довідкою про суму податкового боргу та інтегрованою карткою платника податку. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмовому провадженні).           Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не подав. Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження у адміністративній справі направлялась на адресу відповідача зазначену в позові, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та була отримана уповноваженим представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про його права та обов'язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.           Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. Приватне підприємство «Інбудсервіс» (код ЄДРПОУ 32305529) перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. Станом на день звернення до суду заборгованість перед бюджетом зі сплати ПДВ та податку на прибуток в загальному розмірі становить 631  524,28 грн., що підтверджується розрахунками податкового боргу та інтегрованою карткою платника податків. З матеріалів справи вбачається, що спірна сума заборгованості платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість в розмірі 631  524,28 грн, виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 07.02.2018 р. №0084421213, від 07.02.2018 р. №0084391213. Судом встановлено, що позивач надсилав відповідачу податкову вимогу форми “Ю” від 28.02.2018 №40715/17 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою підприємства, яке було утримано уповноваженим представником підприємства, що підтверджується наявними матеріалами справи. Жодні документальні докази оскарження платником податків зазначеної податкової вимоги та вказаних податкових повідомлень-рішень у судовому порядку, скасування її у досудовому/судовому порядку сторони до суду не подали.   Відтак, оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судовому порядку. Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав. Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі - ПК України), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у м. Києві було сформовано та направлено ПП «Інбудсервіс» податкову вимогу 28.02.2018 №40715/17 на суму податкового боргу в розмірі 420  176,84 грн. Вказана податкова вимога надіслана на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 61. Податкова вимога була вручена уповноваженому представнику підприємства, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою «вручено уповноваженому» та підписом уповноваженої особи. Згідно п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Відтак, вказана податкова вимога, відповідно до статті 42 ПК України, вважається врученою відповідачу, проте, сума податкового боргу останнім сплачена не була. Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Як слідує із картки особового рахунку відповідача сплата зобов'язання не відбулася в повному обсязі. Так, позивач вказує, що станом на момент звернення до суду загальна сума боргу відповідача становить 631  524,28 грн., що підтверджується довідкою №19517/9/26-15-17-02-38 від 05.06.2018 року та інтегрованими картками. Доказів сплати суми податкового зобов'язання до суду не надано, також не надано суду доказів оскарження вимоги та відповідних податкових повідомлень-рішень, тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом. Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач відзиву на позовну заяву або доказів погашення боргу у сумі 631  524,28 грн суду не надав, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають. Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – ВИРІШИВ: Позовні вимоги Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства «Інбудсервіс» (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 16/3, корп. нежиле приміщення, кв.(офіс) 3 №1 ПО №8 В літ А, ЄДРПОУ 32305529) на користь Головного управління ДФС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) податкову заборгованість у розмірі 282  164,85 грн. (двісті вісімдесят дві тисячі сто шістдесят чотири гривні вісімдесят п'ять). Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                І.П. Васильченко